У к р а ї н а
У
к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ
СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
20.08.08
Справа №10/184-07
Колегія суддів
Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя
Коробка Н.Д. судді Коробка Н.Д. , Кагітіна Л.П. , Яценко О.М.
при секретарі:
Акімової Т.М.
за участю
представників
позивача:ОСОБА_2, дов.
НОМЕР_1 від 03.03.2008 р.;
ОСОБА_3, дов. НОМЕР_2від
01.02.2008 р.
відповідача: ОСОБА_4,
дов.НОМЕР_3 від 19.08.2008 р.
розглянувши матеріали
апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Кедр”, м.
Дніпропетровськ
на рішення
господарського суду Херсонської області від 28.02.2008 р.
у справі № 10/184-07
за позовом Товариства
з обмеженою відповідальністю “Кедр”, м. Дніпропетровськ
49050, м.
Дніпропетровськ, вул. Академіка Стародубова, 1, к. 53
до Приватного
підприємця ОСОБА_1,АДРЕСА_1
фактична АДРЕСА_2
про стягнення 15.381,38грн.
та за зустрічної
позовною заявою Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Херсон
до Товариства з
обмеженою відповідальністю “Кедр”, м. Дніпропетровськ
про розірвання
договору та стягнення 14.524,75 грн.
Встановив:
Товариство з обмеженою
відповідальністю “Кедр”, м. Дніпропетровськ, (далі - позивач) звернулось до
господарського суду Херсонської області з позовом до приватного підприємця
ОСОБА_1, м. Херсон, (далі - відповідач) про стягнення 15.381,38 грн., які
складаються з 14.524,75 грн. основного боргу за договором купівлі-продажу №
125Д від 12.07.2006 р., 726,98 грн. пені за неналежне виконання умов договору
та 129,65 грн. - 3% річних, також позивач просив стягнути з відповідача на його
корить 2.000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката (з урахуванням уточнених
позовних вимог).
До прийняття рішення у
справі відповідач звернувся до господарського суду Херсонської області з
зустрічною позовною заявою про розірвання укладеного між сторонами договору
купівлі-продажу № 125Д від 12.07.2006 р. та про стягнення з позивача на користь
відповідача 14.524,75 грн. сплаченої за товар грошової суми.
Розглянувши справу по
суті, господарський суд Херсонської області своїм рішенням від 28.02.2008 р. у
справі № 10/184-07 (суддя Александрова Л.І.) у задоволенні первісного позову відмовив,
зустрічний позов задовольнив частково, укладений між позивачем і відповідачем
договір купівлі-продажу № 125Д від 12.07.2006 р. розірвано, з позивача на
користь відповідача стягнуто 6.683,68 грн. основного боргу, 151,84 грн.
державного мита, 54,30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення
судового процесу, 1.067,52 грн. витрат на проведення експертизи. В іншій
частині зустрічного позову відмовлено. Рішення суду мотивовано наступним.
На підставі укладеного
між сторонами договору купівлі-продажу № 125Д від 12.07.2006 р. позивач
поставив відповідачу обладнання. Відповідач розрахувався частково, внаслідок
чого сума заборгованості перед позивачем складає 14.524,75 грн. Частина
обладнання вийшла з ладу і подальша експлуатація не була можлива. Відповідач
використав своє право і просив позивача безоплатно усунути недоліки товару в
розумний строк, але прохання відповідача задоволено не було. Керуючись ст. ст.
673, 675, 678 ЦК України, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач
порушив свої зобов'язання за договором купівлі-продажу, продавши обладнання
неналежної якості, відмовився провести демонтаж та гарантійний ремонт за його
місцезнаходженням, у зв'язку з чим відповідач був позбавлений можливості
використовувати обладнання за призначенням. За таких обставин вимоги
відповідача про розірвання укладеного з позивачем договору купівлі-продажу і
повернення останнім сплаченої за товар грошової суми є обґрунтованими і такими,
що підтверджуються матеріалами справи.
Не погоджуючись з
прийнятим у справі судовим рішенням, у поданій апеляційній скарзі позивач
просить рішення господарського суду Херсонської області від 28.02.2008 р. у
справі № 10/184-07 скасувати, прийняти нове рішення, яким первісні позовні
вимоги задовольнити в повному обсязі, а в зустрічному позові відмовити. Позивач
зазначив, що повідомлення відповідача про припинення експлуатації обладнання не
отримував. Також позивач стверджує, що експертом не надано відповіді на
питання, внаслідок чого вийшло з ладу обладнання: внаслідок дій споживача під
час експлуатації, або внаслідок виробничого дефекту. Жодним доказом суд першої
інстанції не обґрунтував посилання на ч. 2 ст. 678 ЦК України. На думку
позивача, виявлені недоліки можливо усунути, усунення не пов'язане і не
потребує непропорційних витрат часу.
