ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ВИЩИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2008 р.
№
46/75-08
Вищий господарський суд України у
складі колегії суддів:
головуючого,
судді
Дерепи
В.І.,
суддів
Грека
Б.М., Стратієнко Л.В.,
розглянувши
у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу об`єднання співвласників
багатоквартирного будинку "Істок"
на
постанову
Харківського апеляційного господарського суду від 23 червня 2008 року
у справі
№
46/75-08
за
позовом
об`єднання
співвласників багатоквартирного будинку "Істок"
до
суб`єкта
підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1
про
виселення
з нежитлових приміщень
участю представників
сторін:
від позивача -не з'явився
відповідача -не з'явився
ВСТАНОВИВ:
В
березні 2008 року об`єднання співвласників багатоквартирного будинку
"Істок" звернулося до господарського суду Харківської області із
позовом про виселення суб`єкта підприємницької діяльності -фізичної особи
ОСОБА_1 із нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1, посилаючись на
нікчемність договорів оренди нежитлового приміщення, укладених між позивачем та
відповідачем 17 грудня 2003 року.
Рішенням
господарського суду Харківської області (суддя -О.Ільїн) від 14 квітня 2008
року позов задоволено. Виселено відповідача з нежитлових приміщень площею 22
кв.м. та 37 кв.м., що знаходяться за адресою АДРЕСА_1.
Постановою
Харківського апеляційного господарського суду (головуючий -В.Бондаренко, судді
-В.Лакіза, Л.Камишева) рішення господарського суду Харківської області від 14
квітня 2008 року скасовано.
В
касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального
права, просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського
суду від 23 червня 2008 року, залишивши в силі рішення господарського суду Харківської області від
14 квітня 2008 року.
Обговоривши
доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що
касаційна скарга задоволенню не підлягає
з таких підстав.
Підставою
виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини
(пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України).
Частина
1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох
або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення
цивільних прав та обов`язків.
Як
вбачається з матеріалів справи і встановлено господарськими судами, 17 грудня
2003 року між об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку
"Істок" та суб`єктом підприємницької діяльності -фізичною особою
ОСОБА_1 було укладено договори оренди нежитлових приміщень 22 кв.м. та 37 кв.м.
за адресою: АДРЕСА_1, на умовах викладених у даному договорі (пункт 1.1.
договорів).
Пункт
5.1. договорів встановлює, що договір вступає в силу з 25 січня 2004 року і діє
до 25 січня 2010 року.
В
обґрунтування касаційної скарги, позивач, посилаючись на пункт 4 Перехідних
положень ЦК України, зазначає, що в силу статті 220 ЦК України дані договори є
нікчемними, так як при їх укладенні не
було дотримано положення частини 2 статті 793 ЦК України про нотаріальне
посвідчення договору найму будівлі (її окремої частини) строком на один рік і
більше.
Крім
того, скаржник зазначає, що спірні приміщення відносяться до категорії
допоміжних приміщень багатоквартирного будинку і є нежитловими приміщеннями, а
отже на правовідносини, що виникли із договорів мають розповсюджуватись
положення параграфу 4 глави 58 Цивільного кодексу України.
Проте
із такою позицією повністю погодитись неможливо, виходячи із наступного.
Частина
1 статті 153 ЦК УРСР встановлює, що договір вважається укладеним, коли між
сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних
умовах.
Відповідно
до частини 1 статті 257 ЦК УРСР договір майнового найму між громадянами на
строк більше одного року повинен бути укладений у письмовій формі.
Враховуючи
наведене, з огляду на те, сторони, до набуття чинності Цивільним кодексом
України, у передбаченій статтею 257 ЦК УРСР формі досягли згоди щодо усіх
істотних умов оренди нежитлових приміщень, колегія суддів дійшла до висновку,
що підстави недійсності зазначених договорів визначаються ЦК УРСР, що діяв на
момент їх укладення.
Згідно
з частиною 1 статті 41 ЦК УРСР угодами визнаються дії громадян і організацій,
спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов'язків.
Частина
1 статті 45 ЦК УРСР встановлює, що недодержання форми угоди, якої вимагає
закон, тягне за собою недійсність угоди лише в разі, якщо такий наслідок прямо
зазначено в законі.
Таким
чином, договори оренди нежитлових приміщень були укладені із дотриманням форми,
передбаченої ЦК УРСР, а тому підстав вважати їх недійсними або нікчемними
немає.
Крім
того, питання недійсності договорів оренди нежитлових приміщень 22 кв.м. та 37
кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, було предметом розгляду господарського суду
Харківської області, в результаті чого було рішенням від 01.11.2007 року
(справа № 46/340-07) у задоволенні позовних вимог було відмолено. На даний час,
зазначене судове рішення набрало законної сили і скасоване не було.
Незважаючи
на те, що при винесенні постанови від 23.06.2008 року, апеляційний
господарський суд помилково застосував норми глави 59 ЦК України, висновки
апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для задоволення заявлених вимог
зроблені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих
сторонами доказів і відповідають обставинам справи.
Доводи
касаційної скарги висновків апеляційного господарського суду не спростовують і
підстав для скасування постанови Харківського апеляційного господарського суду
від 23 червня 2008 року не вбачається.
На
підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-
11111 ГПК України Вищий господарський суд України, суд
ПОСТАНОВИВ:
касаційну
скаргу об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Істок"
залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського
суду від 23 червня 2008 року у справі за № 46/75-08 -без змін.
Головуючий,
суддя
В.Дерепа
Суддя
Б.Грек
Суддя
Л.Стратієнко
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 02.10.2008 |
Оприлюднено | 16.12.2008 |
Номер документу | 2505657 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Стратієнко Л.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні