Ухвала

від 13.01.2014 по справі 7/141

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

13.01.2014 Справа № 7/141

Господарський суд Донецької області у складі: судді Фурсової С.М.,

при секретарі судового засідання Степанян К.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду скаргу публічного акціонерного товариства «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» (83001, місто Донецьк, вулиця Челюскінців, будинок № 151; код ЄДРПОУ - 00169845) на дії Гірницького відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції (86155, Донецька область, місто Макіївка, вулиця Рєпіна, будинок № 4) щодо виконання рішення господарського суду Донецької області від 15 червня 2011 року у справі № 7/141

за позовом публічного акціонерного товариства «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» до державного підприємства «Укршахтгідрозахист» (86104, Донецька область, місто Макіївка, вулиця Абакумова, будинок № 1; код ЄДРПОУ - 32442405)

про стягнення 1 578 334,14 гривень, -

за участю представників сторін:

від скаржника (стягувача): Колотілін О.В. (довіреність № 147 від 31.12.2013)

від боржника: не з'явився

від органу ДВС: Єналієва Е.Ю. (довіреність б/н від 11.01.2014)

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Донецької області від 15 червня 2011 року у справі № 7/141 позовні вимоги публічного акціонерного товариства «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» до державного підприємства «Укршахтгідрозахист» про стягнення 1 578 334,14 гривень задоволено повністю.

У відповідності з вимогами статті 116 Господарського процесуального кодексу України 29 червня 2011 року були видані накази про примусове виконання рішення господарського суду Донецької області від 15 червня 2011 року.

27 листопада 2013 року на адресу господарського суду Донецької області надійшла скарга, в якій публічне акціонерне товариство «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» просить:

- визнати дії державного виконавця Гірницького відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції щодо винесення постанови про повернення виконавчого документу у провадженні № 28246134 від 16 жовтня 2013 року - наказу господарського суду Донецької області у справі № 7/141 від 29 червня 2011 року такими, які не відповідають Закону України «Про виконавче провадження»;

- визнати незаконною постанову державного виконавця Гірницького відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції про повернення виконавчого документу у провадженні № 28246134 від 16 жовтня 2013 року за наказом господарського суду Донецької області у справі № 7/141 від 29 червня 2011 року.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 02 грудня 2013 року розгляд скарги призначено на 12 грудня 2013 року.

13 січня 2014 року через відділ діловодства господарського суду Донецької області надійшли заперечення на скаргу за № 77/049.39, в яких Гірницький відділ державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції просить відмовити в задоволенні скарги.

На підтвердження своїх заперечень представником органу Державної виконавчої служби надано суду копії витягу з виконавчого провадження за наказом господарського суду Донецької області від 29 червня 2011 року у справі № 7/141 (том 2, а.с. 30-55).

Розгляд скарги відкладався за правилами статті 77 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України).

Представник скаржника Колотілін О.В. в судовому засіданні наполягав на задоволенні скарги.

Представник боржника в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду скарги повідомлений своєчасно та належним чином, заяв про відкладення розгляду скарги або розгляд скарги без його участі суду не надав.

Представник Гірницького відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції Єналієва Е.Ю. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення скарги, надала пояснення, аналогічні викладеним у письмових запереченнях.

Дослідивши матеріали справи, скаргу та додані до неї документи, заслухавши пояснення уповноважених представників скаржника та органу виконання, оцінивши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга та докази за своїм внутрішнім переконанням, з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, господарський суд дійшов висновку про те, що скарга публічного акціонерного товариства «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судом іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Положення статті 115 ГПК України та частини другої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачають, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Виконання рішення суду здійснюється на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом (стаття 116 Господарського процесуального кодексу України).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України «Про виконавче провадження». Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби.

Зазначеним Законом регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів держаної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Розгляд скарг на рішення дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та вирішення ряду питань виконавчого провадження, що регулюються Законами України «Про виконавче провадження», «Про державну виконавчу службу», віднесено до компетенції суду.

Акт державного органу - це юридична форма рішень цього органу, які спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин, породжують певні правові наслідки і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Згідно положень Закону України «Про виконавче провадження», юридичним оформленням сукупності дій уповноваженої особи, направлених на виконання рішення суду є постанова державного виконавця.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про державну виконавчу службу», дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені до вищестоящої посадової особи або до суду у порядку, встановленому законом.

Згідно частини третьої статті 6 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

Право на таке оскарження може бути реалізовано з дотриманням вимог статей 17, 25, 26, 27, 32, 35, 38, 39 Закону України «Про виконавче провадження» та в порядку, визначеному статтею 82 цього Закону.

Так, рішенням господарського суду Донецької області від 15 червня 2011 року у справі № 7/141 позовні вимоги публічного акціонерного товариства «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» до державного підприємства «Укршахтгідрозахист» про стягнення 1 578 334,14 гривень задоволено повністю.

Стягнуто з державного підприємства «Укршахтгідрозахист» на користь публічного акціонерного товариства «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» заборгованість за активну електроенергію у розмірі 1 567 038,80 гривень.

Стягнуто з державного підприємства «Укршахтгідрозахист» на користь публічного акціонерного товариства «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» заборгованість за реактивну електроенергію у розмірі 11 295,34 гривень, державне мито в сумі 15 783,34 гривень, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 гривень (том 1, а.с. 120-121).

У відповідності з вимогами статті 116 Господарського процесуального кодексу України 29 червня 2011 року були видані накази про примусове виконання рішення господарського суду Донецької області від 15 червня 2011 року (том 1, а.с. 123-124).

В силу статті 1 Закону України «Про державну виконавчу службу», виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження» (стаття 17 Закону України «Про державну виконавчу службу»).

16 серпня 2011 року публічне акціонерне товариство «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» звернулося до Гірницького відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції з заявою про примусове виконання наказу у справі № 7/141, виданого господарським судом Донецької області 29 червня 2011 року.

Матеріали справи свідчать, що на підставі заяви стягувача - публічного акціонерного товариства «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля», 17 серпня 2011 року державним виконавцем Гірницького відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції винесено постанову ВП № 28246134 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу у справі № 7/141, виданого господарським судом Донецької області 29 червня 2011 року, про стягнення з державного підприємства «Укршахтгідрозахист» на користь публічного акціонерного товариства «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» заборгованості за реактивну електроенергію у розмірі 11 295,34 гривень, державного мито в сумі 15 783,34 гривень, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 гривень.

24 серпня 2011 року заступником начальника Гірницького відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції винесено постанову ВП № 28246134 про приєднання виконавчого провадження до зведеного (том 2, а.с. 35).

16 жовтня 2013 року заступником начальника Гірницького відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції, керуючись пунктом 2 частини першої статті 47, статтею 50 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову ВП № 28246134 про повернення виконавчого документа - наказу у справі № 7/141, виданого господарським судом Донецької області 29 червня 2011 року стягувачеві (том 2, а.с. 8).

Вказана постанова обґрунтована тим, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Стягувач звернувся зі скаргою до господарського суду Донецької області 21 листопада 2013 року (згідно датованої відмітки органу поштового зв'язку на конверті) та зазначив, що отримав оскаржувану постанову 11 листопада 2013 року. Такі обставини підтверджуються наданим скаржником супровідним листом Гірницького відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції № 24798/11 від 17 жовтня 2013 року з відміткою публічного акціонерного товариства «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» (вхідний № 8441 від 11.11.2013), що також не заперечується та не спростовується виконавчою службою.

Таким чином, у господарського суду відсутні підстави вважати, що публічне акціонерне товариство «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» звернулося до суду з порушенням строків, встановлених статтею 121-2 ГПК України на оскарження постанови державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані його права відповідно до закону і не допускаючи у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Системний аналіз наведених норми свідчить, що за своїм соціальним призначенням система органів державної виконавчої служби покликана забезпечити реальну дію правових норм із застосуванням заходів примусового виконання, санкціонованих державою. Основною функцією державної виконавчої служби є задоволення вимог виконавчого документа, забезпечення дотримання при цьому прав та законних інтересів громадян та юридичних осіб, сприяння у реалізації своїх процесуальних прав.

Механізм виконання судових рішень про стягнення коштів з бюджетних установ визначається Законами України «Про виконавче провадження», «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників».

01 січня 2013 року набрав чинності Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», який встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження» (далі - рішення суду), та особливості їх виконання.

Держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державне підприємство (частина перша статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»).

Так, особливості виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи визначено статтею 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», за приписами якої виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. У разі якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, його виконання здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Частина третя статті 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (в редакції Закону України від 19.09.2013 № 583-VII, яка набрала чинності 16.10.2013 ) чітко визначає, що протягом десяти днів з дня встановлення державним виконавцем факту наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до пунктів 2-4, 9 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження», крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, але не пізніше строку, встановленого частиною другою цієї статті, керівник відповідного органу державної виконавчої служби подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, про що повідомляє в установленому порядку стягувача.

Оскільки боржником за виконавчий документом (наказом у справі № 7/141) є державне підприємство «Укршахтгідрозахист», то відносно нього слід застосовувати особливості виконання рішень суду про стягнення коштів, передбачені статтею 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Крім того, згідно з положеннями пункту 7 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників визначено, що у разі наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу керівник органу державної виконавчої служби подає відповідно до Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» Казначейству протягом 10 днів з дня складення державним виконавцем відповідного акта оригінал виконавчого документа разом із супровідним листом та завірені належним чином державним виконавцем копії інших матеріалів виконавчого провадження.

З огляду на зазначене, на сьогоднішній день законодавством України передбачений спеціальний порядок виконання судових рішень про стягнення коштів з боржника, що є державним підприємством.

Підстави повернення виконавчого документу стягувачу визначено статтею 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Оскаржуваною постановою повернуто виконавчий документ стягувачу з посиланням на пункт 2 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження», яким передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачеві, якщо в результаті вжитих державним виконавцем заходів встановлено, що у боржника відсутнє майно, на яке можливо звернути стягнення, а, здійсненні державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд робить висновок, що протягом десяти днів з дня встановлення державним виконавцем факту наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу, керівником відповідного органу державної виконавчої служби не було подано документів та відомостей до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Наслідком ігнорування органом виконання вищенаведених положень Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» є безпідставне повернення виконавчого документу стягувачу.

Отже, такі фактичні дані вказують на те, що в даному випадку дії державного виконавця не сприяють виконанню рішення на користь позивача, а навпаки перешкоджають його виконанню.

Пунктом 7 постанови Пленуму Верхового Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарги на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» передбачено, що у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника.

Відповідно до пункту 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що виконавчою службою зроблено не було.

За змістом статті 33 Господарського процесуального України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на те, що виконавчою службою не спростовано посилань скаржника на її неправомірні дії, господарський суд задовольняє скаргу публічного акціонерного товариства «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля».

Враховуючи викладене, керуючись статтями 86, 121-2 Господарського процесуального України, господарський суд -

У Х В А Л И В :

Доводи скаржника визнати правомірними.

Визнати незаконними дії Гірницького відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції щодо винесення постанови ВП № 28246134 від 16 жовтня 2013 року про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Визнати недійсною постанову Гірницького відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції ВП № 28246134 від 16 жовтня 2013 року про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Ухвала набирає законної сили 13 січня 2014 року та може бути оскаржена через господарський суд Донецької області до Донецького апеляційного господарського суду протягом п'яти днів з дня її винесення.

Суддя С.М. Фурсова