Постанова

від 08.06.2012 по справі 2а/1770/1581/2012

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/1581/2012

08 червня 2012 року 17год. 25хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Щербакова В. В. за участю секретаря судового засідання Маньковського Д.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Оніщук В.П.

відповідача: представник Троянчук Д.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАХІД-АВТО"

до Державна податкова інспекція у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАХІД-АВТО»(далі -ТОВ «ЗАХІД-АВТО») звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у місті Рівне (далі -ДПІ у м. Рівне) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.02.2012р. № 0000552342, від 13.02.2012р. № 0000562342.

Відповідно до вимог ст. 52 КАС України за згодою позивача суд здійснив заміну первинного відповідача -Державну податкову інспекцію у місті Рівне на належного відповідача -Державну податкову інспекцію у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби).

В судовому засіданні позовні вимоги повністю підтримані представником позивача, який на їх обґрунтування зазначив, що ТОВ «ЗАХІД-АВТО»правомірно віднесено до складу валових витрат та до складу податкового кредиту за вересень 2011 року податок на додану вартість в сумі 95000,00 грн. по господарським операціям з ТОВ «Тетралон», оскільки видаткові накладні, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) та податкові накладні видані на суму податку на додану вартість, сплаченого ТОВ «ЗАХІД-АВТО» в ціні товарів, призначених для використання в межах господарської діяльності позивача, оформлені належним чином та виписані суб'єктом господарювання, який був належним чином зареєстрований платником податку на додану вартість. Вказав, що висновки податкового органу про безпідставне формування ТОВ «ЗАХІД-АВТО»валових витрат та податкового кредиту у вказаних сумах зводяться до встановлення фактів незнаходження за податковою адресою ТОВ «Тетралон», а також на підставі висновків акту від 30.12.2011р. № 4945/23-100/36955253 про неможливість проведення позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ «Тетралон»(код за ЄДРПОУ 36955253) з питань взаємовідносин з контрагентами за вересень 2011 року. Доводив, що ТОВ «ЗАХІД-АВТО»не може відповідати за дії своїх контрагентів і такі обставини жодним чином не можуть впливати на право позивача по віднесенню до складу валових витрат та податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість в ціні товарів (робіт, послуг). Просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, подав письмові заперечення у справі та, зокрема, пояснив, що ТОВ «ЗАХІД-АВТО»в порушення п. 44.1 ст. 44 Розділу І, п. 138.8 ст. 138, пп. 138.10.1 п. 138.10 ст. 138, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Розділу ІІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ (із змінами та доповненнями) занижено податок на прибуток на загальну суму 87139,00 грн. (в т.ч. в ІІІ кварталі 2011р. на суму 87139,00 грн.) та в порушення п. 44.1 ст. 44 Розділу І, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1 ст. 198, п. 198.3 ст. 198, п. 198.6 ст. 198 Розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ (із змінами та доповненнями) занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 95000,00 грн. (в т.ч. за вересень 2011р. на суму 95000,00 грн.) сформованих по господарських операціях з ТОВ «Тетралон». Актом від 30.12.2011р. № 4945/23-100/36955253 про неможливість проведення позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ «Тетралон»(код за ЄДРПОУ 36955253) з питань взаємовідносин з контрагентами за вересень 2011 року встановлено відсутність трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вимоги переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру. А тому у податкового органу на час перевірки були всі підстави трактувати відповідну суму валових витрат та податкового кредиту як непідтверджену. За таких обставин просив в позові відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач має статус юридичної особи, перебуває на обліку в ДПІ у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби та являється зареєстрованим платником податку на додану вартість. Фактичний вид діяльності -діяльність автомобільного вантажного транспорту.

ДПІ у м. Рівне було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ЗАХІД-АВТО»щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Тетралон»код 36955253 їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.09.2011р. по 30.09.2011р.

За наслідками проведення документальної позапланової виїзної перевірки ДПІ у м. Рівне складено Акт «Про результати проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Захід-Авто»код ЄДРПОУ 33871806, щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Тетралон»код 36955253 їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.09.2011р. по 30.09.2011р.»№ 79/23-100/33871806 від 30.01.2012р. (далі -Акт перевірки).

