Рішення

від 02.07.2012 по справі 5011-36/7547-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-36/7547-2012 02.07.12 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Щит»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансові традиції»

Про стягнення 126 325, 71 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 -дов. № б/н від 25.04.2012 р.

від відповідача: не з'явились

Обставини справи :

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Щит»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансові традиції»основного боргу в розмірі 109 900, 80 грн., пені в розмірі 9 894, 08 грн., інфляційних нарахувань в розмірі 4 615, 83 грн., 3% річних в розмірі 1 915, 00 грн. відповідно до договору № 88-О про надання послуг з охорони об'єкта (цілодобовий режим охорони) від 25.03.2008 р. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов вищезазначеного договору щодо сплати за послуги охорони.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2012 р. порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 02.07.2012 р. за участю представників сторін.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача на виклик суду не з'явився, відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, з нормативно обґрунтованими поясненнями по суті заявлених вимог не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, суд, на підставі ст. 75 ГПК України, приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами без участі вищезазначеного учасника судового процесу.

У судовому засіданні 02.07.2012 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25.03.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Альфа-Щит»(далі-виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю (далі -замовник) укладено договір № 88-О про надання послуг з охорони об'єкта (цілодобовий режим охорони), за умовами якого замовник доручив, а виконавець прийняв на себе зобов'язання з підтримки громадського порядку, організації пропускного режиму та охорони майна на об'єкті замовника, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Ярославів Вал, 21-П, на умовах та в порядку передбаченому цим договором.

Відповідно до п. 2.1. договору загальна вартість послуг за договором складає 18 грн. за одну людину/годину.

Згідно з п. 2.2. договору фактичне надання виконавцем послуг відповідно до договору фіксується сторонами в двосторонньому акті прийому-здачі виконаних робі, який складається не пізніше 3-го числа наступного за звітним місяця.

Пунктом 2.3. договору передбачено, що розрахунок з виконавцем здійснюється шляхом перерахування замовником вказаної в рахунку-фактурі суми на розрахунковий рахунок виконавця не пізніше трьох днів від дати її отримання.

Відповідно до п. 6.5. договору у випадку несвоєчасної або неповної оплати замовником встановленої за послуги виконавця суми договору, замовник, крім основного платежу, зобов'язаний сплати виконавцю пеню від загальної суми договору за кожний день прострочки у відповідності до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Згідно з п. 9.1. договору цей договір вступає в силу з 25.03.2008 р. та до 31.12.2008 р.

Відповідно до п. 9.2. договору договір може бути розірваний за згодою або з ініціативи одної із сторін .

Пунктом 9.2.1. договору сторона, що є ініціатором розірвання договору, зобов'язана попередити іншу сторону за десять днів до дати розірвання із обов'язковим проведенням взаєморозрахунків.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до умов договору виконавцем виконані послуги з охорони, зокрема, за січень-липень 2011 р., що підтверджується підписані сторонами актами здачі-прийняття послуг № ОУ -0000010 від 31.01.2011 р., № ОУ-0000031 від 28.02.2011 р., № ОУ-0000053 від 31.03.2011 р, № ОУ -0000083 від 30.04.2011 р., № 0000107 від 31.05.2011 р., № ОУ -0000133 від 30.06.2011 р., № 0000164 від 31.07.2011р.

Також з матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Альфа-Щит» з 01.08.2011 р. о 09:00 год. знімає охорону із об'єкта, що знаходиться під охороною за адресою: м. Київ, вул. Ярославів Вал21-П та з вказаного часу відповідальність за підтримку громадського порядку та збереження майна, що знаходиться на території не несе, що підтверджується підписаним сторонами актом здачі об'єкта з охорони від 01.08.2011 р.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач належним чином не виконав умови договору № 88-О про надання послуг з охорони об'єкта (цілодобовий режим охорони) від 25.03.2008 р. щодо сплати за послуги охорони, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 109 900, 80 грн. за січень-липень 2011 р.

За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача відповідно до договору № 88-О про надання послуг з охорони об'єкта (цілодобовий режим охорони) від 25.03.2008 р. основний борг в розмірі 109 900, 80 грн. за січень-липень 2011 р., пеню в розмірі 9 894, 08 грн., інфляційні нарахування в розмірі 4 615, 83 грн. та 3 % річних в розмірі 1 915,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Проаналізувавши зміст укладеного договору № 88-О про надання послуг з охорони об'єкта (цілодобовий режим охорони) від 25.03.2008 р., суд дійшов висновку, що за цивільно-правовими ознаками цей договір є договором про надання послуг, який відповідає вимогам статті 901 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач у судове засідання не з'явився, заявлених до нього вимог не спростував, відсутність у нього заборгованості станом на день розгляду справи не довів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору № 88-О про надання послуг з охорони об'єкта (цілодобовий режим охорони) від 25.03.2008 р.., а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача відповідно до договору № 88-О про надання послуг з охорони об'єкта (цілодобовий режим охорони) від 25.03.2008 р. заборгованості в розмірі 109 900, 80 грн. за січень -липень 2011 р. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача за порушення умов договору № 88-О про надання послуг з охорони об'єкта (цілодобовий режим охорони) від 25.03.2008 р. пеню в розмірі 9 894, 08 грн. за період з 01.01.2011 р. до 31.07.2011 р.

Згідно з ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Судом встановлений факт порушення (прострочення) відповідачем свого грошового зобов'язання.

Проте, при перевірці правильності обчислення позивачем пені, судом встановлено, що розрахунок не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки позивачем застосовано помилку в періоді її розрахунку.

Тож, вимоги про стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню в розмірі 4 279, 34 грн.

Крім того, у зв'язку з простроченням відповідачем своїх грошових зобов'язань відповідно до договору № 88-О про надання послуг з охорони об'єкта (цілодобовий режим охорони) від 25.03.2008 р. позивач просить стягнути інфляційні нарахування в розмірі 4 615, 83 грн. та 3% річних в розмірі 1915, 00 грн. за період з 01.02.2011 р. до 25.05.2012 р.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При перевірці правильності обчислення позивачем 3 % річних, судом встановлено, що розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства.

Проте, при перевірці правильності обчислення позивачем інфляційних нарахувань, судом встановлено, що позивачем застосовано помилку в їх розрахунку.

Тож, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних підлягають задоволенню в повному обсязі в розмірі 1 915, 00 грн. за період з 01.02.2011 р. до 25.05.2012 р., а вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань підлягають частковому задоволенню в розмірі 1430, 00 грн. за період з 01.02.2011 р. до 25.05.2012 р.

Підсумовуючи все вищевикладене, судом задовольняються позовні вимоги частково, в сумі 117 525, 14 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, ?

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Щит»задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансові традиції»(04077, м. Київ, вул. Дніпроводська, буд. 1, код 33995132), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем у процесі виконавчого провадження, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Щит» (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 7, корп. Д, код 16472296) основний борг в розмірі 109 900 (сто дев'ять тисяч дев'ятсот) грн. 80 коп., пеню в розмірі 4 279 (чотири тисячі двісті сімдесят дев'ять) грн. 34 коп., інфляційних нарахувань в розмірі 1430 (одну тисячу чотириста тридцять) грн. 00 коп., 3% річних в розмірі 1915 (одну тисячу дев'ятсот п'ятнадцять) грн. 00 коп. та судовий збір в розмірі 2401 (дві тисячі чотириста одну) грн. 03 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Трофименко Т.Ю. Повний текст рішення складений: 04.07.2012 р.