Постанова
від 23.09.2008 по справі 1/613
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ

СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ,

вул. Десятинна, 4/6

П О С Т А Н О

В А

І М Е Н Е

М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23.09.2008

р.

№ 1/613

За позовом

ОСОБА_1

до

Державнлї податкової адміністрації України

3-і особи про

Перший заступник Голови Державної

податкової адміністрації України Кайзерман Вадим Олександрович Красовський

Дмитро Юрійович визнання дій протиправними

Судова

колегія у складі:

Головуючий

суддя О.В.Бачун,

судді

Р.О.Арсірій, П.О.Ковзель

Секретар

О.В.Саратова

Представники:

Від

позивача: ОСОБА_1

Від

відповідача-1: Титаренко М.М. - нач.від. (дов. від 14.02.08 р. №10-2016/354)

Від

3-ї особи-1: Титаренко М.М. - п/к (дов. від 27.05.08 р. №10-2018/1463)

Від 3-ї особи-2: Красовський Д.Ю.

Обставини справи:

Позовні вимоги заявлені про

визнання протиправними дій Державної податкової адміністрації України щодо

організації і проведення змін в організаційній структурі ДПА України шляхом

скорочення штатів, організації і проведення конкурсу на заміщення вакантної

посади заступника директора Юридичного департаменту ДПА України, призначення

Красовського Дмитра Юрійовича на посаду заступника директора Юридичного

департаменту ДПА України, не запропонування ОСОБА_1 вакантної посади заступника

директора Юридичного департаменту ДПА України при ознайомленні з попередженням

про наступне вивільнення, скасування наказу ДПА від 14.07.08 р. №1382-о, наказу

про призначення Красовського Дмитра Юрійовича на посаду заступника директора

Юридичного департаменту ДПА України, поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника

директора Юридичного департаменту ДПА України з 21.04.08 р., зобов'язання

виплатити належні їй суми за період, починаючи з 21.04.08 р., зобов'язання

Голови ДПА України покрити шкоду, заподіяну ДПА України у зв'язку з незаконним

звільненням ОСОБА_1.

В судовому засіданні 23.09.08 р.

оголошено резолютивну частину постанови про відмову в задоволенні позовних

вимог.

Ознайомившись з матеріалами справи,

заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка зазначає, що наказом ДПА

України від 28.09.04 р. №1282-О ОСОБА_1 за її згодою переведено на посаду

начальника управління супроводження справ у судах юридичного департаменту ДПА

України.

Згідно наказу ДПА України від

23.04.07 р. №96-в позивачці надана відпустка без збереження заробітної плати по

догляду за дитиною з 22.04.07р. по 21.04.08 р.

18.04.08 р. позивачкою подано до

ДПА України дві заяви з проханням допустити до роботи на попередній посаді

(одна заява -голові ДПА України, інша -до відділу кадрів).

14.05.08 р. позивачку ознайомлено з

попередженням про наступне вивільнення з посади заступника начальника

управління супроводження справ у судах Юридичного департаменту ДПА України

згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України і запропоновано дві вакантні посади -головного

державного податкового інспектора відділу супроводження справ у судах юридичного

департаменту та управління координації нормотворчої роботи та взаємодії з

органами державної влади.

Позивачка зазначає, що станом на

момент звернення позивачки з заявою про допуск до роботи була вакантна посада

заступника директора юридичного департаменту, яку не було вказано в

попередженні.

05.06.08 р. на сайті ДПА України

з'явилося оголошення про проведення конкурсу на заміщення вакантної посади

-заступника директора Юридичного департаменту. Позивачка стверджує, що вона

відповідає кваліфікаційним вимогам, зазначеним в оголошенні, однак їй не

запропоновано цю посаду, у зв'язку з чим позивачка вважає свої права

порушеними.

