Ухвала

від 12.06.2012 по справі 7/141

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

12.06.12 р. Справа № 7/141

Господарський суд Донецької області у складі судді Сгара Е.В.

при помічнику судді В.Ю.Косицькій,

Розглянувши матеріали справи

Скаржник (відповідач по справі): Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» м. Донецьк

Позивач по справі: Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» м. Київ

За участю держвиконавця: Відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м.Донецьку

Про: визнання незаконними дії ВДВС Ворошиловського РУЮ у м.Донецьку по винесенню постанови від 24.02.2012р. №14167971 про стягнення з боржника виконавчого збору; скасування постанови ВДВС Ворошиловського РУЮ у м.Донецьку від 24.02.2012р. №14167971.

За участю представників:

від скаржника: ОСОБА_1 - довір.;

від позивача по справі: не прибув;

від ВДВС: не прибув.

Рішенням господарського суду Донецької області №7/141 від 08.07.2009р. частково задоволені позовні вимоги Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" м. Київ до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькміськгаз" м. Донецьк про стягнення суми основного боргу - 317 774, 24 грн.; суми пені - 22 791, 40 грн.; суми інфляційних нарахувань - 21 839, 09 грн.; суми 3% річних - 3 275, 94 грн.

На виконання рішення видані відповідні накази суду.

Відповідач по справі звернувся до господарського суду Донецької області із скаргою №05/1-1882 від 13.04.2012р. про визнання незаконними дії ВДВС Ворошиловського РУЮ у м.Донецьку по винесенню постанови від 24.02.2012р. №14167971 про стягнення з боржника виконавчого збору; скасування постанови ВДВС Ворошиловського РУЮ у м.Донецьку від 24.02.2012р. №14167971.

Скаржник у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на добровільне виконання рішення суду та безпідставне нарахування держвиконавцем виконавчого збору.

В ході розгляду скарги відповідач по справі також повідомив суд про зміну його найменування з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» (ЄДРПОУ 03361081) на Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» (ЄДРПОУ 03361081), у зв'язку з чим таке найменування змінено господарським судом в рамках даної господарської справи.

Позивач по справі у судове засідання не прибув, про причини неявки суду не повідомив.

Представник ВДВС у судовому засіданні та в письмових запереченнях зазначив, що боржником у визначений в постанові строк добровільно не було виконано рішення господарського суду, у зв'язку з чим йому було нараховано виконавчий збір.

Розглянувши скаргу та надані документи, судом з'ясовано наступне:

Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

За приписами ст.115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому цим Кодексом та Законом України "Про виконавче провадження".

У відповідності до ст.116 Господарського процесуального кодексу України виконання рішення суду здійснюється на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Згідно з ч.1 ст.2 Закону України "Про виконавче провадження" (далі Закон), примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Статтею 5 Закону передбачено, що, державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

За приписами ст. 6 Закону, вимоги державного виконавця щодо виконання зазначених у статті 3 цього Закону рішень є обов'язковими для усіх органів, організацій, посадових осіб, громадян і юридичних осіб на території України.

Статтею 18 Закону передбачено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону.

11.08.2009р. держвиконавцем у відповідності до вищевказаних приписів винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №14167971 та встановлено боржнику строк для добровільного виконання рішення суду по цій справі до 20.07.2009р.

У зв'язку з внесенням боржника до списку підприємств паливно-енергетичного комплексу та до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», постановою ВП №14167971 від 21.08.2009р. держвиконавець зупинив виконавче провадження.

Дії держвиконавця по зупиненню провадження у справі відповідають приписам ст.ст.37, 39 Закону, в редакції, яка діяла на час винесення відповідної постанови.

24.02.2012р. держвиконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку із фактичним виконанням боржником рішення суду по цій справі, а також постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 4844,32 грн.

Під час винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору, держвиконавець керувався ст.28 Закону.

З матеріалів справи вбачається, що протягом часу виконавчого провадження з виконання наказу у цій справі до Закону України «Про виконавче провадження» вносились зміни, що впливали на правове регулювання спірних відносин, тому в даному випадку слід застосувати норми Закону України «Про виконавче провадження», чинні як на час відкриття виконавчого провадження за постановою від 11.08.2009р., так і норми, які діяли на час прийняття постанови про стягнення виконавчого збору від 24.02.2012р.

За приписами ст.24 Закону (в редакції чинній на момент відкриття виконавчого провадження з виконання наказу у цій справі), державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Таким чином, Закон надає боржнику можливість виконати судове рішення самостійно у встановлений для добровільного виконання строк, оскільки, у разі його невиконання, судове рішення буде виконано в примусовому порядку, що, в свою чергу, буде мати негативні наслідки для боржника.

Згідно наведеного в статі 4 Закону (в редакції чинній на момент відкриття виконавчого провадження з виконання наказу у цій справі) переліку заходів примусового виконання рішення, такими заходами є: 1) звернення стягнення на майно боржника; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення у боржника і передача стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

Нарахування виконавчого збору пов'язане із початком примусового виконання рішення шляхом застосування певних заходів примусового виконання судового рішення, визначених Законом.

Спірною постановою від 24.02.2012р. державним виконавцем постановлено стягнути з боржника виконавчий збір в сумі 4844,32 грн. (10% від загальної суми присудженої до стягнення за судовим рішенням в розмірі 48443,21 грн.).

З матеріалів справи, в тому числі з постанови держвиконавця про закінчення виконавчого провадження від 24.02.2012р., вбачається, що відповідачем станом на 24.02.2012р. в добровільному порядку повністю сплачена позивачу сума визначена у виконавчому документі (наказі суду).

Застосування органом державної виконавчої служби будь-яких заходів примусового виконання судового рішення у цій справі за приписами Закону (в редакції чинній на момент відкриття виконавчого провадження з виконання наказу у цій справі) матеріали виконавчого провадження не містять.

Тобто на час винесення постанови від 24.02.2012р. про стягнення виконавчого збору, рішення господарського суду від 08.07.2009р. було повністю виконано боржником у добровільному порядку.

Згідно приписів ст. 28 Закону (в редакції, що діяла на момент винесення держвиконавцем постанови про стягнення виконавчого збору з боржника) у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню.

Тобто, з огляду на приписи ст. 28 Закону (в редакції, що діяла на момент винесення держвиконавцем постанови про стягнення виконавчого збору з боржника), суд дійшов висновку, що виконавчий збір, який підлягає стягненню з боржника повинен становити 10 відсотків суми, що підлягає стягненню - лише від суми не виконаного на момент прийняття спірної постанови (тобто станом на 24.02.2012р.) рішення суду від 08.07.2009р.

Враховуючи повне виконання боржником рішення господарського суду від 08.07.2009р. по справі №7/141 в добровільному порядку до 24.02.2012р., у зв'язку з чим було прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження, виконавчий збір стягненню не підлягає, а постанова від 24.02.2012р. №14167971 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 4844,32 грн. винесена держвиконавцем безпідставно.

Заявник просить суд скасувати вказану вище постанову ВДВС Ворошиловського РУЮ у м.Донецьку від 24.02.2012р. №14167971 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 4844,32 грн.

Враховуючи приписи Закону України „Про виконавче провадження", пункту 8 чинного Роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002 N 04-5/365 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" у суду відсутні повноваження скасовувати рішення органів Державної виконавчої служби. Натомість встановивши обґрунтованість доводів заявника, суд може визнати постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною. Як зазначено в інформаційному листі Вищого господарського суду від 29.06.2010р. №01-08/369 „Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" вимога скаржника щодо скасування постанови чи іншого акта органу Державної виконавчої служби за своєю правовою природою тотожна вимозі про визнання їх недійсними. Тому у господарського суду відсутні правові підстави для відмови в задоволенні скарги лише з тієї причини, що в ній зазначається про скасування відповідної постанови (акта), а не про визнання його недійсним. Господарський же суд, приймаючи судове рішення по суті скарги, має в будь-якому разі враховувати положення, викладене в роз'ясненні президії Вищого господарського суду України від 29.06.2010р. №01-08/369.

У зв'язку з викладеним суд приходить до висновку, що постанова ВДВС Ворошиловського РУЮ у м.Донецьку від 24.02.2012р. №14167971 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 4844,32 грн. підлягає визнанню недійсною.

З огляду на вищевикладене, скарга Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» підлягає задоволенню у зазначеній вище редакції.

Враховуючи викладене, на підставі ст.124 Конституції України, Закону України «Про виконавче провадження», керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 86, 115, 116, 1212 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» задовольнити.

Визнати незаконними дії Відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м.Донецьку по винесенню постанови від 24.02.2012р. №14167971 про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 4844,32 грн.

Визнати недійсною постанову Відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м.Донецьку від 24.02.2012р. №14167971 про стягнення виконавчого збору в розмірі 4844,32 грн.

Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного господарського суду в порядку розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Сгара Е.В.