Постанова

від 09.09.2008 по справі 7/384/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ

ОБЛАСТІ

=======================================================================

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

"09" вересня 2008 р.

13:25

Справа №  7/384/08

       м. Миколаїв

За позовом:

фізичної особи підприємця -ОСОБА_1, АДРЕСА_1 До відповідача: Державної

податкової інспекції у Ленінському районі міста Миколаєва, 54028, м.Миколаїв,

вул. Гмирьова, 1/1 Третя особа: Державна податкова адміністрація у

Миколаївській області (54009, м.Миколаїв, вул. Лягіна, 6 Про: скасування

рішення № 0000882303 від 11.04.2008 року.

Суддя Семенчук Н.О.

При секретарі судового засідання

Дзюбі Ю.Ф.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1

ОСОБА_2

Від

відповідача: Бойко О.В., дов. № 2237/9/10-007 від 10.06.2008 року

          Від третьої особи:  Кецкало Р.Р., дов. №1524/10/10-00 від

03.06.2008 року

СУТЬ СПОРУ:

фізична особа підприємець -ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовними

вимогами (доповнення до позовних вимог від 09.09.2008 року) про скасування

рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій ДПІ у Ленінському районі

м. Миколаєва від 14.04.2008 року № 0000882303.

В обґрунтування позовних вимог

позивач зазначає, що проведена 01.04.2008 року Державною податковою

адміністрацією у Миколаївській області перевірка не відповідає вимогам чинного

законодавства, так як при проведенні перевірки податкова служба керувалася не

законами, а методичними рекомендаціями, оскільки перевірка проводилась не у  порядку передбаченому законами України, то

акт немає доказової сили а рішення податкової інспекції не може вважатися

правомірним і підлягає скасуванню. Позивач не отримував письмового повідомлення

про проведення у нього перевірки, перевірку було розпочато без присутності позивача,

та, що перевіряючі вийшли за межі повноважень зробивши оперативну закупівлю

продукції.

 Відповідач та третя особа проти позову

заперечують, вказують на те, що планова перевірка позивача була проведена

відповідно до вимог діючого законодавства на підставі Закону України “Про

застосування реєстраторів  розрахункових

операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, Закону України

“Про державну податкову службу в Україні”, Наказу № 441 “Про затвердження

методичних рекомендацій щодо порядку складання плану графіку перевірок

суб'єктів господарювання та взаємодії між структурними підрозділами їх

проведення” та згідно направлень на проведення перевірки та плану проведення

перевірки.

          Заслухавши представників сторін,

дослідивши матеріали справи, суд

встановив:

          01.04.2008 року Державна податкова

адміністрація у Миколаївській області здійснила перевірку щодо контролю за

здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу

господарської одиниці “Кіоску”, що розташований за адресою: м.Миколаїв, ринок

Україна, вул. Комсомольська, та належить СПД ОСОБА_1, за результатами якої

складено акт № 14000430/23-50.

          На підставі акту від 01.04.2008 року

за № 14000430/23-50 Державна податкова інспекція у Ленінському районі прийняла

рішення від 14.04.2008 року № 0000882303 яким застосувала до СПД ОСОБА_1

штрафні санкції в розмірі 9817,00 грн.

Позивач не погодився з оскаржуваним

рішенням та звернувся до суду з вимогами про його скасування.

Позовні вимоги підлягають

задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19

Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування,

їх посадові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що

передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 2 ст. 11 Закону

України «Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової

служби у випадках, в межах 

компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право

здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків

за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Так, Державна податкова інспекція є

органом державної влади і відповідно її діяльність має підпорядкуватись вимогам

наведеної норми Конституції України та аналогічним вимогам ст. 11 Закону

України “Про державну податкову службу в Україні”. Право податкової

інспекції на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та

реалізується з дотриманням порядку, вставленого законом.

Частиною 1 ст. 15 Закону України

«Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,

громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР (далі Закон

України № 265/95-ВР) передбачено, що контроль за додержанням суб'єктами

підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги),

інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України

шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із

законодавством України.

Відповідно до ч. 4 ст. 16 Закону

України № 265/95-ВР планові та позапланові перевірки осіб, що використовують

реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку

розрахункових операцій, здійснюються в порядку передбаченому законодавством

України.

Отже законодавець визначив, що

право на здійснення перевірки щодо контролю за додержанням порядку проведення

готівкових розрахунків за товари (послуги) знаходяться в межах повноважень

податкової служби, при цьому порядок і підстави проведення такої перевірки

можуть бути визначені тільки законами або іншими нормативно-правовими актами.

В той час ні Закон України «Про державну податкову службу в Україні»ні Закон

України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,

громадського харчування та послуг»не визначають порядок та підстави проведення

планової перевірки за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку

проведення розрахунків за товари (послуги), а тільки вказують, що перевірки

проводяться на підставі і в порядку визначеними 

законодавством України.

Частиною 1 ст. 2 КАС України

визначено, що завданням адміністративного 

судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та

інтересів  юридичних осіб у сфері публічно-правових

відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого

самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при

здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в

тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС

України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів

владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені)

вони, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією

та законами України.

Відповідно до п. 2 ст. 71 КАС

України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи

бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування

правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача,

якщо він заперечує проти адміністративного позову.

          Відповідач в підтвердження щодо

правомірності підстав і порядку проведення планової перевірки посилається на

Наказ ДПА № 441 “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку

складання плану-графіка перевірок суб'єктів господарювання та взаємодії між

структурними підрозділами при їх проведенні” та план-графік.

          Наказ ДПА України № 441 “Про

затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку складання плану-графіка

перевірок суб'єктів господарювання та взаємодії між структурними підрозділами

при їх проведенні” не є законодавчим актом.

          Враховуючи, що планова перевірка

проведена не у порядку передбаченому Законодавством України, а відповідно до

Наказу ДПА України № 441 “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку

складання плану-графіка перевірок суб'єктів господарювання та взаємодії між

структурними підрозділами при їх проведенні”, то рішення прийняте на підставі

такої перевірки є неправомірним.

Доводи позивача про те, що

перевірка є незаконною, оскільки підприємство не було повідомлене про

проведення перевірки за 10 днів до початку перевірки, з посиланням на статтю

11-1 Закону України № 509-XII судом відхиляються оскільки, статтею 11-1 Закону

України «Про державну податкову службу в Україні»визначені підстави та порядок

проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних

перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати

податків та зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до ст. 13 Закону

України «Про систему оподаткування»справляються на території України. Закон

України № 265/95-ВР не пов'язаний із нарахуванням та сплатою податків, таким

чином дія ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»щодо

підстав проведення перевірок не розповсюджується на здійснення перевірок щодо

контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового обігу.

За таких обставин та враховуючи

вищевикладене позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 87, 94, 160-163,

167, 254 КАСУ господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Скасувати рішення про

застосування штрафних (фінансових) санкцій ДПІ у Ленінському районі м.

Миколаєва від 14.04.2008 року № 0000882303.

3. Стягнути  з Державного бюджету України через  Головне управління Державного казначейства

України в Миколаївській області на користь фізичної особи підприємця -ОСОБА_1  судові витрати в розмірі 3,40 грн.

Постанова у відповідності зі ст.

254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після

закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не

було подано.

Сторони, які беруть участь у

справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову повністю або

частково у порядку і строки встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного

судочинства України.

Суддя

Н.О.Семенчук