Ухвала

від 03.07.2012 по справі 2а-270/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2012 р. Справа № 58368/11

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Запотічного І.І,, Каралюса В.М.

при секретарі судового засідання: Курдобі Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09.06.2011 року у справі за позовом Дочірнього підприємства "Молочна дистрибьюція - Львів" до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про скасування рішення,-

встановила:

У січні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом про скасування рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова №0004283311 від 06.07.2010 року.

Позивач вважає, що висновки акту перевірки та спірне рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій не відповідають фактичним обставинам справи та не ґрунтуються на нормах чинного законодавства України. Позивач просив позов задоволити.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 09.06.2011 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова №0004283311 від 06.07.2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постанову суду першої інстанції оскаржила ДПІ у Галицькому районі м. Львова. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального права та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову постанову, якою в позові відмовити.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім, випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін,якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що згідно рішення довіреної особи Компанії «Дайнемік Ессетс Солюшинс ЛТД» Юрги К.В. про прийняття корпоративних прав на ДП «Агроспецресурси-Львів»№17.06 від 17.06.2010 року змінено найменування Дочірнього підприємства «Агроспецресурси-Львів» на нове найменування Дочірнє підприємство «Молочна дистрибьюція Львів» та підтверджено перебування на посаді директора ДП «Молочна дистрибьюція Львів» Стадника Івана Васильовича.

Державною податковою інспекцією у Галицькому районі м. Львова проведено планову виїзну документальну перевірку Дочірнього підприємства «Агроспецресурси-Львів» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 31.03.2010 року, за наслідкам якої складено Акт №2584/23-209/31441987 від 23.06.2010 року.

Встановлено, що ДП «Агроспецресурси-Львів» порушено вимоги абз.2 п.3.5, п.2.8, п.2.10 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України №637 від 15.12.2004 року в результаті чого встановлено понадлімітні залишки готівки на загальну суму 30 310,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки, ДПІ у Галицькому районі м. Львова винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0004283311 від 06.07.2010року до ДП «Агроспецресурси-Львів» в розмірі 60620 грн.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку. Рішенням Державної податкової адміністрації України №12572/6/25-0415 від 24.11.2010 року скаргу підприємства залишено без задоволення, а рішення ДПІ у Галицькому районі м. Львова №0004283311 від 06.07.2010 року, рішення ДПІ у м. Львові №16682/10/25-005/247 від 31.08.2010 року та рішення ДПА у Львівській області №24508/10/25-005/1035 від 22.10.2010 року без змін.

Не погоджуючись із наведеним позивач звернувся до суду.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

В ході проведення перевірки податковим органом виявлено видаткові касові ордери, у яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача ОСОБА_4, зокрема: видатковий касовий ордер № 1236 від 31.12.09 на суму 20000,0 грн., № 1230 від 30.12.2009 на суму 10 000,0 грн., а також виведені залишки готівки в касі за 29.12.2009 р. в розмірі 10 000,0 грн., за 30.12.2009 р. в розмірі 10 000,0 грн. та за 31.12.2009 р. в розмірі 20 000,0 грн. не приймаються, хоча згідно касових книг залишки на кінець дня за 29.12.2009, 30.12.2009 та 31.12.2009 становлять 0,0 грн.

При цьому, в акті перевірки спочатку податковий орган вказує, що підписи про отримання готівки відсутні на двох видаткових касових ордерах № 1236 від 31.12.09 року на суму 20 000,0 грн., № 1230 від 30.12.2009 року на суму 10 000,0 грн. А в подальшому зазначає, що не приймаються для виведення залишку готівки в касі на кінець дня суми видані 29.12.2009 р., 30.12.2009 р. та 31.12.2009 р.

Відповідач у письмових запереченнях зазначив, що в Акті перевірки допущено механічну описку, а саме не вказано видатковий касовий ордер № 1225 від 29.12.2009 р. на суму 10 000,0 грн.

Відтак, ДПІ у Галицькому районі м. Львова безпідставно збільшило залишок готівки в касі за 29.12.2009 р. (вказівки на неправильність оформлення касових ордерів за 29.12.2009 р. в акті перевірки немає).

Також ДПІ у Галицькому районі м. Львова в Акті перевірки зазначає про видачу коштів ОСОБА_4 31.12.2009 р. по касовому ордеру № 1236 в сумі 20 000,0 грн. Фактично по касовому ордеру № 1236 від 31.12.2009 р. видано ОСОБА_4 2000,0 грн., що підтверджується самим касовим ордером, касовою книгою за грудень 2009 року та книгою обліку доходів і витрат ОСОБА_4

Податковий орган виявив, що залишки готівки в касі підприємства згідно касових книг на кінець дня за 29.12.2009, 30.12.2009 та 31.12.2009 становлять 0,0 грн. Однак, судом було досліджено касові книги за вказані дні та встановлено, що залишки готівки в касі складають на кінець дня: 29.12.2009 р. 2728,54 грн., 30.12.2009 р. 2803,2 грн., 31.12.2009 р. 2759,34 грн.

Згідно затвердженого розрахунку ліміт каси підприємства встановлений в розмірі 3230,0 грн. Тобто, за вказані дні позивач не перевищував встановлений ліміт каси на кінець дня.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що наведені органом державної податкової служби в акті перевірки порушення ґрунтуються на припущеннях та не підтвердженні первинними бухгалтерськими документами, а тому позовні вимоги позивача - задоволені правомірно.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції.

З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09.06.2011 року у справі №2а-270/11/1370- без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В. Улицький

Судді: І. Запотічний

В. Каралюс

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 05.07.2012 року