Постанова

від 16.09.2008 по справі 10/16пд

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем України

16.09.2008  року                                                           

Справа № 10/16пд

Луганський апеляційний

господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого                    Семендяєвої І.В.

суддів                                        Баннової

Т.М.

                                        Парамонової

Т.Ф.

за присутністю секретаря

судового засідання                    Антонової І.В.

та представників сторін:

від позивача                    - ОСОБА_2,

довіреністьНОМЕР_1від 10.01.08, начальник

                                        юридичного відділу

регіонального відділення Фонду

Державного майна  України в

Луганській області,

від відповідача                    - повноважний представник

не прибув,

від 3 особи                              - повноважний представник

не прибув,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу                    фізичної особи -підприємця

ОСОБА_1,

                                        м.

Луганськ

на рішення          

господарського суду           Луганської області

від                                        

18.07.08 (підписано 23.07.08)

у справі                              № 10/16пд (суддя

Мінська Т.М.)

за позовом                              Регіонального

відділення Фонду державного майна України

                                        по

Луганській області, м. Луганськ

до відповідача                    фізичної особи -підприємця

ОСОБА_1,

                                        м.

Луганськ

за участю третьої особи,

яка не

заявляє самостійних вимог

на

предмет спору, на стороні

позивача                              Луганської

агролісомеліоративної науково-дослідної станції,

                                        м.

Луганськ

про                                        розірвання

договору оренди та виселення орендаря

                                        з

орендованого приміщення

В С Т А Н О В И В:

Регіональне

відділення Фонду державного майна України по Луганській області, м. Луганськ

(далі за текстом -позивач), звернулося до господарського суду Луганської

області з позовною заявою №10-01-01107 від 21.05.08 до фізичної

особи-підприємця ОСОБА_1, м. Луганськ (далі за текстом -ФОП ОСОБА_1.,

відповідач), про розірвання договору оренди від 22.11.01 №001170/09 та

виселення відповідача з орендованих нежитлових вбудованих приміщень на 1

поверсі двоповерхової будівлі торгово-побутового комплексу площею 513,4 кв. м.,

що знаходяться на балансі Луганської агролісомеліоративної науково-дослідної

станції та розташовані за адресою:    м. Луганськ, вул. А. Линьова, 89а.

Ухвалою

господарського суду Луганської області від 19.06.08  залучено до участі у справі №10/16пд третю

особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача

-Луганську агролісомеліоративну науково-дослідну станцію,                  м. Луганськ (далі за текстом

-третя особа).

Рішенням

господарського суду Луганської області від 18.07.08 у справі №10/16пд позовні

вимоги задоволено у повному обсязі. Дане судове рішення мотивовано ст. ст. 526,

627, 628, 651, 783, 785 Цивільного кодексу України, ст. 18, 22, 26 Закону

України „Про оренду державного та комунального майна”, умовами договору

№001170/09 від 22.11.01 з додатковими угодами до нього, укладених між позивачем

та відповідачем, а також умовами договору №431 від 02.07.07 про співпрацю,

укладеного між відповідачем та третьою особою; крім того, суд першої інстанції

на підставі наявних у справі матеріалів дійшов висновку про нецільове

використання відповідачем орендованого приміщення та надання відповідачем в

суборенду орендованого у позивача приміщення третій особі без письмового

дозволу орендодавця (позивача у справі), що є порушенням умов договору

№001170/09 від 22.11.01 з додатковими угодами до нього та зазначених вище норм

матеріального права.

Не

погоджуючись з винесеним судом першої інстанції рішенням, відповідач звернувся

до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою №137/7

від 28.07.08, в якій просить скасувати рішення господарського суду Луганської

області від 18.07.08 у справі №10/16пд та відмовити позивачу у задоволенні його

позовних вимог у повному обсязі.

В

обґрунтування своїх апеляційних вимог заявник вказує на те, що висновок

господарського суду Луганської області про нецільове використання відповідачем орендованого

приміщення є помилковим та таким, що ґрунтується на невірному застосуванні норм

матеріального (ст. 32 Закону України „Про оренду державного та комунального

майна” № 2269) та процесуального права (ст. ст. 4 2, 4 3,

32, 34 Господарського процесуального кодексу України); що відповідач у повному

обсязі та без будь-яких порушень виконує умови договору оренди державного майна

№001170/09 від 22.11.01, зокрема, в частині збереження майна, належної плати та

цільового використання, а тому відсутні законні підстави для розірвання

спірного договору.

Луганський

апеляційний господарський суд на підставі ст. 98 Господарського процесуального

кодексу України ухвалою від 01.08.08 у справі №10/16пд прийняв до провадження

апеляційну скаргу відповідача.

Розпорядженням

першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від

01.08.08 для розгляду вказаної вище апеляційної скарги на рішення місцевого

господарського суду Луганської області від 18.07.08 у справі №10/16пд

призначено судову колегію у складі: головуючий суддя -   Парамонова Т.Ф.,                суддя - Баннова Т.М., суддя -

Єжова С.С.

У

зв'язку з виходом з відпустки судді Семендяєвої І.В. та відпусткою судді Єжової

С.С., розпорядженням першого заступника голови суду апеляційної інстанції від

11.08.08 призначено нову судову колегію по розгляду апеляційної скарги

відповідача у справі №10/16пд, а саме: головуючий суддя - Семендяєва І.В.,

суддя - Баннова Т.М., суддя - Парамонова Т.Ф.

Апеляційна

скарга розглядалась 26.08.08. У судовому засіданні розгляд скарги був

відкладений до 16.09.08. Постанова приймається 16.09.08.

10.09.08

відповідачем до суду апеляційної інстанції надано клопотання  про відкладення розгляду даної справи на іншу

дату у зв'язку  з неможливістю прийняти

участь у розгляді справи з підстав знаходження 

на стаціонарному лікуванні Залізничної лікарні станції м. Луганськ, яке

судовою колегією Луганського апеляційного господарського суду  відхиляється, з наступних підстав.

Відповідно

до ст. 28 Господарського процесуального кодексу України громадяни  можуть 

вести  свої  справи 

в господарському суді особисто   

або    через    представників,    повноваження    яких підтверджуються нотаріально

посвідченою довіреністю, тому  відповідач

має можливість направити у судове засідання свого повноважного представника.

Відзивом  №10-01-03460 від 16.09.08 позивач  заперечив проти доводів, викладених

відповідачем у його апеляційній скарзі, та просить  відмовити у задоволенні цієї апеляційної

скарги у повному обсязі, а рішення господарського суду  Луганської області від 18.07.08 у справі №

10/16пд  залишити без змін.

Відповідно

до ч. 2 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний

господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується

правами, наданими суду першої інстанції.

За

змістом ст. 101 вказаного Кодексу у процесі перегляду справи апеляційний

господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно

розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами

апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого

господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши

матеріали даної справи, заслухавши пояснення представника позивача у судовому

засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку

обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність

застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права,

судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що апеляційна

скарга відповідача не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як

свідчать матеріали даної справи та встановлено місцевим господарським судом,

22.11.01 між сторонами у справі був укладений договір оренди №001170/09, згідно

якого орендодавець передав орендарю в строкове платне користування нежитлові

вбудовані приміщення на першому поверсі двоповерхової будівлі

торгово-побутового комплексу (відображені в звіті з експертної оцінки) площею

513,4 кв. м., що знаходяться на балансі Луганського державного

торгівельно-виробничого підприємства робітничого постачання та розташовані за

адресою: м. Луганськ, вул. А.Линьова, 89а.

Дані

приміщення згідно з п. 2.1 вказаного договору було передано: під розміщення

офісу -75 кв. м., під розміщення складу -388,4 кв. м., здійснення торгівельної

діяльності продовольчими товарами підакцизної групи -20 кв. м., продовольчими

товарами (крім товарів підакцизної групи) - 30 кв. м.

У п.

3.1, 3.1.2 договору сторони визначили розмір орендної плати станом на 01.11.01,

а у подальшому внесли зміни до договору оренди шляхом укладання 5 додаткових

угод в частині продовження строку дії договору у зв'язку зі зміною

балансоутримувача, мети використання майна, збільшення орендної плати.

Тобто

остання редакція п. 2.1 (цільове призначення) даного договору оренди визначена

в редакції додаткової угоди № 5 від 21.03.07 і є чинною до цього часу.

Отже

додаткова угода № 5 від 21.03.07 стосується змін до п. 2.1 в частині мети

використання орендованого майна та перерозподілу орендованих площ (під

здійснення торгівлі продовольчими товарами (крім товарів підакцизної групи )

-100, 0 кв. м., під розміщення складу -238, 4 кв. м., під розміщення офісу -75

кв. м. та під розміщення кафетерію без здійснення продажу товарів підакцизної

групи -100 кв. м.) та до п. 3.1,       

п. п. 3.1.2, де відповідно змінився розмір орендної плати.

Позивачем

19.03.08 була здійснена перевірка ефективності використання державного майна,

результати якої оформлені Актом перевірки ефективності використання державного

майна, яке обліковується на балансі Луганської агро- лісомеліоративної науково

- дослідної станції, і виконання орендарем -СПД-фізичною особоюОСОБА_1умов

договору оренди №001170/09 від 22.11.01.

Вказана

перевірка здійснювалася на підставі п. 8.1 договору, яким передбачено, що

орендодавець має право контролювати наявність, стан, направлення і ефективність

використання державного майна, переданого в оренду.

Перевіркою

було виявлено, що в приміщенні кафетерію знаходяться гральні автомати, які на

момент перевірки підключені та не використовуються, у зв'язку з чим були надані

пропозиції орендареві терміново звернутися до позивача для внесення змін до

договору в частині виділення площ під розміщення гральних автоматів.

16.04.08

ОСОБА_1. звернувся до позивача із заявою про внесення змін до вищезазначеного договору

в частині зміни цільового використання частини приміщення площею 15 кв. м. (з

100 кв. м., що використовуються для розміщення кафетерію без продажу товарів

підакцизної групи) для використання під розміщення ігрових автоматів.

На

зазначене звернення позивачем надано відповідь №18-10-00606 від 23.04.08,

згідно якої для розгляду цього питання відповідно до ст. 9 Закону України „Про

ліцензування певних видів господарської діяльності” необхідно надати на

вказаний у заяві вид діяльності відповідну ліцензію.

Однак

24.04.08 до позивача надійшов лист Спеціалізованої державної податкової

інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську ДПАУ від

23.04.08 №3594/7/26-0131, в якому повідомляється наступне.

Співробітниками

ГВПМ СДПІ ВПП в м. Луганську спільно з працівниками ДПА в Луганській області

03.04.08 проведено перевірку кафетерію „Хуторок”, розташованого за адресою: м.

Луганськ, вул. А. Линьова, 89а та залу ігрових автоматів, який знаходиться у

даному кафетерію.

Також

було встановлено, що в даному кафетерію розташовано зал ігрових автоматів, що

належить ЛФ ТОВ „Айтана” (код 33886608), який знаходиться там на підставі

договору (співпраці) № 431 від 03.07.07 з ПП ОСОБА_1. Узгодження договору з

Фондом державного майна на час перевірки не надано. Крім того, зазначено, що ЛФ

ТОВ „Айтана” здійснювало діяльність у сфері грального бізнесу, не маючи при

цьому дозволу на розміщення об'єкту надання послуг. На підставі цього

співробітниками податкової міліції ігрові автомати вилучено до ухвалення

рішення по суті. Відносно посадовців ЛФ ТОВ ”Айтана” складений протокол про

адміністративне правопорушення за ст. 164 Кодексу України про адміністративні

правопорушення та направлено до Артемівського суду м. Луганська.

Постановою

Артемівського районного суду м. Луганська по справі № 3-13560/08ОСОБА_3

визнаний винним у скоєні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 Кодексу

України про адміністративні правопорушення, і притягнутий до адміністративної

відповідальності.

Аналогічне

порушення було встановлено при проведенні перевірці зала гральних автоматів ЛФ

ТОВ „Айтана” за адресою: м. Луганськ, вул. Линьова, 89-а, у приміщенні кафе

„Хуторок” 21.05.08. Матеріали перевірки спрямовані до Артемівського районного

суду м. Луганська.

Доводи

апеляційної скарги стосовно того, що зазначене порушення виявлено не позивачем,

а ДПА і тому складений ДПА акт не може бути прийнятий до уваги у якості доказу

нецільового використання відповідачем орендованого майна, відхиляються,

оскільки вищезазначений акт складений ДПА у межах її компетенції і підстави не

приймати його у якості доказу у справі відсутні.

Стаття

43 Господарського процесуального кодексу України передбачає,

господарський

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на

всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин

справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для

господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною

фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або

заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Місцевий

господарський суд дослідив надані відповідачем документи, які він надав у

якості доказів відсутності суборенди та зробив обґрунтований висновок про те,

що мала місце неузгоджена з позивачем суборенда нежитлового приміщення.

Між

відповідачем та ЛФ ТОВ „Айтана” 02.07.07 було укладено договір №431 про

співпрацю. Пунктом 1.3 цього договору, зокрема, передбачено, що отримання

прибутку від спільної діяльності в сфері торгового і грального бізнесу

здійснюється шляхом надання відповідачем місця для розміщення гральних

автоматів, власником яких є ЛФ ТОВ „Айтана”, а ЛФ ТОВ „Айтана” здійснює

залучення клієнтів в приміщення кафе.

Фактичне

здійснення в орендованому відповідачем приміщенні ЛФ ТОВ “Айтана”діяльності з

надання послуг в сфері грального бізнесу, доведено матеріалами справи, в тому

числі Постановою Артемівського районного суду м. Луганська по справі №

3-13560/08р. і не спростовано відповідачем. Доступ працівників ЛФ ТОВ

“Айтана”до гральних автоматів, що знаходились на зберіганні, без дозволу

відповідача був би неможливий. Тобто, відповідач і ЛФ ТОВ “Айтана” фактично

приступили до виконання договору № 431 від 02.07.07 про співпрацю.

П.

1.3. даного договору, зокрема, передбачено, що отримання прибутку від спільної

діяльності в сфері торгового і грального бізнесу здійснюється шляхом надання

відповідачем місця для розміщення гральних автоматів, власником яких є ЛФ ТОВ

“Айтана”.

Навіть,

якщо припустити, що відповідач тільки зберігав гральні автомати, все одно мало

місце нецільове використання орендованого приміщення.

Відповідно

до ч. 1 ст. 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” за

договором оренди орендаря може бути зобов'язано використовувати об'єкт оренди

за цільовим призначенням відповідно до профілю виробничої діяльності

підприємства, майно якого передано в оренду.

Згідно

з ч. 2 ст. 18 цього ж Закону орендар зобов'язаний використовувати та зберігати

орендоване майно відповідно до умов договору.

Відповідно

до ч. 2 ст. 22 Закону орендар має право передати в суборенду нерухоме та інше

окреме індивідуально визначене майно, якщо інше не передбачено договором

оренди.

Діючою

редакцією п. 2.1 договору оренди № 001170/09 від 22.11.01 не передбачено

використання наданих приміщень під розміщення ігрових автоматів.

Пунктом

5.2 договору орендар зобов2язаний використовувати орендоване майно у

відповідності з його призначенням, статутною діяльністю і умовами цього

договору.

За

умовами п. 6.5 договору орендар має право передавати в суборенду орендоване

майно або частину майна з письмового дозволу орендодавця.

Дозволу

на передачу зазначеного у договорі майна в суборенду позивач не давав та

орендар з такими проханнями до позивача не звертався.

Про

нецільове, всупереч законодавству і договору, використання приміщення орендарем

позивач дізнався з вищезазначеного листа податкової міліції №3594/7/26-0131 від

23.04.08.

Відповідно

до ст. 773 Цивільного кодексу України Наймач 

зобов'язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору.

Якщо наймач користується річчю, переданою йому у найм, не за її призначенням

або з порушенням умов договору найму, наймодавець має право вимагати розірвання

договору та відшкодування збитків.

Згідно

зі ст. 774 цього Кодексу передання наймачем речі у користування іншій особі

(піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором

або законом.

Статтею

26 Закону передбачено, що у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань, на

вимогу однієї із сторін, договір оренди може бути розірвано за рішенням суду.

Невиконання зобов'язань за договором оренди державного майна є підставою для

розірвання цього договору.

Таким

чином, відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України

рішення місцевого господарського суду, що оскаржується у даному випадку,

ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин та

відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а тому судовою

колегією Луганського апеляційного господарського суду залишаеться без змін.

Відповідно

до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито за

апеляційною скаргою покладається на заявника скарги.

Керуючись

ст. ст. 43, 49, 85, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського

процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у

складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну

скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Луганськ,НОМЕР_2 від 28.07.08 на

рішення господарського суду Луганської області від 18.07.08 у справі №10/16пд залишити

без задоволення.

2.Рішення

господарського суду Луганської області від 18.07.08 у справі №10/16пд залишити

без змін.

Згідно

з ч. ч. 3, 4 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова

набирає законної сили з дня її прийняття та надсилається сторонам у справі в

п'ятиденний строк з дня її прийняття.

Головуючий

суддя                                                           

І.В. Семендяєва

Суддя                                                                                

Т.М. Баннова

 Суддя                                                                               

Т.Ф. Парамонова