Рішення

від 25.09.2008 по справі 6/137пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000,

м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

25.09.08                                                                                

Справа № 6/137пн

Суддя

Василенко Т.А.,   розглянувши матеріали  за позовом

Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Красний Луч Луганської

області

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Малахіт”, м.

Красний Луч Луганської області

про

звільнення земельної ділянки

в

присутності представників сторін:

від позивача -ОСОБА_1, (паспорт серії НОМЕР_1);

від відповідача -не прибув;

     в с т а н о в и в:

Обставини  справи: позивачем заявлено вимогу про

зобов'язання відповідача звільнити земельну ділянку площею 69 кв.м. , яка була

передана  згідно договору оренди від

01.01.06.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, в судові засідання

тричі не з'явився, проте про дату та час їх проведення був повідомлений

належним чином. Справа розглядається у порядку ст. 75 ГПК України, за наявними

в ній матеріалами.

Позивачем

до суду надане уточнення за позовною заявою, за якою останній уточнює адресу

земельної ділянки. Вказане уточнення приймається до розгляду саме як  доповнення до позовної заяви, оскільки

позивач ним не зміню а ні предмет а н і підстави позову.

Дослідивши матеріли справи та доводи позивача суд прийшов до

наступного.

Згідно рішення Краснолуцької міської ради від 30.03.05 №13

позивачу було надано дозвіл на складення проекту відведення земельної ділянки,

розташованої на території ринку у АДРЕСА_1.

02.12.05 між позивачем та Краснолуцької міською радою  укладено договір оренди земельної ділянки

загальною площею 0,2347га, розташованої за адресою АДРЕСА_1. Договір було

укладено терміном на 10 років (зареєстровано у Державному реєстрі від 12.09.05

за № 040540500060).

01.01.06 між позивачем та відповідачем було укладено договір за

умовами якого позивач зобов'язався передати відповідачу частину території

ринку, розташованої за адресою АДРЕСА_1, площею 69 кв.м. для здійснення

торгівельної діяльності.  Згідно умов

договору він діє  з 01.01.06 по 31.12.06

Із наданих до суду документів, в тому числі і  плану земельної ділянки вбачається, що  позивачем в суборенду була надана частина

земельної ділянки,  якою останній

користується на правах оренди згідно договору 

оренди від 02.09.05.

Разом з цим слід визначити, що вказана земельна ділянка

розташована на території  ринку

«Комунальник»в АДРЕСА_1.

В той же час,  згідно

договору купівлі-продажу земельної ділянки від 09.04.08 (державна реєстрація за

№ 1-1455) укладеного між територіальної громадою м. Красний Луч та ПП ОСОБА_1,

згідно якого  позивачу передано у

власність земельну ділянку площею 2347 кв.м, розташовану за адресою -АДРЕСА_2.

Відповідно до рішення Краснолуцької міської ради № 170/3 від

22.03.07 було присвоєно поштову адресу будівлі з підвалом, яка належить

ОСОБА_2, розташовану на території ринку АДРЕСА_2. Вказану будівлю позивач

отримав відповідно договору купівлі-продажу від 17.01.08, укладеного між

останнім і гр. ОСОБА_2

Тобто, незважаючи на те, що у матеріалах справи є невідповідність

у адресах мова йде про одну і ту же земельну ділянку.

Позивач звернувся до суду з даним позовом за яким вказує, що на

цей час строк дії договору підписаного між сторонами закінчився, але відповідач

продовжує використовувати земельну ділянку на свій розсуд, незважаючи на те, що

вона належить позивачу на правах власності.

Оцінивши матеріали справи та доводи позивача у їх сукупності, суд

прийшов до наступного.

Згідно ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини

регулюються Конституцією України, цим кодексом, а також прийнятими відповідно

до них нормативно -правовими актами.

Згідно ст. 78 Земельного кодексу України право   власності  

на   землю   -  

це   право  володіти, користуватися і розпоряджатися

земельними ділянками.

          Право власності на

землю набувається  та  реалізується 

на підставі Конституції 

України   цього Кодексу,  а  

також інших законів, що видаються відповідно до них.

          Згідно ст. 90 ЗК

України, ст. 373 ЦК України  власник

земельної ділянки має право 

використовувати його на свій розсуд відповідно до цільового призначення.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач фізична особа

-підприємець ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею  0,2347 га, розташованої за адресою -АДРЕСА_2.

Згідно ст. 321 ЦК України право власності є нерушимим. Ніхто не

може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений в його здійсненні.

Позивачем визначено, що відповідач противно займає належну йому

земельну ділянку.

Вказане також підтверджується довідкою Управління контролю за

використанням та охороною земель у Луганській області, за якою визначено, що

при проведенні перевірки дотримання вимог земельного законодавства встановлено,

що ТОВ «Малахіт»самовільно зайняв земельну ділянку, розташовану в АДРЕСА_1, що

належить ОСОБА_1 За вказане правопорушення директора ТОВ «Малахіт»було

притягнуто до адміністративної відповідальності.

Окрім цього це підтверджується і актом від 03.08.08 складеного

дільничним інспектором Краснолуцького МВ УМВС України  в Луганській області.

Відповідач позовні вимоги не оспорив та не надав суду  належних доказів правових підстав зайняття

земельної ділянки, що належить позивачу.

Відповідно  до  ч.2 ст.152 Земельного кодексу України,

власник земельної ділянки або 

землекористувач  може вимагати

усунення будь-яких порушень його прав землю, навіть  якщо 

ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною

ділянкою, і відшкодування завданих 

збитків.

Згідно  ст. 16 Цивільного

кодексу України та ст.152 Земельного кодексу України, порушене  право 

позивача  підлягає  захисту 

шляхом  відновлення  становища, 

яке існувало  до порушення.

В силу  статті 152

Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним  особам рівні умови захисту прав власності на

землю. Власник земельної ділянки  або

землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на  землю, 

навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння

земельною ділянкою, і відшкодування збитків.

Виходячи з наведеного вище слід визначити, що позовні вимоги є

обґрунтованими та підлягають задоволенню. У зв'язку з чим, слід зобов'язати

відповідача звільнити земельну ділянку площею 69 кв.м., розташовану за адресою

-АДРЕСА_2, яка належить позивачу на праву власності.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати слід

покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.  22, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

 В И

Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою діяльністю «Малахіт», м.

Красний Луч Луганської області, вул. Хмельницького, 22, код 21768828, звільнити

земельну ділянку площею 69 кв.м., яка належить фізичній особі -підприємцю

ОСОБА_1, АДРЕСА_3,  код ГРФЛ НОМЕР_1,

розташовану за адресою -АДРЕСА_2. Видати наказ позивачу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою діяльністю «Малахіт», м.

Красний Луч Луганської області, вул. Хмельницького, 22, код 21768828, на

користь:

-  фізичній особі

-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_3, код ГРФЛ НОМЕР_1, витрати по сплаті державного

мита у сумі 85 грн. 62 коп. та витрати на інформаційне-технічне забезпечення

судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп., видати наказ позивачу.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України

рішення набирає законної сили після десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення:  29.09.08.

Суддя                                                                                

Т.А.Василенко

Помічник судді                                                              Т.В.Шкуть