Крім того, позивачка вказує на те,

що при оголошенні конкурсу було допущено порушення Порядку проведення конкурсу

на заміщення вакантних посад державних службовців, затвердженого постановою КМУ

від 15.02.02 р. №169, так як головою ДПА України як керівником органу рішення

про проведення конкурсу не приймалося; оголошення розміщено лише на веб-сайті

ДПА України, а не в офіційних засобах масової інформації.

Також позивачка вважає, що в даному

випадку відсутні підстави для проведення конкурсу, тому потреби у його

проведенні немає (п. 12 Порядку).

Накази ДПА України від 04.10.06 р.

№588 «Про зміни в організаційній структурі ДПА України»та від 05.03.07 р. №122

«Про внесення змін до наказу ДПА України»позивачка не вважає такими, що є

підставою для проведення змін в організації праці, що могло би бути підставою

для застосування п. 1 ст. 40 КЗпП України, так як посада начальника управління

супроводження справ у судах ліквідована, а процедура проведення змін закінчена

ще у 2006 р.

16.07.08 р. позивачкою отримано

наказ №1382-о про звільнення її з посади начальника управління супроводження

справ у судах з 14.07.08 р. у зв'язку зі скороченням штату.

Позивачка вважає наказ незаконним,

так як наказ голови ДПА України про проведення змін в організації праці органів

ДПА України шляхом скорочення штатів немає.

Під час слухання справи

з'ясувалося, що на посаду заступника директора Юридичного департаменту

призначено Красовського Д.Ю., у зв'язку з чим позивачкою додатково заявлено

вимоги про визнання незаконними дій відповідача з призначення Красовського Д.Ю.

на цю посаду та скасування відповідного наказу. В якості підстави для заявлення

цієї вимоги вказано порушення ст. 15 Закону України «Про державну службу», так

як призначення на посаду відбулося без проведення конкурсу.

Відповідач -Державна податкова

адміністрація України -проти задоволення позовних вимог заперечила з таких

підстав.

На виконання постанови КМУ від

12.03.05 р. №179 «Про упорядкування структури апарату центральних органів

виконавчої влади, їх територіальних підрозділів та місцевих державних

адміністрацій», наказів ДПА України від 04.10.06 р. №588 «Про зміни в

організаційній структурі ДПА України», від 05.03.07 р. №122 «Про внесення змін

до наказу ДПА України №588»проведена реорганізація юридичного департаменту ДПА

України, згідно з якою посада начальника управління супроводження справ у

судах, яку обіймала позивачка, ліквідована.

Після виходу позивачки з відпустки

на виконання вимог ст. 49-2 КЗпП України їй запропоновано вакантні посади, від

яких позивачка відмовилася.

Згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України

позивачка попереджена про звільнення з займаної посади з 14.07.08 р.

На момент виходу позивачки у

відпустку Юридичний департамент складався з відділів та управлінь, що

підпорядковувались директору Юридичного департаменту, І-му заступнику директора

Департаменту та двом заступникам директора Департаменту, тому відповідач

вважає, що посада заступника директора Юридичного департаменту не є

рівнозначною посаді начальника управління.

Позивачкою не подавалася заява про

участь у конкурсі після ознайомлення з оголошенням про його проведення.

Щодо порушення правил розміщення

оголошення, то відповідач вважає, що розміщення оголошення на веб-сайті ДПА

України є належним виконанням вимог п. 10 Порядку.

3-і особи проти задоволення

позовних вимог заперечили, підтримавши пояснення відповідача.

Красовський Д.Ю. надав додатково

суду пояснення щодо обставин свого призначення на посаду заступника директора

Юридичного департаменту, надавши суду наказ від 29.07.08 р. №1448-о про

переведення його на посаду заступника начальника директора Юридичного

департаменту як такого, що успішно пройшов стажування.

Проаналізувавши матеріали справи та

пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є

необґрунтованими та не підлягають до задоволення з таких підстав.

Щодо позовних вимог в частині

правомірності організації і проведення змін в організаційній структурі ДПА

України шляхом скорочення штатів

Відповідачем надано докази того, що

ним проведено зміни в організації праці у вигляді реорганізації структури

центрального апарату ДПА України на виконання постанови КМУ від 12.03.05 р.

№179 «Про упорядкування структури апарату центральних органів виконавчої влади,

їх територіальних підрозділів та місцевих державних адміністрацій».

На виконання цієї постанова наказом

ДПА України від 01.07.05 №249 «Про зміни в організаційній структурі ДПА

України»проведено ліквідацію та реорганізацію структурних підрозділів, в тому

числі, і Юридичного департаменту. Згідно п. 2.5 наказу юридичний департамент

реорганізовано і на його базі утворено департамент з аналогічною назвою,

поклавши на нього додатково здійснення функцій щодо координації роботи

структурних підрозділів ДПА України з розробки проектів законів та підзаконних

актів, забезпечення їх експертизи та адаптації до законодавства Європейського

Союзу. Додатком до наказу чисельність працівників Юридичного департаменту

встановлена у 80 осіб.

Згідно п. 1 постанови КМУ від

12.03.05 р. №179 (в редакції постанови КМУ від 15.08.06 р. №1208) голові

Державної податкової адміністрації надано повноваження визначати кількість

заступників начальників структурних підрозділів, а також структуру зазначених

підрозділів.

Використовуючи це повноваження,

головою ДПА України видано накази від 04.10.06 р. №588 «Про зміни в

організаційній структурі ДПА України», від 05.03.07 р. №122 «Про внесення змін

до наказу ДПА України №588»та проведена реорганізація юридичного департаменту

ДПА України, і посада начальника управління супроводження справ у судах, яку

обіймала позивачка, ліквідована.

Зокрема, наказом від 04.10.06 р.

№588 кількість працівників юридичного департаменту зменшено до 40 осіб.

Таким чином, визначення структури

підрозділів ДПА України та кількість заступників у їх керівників визначена

головою ДПА України в межах його дискреційних повноважень на власний розсуд,

тому суд не має підстав надавати оцінку обґрунтованості вчинення ним своїх

повноважень.

Щодо позовних вимог в частині

оголошення та проведення конкурсу на заміщення вакантної посади заступника

директора Юридичного департаменту

Згідно матеріалів справи судом

встановлено, що фактично конкурсу на заміщення вакантної посади заступника

директора Юридичного департаменту ДПА України не проводилося, тоді як ДПА

України проведено конкурс на заміщення інших посад.

Особу, яку зараховано на посаду

заступника директора Юридичного департаменту, прийнято не на підставі

проведеного конкурсу, а шляхом переведення з іншої посади як такого, що успішно

пройшов стажування та приступив до виконання своїх обов'язків.

Відповідно до Положення про порядок

стажування у державних органах, затвердженого постановою КМУ від 01.12.94 р.

№804, державний службовець після успішного закінчення стажування може бути

переведений на посаду за рішенням керівника відповідного органу без конкурсного

відбору (п. 8).

Відповідне положення міститься і у

Порядку проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців,

затвердженого постановою КМУ від 15.02.02 р. №169, згідно п. 5 якого просування

по службі державних службовців, які успішно пройшли стажування у порядку,

передбаченому Кабінетом Міністрів України, може здійснюватись без конкурсного

відбору.

Наказом ДПА України від 29.07.08 р.

№1448-о Красовського Д.Ю. переведено на посаду заступника директора Юридичного

департаменту як такого, що успішно пройшов стажування.

Так як фактично оголошений конкурс

не мав місця, то в частині позовних вимог щодо правомірності його проведення

суд відмовляє.

Щодо позовних вимог в частині

незапропонування ОСОБА_1 вакантної посади заступника директора Юридичного

департаменту ДПА України при ознайомленні з попередженням про наступне

вивільнення

Зазначені вимоги ґрунтуються на

висновку позивачки про те, що посада, яку обіймала позивачка, рівноцінна посаді

заступника директора Юридичного департаменту, з чим суд не може погодитися.

Суд приймає до уваги пояснення

відповідача, згідно яких на момент виходу позивачки у відпустку Юридичний

департамент складався з відділів та управлінь, що підпорядковувались директору

Юридичного департаменту, І-му заступнику директора Департаменту та двом

заступникам директора Департаменту (позивачка обіймала посаду начальника

управління), тоді як вакантною на час її виходу з відпустки була інша посада -

заступника директора Юридичного департаменту, що не є рівнозначною посаді

начальника управління, а є більш високою посадою, на яку позивачка не могла

претендувати переважно порівняно з іншими.

У зв'язку з проведеною

реорганізацією зазнали змін не лише назви посад та чисельність працівників, а й

розподіл функціональних обов'язків між працівниками, тому висновок позивачки

про рівноцінність посад є її власною думкою з цього приводу і не підтверджується

матеріалами справи.

Позивачка посаду заступника

начальника Юридичного департаменту не займала, тому призначення Красовського

Д.Ю. її суб'єктивних прав не порушило.

Щодо порушень прав позивачки при

звільненні її з посади наказом ДПА від 14.07.08 р. №1382-о

Суд вважає, що в даному випадку ДПА

України правомірно прийняте рішення про звільнення позивачки саме на підставі

п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП

України трудовий договір, укладений на невизначений строк, може бути розірваний

власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації

виробництва і праці, в тому числі, ліквідації, реорганізації, банкрутства або

перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності

або штату працівників.

П. 1 ч. ст. 40 КЗпП України

визначає реорганізацію як один з випадків змін в організації виробництва і

праці, тому зміна структури департаменту та/або відділу установи, хоча

реорганізацією юридичної особи і не є, але цілком може бути формою змін в

організації виробництва і праці.

Про фактичне проведення

реорганізації структури ДПА України свідчить прийняття вказаних вище наказів

від 01.07.05 №249 «Про зміни в організаційній структурі ДПА України», від

04.10.06 р. №588 «Про зміни в організаційній структурі ДПА України», від

05.03.07 р. №122 «Про внесення змін до наказу ДПА України №588».

Про наступне вивільнення позивачку

повідомлено завчасно 14.05.08 р., що нею не оспорюється. Від запропонованих

вакантних посад позивачка відмовилася.

Обставини, пов'язані з попередженням

позивачки про звільнення, були предметом дослідження по справі №1/98-99, і в

задоволенні позовних вимог щодо оскарження попередження було відмовлено.

Звіт про заплановане вивільнення

працівників ДПА України подано до Шевченківського центру зайнятості 14.05.08

р., про що свідчить надана суду копія звіту з відміткою про отримання.

Зазначене свідчить про те, що при

звільненні дотримано вимоги ст. 49-2 КЗпП України.

З наказом про звільнення від

14.07.08 р. №1382-о позивачка ознайомилася 16.07.08 р., що зазначено нею в

позовній заяві.

За таких обставин підстави визнання

незаконними дій ДПА України при звільненні позивачки відсутні. Відповідно,

відсутні підстави для поновлення позивачки на посаді та відшкодування шкоди,

заподіяної незаконним звільненням.

Щодо наявності у позивачки пільг

при звільненні, передбачених ст. 184 КЗпП України, то в даному випадку підстави

для їх застосування відсутні. Звільнення і зниження заробітної плати

забороняється у відношенні до вагітних жінок та жінок, що мають дітей до трьох

років, тоді як дитині позивачки на момент звільнення виповнилося чотири роки.

Щодо виплати належних позивачі сум,

то при звільненні з нею проведено розрахунок, про що свідчить довідка ДПА

України від 18.09.08 р. №1338.

На підставі вищенаведеного, ст.ст.

160-163, 186 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

про визнання протиправними дій Державної податкової адміністрації України щодо