Розпорядженням Першого
заступника голови Запорізького апеляційного господарського суду № 1561 від
19.08.2008 р. справу призначено до розгляду у складі колегії суддів:
головуючого - Коробки Н.Д., суддів: Кагітіної Л.П., Яценко О.М.
Відповідач письмового
відзиву на апеляційну скаргу не надав, представник відповідача в судовому
засіданні просив рішення господарського суду Херсонської області від 28.02.2008
р. у справі № 10/184-07 залишити без змін, апеляційну скаргу позивача - без
задоволення. Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності
відзиву на апеляційну скаргу, за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 96
ГПК України.
Представники позивача
в судовому засіданні підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі. Також
представниками позивача Запорізькому апеляційному господарському суду було
надано письмове клопотання від 19.08.2008 р. про призначення повторної
експертизи. На думку позивача, Висновок експерта №Вс-9 від 26.12.2007 р. не
містить головного завдання товарознавчої експертизи і його неможливо
використовувати як доказ у справі.
Вказане клопотання
позивача задоволенню не підлягає як необґрунтоване. На думку колегії суддів,
законодавчо закріплені підстави для проведення повторної експертизи в даному
випадку відсутні.
За клопотанням
представників сторін судовий процес вівся без застосування засобів технічного
забезпечення та за їх згодою у судовому засіданні оголошено вступну та
резолютивну частини постанови Запорізького апеляційного господарського суду.
Перевіряючи законність
та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали
справи і апеляційної скарги, взявши до уваги доводи сторін, колегія суддів
встановила наступне.
Правовідносини між
позивачем та відповідачем врегульовані договором купівлі-продажу № 125Д від
12.07.2006 р. (далі - Договір), згідно з умовами якого позивач продає, а
відповідач купує обладнання відповідно до ціни, яка зазначається в прайс-листі
позивача і в накладній, яка є невід'ємною частиною Договору (п. 1.1 Договору).
Відповідач сплачує
позивачу процент за користування кредитом, із розрахунку за кожний місяць в
розмірі 22% річних від суми кредиту, але не менше облікової ставки НБУ, згідно
з додатком № 1, який є невід'ємною частиною Договору (п. 2.2 Договору).
Обладнання
поставляється відповідачу згідно з Актом приймання-передачі обладнання,
підписаного відповідальними спеціалістами сторін, який є невід'ємною частиною
Договору (додаток № 2) (п. 3.2 Договору).
Відповідно до п. 4.2.2
Договору відповідач зобов'язаний своєчасно сплачувати платежі згідно з розділом
2 Договору.
Договір вступає в силу
з моменту його підписання обома сторонами. Договір вважається дійсним до
повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 9.1 Договору).
На виконання умов
Договору позивач поставив відповідачу наступне обладнання:
- Вгаsіlіа Соffе Роіnt № 07359 в
кількості 1 шт.;
- Вгаsіlіа Robostаг (1+1) в кількості 1
шт.;
- Sоlіs Маstег 5000 dig в кількості 2
шт., що підтверджується двостороннім підписаним Актом приймання-передачі
обладнання (а.с. 16) на загальну суму
26.835,60 грн. у розстрочку з нарахуванням у відповідності до п. 2.2
Договору 22% річних від суми кредиту.
Таким чином вартість
поставленого обладнання з урахуванням кредиту становить 29.234,03 грн.
Згідно з графіком
платежів (додаток № 1 до Договору, а.с. 15) відповідач зобов'язаний був
розрахуватися до 15.06.2007 р.
Відповідач
зобов'язання за Договором щодо оплати вартості поставленого позивачем
обладнання виконав частково, сплативши 14.709,28 грн., що підтверджується
матеріалами справи, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед
позивачем в сумі 14.524,75 грн.
Відповідач в своєму
зустрічному позові вимагає розірвання укладеного з позивачем Договору та
просить повернути сплачену суму за цим Договором, посилаючись, що поставлене
позивачем обладнання є неякісним непридатним для застосування.
Як було зазначено
вище, позивач поставив відповідачу каво-машини, дві з яких, як стверджує
відповідач, а саме: Вгаsіlіа Соffе Роіnt № 07359; Вгаsіlіа Robostаг (1 + 1)
вийшли з ладу і подальша їх експлуатація не була можлива.
