Рішення

від 14.04.2008 по справі 46/75-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ

ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м.

Харків, 61022, 

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел.

канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14"

квітня 2008 р.                                                           

Справа № 46/75-08

вх. № 2166/4-46

Суддя господарського суду Ільїн О.В.

при секретарі судового засідання Макаренко К.М.

за участю представників сторін:

позивача -  Цуканова Т.В.,

дов. від 20.03.2008 р.;  відповідача

-  не з"явився;

розглянувши справу за позовом Об'єднання співвласників

багатоквартирного будинку "Істок", м. Х-в 

до  уб'єкта

підприємницької діяльності ОСОБА_1, м. Харків  

про виселення

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку

„Істок” звернувся до суду з позовом, в якому просить суд виселити відповідача -

Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 з нежитлових приміщень площею 37

кв.м та 22 кв. м, які знаходяться за адресою м. Харків, АДРЕСА_1. Свої вимоги

позивач обґрунтовує тим, що договори оренди нежитлових приміщень площею 37 кв.м

та 22 кв. м, які знаходяться за адресою м. Харків, АДРЕСА_1 від 17 грудня 2003

року є нікчемними, а тому просить суд виселити відповідача з займаних ним

приміщень.

Відповідач у судових засіданнях заперечує проти позовних вимог,

надав заяву про застосування строків позовної давності, в якій вказує, що

трирічна позовна давність для звернення з позовом про визнання Договорів оренди

не житлового приміщення недійсними від 17 грудня 2003 року, які набули чинність

з 25 січня 2004 року, станом на день звернення до суду сплила, та позивач

втратив право на задоволення позову; просить суд застосовувати позовну давність

встановлену чинним законодавством тривалістю у три роки та відмовити в

задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні 01 квітня 2008 року оголошувалась перерва до

10 квітня 2008 року. У судовому засіданні 10 квітня 2008 року оголошувалась

перерва, для виготовлення повного тексту рішення по справі, до 14 квітня 2008

року.

У судове засідання 14 квітня 2008 року відповідач не

з"явився, про причину неявки суд не повідомив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників

процесу, судом встановлено наступне.

Між Орендодавцем - Об'єднання співвласників багатоквартирного

будинку „Істок” та Орендарем - Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1, 17

грудня 2003 року було укладено договір оренди нежитлового приміщення 22 кв. м.

за адресою м. Харків, АДРЕСА_1. Пунктом 

5.1 зазначено договору передбачено, що цей договір чинний з 25 січня

2004 року та дій до 25 січня 2010 року.

Також, 17 грудня 2003 року між позивачем  та відповідачем укладено договір оренди

нежитлового приміщення 37 кв. м. за адресою м. Харків, АДРЕСА_1. Пунктом  5.1 зазначено договору передбачено, що цей

договір чинний з 25 січня 2004 року та дій до 25 січня 2010 року.

Зазначені договори укладені в простій письмовій формі, підписані з

боку орендодавця - Фурсевим М.О. ( голова Об'єднання співвласників

багатоквартирного будинку „Істок”) та з боку орендаря - Суб'єктом

підприємницької діяльності ОСОБА_1.

У відповідності до ст. 203 Цивільного кодексу України передбачено

загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, серед

яких: зміст  правочину  не може суперечити цьому Кодексу,  іншим актам 

цивільного  законодавства,  а  

також   моральним   засадам суспільства.; Особа,  яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний

обсяг цивільної дієздатності; Волевиявлення 

учасника  правочину  має 

бути  вільним   і відповідати його внутрішній волі; Правочин

має вчинятися у формі, встановленій законом; Правочин має бути спрямований на

реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; Правочин, що вчиняється

батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх

малолітніх,  неповнолітніх чи

непрацездатних дітей.

У відповідності до ст. 215 Цивільного кодексу України  встановлено, що підставою недійсності

правочину є  недодержання  в 

момент вчинення  правочину  стороною 

(сторонами) вимог,  які

встановлені частинами першою - третьою, 

п'ятою та  шостою  статті 

203  цього Кодексу; Недійсним є

правочин,  якщо його  недійсність 

встановлена законом  

(нікчемний  правочин).  У 

цьому  разі  визнання 

такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст. 793 Цивільного кодексу України ( в редакції, яка

діяла на час укладання договорів) договір найму будівлі або іншої капітальної

споруди (їх окремої частини) строком на один рік і більше підлягає

нотаріальному посвідченню.

Як свідчать матеріали справи, строк дії  договорів оренди нежитлових приміщень від 17

грудня 2003 року до 25 січня 2010, а тому у відповідності до ст. 793 Цивільного

кодексу України ( в редакції, яка діяла на час укладання договорів)  ці договори 

підлягають нотаріальному засвідченню.

Відповідно до ст. 220 

Цивільного кодексу України, у разі недодержання сторонами вимоги закону

про нотаріальне посвідчення договору, такий договір є нікчемним.

Враховуючи, що  договори

оренди нежитлових приміщень площею 37 кв.м та 22 кв. м, які знаходяться за

адресою м. Харків, АДРЕСА_1 від 17 грудня 2003 року  укладені в простій письмовій формі, суд

вважає, що у відповідності до ст.. 220 Цивільного кодексу України ці договри є

нікчемними.

Також, як свідчать матеріали справи, зазначені договори підписані

неповноважною особою на підписання цих договорів з боку Орендодавця - головою

ОСОБА_2, оскільки у відповідності до Статуту Об'єднання співвласників

багатоквартирного будинку „Істок” голова правління не мав право приймати

рішення про надання в оренду майна позивача без рішення загальних зборів членів

об'єднання.

Розглянувши доводи відповідача щодо спливу строку позовної

давності для звернення з позовом про визнання договрів оренди нежитлового

приміщення від 17 грудня 2003 року недійсним 

та  вимоги щодо застосовування

позовної давності, встановленої чинним законодавством тривалістю у три роки,

суд вважає такі доводи необґрунтованими, оскільки, у відповідності до п. 4 ст.

258 Цивільного кодексу України до вимог про застосування наслідків нікчемного

право чину застосовується позовна давність у десять років. 

Враховуючи що договори оренди нежилих приміщень площею 37 кв.м та

22 кв. м, які знаходяться за адресою м. Харків, АДРЕСА_1 від 17 грудня 2003

року є нікчемними, а умовами цих договорів передбачено користуватися

нежитловими приміщеннями на підставі оренди, 

суд вважає, що відповідач безпідставно займає зазначені приміщення, а

тому вважає що позовні є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладенного та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129

Конституції України, статтями 1, 4, 12, 33, 43, 47-49, 82-85 Господарського

процессуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Виселити Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (код НОМЕР_1,

адреса: 61033, м. Харків, АДРЕСА_2 ) з нежитлових приміщень площею 37 кв.м та

22 кв. м, які знаходяться за адресою м. Харків, АДРЕСА_1.

Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (код

НОМЕР_1, адреса: 61033, м. Харків, АДРЕСА_2. свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2

на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Істок”, код

22705267 (місцезнаходження: 61072, м. Харків, просп. Леніна,29, кв.16) , р/р

26006830147740 в Олексіївському відділенні АКБ "Укрсоцбанк" МФО 351016

державне  мито у розмірі 85 грн.  та 118 грн витрат на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Повний текст рішення підписано 14 квітня 2008 року.

Суддя                                                                                           

Ільїн О.В.

справа

№ 46/75-08