Справа № 1319/6629/2012
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22.06.2012 року, Сихівський районний суд м.Львова в складі: головуючої - судді - Волоско І.Р., при секретарі -Соколовій О.О., з участю прокурора -Замараєва Р.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові, кримінальну справу про обвинувачення:
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Львова, українець, громадянин України, пенсіонер, неодружений, з середньо спеціальною
освітою, проживає за адресою: АДРЕСА_1, не судимий, -
по ч.1 ст. 259 КК України,-
ВСТАНОВИВ :
Підсудний ОСОБА_1, 24.04.2012 року близько 00:50 год., знаходячись біля будинку № 20, що по вул. Гашека в м. Львові та перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, маючи на меті помститись органам влади, викликавши неспокій, паніку та розгубленість, та знаючи про завідому неправдивість свого повідомлення, з таксофону із номером телефону НОМЕР_2, який розміщений на будинку № 20, що по вул. Гашека в м. Львові, зателефонував на номер оператора «101»та повідомив, що дільничний пункт міліції, який розташований на першому поверсі жилого будинку АДРЕСА_1, замінований, у такий спосіб повідомив органам влади про підготовку вибуху та загрозу знищення чи пошкодження державної власності загально небезпечним способом.
В подальшому, під час проведеного обстеження приміщення дільничного пункту міліції та прилеглої території, жодних вибухонебезпечних речовин, предметів чи пристроїв виявлено не було, а саме повідомлення про підготовку вибуху на дільничному пункті міліції не підтвердилось. Таким чином, ОСОБА_1, своїми умисними дійми вчинив завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, що загрожувало загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками, тобто скоїв злочин передбачеиліі ч. 1 ст. 259 КК України.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину у скоєному визнав повністю та пояснив, що 23.04.2012р. близько 22.30 год. він повертався додому від знайомого, зустрів свого сусіда ОСОБА_2, у якого попросив цигарок, так як хотів курити, на що останній дав йому дві гривні, після чого він пішов додому. Близько 00.30 год. 24.04.2012р. він вийшов із дому в кіоск за цигарками; повертаючись він згадав давню сварку через мобільний телефон із ОСОБА_2, і на нього нахлинули негативні думки про життя і він вирішив зателефонувати оператору «101» та повідомити, що нібито дільничний пункт міліції замінований. Він хотів це зробити від імені ОСОБА_2. У нього на меті було одне, щоб зі сторони влади до нього було більше уваги, оскільки почувши про таке повідомлення всі з»їдуться та будуть намагатися вирішити це питання, в цей час він би і розповів працівникам міліції та МНС про неприязні стосунки із сусідом ОСОБА_2. Він так із зробив, підійшовши до таксофону, набрав номер «101»та представившись від імені ОСОБА_2 повідомив, що нібито на АДРЕСА_1 дільничний пункт міліції замінований. Про вчинене шкодує, щиро кається.
Крім повного визнання своєї вини підсудним, винуватість його у вчинені інкримінованого злочину повністю та об"єктивно стверджується зібраними в ході судового слідства доказами:
Перевіреними та проголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_2, який повідомив, що 23.04.2012 р. о 22:3 год. він повертався із авто мийки додому. В цей час біля під'їзду АДРЕСА_1, зустрів свого сусіда із квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_1, який перебував у нетверезому стані. Підійшовши до нього ОСОБА_1 почав просити у ОСОБА_2 гроші, щоб купити собі цигарок; ОСОБА_2 дав ОСОБА_1 дві гривні та пішов додому. Близько 01:00 год. 24.04.2012 р. ОСОБА_2 на мобільний телефон зателефонувала його співмешканка ОСОБА_7 та сказала, що до них додому приходили працівники міліції, які його шукали, але не розповіли чому. Близько 01:30 год. 24.04.2012 р. до ОСОБА_2 на робочу приїхали працівники міліції, які запропонували разом із ними проїхати у Сихівський РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області, що по пр. Червоної Калини. 109 у м. Львові, для дачі пояснень, оскільки хтось зателефонував у міліцію та повідомив про замінування дільничного опорного пункту міліції, що по АДРЕСА_1 та представився його ім'ям, на що ОСОБА_2 погодився. /а. с. 83-85/.
