Рішення

від 22.09.2008 по справі 11/119пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157,

тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

22.09.08

р.                                                                                   

Справа № 11/119пд                              

Господарський

суд Донецької області у складі головуючого судді Л.Ф.Чернота    

при

помічнику судді Соловйовій О.О.

За

участю представників:

від

позивача: ОСОБА_1. - за довіреністю

від

відповідача: Лєпєшкіна Л.Г. - за довіреністю

від

третьої особи: Сергієнко А.І. - за довіреністю

Розглянув

у відкритому судовому засіданні справу:

за

позовом: Суб'єкта підприємницької діяльності 

ОСОБА_2 м. Донецьк

до

відповідача: Організації орендарів „БУ-7” м. Донецьк

третя

особа без самостійних вимог на предмет спору: Державна податкова інспекція в

Кіровському районі м. Донецька м. Донецьк

про

визнання дійсним договору  № 01/01

купівлі-продажу будівлі побутових 

приміщень,  дільниця №2 (літера

Д-1); визнання позивача власником будівлі побутових приміщень, дільниця №2

(літера Д-1)  загальною площею - 265,1кв.м,

по внутрішньому обміру - 222,0кв.м, що розташований у м. Донецьк по вул.

Кірова, 90а

В С Т

А Н О В И В:

          Позивач, Суб'єкт підприємницької

діяльності ОСОБА_2             м.Донецьк,

звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, Організації

орендарів „БУ-7” м. Донецьк, про визнання дійсним договору  № 01/01 купівлі-продажу будівлі

побутових  приміщень,  дільниця №2 (літера Д-1); визнання позивача

власником будівлі побутових приміщень, дільниця №2 (літера Д-1)  загальною площею - 265,1кв.м, по внутрішньому

обміру - 222,0кв.м, що розташований у м. Донецьк по вул. Кірова, 90а

В

обґрунтування своїх вимог позивач посилається на копію договору купівлі-продажу

будівлі побутових приміщень (ділянка №2) № 01/01 (літер Д-1),  копію акту приймання-передачі будівлі

побутових приміщень з прибудовою (ділянка №2) від 20.05.2005р.,  копію платіжного документа № 388 від

16.11.2006р., копію технічного паспорту, 

копію банківської виписки,  копію

акту опису активів від 04.08.2005р., ст. 41 Конституції України, ст. 321 ЦК

України.

Відповідач

надав відзив, в якому  дійсно визнав, що

був укладений договір купівлі-продажу 

№01/01, але не мав можливості для 

нотаріального посвідчення договору.

Представник

третьої особи  надав письмові пояснення,

які долучено до матеріалів справи.

Представник

третьої особи, у судовому засіданні 22.09.2008р. надав клопотання                       № 27484/28/10-013-4  від 28.08.2008р, в якому просить зупинити

провадження по даній справі відповідно до ухвали  Донецького окружного адміністративного суду

про порушення справи                 №

2-а-15934/08 про стягнення коштів.

Суд

розглянув клопотання та відмовив у задоволенні у зв'язку з безпідставністю, а

саме: за ухвалою  Донецького окружного

адміністративного суду по справі № 2-а-15934/08 не зазначено за яким  договором надано заяву.

Представник

третьої особи у судовому засіданні 22.09.2008р., надав заяву  № 27486/28/10-013-4 від 28.08.2008р., в якій

просить відмовити у задоволенні позовних вимог у зв'язку зі спливом строку позовної

давності  на підставі ст. ст. 256, 257,

260, 261, 267 ЦК України. Суд розглянув заяву третьої особи та відмовив у  задоволенні у зв'язку з тим, що ч. 4 ст. 27

ГПК України чітко встановлено права третіх осіб без самостійних вимог на

предмет спору, а саме: несуть процесуальні права та обов'язки  сторін, крім права на  зміну підстави і предмета позову, збільшення

чи зменшення розміру позовних вимог, а також на відмову від позову або визнання

позову.

Заяв

та клопотань від сторін та третьої особи, відповідно до ст. ст. 22, 26 ГПК

України щодо вступу до участі у даній справі 

ДПІ у Кіровському районі м. Донецька в якості третьої особи з

самостійними вимогами на предмет спору, до матеріалів справи не надано.

Представників

сторін, третьої особи було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності

із ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

 У судовому засіданні складено протокол, який

долучено до матеріалів справи.

Відповідно

до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна

довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і

заперечень. 

