Постанова

від 19.06.2012 по справі 2а-2892/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 червня 2012 року № 2а-2892/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Добрівської Н.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Київське металофурнітурне підприємство «Текстемп» доУправління Пенсійного фонду України у Святошинському районі міста Києва третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_1 провизнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

28 лютого 2012 року ПАТ «КМП «Текстемп»звернулось до суду з позовом до УПФУ у Святошинському районі міста Києва про:

- визнання протиправною бездіяльність УПФУ у Святошинському районі міста Києва, яка полягає у відмові припинити виплату пенсії ОСОБА_1, призначену на підставі недостовірних відомостей;

- визнання протиправною відмову УПФУ у Святошинському районі міста Києва переглянути право ОСОБА_1 на пенсію за віком на пільгових умовах на підставі довідки ПАТ «КМП «Текстемп»від 09 лютого 2011 року №38;

- зобов'язання УПФУ у Святошинському районі міста Києва переглянути пенсійну справу ОСОБА_1 з урахуванням уточнених відомостей, зазначених в довідці-виправленій від 09 лютого 2011 року №38, виходячи з періоду роботи гальваніком ОСОБА_1 з 17 липня 1980 року по 31 грудня 1991 року.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що УПФУ в Святошинському районі міста Києва здійснено нарахування та виплата пенсії ОСОБА_1 на підставі недостовірних відомостей та анульованої довідки.

В судовому засіданні 22 березня 2012 року протокольною ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог ОСОБА_1, пенсійну справу якої позивач просить зобов'язати переглянути УПФУ у Святошинському районі міста Києва.

У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримала і просила їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечила та просила відмовити у його задоволенні з огляду на безпідставність заявлених вимог.

На вимогу суду представником відповідача надано для приєднання до матеріалів справи копії документів, що містяться в пенсійній справі ОСОБА_1, а також письмові заперечення проти позову.

Третя особа у судове засідання не з'явилась, про день, час та місце його проведення повідомлена у відповідності із вимогами ст.35 КАС України, заяв/клопотань не направляла.

В судове засідання 22 травня 2012 року представник відповідача не з'явився, через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку в судове засідання представника. Враховуючи, що на підтвердження наведених у клопотанні обставин відповідачем надано копію судової повістки про виклик до Київського апеляційного адміністративного суду, яка не доводить відсутність у відповідача можливості забезпечення в судове засідання по розгляду даної справи іншого представника, суд протокольною ухвалою відмовив у задоволенні клопотання та ухвалив продовжувати розгляд справи у відсутність представника відповідача і третьої особи.

Зважаючи на неявку в судове засідання представника відповідача і третьої особи, належним чином повідомлених про розгляд справи, а також беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд на підставі ч.6 ст.71, ч.ч.4, 6 ст.128 КАС України перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження на основі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд встановив наступне.

Позивач у справі -Публічне акціонерне товариство «Київське металофурнітурне підприємство «Текстемп»(код за ЄДРПОУ 05421663) в силу положень пункту 1 статті 1 Закону України від 26.06.1997 року № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»несе обов'язок по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду у Святошинському районі м. Києва.

На підставі довідки №177 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданої 27 квітня 2010 року ВАТ «Київське металофурнітурне підприємство «Текстемп», а також заяви про призначення пенсії від 18.05.2010р. ОСОБА_1 відповідно до протоколу №36755 від 29.06.2010р. призначено пенсію за віком на пільгових умовах (зарахований стаж роботи за списком №2 -12 років 1 місяць 5 днів).

Відповідно даних, наведених у довідці №177 від 27.04.2010р. ОСОБА_1 працювала повний робочий день на ВАТ Київське металофурнітурне підприємство «Текстемп»в період з 17.07.1980р. по 21.08.1992р. і з 22.08.1992р. по 29.05.1998р. і виконувала роботи по покриттю металів гальванічним способом. Професія, посада ОСОБА_1 визначена як гальванік, яка передбачена Списком №2 розділ XV підрозділ 5 код КП 11629, підстава Постанова Ради Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956р., період з 17.07.1980р. по 21.08.1992р. -12 років 1 міс. 3 дн. Підставою для видачі довідки є накази, особові рахунки про нарахування заробітної плати, картка Т-2, ЄТКС.