Показаннями під час очної ставки між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, на якій вказані особи підтвердили свої попередні показання та ОСОБА_1 в черговий раз надав зізнавальні показання. /а. с. 86-88/.
Перевіреними та проголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_3, який повідомив, що 24.04. 2012 р. він проходив по пр. Червоної Калини, 109 в м. Львові. В цей час до нього підійшло двое невідомих громадян, які показали службові посвідчення та представились працівниками міліції. Вони запросили ОСОБА_3 в якості понятого при відтворені обстановки та обставин події. На прохання працівників міліції він погодився. Далі учасники слідчої дії у кількості двох понятих, працівників міліції, слідчого та ОСОБА_1 зібралися біля приміщення Сихівського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області. Слідчий роз»яснив ОСОБА_3 та ще одному понятому права та обов'язки понятих. Далі слідчий запропонував ОСОБА_1 відтворити та розповісти, про обставини, які мали місце 24.04.2012 р. з його участю на вулиці Гашека в м. Львові й відтворити їх на місці. На дану пропозицію останній погодився та запропонував поїхати на вулицю Гашека в м.Львові. Всі учасники відтворення сівши в автомобілі ВАЗ 2111, д.н.з. НОМЕР_1, прослідували по маршруті вказаному ОСОБА_1. Проїхавши по пр. Червоної Калини під мостом, виїхавши на вул. Хуторівка, а в подальшому повернувши на вул. Гашека, ОСОБА_1 попросив зупинити автомобіль біля під'їзду АДРЕСА_1 Група в повному складі зібралась біля під'їзду № 1, вказаного будинку ОСОБА_1 повідомив, що 24.04.2012 року приблизно о 00:50 год., переслідуючи корисливі мотиви та з бажанням привернути до себе увагу працівників влади, міліції та МНС, вийшов із під'їзду свого будинку (вказав на нього) пішов до кіоску, де придбав цигарки, після чого підійшов до таксофону, який розташований на куті будинку № 20 по вул. Гашека в м. Львові (вказав на нього). Знаючи, що з таксофону безкоштовні дзвінки до екстених служб, набрав номер телефону оператора «101»та від імені ОСОБА_2, який проживає за адресою АДРЕСА_2, повідомив що нібито замінований дільничний пункт міліції по АДРЕСА_1. Через 5 хвилин ОСОБА_1 зателефонував до оператора «102»та від імені ОСОБА_2 неправдиво повідомив, що нібито «капітан міліції ОСОБА_4 б'є ОСОБА_2 в нього в дома». Після чого пішов додому. Розповіді ОСОБА_1 супроводжувалась постійними вказуваннями на місце, де саме відбувались події та з якого таксофону він вчиняв дзвінки. Після чого група повернулась тим же маршрутом в Сихівськнй РВ ЛМУ ГУ МВСУ Львівській області, де було переглянуто фотографії та складено протокол відтворення обстановки та обставин події. Слідча дія відтворення обстановки та обставин подій фотографувалась фотоапаратом «Кенон», з цифровим носієм. Заяв та зауважень під час проведення слідчої дії від учасників не поступало. ОСОБА_1 надавав свідчення добровільно без будь-якого морального чи фізичного тиску. /а. с. 62-63/.
Перевіреними та проголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_5, який надав показання аналогічні показанням ОСОБА_3 /а.с.64-65/.
Перевіреними та проголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_4, який повідомив, що 24.04.2012р. о 01:00 год. йому на мобільний телефон зателефонував його напарник та повідомив, що хтось зателефонував у екстрені служби та повідомив про замінування дільничного пункту міліції, що по АДРЕСА_1, а також про те, що він у квартирі АДРЕСА_2. б'є ОСОБА_2. Після цього ОСОБА_4 приїхав до дільничного пункту міліції та побачив працівників СОГ Сихівського РВ та працівників інших екстрених служб. Як повідомив ОСОБА_4, що вищезазначені дзвінки міг зробити ОСОБА_1, оскільки ОСОБА_1 протягом тривалого часу зловживає алкогольними напоями та у ОСОБА_1 неприязні відносини з ОСОБА_2. /а. с. 98-99/.