Справа

слуханням була відкладена, згідно ст.  77

Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши

матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи,

господарський суд встановив, що 19.05.2005р. між Суб'єктом підприємницької

діяльності ОСОБА_2 та Організацією орендарів „БУ-7” укладений договір

купівлі-продажу будівлі побутових приміщень (ділянка №2) літер Д-1 (далі по

тексту - Договір                    №

01/01 від 19.05.2005р.), згідно п. 1 якого продавець (відповідач) продав, а

покупець (позивач) купив  нежитлове

приміщення - будівлю побутових приміщень (ділянка №2) загальною площею  265,1м2, площею по внутрішньому обміру складає

222, 0 м2 по вул. Кірова, 90а. Будівля побутових  приміщень (ділянка №2) літер Д-1 належить

продавцю на підставі договору купівлі-продажу № 326 від 01.03.1994р. між Фондом

державного майна України та Організацією орендарів БУ-7.

Право

власності на будову переходить до покупця з моменту фактичного

приймання-передачі будівлі на підставі окремого двостороннього акту,

підписаного обома сторонами (п.2 Договору № 01/01 від 19.05.2005р).

Згідно

пункту 3 Договору № 01/01 від 19.05.2005р., покупець зобов'язується оплатити за

даним Договором 59 953,00грн.в т.ч. ПДВ 20%.

Розрахунки

здійснюються між сторонами наступним чином: покупець протягом 3 банківських

днів перераховує на розрахунковий 

рахунок Організації орендарів БУ-7                             № 26001165155300 в

Кіровському відділенні Донецької обласної філії АКБ „Укрсоцбанк”                            м. Донецька

59953,00грн., в т.ч. ПДВ - 20%, що відповідає вартості будівлі за даним

Договором  (п.4 Договору № 01/01 від

19.05.2005р).

          Договір набирає чинності з моменту

його підписання обома сторонами (п.10 Договору                   № 01/01 від 19.05.2005р.).

На

момент розгляду справи до матеріалів справи не надано а ні змін, ні доповнень

щодо  виконання умов договору № 01/01 від

19.05.2005р., крім тих, що надано до позову.

Із

матеріалів справи вбачається, що будівлю побутових приміщень (ділянка №2), яка

розташована за адресою:  м. Донецьк - 37,

вул. Kipoвa. бул. 90-а, на підставі договору купівлі-продажу державного майна

ОП Організації орендарів БУ-7 від 01.03.1994р. №326, укладеного між Донецьким

регіональним відділенням Фонду державного майна України та Організацією

орендарів „БУ-7”, було передано  у  власність Організації орендарів „БУ-7”   м. Донецька.

Предметом

договору № 326 від 01.03.1994р. є цілісний майновий комплекс „БУ-7”, який

знаходиться за адресою: 340037, м. Донецьк, вул. Кірова, 90 „а”.

Право

власності на придбане майно, вказане в акті оцінки об'єкту приватизації за

даним Договором купівлі-продажу настає з моменту передачі майна, яке зазначене

у переліку нерухомого майна, що передається у власність організації орендарів

будівельного управління № 7 м. Донецьк                 № 1732 від 10.11.2001р.

Згідно

переліку від 10.11.2001р. № 1732 

нерухомого майна, що передається у власність організації орендарів

будівельного управління № 7 м. Донецьк значиться будівля побутових приміщень

(ділянка №2), яка розташована за адресою: вул. Кірова, 90а.

Відповідно

до виписки з протоколу загальних зборів робітників організації орендарів

БУ-7                   м. Донецька від 28.03.2005р.

загальні збори постановили продати будівлю побутових приміщень (ділянка №2) з

прибудовою позивачу, СПД Петрусевич А.В.

Крім

того, п. 1.3 Статуту Організації орендарів „БУ-7”  передбачено, що діяльність організації

орендарів „БУ-7” будується  на принципах

повного  госпрозрахунку та

самофінансування.

На

виконання п. 3 Договору №01/01 від 19.05.2005р.,  позивач перерахував вартість будівлі

побутових приміщень з прибудовою (ділянка №2) в розмірі 60 121,21грн., що підтверджується

платіжним документом від 20.05.2005р. з призначенням платежу: „Оплата за

будівлі побутових приміщень з прибудовою (ділянка №2) згідно дог. № 01/01 від

19.05.2005р., в т.ч. ПДВ 9 992,17грн.”.

 20.05.2005р. Організація орендарів БУ-7,

відповідно до акту прийому - передачі, передала, а  СПД ОСОБА_2 прийняв у власність, будівлю

побутових приміщень (ділянка №2) та прибудову, розташовані за адресою: м.

Донецьк - 37,                        вул.

Kipoвa. буд. 90-а.

 Даний акт прийому-передачі від 20.05.2005р.

підписаний обома сторонами без заперечень.

Стаття

657 ЦК України встановлює, що договір купівлі-продажу земельної ділянки,

єдиного майнового комплексу, житлового будинку ( квартири) або іншого

нерухомого майна) укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному

посвідченню.

   У разі недодержання сторонами вимоги закону

про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

  Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних

умов договору, що підтверджується письмовими доказами, відбулося повне або

часткове виконання договору, але одна із сторін ухилися від його нотаріального

посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

   В цьому разі наступне нотаріальне

посвідчення договору не вимагається (ст. 220 ЦК України).

   Згідно ст. 316 ЦК України, правом власності

є право особи на річ ( майно) яке вона здійснює відповідно до закону за своєю

волею, незалежно від волі інших осіб.

 Відповідно до умов ст. 317 ЦК України

закріплює, що власникові належить право володіння, користування та розпорядження

своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання та

місцезнаходження майна.

              Статтею 328 ЦК України

встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені

законом, зокрема із правочинів.

  Право власності вважається набутим

правомірно, якщо інше  прямо не випливає

із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

  Власник майна може пред'явити позов про

визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається

іншою особою, а також у разі втрати ним документа який засвідчує його право

власності (ст.  392 ЦК України).

 З матеріалів справи вбачається, що  відповідач до теперішнього часу ухиляється

від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу №01/01 від 19.05.2005р.,

чим порушує права позивача.

Суд

не приймає як докази по даній справі посилання представника третьої особи на

опис активів відповідача  станом на

04.08.2005р., а саме: кран КС 53638, 1991р. випуску,  так як дані правовідносини не стосуються

предмету спору. У витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого

майна, об'єкт обтяження у двократному розмірі. Крім того, у третьої особи,

згідно витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна,

термін дії обтяження до 25.04.2011р.

Слід

зазначити, що податкову заставу було здійснено за податковим боргом, який було

сплачено відповідно до постанови Донецького апеляційного господарського суду

від 09.10.2006р. по справі № 26/76 та платіжного документа № 388 від

16.11.2006р.

Відповідачем,

на виконання постанови Донецького апеляційного господарського суду від

09.10.2006р. по справі № 26/76, здійснено оплату податкового боргу з земельного

податку в розмірі 43  236,39грн., що

підтверджується платіжним документом № 388 від 16.11.2006р.

Крім

того, судом не приймаються доводи третьої особи, що на час слухання справи  відповідач має податковий борг та щодо  погашення податкового боргу за рахунок майна,

яке є предметом даної справи, з огляду на наступне.

Третьою

особою, доказів у розумінні ст. ст. 33, 36 ГПК України, в підтвердження

наявності податкового боргу, розміру боргу, періоду його виникнення, а також

доказів про реєстрацію майна, яке є предметом спору у даній справі  як податкової застави, відповідно до умов п.

8.3              ст. 8 ЗУ „Про порядок

погашення зобов'язань платників податків 

перед бюджетами та державними цільовими фондами”, до матеріалів

справи  не надано.

Відповідач

у судовому засіданні  повідомив, що

податкового боргу перед ДПІ у Кіровському районі м. Донецька не має та

посилається на рішення Конституційного суду України від 24.03.2005р. №

2-рп/2005 по справі № 1-9/2005р., згідно якого 

визнано неконституційним 

положення пп. 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 ЗУ „Про порядок погашення зобов'язань

платників податків  перед бюджетами та

державними цільовими фондами” в частині поширення права податкової застави на

будь-які види активів платника податків без врахування суми його податкового

боргу.

28.04.2005р.

ДПІ у Кіровському районі м. Донецька 

надано відповідачу дозвіл на реалізацію будівлі побутових  приміщень та прибудови.

Слід

зазначити, що згідно до вимог пп. 8.6.1. п. 8.6 ст. 8  ЗУ „Про порядок погашення зобов'язань

платників податків  перед бюджетами та

державними цільовими фондами” із змінами та доповненнями платник податків,

активи якого   перебувають   у  

податковій   заставі,   здійснює 

вільне розпорядження ними, за винятком операцій, що підлягають

письмовому узгодженню з податковим органом: а) 

купівлі  чи  продажу, 

інших  видів відчуження або оренди

(лізингу)  нерухомого  та 

рухомого  майна, майнових чи

немайнових прав,   за   винятком 

майна,  майнових  та 

немайнових  прав,  що використовується  у 

підприємницькій  діяльності

платника податків (інших    видах   діяльності,  

які   за   умовами  

оподаткування прирівнюються 

до  підприємницької),  а 

саме  готової  продукції, товарів і товарних запасів, робіт

та послуг за кошти за цінами, що не 

є  меншими  за звичайні.

Отже,

відповідачем, за своєю ініціативою, без наявності яких-небудь обтяжень

відповідно до ЗУ „Про порядок погашення зобов'язань платників податків  перед бюджетами та державними цільовими

фондами” із змінами та доповненнями, здійснено запит щодо узгодження операції з

продажу  будівлі побутових приміщень

(ділянка №2) та прибудови.

Щодо

оплати відповідачем суми ПДВ з даного правочину, то це податкові

правовідносини, які склалися між ДПІ у Кіровському районі та Організацією

орендарів „БУ-7” та не мають відношення до даної справи.

Судом

було надано час сторонам та третій особі для надання доказів по справі.

Відповідно

до вимог ст. 334  ЦК України право

власності на майно за договором,  який

підлягає нотаріальному посвідченню виникає у набувача майна з моменту такого

посвідчення або з моменту набрання законної сили рішення суду про визнання

договору не посвідченого нотаріально дійсним.

З

матеріалів справи вбачається, що сторони 

домовилися зі всіх істотних умов договору та відбулося повне виконання

договору №01/01 від 19.05.2005р.

З

огляду на вищевикладене, позовні вимоги 

є обґрунтованими, доведені належним чином та підлягають задоволенню.

Господарські

витрати підлягають розподілу в порядку, що передбачений ст.49 Господарського

процесуального кодексу України.

Керуючись

ст.ст. 220, 316, 317, 328, 334, 392, 657 Цивільного кодексу України та на

підставі  ст.ст.42, 43, 22, 27, 33, 36,

43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський

суд, -

В И Р

І Ш И В:

Позовні

вимоги  - задовольнити.

Визнати

дійсним договір № 01/01 купівлі-продажу будівлі побутових  приміщень, 

дільниця №2 (літера Д-1), згідно якого 

було продано будівлю побутових приміщень, дільниця №2 (літера Д-1)  загальною площею - 265,1кв.м, по внутрішньому

обміру - 222,0кв.м, що розташована у м. Донецьк по вул. Кірова, 90а.

Визнати

за Суб'єктом підприємницької діяльності 

ОСОБА_2                   м.

Донецьк ( пАДРЕСА_1, п/р № НОМЕР_1 в ДФ АКБ „Мрия” м. Донецьк, МФО НОМЕР_2, код

НОМЕР_3) право власності на будівлю побутових приміщень, дільниця №2 (літера

Д-1),  загальною площею - 265,1кв.м, по

внутрішньому обміру - 222,0кв.м, що розташована у м. Донецьк по вул. Кірова,

90а.

Стягнути

з  Організації орендарів „БУ-7” м.

Донецьк ( вул. Кірова, 90а, м. Донецьк, 83037, п/р № 26001165155300 в

Кіровському відділенні Донецької обласної філії АКБ „Укрсоцбанк”                м. Донецьк, МФО 334011, код

20351167) на користь Суб'єкта підприємницької діяльності  ОСОБА_2 

м. Донецьк ( пАДРЕСА_1,                     п/р № НОМЕР_1 в ДФ АКБ

„Мрия” м. Донецьк, МФО НОМЕР_2, код НОМЕР_3) витрати по сплаті державного мита

в сумі 599,53грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового

процесу в сумі 118,00грн.

Видати

накази.

У

судовому засіданні 22.09.2008р., за погодженням сторін оголошено вступну та

резолютивну частини рішення.

          Рішення набирає законної сили після

закінчення десятиденного строку з дня підписання повного тексту рішення.

               Суддя                                                                                                                                          

Повний текст рішення

підписаний 26.09.2008р.

Надруковано 4 примірники:

позивачу 1

відповідачу 1

третій особі 1

у справу № 11/119пд