Рішення

від 21.06.2012 по справі 5011-4/4582-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-4/4582-2012 21.06.12

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «РДЦ «Ексмо-Україна» До Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 Простягнення 144 291,81 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

від позивача Баклан О.В.

від відповідача повторно не з'явився

Відповідно до ст. 77 ГПК України, 19.06.2012р. в судовому засіданні оголошувалася перерва, до 21.06.2012р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача -Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 144 291грн.81коп. заборгованості за договором комісії №487.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2012р. було порушено провадження у справі, розгляд справи було призначене на 17.05.2012р.

17.05.2012 представник відповідача в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду надійшло клопотання Відповідача про відкладення розгляду справи на іншу дату, в зв'язку з перебуванням Відповідача у відрядженні з 14.05.2012 до 25.05.2012р. Однак доказів знаходження Відповідача в відрядженні суду не надано.

Враховуючи, що представник відповідача не з'явився в судове засідання вперше, суд вважав за доцільне відкласти розгляд справи, тому задовольнив клопотання Відповідача про відкладення розгляду справи. Ухвалою суду розгляд справи відкладено на 19.06.2012р.

19.06.2012р. представник Відповідача в судове засідання повторно не з'явився, через канцелярію суду надійшло клопотання Відповідача про відкладення розгляду справи на іншу дату, в зв'язку з перебуванням Відповідача у відпустці з 19.06.2012 до 09.07.2012р. Доказів знаходження Відповідача в відпустці суду не надано.

Позивач заперечує проти клопотання Відповідача про повторне відкладення розгляду справи, стверджує що Відповідач недобросовісно користується своїми правами, зазначає що строк розгляду справи передбачений ст. 69 ГПК України закінчився 11.06.2012р., за клопотанням позивача строк продовжено на 15 днів, тобто до 26.06.2012р.

Клопотання Відповідача про відкладення розгляду справи не задовольняється судом, оскільки Суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_1 не надано доказів знаходження останнього в відпустці. Суд погоджується з твердженням Позивача щодо недобросовісного користування належними Відповідачу процесуальними правами.

Суд зазначає, що в порушення ст.22 ГПК України, Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1 не виконує свої зобов'язання щодо добросовісного користування належними йому процесуальними правами, не виявляє взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів позивача, не вживає заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, навмисно затягує розгляд справи по суті своїми необґрунтованими заявами про відкладення розгляду справи.

Крім того, 26.06.2012р. закінчується строк вирішення спору, встановлений ч.1 ст.69 ГПК України та додатковий строк за клопотанням позивача про вирішення спору у більш тривалий строк, ніж встановлено ч.1 цієї статі.

Таким чином, відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглядає спір за наявними матеріалами у справі

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26 травня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «РДЦ ЕКСМО-УКРАЇНА» та Суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_1 було укладено договір комісії № 487.

Відповідно до п.1.1. договору, в порядку та на умовах передбачених цим договором, комітент передає комісіонеру друковану продукцію, для вчинення одного або декількох правочинів з продажу цієї продукції.

Згідно п.1.2. договору продукція передається комітентом партіями відповідно до видаткових накладних, в яких визначаються асортимент (назва, автор, серія), кількість, відпускна ціна, та загальна вартість партії продукції.

Згідно з умовами Договору позивач доручив відповідачу, а останній зобов'язувався вчиняти від свого імені та за рахунок Товариства правочини з продажу друкованої продукції та розраховуватись з Товариством протягом 55 календарних днів з дня отримання продукції.

Пунктом 5.1.1 Договору передбачено, що Комісіонер зобов'язаний виконати доручення та розрахуватися з Комітентом протягом 55 календарних днів з дня отримання продукції.

Матеріали справи свідчать, що свої зобов'язання за Договором Товариство виконувало належним чином та в повному обсязі, про що свідчать Акти прийому-передачі товару на комісію, підписані повноважними представниками Сторін, та відсутність претензій зі сторони Відповідача щодо кількості та якості переданої на комісію за цим Договором продукції.

В той же час, Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1 (Відповідач) свої зобов'язання за Договором стосовно своєчасного продажу та оплати переданої на комісію друкованої продукції не виконував.

Відповідно до п.8.4 договору у разі якщо Комісіонер прострочив термін перерахування грошових коштів, що належать Комітенту за продану продукцію, або іншим чином порушив умови договору, Комітент має право ініціювати розірвання договору, припинити подальшу продукцію та застосувати заходи для негайного повернення продукції (грошових коштів), що належить Комітентові, з подальшим відшкодуванням Комісіонером Комітенту усіх завданих збитків.

15 листопада 2011 року Товариство звернулось з листом до Відповідача в якому просило надати інформацію про хід виконання доручення, надати перелік нереалізованої книжкової продукції та розрахуватися за продану книжкову продукцію.

24 січня 2012 року Товариство, знову, звернулось з листом до Відповідача в якому повідомило останнього про розірвання договору комісії та пропонувало в п'ятиденний строк повернути всю нереалізовану книжкову продукцію, або оплатити її.

Суду доведено, що на час звернення Позивача до суду, останній не отримав ані відповіді від Відповідача, ані коштів за книжкову продукцію.

За розрахунком Позивача залишилась неоплаченою та не повернута продукція, що була передана на комісію Відповідачу згідно видаткових накладних на загальну суму 144291грн. 81 коп.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до статті 1011 Цивільного кодексу України, за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «РДЦ ЕКСМО-УКРАЇНА»та Суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_1 було укладено договір комісії № 487.

Згідно п.1.2. договору продукція передається комітентом партіями відповідно до видаткових накладних, в яких визначаються асортимент (назва, автор, серія), кількість, відпускна ціна, та загальна вартість партії продукції.

Свої зобов'язання за Договором Позивач виконав належним чином та в повному обсязі, про що свідчать Акти прийому-передачі товару на комісію, підписані повноважними представниками Сторін, та відсутність претензій зі сторони Відповідача щодо кількості та якості переданої на комісію за цим Договором продукції.

Пунктом 5.1.1 Договору передбачено, що Комісіонер зобов'язаний виконати доручення та розрахуватися з Комітентом протягом 55 календарних днів з дня отримання продукції.

Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1 (Відповідач) свої зобов'язання за Договором стосовно своєчасного продажу та оплати переданої на комісію друкованої продукції не виконував.

Відповідно до п.8.4 договору, у разі якщо Комісіонер прострочив термін перерахування грошових коштів, що належать Комітенту за продану продукцію, або іншим чином порушив умови договору, Комітент має право ініціювати розірвання договору, припинити подальшу продукцію та застосувати заходи для негайного повернення продукції (грошових коштів), що належить Комітентові, з подальшим відшкодуванням Комісіонером Комітенту усіх завданих збитків.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 1013 Цивільного кодексу України комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії. Якщо комісіонер поручився за виконання правочину третьою особою, він має право на додаткову плату. Якщо договір комісії не був виконаний з причин, які залежали від комітента, комісіонер має право на комісійну плату на загальних підставах.

Матеріали справи свідчать, що Відповідач свої зобов'язання не виконав, а саме згідно видаткових накладних неоплатив та не повернув продукцію, що була передана на комісію на загальну суму 144 291,81грн.

Факт наявності боргу у Відповідача за договором комісії від 26.05.2009р. за № 487 у сумі 144291,81 грн. Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті судового збору згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (04209, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РДЦ «ЕКСМО-Україна»(01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, 26, код ЄДРПОУ 34809566) 144 291 (сто сорок чотири тисячі двісті дев'яносто одну) грн. 81 коп. заборгованості 2885 (дві тисячі вісімсот вісімдесят п'ять) грн. 84 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 27.06.2012р.