Перевіреними та проголошеними в судовому засіданні показаннями ОСОБА_6, яка повідомила, що 24.04.2012 р. перебуваючи на добовому чергуванні диспетчера служби «101»близько 00:50 год. отримала повідомлення від громадянина, який представився ОСОБА_2 та повідомив про те, що він замінував дільничний пункт міліції, що по АДРЕСА_1. Дане повідомлення ОСОБА_6 сприйняла як реальне та таке, що становить загрозу для громадян, тому на місце події направила відділення на автоцистерні, оперативний відділ оперативного координаційного центру ГТУ, оперативну групу Сихівського РВ МНС, повідомила про дане повідомлення міліцію, інші органи державної влади та екстрені служби, згідно алгоритму дій. /а. с. 136/.
Даними протоколу відтворення обстановки та обставин події від 24.04.201р. проведеного з ОСОБА_1, згідно якого останній відтворив обставини та обстановку вчиненого ним злочину та фототаблицею до нього. /а. с. 54-61/.
Даними протоколу явки з повинною від 24.04.2012 року, в якій ОСОБА_1 зізнався в скоєнні ним даного злочину. /а. с. 32/.
Даними акта перевірки об'єкта на вубохобезпеку від 24.04.2012 р., згідно якого на дільничному пункту міліції, що по АДРЕСА_1, під час огляду вибухових пристроїв та вибухових речовин не виявлено /а. с. 4/.
Даними висновку судово-цитологічної експертизи № 119/2012ц від 15.05.2012 згідно якої, недопалки сигарет могли бути викурені ОСОБА_1 /а. с. 100-103/.
Даними висновку фоноскопічної експертизи № 1614 від 17.05.2012 року, згідно якої на досліджуваних фонограмах зафіксована усна мова ОСОБА_1 /а. с. 109-114/.
Кваліфікація дій підсудного ОСОБА_1 по ч.1 ст. 259 КК України є вірною, оскільки він своїми умисними дійми вчинив завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, що загрожувало загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками.
Призначаючи покарання підсудному, суд враховує тяжкість вчиненого злочину: до пом'якшуючих покарання обставин суд відносить те, що ОСОБА_1 вину у вчиненому визнав, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину; обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_1 є вчинення злочину у стані алкогольного сп»яніння.
Вивчаючи особу винного, слід врахувати, те, що підсудний по місцю проживання характеризується позитивно, на обліках у наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, раніше не судимий.
З врахуванням обставин справи, особи ОСОБА_1, суд вважає за доцільне призначити покарання у виді штрафу та покладенням на нього обов"язків, передбачених ст.76 КК України.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України суд,-
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винним та призначити покарання по ч.1 ст. 259 КК України у виді штрафу в розмірі 10200 грн. /600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян / в прибуток держави.
У відповідності до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти цей орган про зміну місця проживання та роботи; періодично з'являтися в органи кримінально-виконавчої інспекції для реєстрації.
Запобіжний захід ОСОБА_1 залишити - підписку про невиїзд - до вступу вироку в законну силу.
Термін оскарження вироку до Львівського апеляційного суду через районний суд -15 діб з моменту проголошення для учасників процесу, для засудженого в той же строк з часу вручення копії вироку..
Головуючий Вирок є оригіналом, виготовлений в нарадчій кімнаті в одному примірнику та зберігається у крим. справі № 1319/6020/2012.
Суд | Сихівський районний суд м.Львова |
Дата ухвалення рішення | 22.06.2012 |
Оприлюднено | 25.07.2012 |
Номер документу | 25023869 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Сихівський районний суд м.Львова
Волоско І. Р.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні