Рішення

від 25.09.2008 по справі 17/51

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000,

м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

25.09.08                                                                                

Справа № 17/51

За

позовом  Товариства з обмеженою

відповідальністю «Два.М”,  м. Харків

до Фізичної особи -підприємця

ОСОБА_1, м. Луганськ

про стягнення  14984 грн. 42 коп.

Суддя   Фонова О.С.                                               

                                                         Представники:

від позивача - Портік В.О. -

представник, довіреність № 1 від 06.04.2008;

від відповідача -ОСОБА_1 - паспорт

серії  НОМЕР_1,  виданий 

Жовтневим РВ УМВС України в Луганській області 15.12.1999.

Суть спору: позивачем

заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 13914,00

грн.,  пені  в  сумі

1024,68 грн.,  3 %   річних  

у   сумі   45,74 грн. 

-всього 14984,42 грн. (з урахуванням клопотання про зменшення позовних

вимог  № 90 від 10.09.2008, зданого в

судовому засіданні 25.09.2008).

Відповідач заявою, зданою у

судовому засіданні 25.09.2008 визнав позовні вимоги в повному обсязі.

Дослідивши обставини справи,

витребувані судом та надані сторонами докази на підтвердження своїх

доводів,  заслухавши у судовому засіданні

пояснення представників сторін, суд

   в с т а н о в и

в:

Між Товариством з обмеженою

відповідальністю «Два.М”  (позивач

у справі) та  Фізичною особою

-підприємцем ОСОБА_1(відповідач у справі) було укладено договір комісії на

продаж меблів  від 25.09.2007  № 95  

(далі -Договір).

Згідно Договору Комісіонер

(позивач) зобов'язується за дорученням Комітенту (відповідач)  здійснювати в інтересах останнього від свого

імені реалізацію меблів.

Орієнтовна сума, на яку Комісіонер

отримує меблі на реалізацію, складає 100 тисяч гривень (п. 1.5. Договору).

Згідно пункту 5.2. Договору  кошти комітенту перераховуються комісіонером

протягом 3-х банківських днів з моменту надходження коштів від покупця до

комісіонера.

Пунктом 8.2 Договору встановлена

відповідальність комісіонера за несвоєчасне перерахування коштів у розмірі 1%

за кожен день прострочення від суми, що належить до перерахування.

Проте, відповідач умови Договору

порушив та повністю не перерахував, суми, сплачені йому  покупцями меблів, позивачу. У зв'язку з

чим,  за ним утворилась заборгованість у

розмірі 13914 грн. 00 коп.

26.05.2008 позивач направив

відповідачу претензію-вимогу про оплату  

зазначеної суми, однак, відповіді не отримав. З огляду на зазначене,

позивач звернувся до суду про стягнення заборгованості за Договором.

Відповідач заявою, зданою у

судовому засіданні 25.09.2008 визнав позовні вимоги в повному обсязі.

Встановивши фактичні обставини

справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про

наступне.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського

кодексу України господарським 

визнається  зобов'язання,  що 

виникає  між суб'єктом  господарювання та іншим учасником

(учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав,  передбачених 

Господарським  кодексом,  в силу 

якого  один  суб'єкт 

(зобов'язана  сторона,  у 

тому  числі боржник)  зобов'язаний 

вчинити  певну дію господарського

чи управлінсько-господарського 

характеру  на користь іншого

суб'єкта (виконати  роботу, передати

майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій,  а інший суб'єкт (управнена сторона,  у тому числі кредитор) має право вимагати від

зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 193

Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники

господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним

чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності

конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних

умовах  звичайно ставляться.

Згідно  ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України

(далі -ЦК України) одностороння відмова від зобов'язання не допускається,

зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що

передбачені  договором, вимогами

Цивільного кодексу України, тощо.

Статтею 1011 ЦК України

встановлено, що за   договором   комісії  

одна    сторона   (комісіонер) зобов'язується  за 

дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька

правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Судом встановлено, що позивач надав

відповідачу, згідно Договору, на реалізацію меблі на загальну суму 13914,00

грн., що підтверджується накладними № кг468 від 25.09.2007 та   № кг625 

від 05.12.2007 (а.с.16-17), підписаною обома сторонами.

Також встановлено, що зобов'язання

по перерахуванню позивачеві оплати за реалізовані меблі, в обумовлені Договором

строки, відповідачем виконані  не були.

У зв'язку з несплатою 26.05.2008

позивач направив відповідачу претензію-вимогу про оплату   зазначеної суми, однак, відповіді не

отримав.

Отже, матеріалами справи

підтверджена заборгованість відповідача перед позивачем  у сумі 

13914,00 грн.

Позивачем також заявлено вимогу про

стягнення  пені у сумі  1024,68 грн. за період  з 05.06.2008 по 24.09.2008.

Відповідальність за несвоєчасне

виконання грошових зобов'язань передбачена сторонами у п. 8.2 Договору у

вигляді пені в розмірі 1 % від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Однак,  позивач уточнив розмір пені, привівши його у

відповідність зі статтею 3 Закону України „Про відповідальність за  несвоєчасне 

виконання  грошових зобов'язань”

від 22.11.1996 №  543/96-ВР, а саме, до

подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості  за кожний день прострочення.  У зв'язку з чим пеня складає  1024,68 грн.

З огляду на викладене, зазначена пеня

є обґрунтовано заявленою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути

3 % річних у сумі 45,74 грн.

Відповідно до пункту 2 статті 625

Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового

зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з

урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3%

річних від простроченої суми, якщо 

розмір процентів не встановлено договором або законом.

Отже,  вимоги позивача про стягнення 3 % річних у

сумі 45,74 грн. та інфляційні нарахування у сумі 218,54 грн. відповідають

чинному законодавству,  є обґрунтованими,

вірно нарахованими та підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного, позовні

вимоги про стягнення боргу у сумі 13914,00 грн., пені  у сумі 1024,68 грн. та  3 % річних у сумі 45,74 грн.  є обґрунтованими, такими, що підтверджуються

належними доказами та підлягають задоволенню повністю, з віднесенням судових

витрат на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.

При зменшенні ціни позову судові

витрати в частині зменшення відносяться на позивача.

На підставі викладеного, керуючись

ст.ст. 44,  49,  82, 84, 85 ГПК України, суд

       в и р і ш и в :

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Фізичної особи -підприємця

ОСОБА_1,                АДРЕСА_1,

ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою

відповідальністю «Два.М», м. Мерефа Харківської області, вул. Дніпропетровська,

185, ідентифікаційний код 33897274, борг у сумі 13914,00 грн., пеню у сумі

1024,68 грн. та 3 % річних у сумі 45,74 грн.; витрати по сплаті державного мита

у сумі 149,84 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового

процесу у розмірі 90,56 грн.,  видати

наказ.

У судовому засіданні оголошено лише

вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає

законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата

підписання рішення:  29.09.2008.

Суддя                                                               

                      О.С. Фонова