Рішення
від 27.06.2012 по справі 5011-66/3766-2012
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-66/3766-2012 27.06.12

Суддя господарського суду міста Києва Гончаров С.А.

при секретарі судового засідання Климович М.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Державного агентства земельних ресурсів України

до відповідача-1 : Київської міської ради

до відповідача-2 : Товариства з обмеженою відповідальністю "МАГ-К"

про визнання недійсним та скасування рішення від 26.06.2007 року № 963/1624, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого 11.10.2007 року за № 75-6-00361, визнання відсутнім у відповідача-2 права користування земельною ділянкою

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явились

від відповідача-1: ОСОБА_2 -довіреність від 21.02.2012 року № 225-КР-277

від відповідача-2:ОСОБА_4 -довіреність від 06.03.2012 року № 14

в засіданні брали участь: прокурор Волік О.Л. -посвідчення НОМЕР_1 від 18.11.2011 року

СУТЬ СПОРУ:

Заступник прокурора м. Києва звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Державного агентства земельних ресурсів України до Київської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "МАГ-К" про:

1. визнання недійсним та скасування рішення від 26.06.2007 року № 963/1624"Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю МАГ-К»земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування кафе з зоною відпочинку у 89-му кварталі Святошинського лісництва Святошинського лісопаркового господарства у Святошинському районі м. Києва",

2. визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного між Київською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю «МАГ-К», зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 11.10.07 за № 75-6-00361 у книзі записів державної реєстрації договорів,

3. визнання відсутнім у у товариства з обмеженою відповідальністю «МАГ-К»права користування земельною ділянкою, що розташована у 89-му кварталі Святошинського лісництва Святошинського лісопаркового господарства у Святошинському районі м. Києва, площею 0,2017 га, кадастровий номер 8 000 000 000:75:542:0001, вартість якої згідно нормативної грошової оцінки становить 346586,56 грн.

Заявою від 18.04.2012 року № 05/3-2066-12 заступник прокурора уточнив п. 4 позовних вимог та виклав його в наступній редакції: «визнати відсутнім у товариства з обмеженою відповідальністю «МАГ-К»права користування земельною ділянкою, що розташована у 89-му кварталі Святошинського лісництва Святошинського лісопаркового господарства у Святошинському районі м. Києва, площею 0,2017 га, кадастровий номер 8 000 000 000:75:542:0001, вартість якої згідно нормативної грошової оцінки становить 2173317,97 грн.».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне рішення Київської міської ради не відповідає вимогам законодавства, що є підставою для визнання недійсним цього рішення, а також договору, укладеного на його підставі. Заступник прокурора стверджує, що спірними рішенням та договором порушено інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель, ефективного використання земельних ресурсів, та такі права та інтереси підлягають захисту шляхом визнання відсутності права користування спірною земельною ділянкою у відповідача-2.

Позивачем позовні вимоги заступника прокурора підтримано та письмово пояснено суду, що спірне рішення прийнято з істотними порушеннями вимог чинного законодавства та внаслідок його прийняття порушено інтереси держави.

Відповідач-2, згідно з відзивом на позовну заяву, проти позову заперечив, посилаючись на те, що спірне рішення прийнято Київською міською радою у відповідності до положень чинного законодавства України, за наявності всіх здійснених погоджень, що передбачені земельним законодавством, спірний договір оренди земельної ділянки є таким, що укладений у відповідності з вимогами чинного законодавства України, а тому відсутні підстави для визнання останніх недійсними. При цьому, Відповідач-2 заявляє про застосування строків позовної давності.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:

У відповідності до норм статті 12 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Статтею 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що місцеве самоврядування в Україні здійснюється, зокрема, на принципах: законності, гласності, підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб: судового захисту прав місцевого самоврядування.

Згідно ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до ч. 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Статтею 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»передбачено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі в межах повноважень, та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Відповідно до п. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в України»виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються регулювання земельних відносин.

Відповідно до ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»Київська міська рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Відповідно до п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності, повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці другому цього пункту) в межах населених пунктів, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Статтею 9 Земельного кодексу України визначено, що до розмежування до повноважень Київської міської ради віднесено, зокрема, розпорядження землями територіальної громади міста, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.

Статтею 123 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) встановлено, що надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок. Юридична особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у постійне користування із земель державної або комунальної власності, звертається з відповідним клопотанням до районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або сільської, селищної, міської ради. Відповідна районна державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки. Проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.

17 травня 2004 року відповідач-2 звернувся до Київської міської ради з клопотанням про надання згоди на розроблення проекту відведення земельної ділянки орієнтовним розміром 0,20га, місце розташування якої -89-й квартал Святошинського лісництва Святошинського лісопаркового господарства у Святошинському районі міста Києва, для будівництва та експлуатації кафе з зоною відпочинку.

27.07.2004 року Київським міським головою, відповідно до ст.ст. 123, 124 Земельного кодексу України, Порядку надання земельних ділянок у користування, затвердженого рішення Київради від 26.06.2003 року № 512/672 та на підставі позитивного висновку постійної комісії Київради з питань містобудування та землекористування № К-1510 від 05.07.2004 року, відповідачу-2 надано згоду № Д-0364 на розроблення проекту відведення земельної ділянки орієнтовним розміром 0,196 га, місце розташування якої -89-й квартал Святошинського лісництва Святошинського лісопаркового господарства у Святошинському районі міста Києва, для будівництва та експлуатації кафе з зоною відпочинку.

14.03.2005 року Київським міським головою надано згоду щодо подовження терміну дії згоди від 27.07.2004 року.

В 2005-му році на замовлення ТОВ «МАГ-К»Комунальним підприємством «Київський міський центр земельного кадастру та приватизації землі»було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю «МАГ-К»для будівництва, експлуатації та обслуговування кафе з зоною відпочинку у 89-му кварталі Святошинського лісництва Святошинського лісопаркового господарства у Святошинському районі міста Києва.

Листом від 03.02.2005 №50 КП «Святошинське лісопаркове господарство»надало згоду на вилучення та припинення права "користування земельною ділянкою площею 0,20 га та її відведення ТОВ «МАГ-К»під будівництво та експлуатацію кафе з зоною відпочинку.

Відповідачем-2 було отримано висновки щодо погодження зазначеного проекту землеустрою. Так, проект землеустрою щодо відведення відповідачу-2 спірної земельної ділянки був погоджений:

Київським комунальним об'єднанням зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд»(лист від 22.02.2005р. N148-320),

Київським обласним управлінням лісового господарства (лист від 31.03.2005р.. N04- 87/250),

Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища (висновок від 22.06.2005р. N 19-4994),

Державним управлінням екології та природних ресурсів в м. Києві (лист від 30.06.2005 р. N 06-5-25/2533),

Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (висновок від 08.12.2006р. N 03-25/1002-В),

Головним управлінням культури, мистецтв та охорони культурної спадщини (лист від 30.05.2007 року № 3786),

Головним державним санітарним лікарем м. Києва (висновок від 06.06.2007 р. N 856),

Управлінням охорони навколишнього природного середовища виконавчого органу Київради (висновок від 07.06.2007),

Київським міським головним управлінням земельних ресурсів (висновок від 14.06.2007 року № 06-03-4/1134).

З матеріалів справи вбачається, що при погодженні проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки Головним управлінням культури, мистецтв та охорони культурної спадщини, Головним державним санітарним лікарем м. Києва, Управлінням охорони навколишнього природного середовища виконавчого органу Київради, Державним управлінням екології та природних ресурсів в м. Києві, Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради, Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища, Київським обласним управлінням лісового господарства, Київським комунальним об'єднанням зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд», передбачалося її використання саме для розміщення кафе з зоною відпочинку.

Наведене свідчить про те, що відповідачем-2 було вчинено дії та підготовлено документи, необхідні для винесення питання про передання йому в оренду спірної земельної ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи, Рішенням Київської міської ради від 26.06.2007 року №963/1624 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю "МАГ-К" для будівництва, експлуатації та обслуговування кафе з зоною відпочинку у 89-му кварталі Святошинського лісництва Святошинського лісопаркового господарства у Святошинському районі м. Києва; віднесено частину лісових земель площею 0,20 га у кварталі 89 виділу 8 Святошинського лісництва комунального підприємства "Святошинське лісопаркове господарство" до земель житлової та громадської забудови з виключенням їх з категорії земель лісового фонду; передано товариству з обмеженою відповідальністю "МАГ-К", за умови виконання пункту 4 рішення, в короткострокову оренду на 5 років земельну ділянку площею 0,20 га для будівництва, експлуатації та обслуговування кафе з зоною відпочинку у 89-му кварталі Святошинського лісництва Святошинського лісопаркового господарства у Святошинському районі м. Києва за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови.

На підставі зазначеного Рішення 08 жовтня 2007 року між Київською міською радою (орендодавцем) та ТОВ «МАГ-К»(орендарем) укладено договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 08.10.2007 за №2785; зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 11.10.2007 за №75-6-00361 (надалі - Договір оренди).

Так, у відповідності до п. 1.1. договору оренди орендодавець, на підставі рішення Київської міської ради від 26.06.2007 року №963/1624 передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку, визначену цим договором.

Відповідно до п. 2.1. договору оренди об'єктом оренди відповідно до цього договору є Земельна ділянка з наступними характеристиками: місце розташування -89-й квартал Святошинського лісництва Святошинського лісопаркового господарства у Святошинському районі міста Києва, розмір -2017 кв.м., цільове призначення -для будівництва, експлуатації та обслуговування кафе з зоною відпочинку, кадастровий номер -8000000000:75:542:0001.

Договір укладено строком на 5 років ( п. 3.1. договору оренди).

Заступник прокурора звернувся до суду з вимогами, зокрема, про визнання недійсним та скасування рішення від 26.06.2007 року № 963/1624 "Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю МАГ-К»земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування кафе з зоною відпочинку у 89-му кварталі Святошинського лісництва Святошинського лісопаркового господарства у Святошинському районі м. Києва".

При цьому, в обґрунтування недійсності спірного рішення заступник прокурора стверджує, зокрема, що спірним Рішенням частину лісових земель площею 0,20 га віднесено до земель житлової та громадської забудови, що суперечить умовам, викладеним у висновку Управління охорони навколишнього природного середовища КМДА від 07.06.2007 року та висновку Державного управління екології та природних ресурсів м. Києві від 30.06.2005).

Як вбачається з матеріалів справи, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «МАГ- К»погоджений Управлінням охорони навколишнього природного середовища КМДА згідно висновку від 07.06.2007 року за умови віднесення частини лісових земель площею 0,20 га до земель рекреаційного призначення, а Державним управлінням екології та природних ресурсів м. Києві погоджено відведення спірної земельної ділянки (висновок №06-6-25/2533 від 30.06.2005 року) -за умови додержання вимог ст. 75 Лісового кодексу України щодо користування землями лісового фонду в культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілях.

Проте, з Висновку Управління охорони навколишнього природного середовища КМДА від 07.06.2007 року вбачається, що необхідність віднесення частини лісових земель до земель рекреаційного призначення передбачена цим висновком в якості однієї з природоохоронних вимог; при цьому, проект землеустрою погоджено без будь-яких умов, та зазначено, що остаточне рішення щодо розміщення об'єктів на території міста приймається Київською міською радою.

У Висновку Державного управління екології та природних ресурсів м. Києві №06-6-25/2533 від 30.06.2005 так само відсутнє формулювання «погоджується за умови».

Серед особливих умов і вимог в наведеному висновку зазначено: «Дотримуватися вимог ст. 75 Лісового Кодексу України щодо користування землями лісового фонду в культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілях».

З обох висновків вбачається, що як Управлінням охорони навколишнього природного середовища КМДА, так і Державним управлінням екології та природних ресурсів м. Києві погоджувалося наступне цільове призначення земельної ділянки: для будівництва, експлуатації та обслуговування кафе з зоною відпочинку, і використання ділянки в таких цілях не суперечить вимогам ст. 74 Лісового Кодексу України (висновок Державного управління екології та природних ресурсів м. Києві №06-6-25/2533 від 30.06.2005 року).

Заступник прокурора стверджує також, що висновками Управління охорони навколишнього природного середовища КМДА від 07.06.2007 та Державного управління екології та природних ресурсів в м. Києві (висновок №06-6-25/2533 від 30.06.2005) погоджено проект землеустрою, однак, не надано згоди на зміну цільового призначення земельної ділянки, що також обумовлює недійсність спірного рішення.

Частиною 1 ст. 20 Земельного кодексу України передбачено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Частина 2 цієї самої норми передбачає, що зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Як передбачено ч. 4 ст. 20 Земельного кодексу України, зміна цільового призначення земель, зайнятих лісами, провадиться з урахуванням висновків органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 57 Лісового кодексу України (у редакції, чинній на момент прийняття спірного рішення) зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов'язаних з веденням лісового господарства, провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земельних ділянок у власність або надання у постійне користування відповідно до ЗК України, при цьому така зміна здійснюється за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища АРК, територіальними органами центральних органів виконавчої влади з питань лісового господарства та охорони навколишнього природного середовища.

Довгострокове тимчасове користування лісами державної та комунальної власності здійснюється без вилучення земельних ділянок у постійних користувачів лісами на підставі рішення відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з постійними користувачами лісами та органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства (ст. 18 Лісового кодексу України).

Листом Київського обласного управління лісового господарства від 31.03.2005 року №04-87/250 надано згоду на переведення лісових земель до нелісових з вилученням з лісового фонду.

Згідно з Висновком Управління охорони навколишнього природного середовища КМДА від 07.06.2007 погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зазначено про необхідність «окремим пунктом рішення Київради передбачити віднесення частини лісових земель до земель рекреаційного призначення з виключення їх з категорії земель лісогосподарського призначення». З огляду на викладене, суд робить висновок про те, що зміну цільового призначення погоджено.

Згідно листа від 31.03.2005р. N04- 87/250 Київське обласне управління лісового господарства вважає за можливе вилучення та зміну цільового призначення земельної ділянки площею 0,20 га за рахунок земель лісогосподарського призначення КП «Святошинське лісопаркове господарство»

Заступник прокурора зазначає, що зміна цільового призначення земельної ділянки суперечить Постанові Кабінету Міністрів України від 29.04.2002 №581.

Проте, судом встановлено, що у зазначеній постанові не міститься прямої заборони на зміну цільового призначення земельних ділянок, що свідчить про помилковість тверджень прокурора.

Заступник прокурора стверджує про те, що відповідачем-2 не було отримано позитивного висновку державної землевпорядної експертизи щодо проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки, що є порушенням ст. 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації»та також свідчить при недійсність спірного рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, Київським міським управлінням земельних ресурсів було проведено державну експертизу проекту відведення земельної ділянки ТОВ «МАГ-К»для будівництва, експлуатації та обслуговування кафе з зоною відпочинку у 89-му кварталі Святошинського лісництва Святошинського лісопаркового господарства у Святошинському районі м. Києва, за результатами якої надано висновок від 15.06.2007 року № 275/08-19 та повернуто проект на доопрацювання. В подальшому у висновку зроблено відмітку про зняття зауважень, чим позитивно оцінено проект землеустрою.

26.03.2012 року на висновок державної експертизи землевпорядної документації від 15.06.2007 року № 275/08-19 заявлено протест заступника прокурора міста Києва № 05/3-104-вих-12, у зв'язку з тим, що висновок надано з порушенням вимог чинного законодавства України.

Наказом Головного управління Держкомзему у м. Києві від 03.04.2012 року № 67 скасовано висновок державної експертизи землевпорядної документації від 15.06.2007 року № 275/08-19.

Статтею 123 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) встановлено, що надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок. Проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони, культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.

Таким чином, ст. 123 Земельного кодексу України не містить вимоги щодо обов'язкового отримання саме позитивного висновку експертизи; обов'язковим є тільки проходження проектом стадії державної експертизи, однак, її результати оцінюються нарівні із іншою документацією проекту відведення.

Що стосується наданого позивачем наказу Головного управління Держкомзему у м. Києві від 03.04.2012, то останній прийнятий після закінчення трирічного строку дійсності висновку державної експертизи - такий строк встановлений як самим висновком, так і ст. 36 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації».

Твердження прокурора про те, що в порушення вимог Законів України «Про планування і забудову територій», «Про основи містобудування», Правил забудови м. Києва, рішення про внесення змін до Генерального прану розвитку міста Києва не приймалося, суд не приймає до уваги, оскільки наявність чи відсутність рішення про внесення змін до Генерального плану розвитку міста не може вплинути на законність спірного рішення Київської міської ради про затвердження проекту відведення земельної ділянки, оскільки рішення про внесення змін до Генплану є похідним та приймається на підставі рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки.

Заступник прокурора в обґрунтування позовних вимог також стверджує, що спірне рішення прийнято з порушенням вимог ст. 142 Земельного кодексу України, оскільки землекористувач, яким є КП «Святошинське лісопаркове господарство», не подавав до Київської міської ради заяву про відмову від землекористування, рішення про припинення права користування КП «Святошинське лісопаркове господарство»спірною земельною ділянкою Київською міською радою не приймалось.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 142 Земельного кодексу України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки.

Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 цього ж кодексу визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проте, заступником прокурора до матеріалів справи не надано жодних доказів, які б свідчили про те, що КП «Святошинське лісопаркове господарство»було користувачем спірної земельної ділянка, та таке право користування було набуто ним у встановленому законом порядку.

Посилання прокурора на положення п. 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України суд до уваги не приймає, оскільки, відповідно до наведеної норми, до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Тобто, зазначені положення стосуються виключно державних лісогосподарських підприємств, а, як вбачається з матеріалів справи КП «Святошинське лісопаркове господарство», є комунальним підприємством, відповідної форми власності, і на нього розповсюджуються загальні вимоги щодо підтвердження прав користування земельними ділянками.

З огляду на викладене, суд робить висновок про те, що рішення від 26.06.2007 року № 963/1624"Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю МАГ-К»земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування кафе з зоною відпочинку у 89-му кварталі Святошинського лісництва Святошинського лісопаркового господарства у Святошинському районі м. Києва" відповідає діючим на момент його прийняття вимогам законодавства України, а вимоги прокурора про визнання такого рішення недійсним та його скасування є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Заступник прокурора також звернувся до суду з вимогою про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного між Київською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю «МАГ-К», зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 11.10.07 за № 75-6-00361 у книзі записів державної реєстрації договорів.

Як зазначалось, 08.10.2007 року на підставі рішенням Київської міської ради від 26.06.2007 року №963/1624 між Київською міською радою (орендодавцем) та ТОВ «МАГ-К»(орендарем) укладено договір оренди земельної ділянки від , відповідно до умов якого об'єктом оренди відповідно до цього договору є Земельна ділянка з наступними характеристиками: місце розташування -89-й квартал Святошинського лісництва Святошинського лісопаркового господарства у Святошинському районі міста Києва, розмір -2017 кв.м., цільове призначення -для будівництва, експлуатації та обслуговування кафе з зоною відпочинку, кадастровий номер -8000000000:75:542:0001.

Наведений договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 08.10.2007 за №2785; зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 11.10.2007 за №75-6-00361.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 та ч.4 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Двостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підставами для визнання недійсним спірного договору оренди земельної ділянки, заступник прокурора стверджує, що спірний договір оренди земельної ділянки укладений на підстав рішення Київської міської ради, яке підлягає визнанню недійсним, а тому є таким, що суперечить вимогам чинного законодавства і в силу ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України є недійсним.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Так, згідно ч. 1 зазначеної статті Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 6 Закону України „Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно з ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Невідповідність рішення Київської міської ради від 26.06.2007 року №963/1624 вимогам законодавства не встановлена, предмет договору та предмет рішення ради співпадають, тому у суду відсутні підстави вважати, що договір укладений відносно земельної ділянки на оренду якої органи місцевого самоврядування не давали дозволу.

Частиною 1 ст. 207 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов'язання, яке не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади, визнано судом недійсним повністю або в частині.

Однак, в позовній заяві відсутні інші обставини на підтвердження зауважень щодо недодержання з боку відповідачів вимог ст.203 Цивільного кодексу України при укладанні оспорюваного договору оренди, як і не зазначено будь-яких порушень Відповідачами норм ст. 215 Цивільного кодексу України, які безпосередньо стосуються процедури укладання договору оренди та норм ст. 207 Господарського кодексу України, які передбачають наявність порушених інтересів держави і суспільства.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що вимоги заступника прокурора про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного між Київською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю «МАГ-К», зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 11.10.07 за № 75-6-00361 у книзі записів державної реєстрації договорів також є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Також, заступник прокурора заявляє вимогу про визнання відсутнім у товариства з обмеженою відповідальністю «МАГ-К»права користування земельною ділянкою, що розташована у 89-му кварталі Святошинського лісництва Святошинського лісопаркового господарства у Святошинському районі м. Києва, площею 0,2017 га, кадастровий номер 8 000 000 000:75:542:0001, вартість якої згідно нормативної грошової оцінки становить 2173317,97 грн.

Однак, на підставі наведених вище обставин, оскільки відповідачем-2 у встановленому законом порядку набуто право користування земельною ділянкою що розташована у 89-му кварталі Святошинського лісництва Святошинського лісопаркового господарства у Святошинському районі м. Києва, площею 0,2017 га, кадастровий номер 8 000 000 000:75:542:0001, суд робить висновок про наявність у товариства з обмеженою відповідальністю «МАГ-К»права користування зазначеною земельною ділянкою, та, відповідно, про безпідставність вимог заступника прокурора в цій частині.

Крім того, в позовній заяві заступник прокурора посилається на те, що підставою звернення з позовом в інтересах держави, є порушення інтересів держави в особі Державного агентства земельних ресурсів України (правонаступник Державного комітету України із земельних ресурсів) щодо здійснення державного контролю за використанням та охороною земель.

Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля регулює Розділ VII Земельного Кодексу України та Закон України "Про державний контроль за користуванням та охороною земель" від 19.06.2003 р. Цей Закон є спеціальним законодавчим актом, а відтак основним у галузі державного контролю за використанням та охороною земель.

Зі змісту поданого заступником прокурора позову вбачається, що в позові відсутнє жодне посилання на порушення норм та вимог Закону України «Про державний контроль за користуванням та охороною земель", який регулює питання державного контролю за користуванням та охороною земель.

Суд також виходить з того, що вимогами спеціального законодавства, яке регулює правовідносини у сфері державного контролю за використанням та охороною земель, яким є Закон України "Про державний контроль за користуванням та охороною земель" від 19.06.2003р., встановлено порядок та способи здійснення державного контролю за використанням та охороною земель.

Так, згідно ст. 9 Закону України "Про державний контроль за користуванням та охороною земель" від 19.06.2003 p., визначено, що державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель і її територіальні органи. Державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється шляхом: проведення перевірок; розгляду звернень юридичних і фізичних осіб; участі у роботі комісій при прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об'єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель; розгляду документації із землеустрою, пов'язаної з використанням та охороною земель; проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення.

Крім того, ст. 10 цього ж Закону встановлено повноваження інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель та дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, згідно яких державні інспектори мають право: безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель;

давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків;

складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності;

у разі неможливості встановлення особи правопорушника земельного законодавства на місці вчинення правопорушення доставляти його до міліції чи до приміщення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради для встановлення особи порушника та складення протоколу про адміністративне правопорушення;

викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов'язаних з порушенням земельного законодавства України;

передавати до органів прокуратури, органів дізнання та досудового слідства акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки злочину;

проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства України;

звертатися до органів прокуратури з клопотанням про подання позову до суду щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Відповідно до положень статей 2, 29 ГПК України, прокурори мають звертатися до господарського суду в інтересах держави, в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні відносини стосуються законності прийняття органом місцевого самоврядування рішень про передачу земельних ділянок в оренду, визнання недійсним договору оренди, оспорювання правомірності користування земельною ділянкою, що, з огляду на наведені положення Закону України "Про державний контроль за користуванням та охороною земель", обумовлює відсутність у позивача визначених законом повноважень здійснювати у таких спірних правовідносинах відповідні функції.

З огляду на викладене, позовні вимоги Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державного агентства земельних ресурсів України є такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 1, 2, 22, 29, 32, 33, 35, 43, 49, 75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Державного агентства земельних ресурсів України до Київської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "МАГ-К" про визнання недійсним та скасування рішення від 26.06.2007 року № 963/1624 "Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю МАГ-К»земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування кафе з зоною відпочинку у 89-му кварталі Святошинського лісництва Святошинського лісопаркового господарства у Святошинському районі м. Києва»; визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного між Київською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю «МАГ-К», зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 11.10.07 за № 75-6-00361 у книзі записів державної реєстрації договорів; визнання відсутнім у товариства з обмеженою відповідальністю «МАГ-К»права користування земельною ділянкою, що розташована у 89-му кварталі Святошинського лісництва Святошинського лісопаркового господарства у Святошинському районі м. Києва, площею 0,2017 га, кадастровий номер 8 000 000 000:75:542:0001, вартість якої згідно нормативної грошової оцінки становить 2173317,97 грн. -відмовити в повному обсязі.

Суддя С.А. Гончаров

В судовому засіданні 27.06.2012 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення складено в повному обсязі та підписане 02.07.2012р.

СудГосподарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення27.06.2012
Оприлюднено07.07.2012
Номер документу25039897
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —5011-66/3766-2012

Постанова від 15.10.2012

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Рєпіна Л.О.

Ухвала від 27.07.2012

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Рєпіна Л.О.

Постанова від 19.02.2013

Господарське

Вищий господарський суд України

Данилова М.В.

Ухвала від 08.02.2013

Господарське

Вищий господарський суд України

Данилова М.В.

Ухвала від 22.01.2013

Господарське

Вищий господарський суд України

Шевчук C. Р.

Ухвала від 27.06.2012

Господарське

Господарський суд міста Києва

Гончаров С.А.

Рішення від 27.06.2012

Господарське

Господарський суд міста Києва

Гончаров С.А.

Ухвала від 08.06.2012

Господарське

Господарський суд міста Києва

Любченко М.О.

Ухвала від 30.05.2012

Господарське

Господарський суд міста Києва

Гончаров С.А.

Ухвала від 27.04.2012

Господарське

Господарський суд міста Києва

Гончаров С.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні