ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ВИЩИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 вересня 2008 р.
№
2-666/07-38/385
Вищий
господарський суд України у
складі колегії суддів:
головуючого
Остапенка
М.І.
суддів
:
Вовка
І.В., Барицької Т.Л.
розглянувши
касаційну скаргу
Всеукраїнської
громадської організації Товариства "Знання"
на постанову
Київського
апеляційного господарського суду від 21.05.2008р.
у
справі за позовом
Всеукраїнської
громадської організації Товариства "Знання"
до
1) Колективного підприємства
"Готель "Знання"; 2)"Заріччя-буд"; 3) ОСОБА_1; 4) ОСОБА_2; 5) TOB "Готельні
інновації"
про
визнання
недійсним протоколу загальних зборів, договору про продовження діяльності,
статуту, договору купівлі-продажу, визнання права власності
та за
зустрічним позовом
ТОВ
"Заріччя-буд"
до
Всеукраїнської
громадської організації Товариства "Знання"
про
визнання
договору купівлі-продажу укладеним
за
участю прокурора
Рудак
О.В.
ВСТАНОВИВ:
У
жовтні 2006 року (т.2, а.с. 4-7), Всеукраїнська громадська організація
Товариства "Знання" України звернулась до Голосіївського районного
суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, Колективного підприємства
"Готель "Знання" та TOB "Готельні інновації" в якому
просила визнати недійсними рішення загальних зборів учасників TOB
"Готельні інновації" від 09.03.2006р. (протокол № 2), договір про
продовження діяльності TOB "Готельні інновації", затверджений
загальними зборами його учасників від 09.03.2006р. (протокол № 2), статут TOB
"Готельні інновації", затверджений загальними зборами учасників від
09.03.2006р. (протокол № 2) та зобов'язати відповідачів припинити зловживання
своїми правами, а саме утриматись від укладання угод за участю Колективного
підприємства "Готель "Знання" та звернення стягнення на майно
підприємства на суму більше 10 000 грн. без письмової згоди на це позивача.
В
подальшому (т.2, а.с. 96-100) позивач доповнив свої вимоги і просив суд
додатково, залучивши до участі у справі в якості відповідача TOB
"Заріччя-буд", визнати недійсним і договір купівлі-продажу нерухомого
майна -вбудовано-прибудованого приміщення готелю "Знання", загальною площею
1 099,7 кв.м., розташованого на перших трьох поверхах в житловому будинку по
АДРЕСА_1, укладений 11.08.2006р. між TOB "Заріччя-буд" та TOB
"Готельні інновації", посвідчений приватним нотаріусом Київського
міського нотаріального округу за реєстровим номером 3509, а згідно заяви про
збільшення позовних вимог (т. 2, а.с. 301-302), визнавши за Всеукраїнською
громадською організацією Товариство "Знання" України право власності
на нерухоме майно: вбудовано-прибудоване приміщення готелю "Знання",
загальною площею 1 099,7 кв.м., розташовані на перших трьох поверхах в
житловому будинку по АДРЕСА_1.
В
обґрунтування своїх вимог позивач послався на незаконність створення та
діяльності TOB "Готельні інновації", своє право засновника
Колективного підприємства "Готель "Знання" якому приміщення
готелю були передані лише у володіння, а тому відчуження майна готелю у
будь-якій формі, без відповідної згоди на це власника, на думку позивача, є
незаконним.
Tовариство
з обмеженою відповідальністю "Заріччя-буд" заявило зустрічний позов
(т. 2, а.с. 131-135) в якому, посилаючись на безпідставність та
необґрунтованість вимог первісного позивача, просило визнати договір
купівлі-продажу нерухомого майна -вбудовано-прибудованого приміщення готелю
"Знання", загальною площею 1 099,7 кв.м., розташованого на перших
трьох поверхах в житловому будинку по АДРЕСА_1, укладений 11.08.2006р. між TOB
"Заріччя-буд" та TOB "Готельні інновації" і посвідчений
приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим
номером 3509 таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, а TOB
"Заріччя-буд" визнати добросовісним набувачем майна, яке є предметом
цього договору.
Ухвалою
Голосіївського районного суду м. Києва від 28.02.2007 року (т.2, а.с. 297)
об'єднано в одне провадження справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до
Колективного підприємства "Готель "Знання" та ОСОБА_3про
стягнення коштів та справу за позовом Всеукраїнської громадської організації
Товариство "Знання" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, Колективного підприємства
"Готель "Знання", TOB "Готельні інновації" та TOB
"Заріччя-буд" про визнання недійсним рішення загальних зборів,
договору про продовження діяльності, статуту, договору купівлі-продажу і
визнання права власності.
ОСОБА_1та
ОСОБА_2 подали до суду заяви про залишення позовних вимог до ОСОБА_3та
Колективного підприємства "Готель "Знання" про стягнення коштів
без розгляду, які ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від
28.02.2007р. (т. 2., а.с. 298) задоволені.
Ухвалою
Голосіївського районного суду м. Києва від 05.03.2007р. (т. 2, а.с. 358-359)
провадження за зустрічним позовом TOB "Заріччя-буд" закрито на
підставі п. 2 ст. 205 ЦПК України, а рішенням Голосіївського районного суду м.
Києва від 05.03.2007р. (т. 2, а.с. 360-366) у задоволенні первісного позову
відмовлено.
На
ухвалу та рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 05.03.2007
Всеукраїнською громадською організацією Товариства "Знання" подані
апеляційні скарги, які, з посиланням на Закон України "Про внесення змін
до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань
приватизації та корпоративних спорів" від 15.12.2006р., ухвалою
Апеляційного суду м. Києва від 20.04.2007р. (т. 3, а.с. 40) передані на розгляд
до Київського апеляційного господарського суду.
За
наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Київського
апеляційного господарського суду від 31.05.2007 року апеляційну скаргу
Всеукраїнської громадської організації Товариства "Знання"
задоволено, рішення та ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від
05.03.2007р. скасовано. Визнано за Всеукраїнською громадською організацією
Товариства "Знання" право власності на вбудовано-прибудоване
приміщення готелю "Знання", загальною площею 1 099,7 кв.м.,
розташоване на перших трьох поверхах житлового будинку по АДРЕСА_1. Визнано
недійсними: рішення загальних зборів учасників TOB "Готельні
інновації" від 09.03.2006р. (протокол № 2); договір про продовження
діяльності TOB "Готельні інновації", затверджений загальними зборами
учасників TOB "Готельні інновації" від 09.03.2006р. (протокол № 2);
статут TOB "Готельні інновації", затверджений загальними зборами
учасників від 09.03.2006р. (протокол № 2) та зобов'язано відповідачів припинити
зловживання своїми правами, а саме утриматись від укладання угод за участю Колективного
підприємства "Готель "Знання" та звернення стягнення на майно
підприємства на суму більше 10 000 грн. без письмової згоди на це позивача.
Крім
того апеляційним господарським судом постановлено визнати недійсним договір
купівлі-продажу нерухомого майна -вбудовано-прибудованого приміщення готелю
"Знання", загальною площею 1 099,7 кв.м., розташованого на перших
трьох поверхах житлового будинку по АДРЕСА_1, укладений 11.08.2006р. між TOB
"Заріччя-буд" та TOB "Готельні інновації", посвідчений
приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим
номером 3509.
Вищий
господарський суд України переглянув справу в касаційному порядку і постановою
від 31.10.2007р. постановлені у справі судові рішення скасував, а справу
передав до господарського суду м. Києва на новий розгляд.
Ухвалою
Верховного Суду України від 27.12.2007 року (т. 4, а.с. 204) у порушенні
касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду
України від 31.10.2007р. відмовлено.
За
результатом нового розгляду справи господарським судом м. Києва прийнято
рішення від 28.03.2008р., яким у задоволенні як первісного так і зустрічного
позову відмовлено.
Київським
апеляційним господарським судом переглянуто справу в апеляційному порядку і
постановою від 21.05.2008р. рішення місцевого господарського суду залишене без
змін.
Постанова
Київського апеляційного господарського суду оскаржена у касаційному порядку й
ухвалою Вищого господарського суду України від
11.07.2008 року, порушено
касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Всеукраїнської
громадської організації Товариства "Знання", у якій вона посилається
на неправильну правову оцінку апеляційним господарським судом обставин справи,
безпідставність відмови у задоволенні первісного позову і просить рішення
місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасувати та
постановити нове рішення про задоволення позову.
Заслухавши
суддю-доповідача, пояснення представників сторін, думку прокурора, перевіривши
матеріали справи і обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, судова
колегія вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних
підстав.
Вирішуючи
спір за правилами господарського судочинства, суди виходили з того, що даний
спір є корпоративним, а отже підвідомчий господарським судам.
Водночас,
такий висновок не ґрунтується на доказах, що наявні в матеріалах справи і не
відповідає вимогам закону.
Відповідно
до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи,
організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які
здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в
установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі
- підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду
згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх
порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для
вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання
правопорушенням.
У
випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду
мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є
суб'єктами підприємницької діяльності.
Статтею
12 цього ж Кодексу визначено перелік справ, підвідомчих господарським судам,
зокрема пунктом 4 до таких віднесено справи, що виникають з корпоративних
відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником,
акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками,
акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю
управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.
Частиною
1 ст. 167 Господарського кодексу України визначений зміст корпоративних прав.
Так, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному
фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь
цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки
прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої
відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та
статутними документами.
Під
корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються
та припиняються щодо корпоративних прав.
Заявлений
Всеукраїнською громадською організацією Товариства "Знання" України
позов про визнання недійсними рішень учасників TOB "Готельні
інновації" не ґрунтуються на правах учасника цього господарського
товариства та правомочності щодо участі у його діяльності, оскільки позивач не
є його учасником, а тому, з огляду на викладене, яке не передбачає спору щодо
корпоративних відносин, пред'явлення вимог до фізичних осіб, виключає розгляд
справи за позовом Всеукраїнської громадської організації Товариства
"Знання" господарськими судами України.
При
такому положенні, судові рішення за первісним позовом підлягають скасуванню, а
провадження у справі у цій частині припиненню на підставі п. 1 частини 1 ст. 80
ГПК України.
Що ж
до зустрічного позову, то обраний заявником спосіб захисту права не відповідає
вимогам ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України, а тому у задоволенні таких вимог
господарські суди відмовили обґрунтовано і підстав для скасування судових
рішень у цій частині, судова колегія не вбачає.
Згідно
до ст. 98 ГПК України, прийняття апеляційних скарг віднесено до повноважень
апеляційного господарського суду, а тому відмова місцевим господарським судом у
прийнятті апеляційної скарги на ухвалу суду, яка до того ж підлягала
оскарженню, виходить за межі повноважень місцевого господарського суду.
Переглядаючи
ухвалу місцевого господарського суду від 29.02.2008р. в апеляційному порядку,
апеляційний господарський суд на зазначене уваги не звернув, а тому ухвала
господарського суду м. Києва від 29.02.2008 року та постанова Київського
апеляційного господарського суду від 21.05.2008 року, у цій частині, підлягають
скасуванню.
Враховуючи
викладене, керуючись ст. ст. 1119, 11111 ГПК України,
Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну
скаргу задовольнити частково.
Рішення
господарського суду м. Києва від 28.03.2008р. та постанову Київського
апеляційного господарського суду від 21.05.2008р. у частині відмови у
задоволенні первісного позову скасувати і провадження у справі за первісним
позовом припинити за непідсудністю спору господарським судам України.
Ухвалу
господарського суду м. Києва від 29.02.2008 року та постанову Київського
апеляційного господарського суду від 21.05.2008 року у цій частині скасувати.
У
решті рішення господарського суду м. Києва від 28.03.2008 року та постанову
Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2008 року залишити без
змін.
Головуючий
М.І. Остапенко
Судді
І.В.Вовк
Т.Л.Барицька
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 18.09.2008 |
Оприлюднено | 16.12.2008 |
Номер документу | 2505011 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Остапенко М.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні