Постанова

від 26.06.2012 по справі 5020-527/2011-1835/2011

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 червня 2012 року Справа № 5020-527/2011-1835/2011

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Волкова К.В.,

суддів Балюкової К.Г.,

Видашенко Т.С.,

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився, Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі;

відповідач: не з'явився, фізична особа-підприємець ОСОБА_2;

третьої особи: не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "Золота балка";

розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Шевчук Н.Г.) від 01 грудня 2011 року у справі №5020-527/2011-1835/2011

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (майд. Повсталих, 6, Севастополь, 99008)

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_1

3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю "Золота балка" (вул. Новікова, 56, Севастополь, 99043)

про стягнення 143352,44 грн.

ВСТАНОВИВ :

Позивач, Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до відповідача, фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача товариства з обмеженою відповідальністю "Золота балка" про стягнення 149 352,44 грн.

Позовні вимоги мотивовані безпідставним перебуванням фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 у приміщенні після припинення дії договору та винесенням рішення про повернення орендованого майна балансоутримувачу, внаслідок чого йому нарахована неустойка за користування майном за час прострочення повернення майна за період з 02 червня 2008 року по 28 лютого 2011 року у розмірі подвійної орендної плати, що становить 149 352,44 грн.

В процесі розгляду справи позивачем уточнювались позовні вимоги в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, заявою №10-03-01779 від 03 червня 2011 року про зменшення позовних вимог, у зв'язку з тим, що відповідачем 04 квітня 2011 року було сплачено 6 000,00 грн. які зараховані у рахунок неустойки, сума позовних вимог становить 143 352,44 грн.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 06 червня 2011 року у справі №5020-527/2011, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 01 серпня 2011 року у вищевказаній справі у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 26 жовтня 2011 року у справі №5020-527/2011 постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 01 серпня 2011 року та рішення господарського суду міста Севастополя від 06 червня 2011 року скасовані, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 01 грудня 2011 року у справі №5020-527/2011-1835/2011 (суддя Шевчук Н.Г.) позов Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі задоволено в повному обсязі.

Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі неустойку у розмірі 143 352,44 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погодившись з рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані неповним дослідженням місцевим господарським судом обставин, які мають значення для справи, а також порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

У судове засідання, призначене на 26 червня 2012 року, представники сторін не з'явились, про місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи, будь-яких клопотань від них на адресу суду не надходило.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Крім того, статтею 28 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що представниками сторін у справі можуть бути як керівники підприємств та організацій так і інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, тобто коло осіб, які можуть здійснювати представництво в суді, чинним законодавством не обмежується.

Враховуючи, що явка сторін не визнавалась обов'язковою, а також те, що відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, судова колегія визнала можливим розглянути скаргу за відсутності нез'явившихся представників сторін.

Повторно розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

01 квітня 2004 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна державної власності №170.

Відповідно до пункту 1.1 якого орендодавець передає, а орендар отримує в строкове оплатне користування групу інвентарних об'єктів, в тому числі, нерухоме майно, яке знаходиться на балансі товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Золота Балка" згідно переліку, а саме: окремо розташована одноповерхова будівля площею 39,3 кв.м., яка знаходиться в с. Оборонне; окремо розташована одноповерхова будівля площею 66,6 кв.м., яка знаходиться в с. Оборонне; вбудовано-прибудоване приміщення колишнього магазину площею 55,2 кв.м., яке розташоване в с. Оборонне; вбудовано - прибудоване приміщення колишнього клубу, площею 100,2 кв.м, розташоване в с. Оборонне; окремо розташована будівля мельниці, площею 106,0 кв.м., розташована в районі АДРЕСА_2., розташоване в районі с. Хмельницьке; цокольне приміщення площею 60,6 кв.м. розташоване в районі с. Хмельницьке; окремо розташована будівля бані, площею 79,6 кв.м., розташоване в с. Хмельницьке; окремо розташована одноповерхова будівля котельної, площею 55,8 кв.м., розташоване в с. Хмельницьке; окремо розташована одноповерхова будівля магазину, площею 101,7 кв.м., розташоване в АДРЕСА_2.

Пунктом 2.2 Договору передбачено, що передача майна в оренду здійснюється шляхом підписання акту приймання-передачі майна.

01 квітня 2004 року за актом приймання-передачі орендоване майно передано фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 06 жовтня 2008 року у справі №5020-13/006 відмовлено у задоволенні позову Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача товариства з обмеженою відповідальністю "Золота балка" про зобов'язання передати балансоутримувачу об'єкти оренди, розташовані за адресою: місто Севастополь, с. Оборонне, шляхом підписання акта приймання-передачі; зобов'язання звільнити займані об'єкти оренди; стягнення з відповідача на користь позивача неустойки у розмірі 12 048,92 грн.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 02 грудня 2008 року у справі №5020-13/006, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 31 березня 2009 року, рішення господарського суду міста Севастополя від 06 жовтня 2008 року у справі №5020-13/006 скасовано, прийнято нове рішення, яким позов Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі задоволено, зобов'язано фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 звільнити та передати балансоутримувачу - товариству з обмеженою відповідальністю „Золота балка" шляхом підписання акту приймання-передачі об'єкт оренди, а саме окрему одноповерхову будівлю, площею 39,3 кв.м., розташовану в с. Оборонне; окрему одноповерхову будівлю, площею 66,6 кв.м., розташовану в с. Оборонне; вбудовано-прибудоване приміщення колишнього магазину - площею 55,2 кв.м., розташованого в с. Оборонне; вбудовано-прибудоване приміщення колишнього клубу, площею 100,2 кв.м., розташованого в с. Оборонне; окрему одноповерхову будівлю млина, площею 106,0 кв.м., розташовану в районі с. Хмельницьке; підвальне приміщення, площею 30,2 кв.м., розташоване в районі с. Хмельницьке; цокольне приміщення, площею 60,6 кв.м., розташоване в районі с. Хмельницьке; одноповерхову окрему будівлю котельної, площею 55,81 кв.м., розташовану в с. Хмельницьке. Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі неустойку за період з 01 березня 2008 року по 01 червня 2008 року у розмірі 12 048,92 грн.

При розгляді справи №5020-13/006 судами встановлено, що зазначений Договір діяв до 01 березня 2008 року.

Пунктом 2.6 Договору встановлено, що майно вважається повернутим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.

Зобов'язання щодо складання акту приймання-передачі покладено на сторону, яка передає майно іншої стороні Договору.

Докази, зокрема, акт приймання-передачі орендованого майна, які б підтверджували факт повернення відповідачем майна позивачу, відсутні.

Згідно з пунктом 3.1 Договору розмір орендної плати визначається відповідно до Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України, та складає (без ПДВ) за базовий місяць розрахунку - лютий 2004 року 150,20 грн.

Відповідно до пункту 3.2 Договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Вимоги позивача мотивовані безпідставним перебуванням відповідача у приміщенні після припинення дії договору та винесення рішення про повернення орендованого майна балансоутримувачу - товариству з обмеженою відповідальністю "Золота балка", внаслідок чого заборгованість останнього по неустойці, нарахована за несвоєчасну передачу орендованого майна в період з 02 червня 2008 року по 28 лютого 2011 року, склала 149 352,44 грн.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не погоджується з доводами апеляційної скарги, у зв'язку з чим дійшла висновку про відмову у її задоволенні, виходячи з наступного.

Оскільки спірні правовідносини виниклі з приводу оренди майна, вони регулюються положеннями § 1 глави 58 Цивільного кодексу України та § 5 глави 30 Господарського кодексу України .

Згідно зі статтею 759 Цивільного кодексу України та статтею 283 Господарського кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк для здійснення господарської діяльності.

Частиною 1 статті 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір оренди (найму) укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання ікають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

В свою чергу, відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України).

Статтею 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено у договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Так, вимоги позивача мотивовані безпідставним перебуванням відповідача у приміщенні після припинення дії договору та винесення рішення про повернення орендованого майна балансоутримувачу - товариству з обмеженою відповідальністю "Золота балка", внаслідок чого заборгованість останнього по неустойці, нарахована за несвоєчасну передачу орендованого майна в період з 02 червня 2008 року по 28 лютого 2011 року, склала 149 352,44 грн.

Судом першої інстанції було встановлено, що на момент вирішення спору по суті відповідач в добровільному порядку об'єкт оренди позивачеві не повернув.

Отже, прострочення повернення відповідачем орендованого за Договором оренди об'єкту мало місце з 02 червня 2008 року по 28 лютого 2011 року.

Пунктом 9.8 договору оренди №170 від 01 квітня 2004 року визначено, що невиконання орендарем зобов'язання щодо повернення майна дає орендодавцю та балансоутримувачу право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за час прострочення.

Здійснивши перевірку наданого позивачем уточненого розрахунку суми неустойки за період з 02 червня 2008 року по 28 лютого 2011 року у розмірі 143 352,44 грн. колегія суддів цілком погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що він відповідає вимогам чинного законодавства, а тому зазначена сума неустойки підлягає стягненню з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 у повному обсязі.

Стосовно доводів заявника апеляційної скарги щодо того, що судом першої інстанції не прийнято до уваги вимоги статті 232 Господарського кодексу України про строку нарахування штрафних санкцій, колегія суддів дійшла висновку про їх необґрунтованість, у зв'язку з чим вважає за можливим зазначити наступне.

Відповідно до статті 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Частинами 2, 3 статті 291 Господарського кодексу України визначено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Аналогічні норми щодо обов'язку орендаря повернути орендодавцю орендоване майно закріплені і в частині 1 статті 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна".

Як вже зазначалось вище, статтею 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено у договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Виходячи із загального правила, встановленого статтею 551 Цивільного кодексу України, сторони договору найму можуть домовитися про зміну розміру неустойки, встановленого коментованою статтею.

Проте, аналогічна умова про розмір та період нарахування неустойки міститься у пункті 9.8 укладеного між сторонами договору оренди.

Положення частини 6 статті 232 Господарського кодексу України щодо нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання в межах шести місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, застосовується до відповідних правовідносин в разі, якщо інше не встановлено законом або договором.

Таким чином, неустойка, стягнення якої передбачено частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин (право на яку виникає в орендодавця у разі несвоєчасного повернення орендованого майна орендарем) та підлягає стягненню за весь час прострочення зобов'язання щодо повернення речі, що виключає можливість застосування шестимісячного строку нарахування, встановленого частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, оскільки і умовами договору оренди, укладеного між сторонами, і нормами закону (частина 2 статті 785 Цивільного кодексу України) встановлено нарахування неустойки за весь час прострочення.

Також умовами договору оренди, укладеного між сторонами у цій справі, та законодавством, що регулює орендні правовідносини, встановлено можливість стягнення неустойки за час прострочення виконання зобов'язання щодо повернення об'єкта оренди після закінчення строку дії договору, а тому висновок судів попередніх інстанцій про зменшення строку нарахування неустойки за прострочення виконання зобов'язання до шести місяців є безпідставним.

Таким чином, з огляду на викладене, висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення з відповідача заявленого розміру неустойки за період з 02 червня 2008 року по 28 лютого 2011 року - є обґрунтованим.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає доводи заявника апеляційної скарги неспроможними, з огляду на вимоги статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Так, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення у відповідності до норм матеріального та процесуального права, з дослідженням всіх обставин у справі, у зв'язку з чим підстави для скасування судового рішення відсутні.

Керуючись статтями 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 01 грудня 2011 року у справі №5020-527/2011-1835/2011 залишити без змін.

Головуючий суддя К.В. Волков

Судді К.Г. Балюкова

Т.С. Видашенко

Розсилка:

1. Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (майд. Повсталих, 6,Севастополь,99008)

2. Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 АДРЕСА_1

3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Золота балка" (вул. Новікова, 56,Севастополь,99043)

4. Господарський суд міста Севастополя