Листом №37 від 09.02.2011р. Публічне акціонерне товариство «Київське металофурнітурне підприємство «Текстемп»(правонаступник Відкритого акціонерного товариства «Київське металофурнітурне підприємство «Текстемп») повідомило УПФУ у Святошинському районі міста Києва про допущену при видачі довідки №177 від 27.04.2010р. помилку при обліку часу роботи ОСОБА_1 у шкідливих умовах праці, а саме, за твердженням роботодавця, період роботи ОСОБА_1 після 01.01.1992р. -дати набрання чинності Законом України «Про пенсійне забезпечення»не може бути включений до сажу для визнання її права на пенсію на пільгових умовах.

До вказаного листа позивачем була додана довідка №177 від 27.04.2010р. «виправлена», в якій позивачем було виправлено дані щодо періоду роботи за Списком №2, а саме, визначено «з 17.07.1980р. по 31.12.1991р.». Підставою для видачі виправленої довідки визначено: накази; особові рахунки про нарахування заробітної плати; картка Т-2, ЄТКС, результати атестації -наказ №56 від 06.06.2003р. Крім того, в довідці зазначено, «з 01.01.1992р. змінились умови праці, не відпрацьований повний робочий день, була зайнята на інших роботах, що не передбачено списком №2 Постанови КМУ №162 від 11.03.1994р.».

В листі №37 від 09.02.2011р. ПАТ «КМП «Текстемп»просило: вважати недійсною довідку від 27.04.2010р. №177, в якій підставою підтвердження стажу вказаний весь період роботи ОСОБА_1, з дати її видачі; прийняти до розгляду та долучити до матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 довідку-виправлену від 27.04.2010р. №177, яка не була прийнята УПФУ у Святошинському районі міста Києва і в якій підставою підтвердження стажу ОСОБА_1 з 17.07.1980р. по 31.12.1991р. вказаний Список №2 виробництв, цехів, професій та посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та пільгових розмірах, затверджений постановою Ради Міністрів СРС від 22.08.1956р. №1173; право ОСОБА_1 на пенсію за віком на пільгових умовах визначити, виходячи з періоду її роботи гальваніком з 17.07.1980р. по 31.12.1991р. та з даних, наведених в довідці №177, в якій підставою підтвердження стажу ОСОБА_1 вказано Список №2 виробництв, цехів, професій та посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956р. №1173.

Своїми листами від 13.10.2011р. №374 і 02.11.2011р. №430 підприємство повторно зверталось до відповідача з приводу прийняття виправленої довідки та з проханням зупинити нарахування і сплати ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах та переглянути пенсійну справу з урахуванням виправленої довідки.

УПФУ в Святошинському районі м. Києва своїм листом від 11.11.2011р. №13364/08 з посиланням на положення законодавства, яким регулюється спірне питання повідомило позивача про відсутність законних підстав для обчислення стажу роботи ОСОБА_1 включно до 31.12.1991р. а також для призупинення виплати пенсії по пільговій довідці від 27.04.2010р. №177.

23 грудня 2011 року підприємством до ГУ ПФУ в м. Києві направлено скаргу, в якій просило визнати протиправними дії УПФУ в Святошинському районі м. Києва щодо самостійного встановлення періоду роботи ОСОБА_1 у шкідливих умовах праці та визначення їй права на пенсію за віком на пільгових умовах на підставі анульованої довідки ПАТ «КМП «Текстемп»від 27.04.2010р. №177; визнати протиправною відмову Управління внести зміни до системи персоніфікованого обліку відомостей щодо періоду роботи ОСОБА_1 та переглянути її пенсійну справу з урахуванням відомостей, зазначених в довідці-виправленій від 24.04.2010р. №177; зобов'язати Управління внести зміни до системи персоніфікованого обліку та переглянути пенсійну справу ОСОБА_1

Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві листом від 27.01.2012р. за №2430/10 повідомило ПАТ «КМП «Текстемп»про відсутність підстав для зарахування стажу роботи ОСОБА_1 період роботи по Списку №2 з 17.07.1980р. по 31.12.1991р. згідно із наданою підприємством довідкою (від 24.04.2010р. №177), зареєстрованою в управлінні Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва (дата реєстрації 11.03.2011р.), як надана майже через рік після призначення пенсії ОСОБА_1. Крім того, ГУ ПФУ в м. Києві звернуло увагу підприємства на необхідність надати нову уточнюючу довідку, підтверджуючу пільговий характер роботи ОСОБА_1 із посиланням на постанову Кабінету Міністрів України від 26.01.1991р. №10, оскільки після 21.08.1992р. не підтвердилось право за результатами атестації робочих місць за професією гальванік.

10 лютого 2012 року підприємством направлено до Пенсійного фонду України скаргу на бездіяльність УПФУ в Святошинському районі м. Києва. Пенсійний фонд України за результатами розгляду скарги підприємства в своєму листі від 14.03.2012р. №5895/02-20, копію якого надано представником позивача 19 березня 2012 року, зазначив про те, що у зв'язку з тим, що листом від 09.02.2011р. №37 ПАТ «КМП «Текстемп»анулювало уточнюючу довідку від 27.04.2010р. №177 та надало уточнюючу довідку-виправлену від 24.04.2010р. №177, яка відповідає вимогам законодавства та підтверджує роботу гр. ОСОБА_1 зі шкідливими умовами праці за Списком №2 по 31.12.1991р. (ст.100 Закону України «Про пенсійне забезпечення»), необхідно з 01.03.2011 року визначити право гр. ОСОБА_1 на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, з огляду на те, що підстав для зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 01.01.1992р. по 21.08.1992р. -немає.

В судовому засіданні 10 квітня 2012 року за клопотанням представника відповідача було відкладено розгляд справи для отримання результатів зустрічної перевірки факту пільгової роботи ОСОБА_1

24 квітня 2012 року в судовому засіданні представником відповідача надано Акт №49 від 11.04.2012 року про результати перевірки достовірності пільгової довідки, виданої для призначення пенсії громадянину ОСОБА_1 (НОМЕР_1), яка працювала на ВАТ «Київське металофурнітурне підприємство «Текстемп»(05421663) з питань дотримання вимог законодавства щодо роботи зі шкідливими умовами праці, за період з 17.07.1980р. по 29.05.1998р. (далі по тексту - Акт №49).

Як вбачається зі змісту Акта №49, під час перевірки, проведеної у присутності юрисконсульта підприємства перевіряючими використано: книги наказів; карточки Т2; відомостей про нарахування заробітної плати 1988р., 1989р., 1986р., 1992р.; наказів про відпустки до 1992р.; фотографія робочого дня гальваніка.

На підставі досліджених документів перевіряючими, зокрема, було встановлено, що в січні 1992 року ОСОБА_1 в період часу з 15.01.1992р. по 28.01.1992р. перебувала у відпустці без збереження заробітної плати за сімейними обставинами (наказ №8-к від 15.01.1992р.); в лютому 1992р. з 05.02.1992р. по 11.02.1992р. - відпустка без збереження заробітної плати (наказ №17 від 05.02.1992р.); в липні 1992р. з 06.07.1992р. по 17.07.1992р. -відпустка без збереження заробітної плати в зв'язку з відсутністю роботи (наказ №108-к від 02.07.1992р.); в травні 1992р. з 04.05.1992р. по 11.05.1992р. -відпустка без збереження заробітної плати (наказ №68).

Встановлені під час перевірки обставини стали підставою для висновку (закріплений в Акті №49), що дані пенсіонера ОСОБА_1 не відповідають даним, наведеним у пільговій довідці від 27.04.2010 року №177, а саме: період з 06.07.1992р. по 17.07.1992р. згідно наказу №108-к від 02.07.1992р. необхідно виключити з довідки про підтвердження пільгового стажу.

При цьому, відсутність підстав для призначення пільгової пенсії ОСОБА_1 за періоди з 01.01.1992р. по 05.07.1992р. і з 18.07.1992р. по 29.05.1998р. перевіряючими не встановлено.

Зважаючи на встановлені обставини та оцінюючи зібрані у справі докази, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Спірні правовідносини на момент їх виникнення регулювались Законом України «Про пенсійне забезпечення»; Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637; наказом Мінпраці від 18.11.2005р. № 383 «Про затвердження Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах»; Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005р. №22-1; постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173 та іншими нормативно-правовими актами.

Конституція України регламентує основні напрямки розвитку суспільства, держави та загальні принципи, серед яких, зокрема, визнаються і діють принципи верховенства права та права на соціальний захист.

Відповідно до частини другої статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, що і відображено у принципі верховенства права.

Відповідно до вимог ч. 2 т. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Пенсійний Фонд України діє на підставі Положення «Про Пенсійний Фонд України»та здійснює свої повноваження на підставі п.15 даного Положення, через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», рішення про припинення виплати пенсії, якщо вона призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості приймається районним управлінням Пенсійного Фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Територіальним управлінням Пенсійного Фонду України, за місцем мешкання ОСОБА_1, є управління Пенсійного Фонду України у Святошинському районі м. Києва.

Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Основним законодавчим актом, що здійснює регулювання відносин в сфері пенсійного забезпечення в Україні є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№1058-IV від 09.07.2003 року (далі -Закон №1058-IV), який розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Крім того, преамбулою Закону №1058-IV встановлено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Відповідно до приписів пп.1 п.2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Пунктом «б»частини 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»від 05.11.1991р. № 1788-ХІІ встановлено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, -за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки -після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи -жінкам.

З метою забезпечення соціального захисту працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими умовами і особливо важкими умовами праці за Списом №1 та інших роботах із шкідливими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених Кабінетом Міністрів України затверджено Порядок застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 р. №383) (далі по тексту -Порядок №383).

Відповідно до п.3 Порядку №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків.

Пунктом 10 Порядку №383 передбачено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку.

Згідно положеннями ст.100 Закону України «Про пенсійне забезпечення»також встановлені умови призначення пенсій за віком особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством (до 01 січня 1992 року), а саме:

а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством;

б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 -14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Вищенаведені норми також діяли з моменту введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення», не змінювались та не визнавалась такими, що не відповідають Конституції України.

Відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Як вбачається з трудової книжки ОСОБА_1, остання 20.01.1980 року прийнята учнем гальваніка на Київське виробниче об'єднання «Фурнітура»(з 01.11.1993 року -Київське виробниче металофурнітурне підприємство «Темп», в подальшому -ВАТ «Київське металофурнітурне підприємство «Текстемп», на сьогоднішній день згідно даних ЄДРПОУ -ПАТ «Київське металофурнітурне підприємство «Текстемп») та виконувала роботи гальваніка. 17.07.1980 року їй присвоєно ІІ розряд гальваніка, а 13.05.1981 року -ІІІ розряд гальваніка гальванічної ділянки, 01.11.1988 року у зв'язку з введенням нових тарифних умов оплати праці (ЕТКС-2 стр.387) присвоєний ІІІ розряд гальваніка. 29.05.1998 року ОСОБА_1 звільнена за власним бажанням на підставі ст.38 КЗпП України. Вказані дані підтверджуються і копіями наказів КВО «Фурнітура»від 25.02.1980р. №53-к, від 01.07.1980р. та іншими доказами, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до Списку №2 виробництв, цехів, професій і посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173 було передбачено посаду позивача.

Постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991р. №10 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад та показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення»за кодом 2150500а-11629 у Списку №2 була також передбачена робота гальваніка.

Зазначене передбачено і в п.5 розділу ХІV Списку №2 виробництв, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року №162 (в редакції, що діяла на час роботи позивачки) передбачено професію 2150500а-11629 гальваніка (крім зайнятих тільки на підвішуванні та зніманні деталей, а також у автоматичному режимі закритих ванн).

Згідно роз'яснення Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці та заробітної плати і Секретаріату ВЦРПС від 2 квітня 1976 року №5/8 порядок застосування Списків №1 та №2, передбачає в тих випадках, коли в Списках №1 і №2 передбачені працівники, які виконують певні роботи, то правом на пільгове пенсійне забезпечення користуються всі працівники, постійно зайняті на цих роботах, незалежно від найменування їх професії.

Відповідно до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затв. Наказом Міністерства промислової політики України №120 від 22.03.2007 року (книга 1 «Металеве лиття», «Зварювання металу»), гальванік II розряду виконує гальванічне покриття зовнішньої та внутрішньої сторін простих виробів і деталей з прямими і криволінійними площами, які мають западини і виступи; виконує гальванопластичне виготовлення, простих і середньої складності виробів для електровакуумних приладів; готує деталі до гальванічного покривання, завантажує ванни хімікатами за установленою рецептурою та ін. Основними обов'язками гальванік III розряду є особа, що: установлює нескладні допоміжні аноди; нарощує мідні та нікелеві покривання визначеної товщини; виконує сірчанокислотне та хронокислотне оксидування; раціонально використовує місткість ванн, установлює і підтримує задані режими їх роботи; здійснює ематалювання захисне та декоративне деталей середньої складності та ін.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці»встановлено, що відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»пенсії за віком на пільгових умовах за списками №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджуваними Кабінетом Міністрів України, а також пенсії, що можуть встановлюватися підприємствами й організаціями за рахунок власних коштів працівникам інших виробництв, професій та посад залежно від умов праці, призначаються за результатами атестації робочих місць.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року №442 (надалі -Порядок №442), атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Пунктом 4 Порядку №442 встановлено, що атестація проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

При цьому, обов'язок проведення атестації робочих місць законодавцем покладено на керівника підприємства, а її своєчасне та належне не проведення не може позбавити громадян, зокрема ОСОБА_1 конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питання надання пенсій за віком на пільгових умовах, відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до п.4.1 Порядку №442 зазначена постанова набула чинності з 21 серпня 1992 р. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21 серпня 1992 р., відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації.

Результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Якщо атестація була вперше проведена після 21 серпня 1997 року, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21 серпня 1992 року, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Якщо ж атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць.

Аналогічна позиція закріплена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 29.01.2008 року № К-32442/06 та від 09.06.2009 р. №К-4043/07 .

Як вбачається з матеріалів справи атестація робочих місць за умовами праці була проведена позивачем у 2003 році на підставі наказу №56 від 06.06.2003 року. При цьому, доказів на підтвердження проведення атестації робочих місць на підприємстві у період часу з 21 серпня 1992 року по 06 червня 2003 року позивачем не надано.

При цьому, як вбачається з виданих ОСОБА_1 довідок від 24.04.2010 року №177, від 24.04.2010 року №177 (виправлена) та від 09.02.2011р. №38, при наведені даних стосовно періоду роботи ОСОБА_1, який підлягає зарахуванню до пільгового підприємством не було враховано вимог законодавства щодо можливості включення до пільгового стажу періоду роботи після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року №442 з урахуванням не підтвердження права на пенсію на пільгових умовах результатами атестації, проведеної в червні 2003 року.

Згідно п.п.1,2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Пунктом 20 вищевказаного Порядку передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

З довідки, яка уточнює особливості і характер роботи або умов праці, необхідні для призначення пільгової пенсії від 24.04.2010 року №177 (виправленої), виданої ОСОБА_1 вбачається, що за період 17.07.1980 року по 31.12.1991 року вона працювала гальваніком (покриття металів гальванічним способом), що передбачено Списком II розділом XV підрозділом 5 постанови Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956р. №117.

Достовірність видачі довідки від 24.04.2010 року №177 (виправленої), яка підтверджує характер виконуваних робіт гальваніка позивачкою, була предметом зустрічної перевірки, що підтверджується Актом перевірки від 24 квітня 2012 року №49 від 11.04.2012 року про результати перевірки достовірності пільгової довідки, виданої для призначення пенсії громадянину ОСОБА_1 (НОМЕР_1), яка працювала на ВАТ «Київське металофурнітурне підприємство «Текстемп»(05421663) з питань дотримання вимог законодавства щодо роботи зі шкідливими умовами праці, за період з 17.07.1980р. по 29.05.1998р.

За результатами проведеної перевірки встановлено, що викладені в довідці дані щодо обрахування ОСОБА_1 пільгового стажу до 31.12.1991 року (без врахування періоду роботи на посаді гальваніка з 01.01.1992р. по 29.05.1998р.) не знайшли свого підтвердження. За висновками перевіряючи виключенню із загального стажу роботи у шкідливих умовах підлягає лише період з 06.07.1992р. по 17.07.1992р. згідно наказу №108-к від 02.07.1992р.

Слід також зазначити, що як в довідці від 24.04.2010 року №177, так і в довідках від 24.04.2010 року №177 (виправлена) та в довідці від 09.02.2011р. №38 зазначено про те, що ОСОБА_1 працювала повний робочий день, що спростовує посилання позивача на протилежне.

Оцінивши встановлені у справі обставини з урахуванням вимог законодавства, якими регулюються спірні правовідносини, суд приходить до висновку про невідповідність викладених позивачем як у довідці від 24.04.2010 року №177 (виправлена), так і в довідці від 09.02.2011р. №38 (виправлена) даних щодо періоду роботи ОСОБА_1, який підлягає зарахуванню до пільгового.

Матеріали справи свідчать про те, що управліннями Пенсійного фонду України неодноразово зверталась увага позивача на необхідність надати нову уточнюючи довідку підтверджуючу пільговий характер роботи зважаючи на не підтвердження за результатами атестації права на врахування до пільгового стажу періоду роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, однак, рекомендації управління не були враховані позивачем і уточнююча довідка не складалась.

Зважаючи на те, що дані, викладені в довідці від 24.04.2010 року №177 (виправлена) є аналогічними даним, наведеним у довідці від 09.02.2011р. №38 (виправлена), і ці дані за результатами зустрічної перевірки та за висновками суду не відповідають дійсності, а наведені вище норми законодавства не дають підстав для зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії на підставі недостовірних даних, суд визнає необґрунтованими доводи позивача про необхідність перегляду пенсійної справи ОСОБА_1 на підставі довідки від 09.02.2011 року №38.

Інших доводів на обґрунтування наявності підстав для визнання дій і бездіяльності суб'єкта владних повноважень незаконними і які могли б бути прийняті судом до уваги позивачем не наведено.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до вимог ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи наведене в сукупності та виходячи із встановлених судом обставин, оцінивши надані позивачем та відповідачем докази в контексті наведених вище вимог законодавства, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем протиправності бездіяльності УПФУ у Святошинському районі міста Києва щодо відмови припинити виплату пенсії ОСОБА_1, призначену на підставі недостовірних відомостей, відмови переглянути право ОСОБА_1 на пенсію за віком на пільгових умовах на підставі довідки ПАТ «КМП «Текстемп»від 09 лютого 2011 року №38 та про відсутність підстав для зобов'язання відповідача переглянути пенсійну справу ОСОБА_1 з урахуванням уточнених відомостей, зазначених в довідці-виправленій від 09 лютого 2011 року №38, виходячи з періоду роботи гальваніком ОСОБА_1 з 17 липня 1980 року по 31 грудня 1991 року. З огляду на зазначене, позовні вимоги позивача визнаються судом такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.69-71, 94, ч.6 ст.128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Київське металофурнітурне підприємство «Текстемп»до Управління Пенсійного фонду України у Святошинському районі міста Києва про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, визначені ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя Добрівська Н.А.