Відповідно до п. 4.2.5
Договору у разі виходу із ладу обладнання або виявлення будь-яких ознак його
неналежної роботи, відповідач припинив експлуатацію вищезазначеного обладнання
та повідомив про це позивача 24.11.2006 р., просив провести заміну обладнання
на якісне (а.с. 56, 57).
Після цього такі
повідомлення з вимогою про направлення представника для обстеження обладнання
та заміни на якісне надсилалися відповідачем протягом 2006 р. неодноразово
(а.с. 58 - 62).
30.01.2007 р. позивач
запропонував відповідачу надіслати обладнання у м. Дніпропетровськ для
проведення діагностики та, при необхідності, гарантійного ремонту.
Відповідач в листі
вих. № 18 від 03.05.2007 р. (а.с. 63 - 67) проти надсилання обладнання до
сервісного центру у м Дніпропетровськ заперечив, посилаючись на необхідність
додаткових витрат та затрату часу, а також на Інструкцію № П-7 від 25.04.1966
р. про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів
народного споживання по якості, згідно з якою, представник виготовлювача
(відправника) повинен з'явитися для участі у складені акту за викликом
отримувача. Крім того, обладнання потребує демонтажу, який має бути проведений спеціалістами
позивача. Посилаючись на ст. 678 ЦК України, відповідач наполягав на заміні
обладнання до 17.05.2007 р., у разі невиконання вимоги про заміну обладнання,
відповідач вимагав дострокового розірвання Договору і повернення сплаченої за
обладнання грошової суми.
Стягнення з
відповідача на користь позивача 15.381,38 грн., які складаються з 14.524,75
грн. основного боргу за Договором, 726,98 грн. пені за неналежне виконання умов
Договору та 129,65 грн. - 3% річних - за первісним позовом; розірвання укладеного
між сторонами Договору та стягнення з позивача на користь відповідача 14.524,75
грн. сплаченої за обладнання грошової суми - за зустрічним позовом, стало
предметом спору в суді першої інстанції.
Відповідно до ст.99
ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному
порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно зі ст.101 ГПК
України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у
справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд
не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та
обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Колегія суддів,
проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм
матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення,
знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з
наступного.
Згідно з ст. 526 ЦК
України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору
та вимог цього
Кодексу, інших актів цивільного
законодавства, а за відсутності таких
умов та вимог - відповідно до звичаїв
ділового обороту або
інших вимог, що
звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься в ст.193 Господарського
кодексу України.
Договір за своєю
правовою природою є договором поставки, правове регулювання якого міститься в
главі 54 ЦК України.
Відповідно до ст. 712
ЦК України за договором поставки продавець
(постачальник), який
здійснює підприємницьку діяльність,
зобов'язується передати у встановлений строк
(строки) товар у
власність покупця для використання його у підприємницькій
діяльності або в інших цілях, не
пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а
покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо
інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин
сторін.
Статтею ст. 673 ЦК
України встановлено, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість
якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.
Відповідно до ст. 675
ЦК України товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві,
має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві,
якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено
договором купівлі-продажу. Договором або законом може бути встановлений строк
протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк). Гарантія
якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено
договором.
Згідно зі ст. 676 ЦК
України гарантійний строк починається з моменту передання товару покупцеві,
якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу.
Гарантійний строк,
встановлений п. 3.3 Договору, в термін до 12 місяців, та продовжується на час,
протягом якого покупець не міг використовувати товар у зв'язку з обставинами,
що залежать від продавця, до їх усунення.
Гарантійний строк
продовжується на час, протягом якого товар не міг використовуватися у зв'язку з
виявленими в ньому недоліками, за умови повідомлення про це продавця в порядку,
встановленому ст. 688 цього Кодексу.
У зв'язку з виходом зі
строю обладнання відповідач позбавлений можливості використовувати товар за
його призначенням, а тому гарантійний строк має продовжуватися на час, протягом
якого товар не міг використовуватися відповідачем.
Згідно зі ст. 678 ЦК
України покупець, якому переданий товар
неналежної якості, має право,
незалежно від можливості
використання товару за призначенням, вимагати від продавця за
своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення
недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків
товару. У разі істотного
порушення вимог щодо
якості товару (виявлення
недоліків, які не можна усунути, недоліків,
усунення яких пов'язане з непропорційними витратами
або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову
після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від
договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.
Під час розгляду
справи в суді першої інстанції судом була призначена судова товарознавча
експертиза, висновком якої № Вс-9 від 26.12.2007 р. встановлено, що каво-машина
Вгаsіlіа Соffе Роіnt № 07359 має конструктивні недоліки, що є дефектом
виробничого характеру та підлягає усуненню в умовах спеціалізованого сервісного
центру, або в умовах виробника.
Щодо каво-машини
Вгаsіlіа Robostаг (1+1), то вона знаходиться в неробочому стані, та потребує
ремонту.
Відповідно до ст. 679
ЦК України продавець відповідає за
недоліки товару, якщо покупець
доведе, що вони виникли до
передання товару покупцеві
або з причин, які існували до
цього моменту. Якщо продавцем надані
гарантії щодо якості
товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що
вони виникли після його
передання покупцеві внаслідок
порушення покупцем правил користування
чи зберігання товару,
дій третіх осіб, випадку або
непереборної сили. Позивачем не доведено, що недоліки обладнання виникли
після його передання відповідачеві.
Як видно із висновку
судової товарознавчої експертизи каво-машини потребують ремонту у
спеціалізованих сервісних центрах, що потребує додаткових витрат та затрати
часу.
Покупець використав
своє право і
просив продавця безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк,
але прохання покупця не було задоволено.
Листом від 21.11.2006
року покупець просив продавця провести заміну обладнання, але продавець не
виконав вимоги покупця.
Листом від 03.05.2007
року покупцем було запропоновано продавцю у термін до 17.05.2007 року замінити
обладнання, а у разі не виконання цієї вимоги, у зв'язку з неналежним
виконанням договірних зобов'язань з боку продавця, покупець наполягав на
достроковому розірванні Договору та вимагав повернення сплаченої за товар
грошової суми.
Отже, продавець
порушив свої зобов'язання за Договором, продавши обладнання неналежної якості і
відмовившись провести демонтаж та гарантійний ремонт за його місцезнаходженням,
в зв'язку з чим відповідач був позбавлений використовувати обладнання за
призначенням.
Враховуючи викладене,
колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що вимоги відповідача про розірвання укладеного з
позивачем Договору і повернення сплаченої останнім за товар грошової суми, є
обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Більше того, умовами
Договору (п.п. 8.1-8.3) встановлено, що протягом всього терміну дії даного
Договору обладнання є власністю продавця, тобто позивача у справі, а право
власності на обладнання переходить до покупця (відповідача) після сплати
продавцеві усіх платежів за даним Договором.
Пунктом 9.1 Договору
встановлено, що він набирає чинності з часу підписання сторонами і вважається
дійсним до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. !
Таким чином Договір
купівлі-продажу є дійсним, право власності на неякісне обладнання належить
позивачу.
Враховуючи
вищенаведене, а також надсилання відповідачем в порядку ст. 188 ГК України
пропозиції позивачу про розірвання Договору, у зв'язку з відмовою від нього на
підставі п. 1 ч. 2 ст. 678 ЦК України, вимога відповідача за зустрічним позовом
про розірвання Договору підлягає задоволенню.
Колегія суддів
погоджується з судом першої інстанції, що вимоги відповідача про повернення
сплачених позивачу грошових коштів підлягають задоволенню частково в сумі 6.683
грн. 68 коп., що становить різницю між сплаченою позивачу сумою 14.709 грн. 28
коп. та вартістю каво-машин Sоlіs Маstег 5000 dig в кількості 2 шт. в сумі
8.025 грн. 60 коп. (14.709 грн. 28 коп.
- 8.025 грн. 60 коп. = 6.683 грн. 68 коп.), претензій щодо якості яких
відповідачем не заявлялося.
Відсотки за
користування кредитом судом першої інстанції правомірно не враховано, оскільки
за якісне обладнання відповідач розрахувався фактично під час укладення
Договору, перерахувавши платіжним дорученням № 110 від 07.06.2006 р. 7.342 грн. 50 коп. та платіжним дорученням №
125 від 17.07.2006 р. 1.412 грн. 62 коп.
У зв'язку з
вищенаведеним, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення
господарського суду Херсонської області - без змін.
Керуючись ст. ст. 101
- 105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний
господарський суд
Постановив:
Апеляційну скаргу
товариства з обмеженою відповідальністю “Кедр”, м. Дніпропетровськ,
залишити без задоволення.
Рішення господарського
суду Херсонської області від 28.02.2008
р. у справі № 10/184-07
залишити без змін.
Головуючий суддя
Коробка Н.Д.
судді
Коробка Н.Д.
Кагітіна Л.П.
Яценко О.М.
Суд | Запорізький апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 20.08.2008 |
Оприлюднено | 16.12.2008 |
Номер документу | 2505695 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Запорізький апеляційний господарський суд
Коробка Н.Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні