Постанова

від 07.10.2008 по справі 9/480/08

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

  ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т

А Н О В А ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"07"

жовтня 2008 р.

Справа

№ 9/480/08

          Одеський апеляційний господарський

суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мишкіної М.А.

                     суддів Сидоренко М.

В.

                                 Таценко Н. Б.

          Склад судової колегії змінений

розпорядженнями першого заступника голови суду №96 від 20.08.2008р., голови

суду №134 від 17.09.2008р.

при секретарі судового

засідання Скуділо

О.В.

за

участю представників сторін:

від

позивача -ОСОБА_3 -

по довіреності;

від відповідача -ОСОБА_4 - по довіреності;

від третіх осіб: 1.ВАТ “ММЗЗ” - Родіонова В.Є.-

по довіреності;

2. ТОВ “Екос-сателіт” -

не з'явився;

3.

Виконком Миколаївської міської ради -не з'явився

розглянувши

у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення господарського суду Миколаївської

області від 31.07.2008р.

по справі № 9/480/08

за позовом ОСОБА_1

до відповідача:  ОСОБА_2

треті

особи без

самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1. Відкрите акціонерне

товариство “Миколаївський монтажно-заготівельний завод”;

2.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Екос-сателіт”;

3. Виконавчий комітет

Миколаївської міської ради

про розірвання договору купівлі-продажу,

визнання права власності на акції та зобов'язання повернути акції

Сторони

належним чином повідомлені про час та місце судового засідання.

          У судовому засіданні 07.10.2008р.

відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину

постанови.

Встановив:

          В липні 2008р.ОСОБА_1 звернувся до

господарського суду Миколаївської області з позовом до ОСОБА_2, ВАТ “Миколаївський

монтажно-заготівельний завод” (надалі -ВАТ “ММЗЗ”), треті особи ТОВ

“Екос-сателіт”, Виконком Миколаївської міської ради, про визнання розірваним

договору купівлі-продажу цінних паперів -акцій ВАТ “ММЗЗ” в кількості 59984шт.,

номінальною вартістю 0,35грн., загальною номінальною вартістю 20994,40грн.,

укладеного 26.04.2008р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_22.; повернення зазначених акцій

ВАТ “ММГЗ” ОСОБА_1; визнання права власності на них за ОСОБА_1 В обґрунтування

позовних вимог ОСОБА_1. вказав на невиконання ОСОБА_22. своїх зобов'язань

за  договором купівлі-продажу в частині

оплати цінних паперів всупереч п.п.1.2., 3.1. договору, ст.526 ЦК України, що є

підставою для його розірвання за ст.651 ЦК України та надає право вимагати

повернення акцій згідно ч.2 ст.697 ЦК України; виникнення у позивача права

відмовитись від  договору на підставі ч.4

ст.692 ЦК України.

          Одночасно позивачем подано заяву про

вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони будь-кому вчиняти будь-які

дії щодо відчуження акцій ВАТ “ММЗЗ”; заборони ТОВ “Екос-Сателіт” вносити зміни

до реєстру власників цінних паперів ВАТ “ММЗЗ”, зокрема, реєстрації обігу та

обтяжень акцій зазначеного Товариства; заборони загальним зборам акціонерів та

наглядовій раді ВАТ “ММЗЗ” вчиняти будь-які дії щодо реорганізації або

ліквідації даного підприємства; заборони державному реєстратору вносити зміни

до ЄДРПОУ щодо керівника ВАТ “ММЗЗ”.

          Рішенням господарського суду

Миколаївської області від 31.07.2008р. (суддя Філінюк І.Г.), підписаним

12.08.2008р.,  у задоволенні позову

відмовлено повністю.

          Рішення суду обґрунтовано наступним:

умовами договору купівлі-продажу цінних паперів не визначений строк виконання

зобов'язання щодо оплати придбаних акцій; позивачем не надано суду доказів

пред'явлення вимоги щодо оплати акцій у відповідності до ч.2 ст.530 ЦК України,

отже відсутні підстави для розірвання договору судом за ч.2 ст.651 ЦК України;

доказів відмови ОСОБА_2 від прийняття у власність обумовлених договором акцій

позивачем не надано, отже відсутні підстави для застосування ч.4 ст.692 ЦК

України; доказів виконання умов договору застави від 29.04.2008р., про

укладення якого зазначаєОСОБА_2., сторонами не надано; посилання відповідача на

договір застави як на підставу виникнення права власності на спірні акції є

недоведеним; наданий позивачем екземпляр договору купівлі-продажу цінних

паперів містить необхідні реквізити; договір купівлі-продажу цінних паперів у

судовому порядку не визнавався недійсним; у задоволенні клопотання про вжиття

заходів забезпечення позову відмовлено з огляду на непередбаченість приписами

ст.66 ГПК України таких засобів забезпечення позову як заборона загальним

зборам акціонерів вчиняти дії, приймати рішення, обумовлені статутом

підприємства, або обмежувати у праві на управління товариством.

          Не погодившись з рішенням

суду,ОСОБА_1 звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з

апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду

Миколаївської області від 31.07.2008р. скасувати та постановити нове рішення

про задоволення позову.

          В обґрунтування своїх вимог скаржник

вказав на незаконність судового рішення з огляду на наступне: судом не

врахований та не залучений до справи лист-вимога від 06.06.2008р., направлений

ОСОБА_2 у відповідності з ч.2 ст.530 ЦК України (підставою для прийняття

зазначеного листа апеляційним судом як доказа у справі скаржник зазначив  відсутність посилань відповідача на цей факт

у своїх запереченнях); договір застави спірних цінних паперів неможливо

прийняти до уваги, оскільки на момент його укладення позивач не був власником

цінних паперів та не міг передати їх у заставу; судом не заслухані пояснення

позивача щодо оплати зобов'язань за договором купівлі-продажу; судом не

з'ясовані причини неявки третіх осіб у судове засідання та не вислухані їх

пояснення по справі; неоплата ОСОБА_22. цінних паперів є істотним порушенням

договору, оскільки позивач позбавився того, на що розраховував (отримання

грошових коштів), що є підставою для розірвання договору за ст.651 ЦК України;

за п.4 ст.692 ЦК України позивач має право вимагати повернення товару у зв'язку

з простроченням його оплати.

          Одночасно з поданням апеляційної

скарги ОСОБА_1. подав суду апеляційної інстанції заяву про вжиття заходів

забезпечення позову шляхом заборони будь-кому вчиняти будь-які дії щодо

відчуження акцій ВАТ “ММЗЗ”; заборони ТОВ “Екос-Сателіт” вносити зміни до

реєстру власників цінних паперів ВАТ “ММЗЗ”, зокрема, реєстрації обігу та

обтяжень акцій зазначеного Товариства; заборони загальним зборам акціонерів та

наглядовій раді ВАТ “ММЗЗ” вчиняти будь-які дії щодо реорганізації або

ліквідації даного підприємства; заборони державному реєстратору вносити зміни

до ЄДРПОУ щодо керівника ВАТ “ММЗЗ”. Мотивами необхідності вжиття вказаних

заходів до забезпечення позову ОСОБА_1. зазначив можливе утруднення виконання

рішення суду, оскільки предметом спору в даній справі є акції, що складають 51%

статутного фонду Товариства; можливе їх відчуження відповідачем; прийняття

рішення загальними зборами щодо внесення змін до установчих документів,

ліквідації, реорганізації та зміни керівництва Товариства.

          В судовому засіданні 07.09.2008р. скаржник

уточнив вимоги апеляційної скарги, подавши письмову заяву про уточнення

апеляційної скарги, в якій просить рішення господарського суду Миколаївської

області від 31.07.2008р. скасувати та винести ухвалу про закриття

провадження по справі №9/480/08, посилаючись на п.4 ч.1 ст.12 ГПК України,

ч.ч.1, 3 ст.167 ГК України, ст.15 ЦПК України та зазначаючи про непідвідомчість

даного спору господарським судам, оскільки спір виник між фізичними особами

щодо поновлення порушеного права власності на цінні папери та є

цивільно-правовим, а не корпоративним, як помилково визначив суд першої

інстанції, що є підставою для закриття провадження у справі відповідно до ст.80

ГПК України.

          Представники ОСОБА_2 та ВАТ “ММЗЗ”

підтримали доводи скаржника, викладені в уточненій апеляційній скарзі. ТОВ

“Екос-сателіт” та Виконавчий комітет Миколаївської міської ради своїх пояснень

по суті спору не надіслали, представників у засідання суду не направили,

незважаючи на належне повідомлення їх про час та місце судового засідання.

          Представник скаржника у засіданні

суду відмовився від раніше поданого клопотання про вжиття заходів до забезпечення

позову з огляду на наявність підстав для припинення провадження у справі.

          Приймаючи до уваги, що позовні вимоги

до ВАТ “Миколаївський монтажно-заготівельний завод” не заявлялися, стосуються

виключно ОСОБА_2 як відповідача, колегія суддів у засіданні суду 07.10.2008р.

ухвалила змінити процесуальний статус ВАТ “Миколаївський

монтажно-заготівельний завод” з відповідача на третю особу без самостійних

вимог на предмет спору на стороні позивача на підставі ч.3 ст.21, ч.1 ст.27 ГПК

України.

          Перевіривши матеріали справи та

правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права,

колегія суддів вбачає підстави для задоволення апеляційної скарги (уточненої)

виходячи з наступного.

          Як встановлено вище в описовій частині постанови,

ОСОБА_1. звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовом до

ОСОБА_2, ВАТ “Миколаївський монтажно-заготівельний завод”, треті особи ТОВ

“Екос-сателіт”, Виконком Миколаївської міської ради, про визнання розірваним договору

купівлі-продажу цінних паперів -акцій ВАТ “ММЗЗ” в кількості 59984шт.,

номінальною вартістю 0,35грн., загальною номінальною вартістю 20994,40грн.,

укладеного 26.04.2008р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_22.; повернення вказаних акцій ВАТ

“ММГЗ” ОСОБА_1 та визнання права власності на них за позивачем.

          Обґрунтовуючи позовні вимоги,

ОСОБА_1. зазначив про придбання у лютому 2006 року простих іменних акцій ВАТ

“ММЗЗ” в кількості 59984шт., номінальною вартістю 0,35грн, загальною вартістю

20994,40грн., що підтверджується Сертифікатом іменних акцій НОМЕР_1 від

28.02.2006р., та вхід до складу акціонерів Товариства. В подальшому, як вказує

позивач в позовній заяві, відбулося відчуження спірних акцій ВАТ “ММЗЗ” ОСОБА_2

шляхом укладення договору купівлі-продажу цінних паперів від 26.04.2008р.,

невиконання зобов'язань за яким Покупцем зумовило звернення ОСОБА_1до суду з

позовом про розірвання договору купівлі-продажу, визнання права власності на

акції та зобов'язання їх повернути.

          Ухвалою господарського суду

Миколаївської області від 18.07.2008р. позовна заява ОСОБА_1прийнята до

розгляду та порушено провадження у справі №9/480/08.

          Прийнявши до розгляду позовну заяву

ОСОБА_1та розглянувши спір по суті, суд першої інстанції не встановив

підвідомчість даного спору господарському суду відповідно до вимог ст.12 ГПК

України.

           Відповідно до п.п.1-3 ч.1 ст.12 ГПК

України господарським судам підвідомчі: 1) справи у спорах, що виникають при

укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому

числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про

приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні

стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію

(товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи

відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;

спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції

Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення

яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено

до відання інших органів; 2) справи про банкрутство; 3) справи за заявами

органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених

законодавчими актами до їх компетенції.

          Пунктом 4 ч.1 ст.12 ГПК України (яким

доповнено Господарський процесуальний кодекс України Законом України “Про

внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності

справ з питань приватизації та з корпоративних спорів” від 15.12.2006р. №483-V)

встановлено, що господарським судам підвідомчі справи, що виникають з

корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його

учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а

також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що

пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності

цього товариства, крім трудових спорів.

          З аналізу п. 4 ч.1 ст. 12 ГПК України

вбачаються такі вимоги до складу сторін корпоративного спору: 1) учасник

(акціонер, засновник) господарського товариства, в тому числі такий, що вибув,

та товариство; або 2) учасники (акціонери, засновники) господарського

товариства у спорі між ними. Корпоративні спори виникають з обставин,

пов'язаних із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням господарського

товариства.

          З матеріалів справи вбачається, що

спір у даній справі за своїм суб'єктним складом є спором між двома фізичними

особами, одна з котрих (позивач) на момент відчуження акцій відповідачу за

договором купівлі-продажу від 26.04.2008р. була носієм корпоративних прав у ВАТ

“ММЗЗ” як власник іменних акцій ВАТ “ММЗЗ” у кількості 59984шт.

          У випадку виконання сторонами умов

договору купівлі-продажу акцій від 26.04.2008р. (передачі акцій та їх повної

оплати покупцем)ОСОБА_2. може набувати корпоративні права, проте може здійснити

подальше відчуження акцій, не використавши можливості набути корпоративні права

у  ВАТ “ММЗЗ”.

          Крім того, судовою колегією з наявних

у справі матеріалів та пояснень сторін встановлено, що жодних позовних вимог до

ВАТ “ММЗЗ” ОСОБА_1. при поданні позову та в ході розгляду справи не заявляв,

отже ВАТ “ММЗЗ” не повинно відповідати за позовом ОСОБА_1згідно його предмету,

що і слугувало підставою для зміни процесуального статусу ВАТ “ММЗЗ” з

відповідача на третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні

позивача в суді апеляційної інстанції.

          Законом України “Про внесення змін до

деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань

приватизації та з корпоративних спорів” доповнено ст.167 ГК України частиною 3,

в якій визначено поняття “корпоративні відносини” як відносини, що

виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

          Відповідно до ч.1 ст.167

Господарського кодексу України корпоративними є права особи, частка якої

визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають

правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією,

отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у

разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності,

передбачені законом та статутними документами.

          У визначенні підвідомчості справ зі

спорів, пов'язаних з обігом акцій, господарському суду необхідно розрізняти

правовідносини щодо акцій як речей та правовідносини з приводу реалізації

корпоративних прав, посвідчених акціями. Хоча змістом акцій є посвідчені ними

корпоративні права, однак відповідно до статті 177 ЦК України, цінні папери (в

тому числі акції) є речами. Корпоративними є відносини, пов'язані з

реалізацією корпоративних прав, посвідчених акціями. Відносини, пов'язані з

обігом акцій, до корпоративних не належать.

          Наведена правова позиція міститься в

Рекомендаціях Президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007р.

№04-5/14 “Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що

виникають з корпоративних відносин”.

          З вищенаведеного вбачається, що спір

у даній справі виник не з корпоративних відносин, а з відносин, що виникають у

зв'язку з відчуженням акцій як речей за договором купівлі-продажу, котрий не є

господарським, зокрема, з приводу відновлення права власності позивача на

спірні цінні папери, котрі він вважає порушеним ОСОБА_22. Отже даний спір є не

корпоративним, а цивільно-правовим, і за своїм суб'єктним складом має

розглядатись в порядку цивільного судочинства.

          Згідно ст.1 ГПК України підприємства,

установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни,

які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в

установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі

- підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно

з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх

порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для

вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання

правопорушенням; у випадках, передбачених законодавчими актами України,

до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні

особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності. 

          Звернення до господарського суду фізичних

осіб з позовом не передбачено чинним законодавством, крім випадків виникнення

корпоративного спору за участю цієї особи.

          Підсумовуючи викладене, суд

апеляційної інстанції дійшов до висновку, що спір в даній справі є не

корпоративним, а цивільно-правовим, що розглядається згідно зі ст.15 ЦПК

України загальним судом в порядку цивільного судочинства, отже не підлягає

розгляду в господарських судах України.

          Суд першої інстанції, не з'ясувавши

підвідомчість спору господарському суду на стадії прийняття позовної заяви до

провадження, не усунув допущену помилку в ході розгляду справи і неправомірно

розглянув непідвідомчій господарським судам спір по суті в порушення ст.ст.1,

12 ГПК України, в той час, як мав застосувати п.1 ч.1 ст.80 ГПК України і

припинити провадження у справі за непідвідомчістю даного спору господарському

суду.

          Відповідно до ч.1 п.3 ст.103 ГПК

України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги (подання)

має право скасувати рішення повністю або частково і припинити

провадження у справі.

          На підставі вищевикладеного,

оскаржуване рішення господарського суду Миколаївської області підлягає

скасуванню у зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм процесуального

права (ст.ст.1, 12 ГПК України), що призвели до вирішення по суті

непідвідомчого господарському суду спору, з припиненням провадження у справі

№9/480/08 за п.1 ч.1 ст.80 ГПК України.

          Судові витрати у справі згідно ст.49

ГПК України покладаються на позивача, оскільки спір у господарському суді виник

внаслідок неправильного звернення ОСОБА_1до господарського суду з позовною

заявою з порушенням правил підвідомчості спорів.

Керуючись ст. ст. 49, 80 п.1 ч.1, 99, 101-105

Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

1.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 (уточнену) задовольнити.

          2. Рішення господарського суду

Миколаївської області від 31.07.2008р. - скасувати.

          3. Провадження у справі №9/480/08 -припинити.

          Постанова в порядку ст. 105 ГПК

України набирає законної сили з дня її прийняття.

          Постанова суду апеляційної інстанції

може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду

України.

          Головуючий суддя:                                                                               

Мишкіна М.А.

          Судді:                                                                                         

Сидоренко М.В.

                                                                                                                                  Таценко Н.Б.