Актом перевірки зафіксовано, що ТОВ «ЗАХІД-АВТО»в порушення п. 44.1 ст. 44 Розділу І, п. 138.8 ст. 138, пп. 138.10.1 п. 138.10 ст. 138, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Розділу ІІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ (із змінами та доповненнями) занижено податок на прибуток на загальну суму 87139,00 грн. (в т.ч. в ІІІ кварталі 2011р. на суму 87139,00 грн.) та в порушення п. 44.1 ст. 44 Розділу І, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1 ст. 198, п. 198.3 ст. 198, п. 198.6 ст. 198 Розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ (із змінами та доповненнями) занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 95000,00 грн. (в т.ч. за вересень 2011р. на суму 95000,00 грн.) сформованих по господарських операціях з ТОВ «Тетралон».

Відповідно до акту від 30.12.2011р. № 4945/23-100/36955253 про неможливість проведення позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ «Тетралон»(код за ЄДРПОУ 36955253) з питань взаємовідносин з контрагентами за вересень 2011 року встановлено, що службовою запискою відділу адміністрування податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва від 05.12.2011р. № 616/152-15 надано первинні документи ТОВ «Тетралон»щодо взаємовідносин з контрагентами у вересні 2011р.

Згідно наданих документів ТОВ «Тетралон»укладено договори з ПП «Лісса»на проведення монтажних, ремонтних, транспортних та інших робіт (послуг) згідно усних та письмових домовленостей, а також на здійснення поставки будівельних матеріалів, продукції та обладнання.

Від ДПІ у Подільському районі м. Києва листом від 19.12.2011р. № 13033/7/23-413 отримано результати позапланової невиїзної перевірки ПП «Лісса»(код ЄДРПОУ 32423340) з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту в декларації з ПДВ за вересень 2011р., акт від 07.12.2011р. № 493/23-404/32423340. Перевіркою встановлено, що операції ПП «Лісса»з контрагентами-покупцями не містить у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності. Наслідком діяльності ПП «Лісса»є виключно чи переважно формування податкових зобов'язань та податкового кредиту на адресу контрагентів. У результаті порушення ПП «Лісса»своїх податкових зобов'язань, приписів господарського та цивільного законодавства (моральних засад), угоди, укладені з контрагентами на реалізацію ТМЦ (робіт, послуг) на адресу останніх, мають протиправний характер. А такий правочин, в наслідок якого неправомірно віднесений податок на додану вартість до складу податкових зобов'язань по суті спрямований на незаконне заволодіння майном держави та суперечить інтересах держави та суспільства, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже згідно ч. 2 ст. 228 ЦК України від 16.01.2003р. № 435-IV (із змінами та доповненнями) є нікчемним.

Згідно даних Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України АІС «Контрагенти»основними постачальниками ПП «Лісса»у вересні були ПП «Кривбасінтерпром»(код за ЄДРПОУ 36607420) та ТОВ «Оптметаллстрой»(код за ЄДРПОУ 33115471).

Відповідно до акту від 23.11.2011р. № 947/234/36607420 по ПП «Кривбасінтерпром»встановлено, що останнім не подано звіти по формі 1-ДФ за ІІ та ІІІ квартал 2011р., згідно довідки по формі 1-ДФ за І квартал 2011р. в штаті підприємства працювало 0 осіб. Враховуючи загальний обсяг реалізації товарів (робіт, послуг), фізично неможливо здійснювати обсяг роботи. Оскільки на ПП «Кривбасінтерпром»відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вимоги переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру. Перевіркою ПП «Кривбасінтерпром»встановлено відсутність підприємства за місцезнаходженням, а саме порушення ПП «Кривбасінтерпром»вимог п. 45.2 ст. 45 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), згідно якого: податкова адреса юридичної особи є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій, а також ст. 93 ЦК України від 16.01.2003р. № 435-IV (із змінами та доповненнями) та ст. 1 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємств»від 15.05.2003р. (із змінами та доповненнями), згідно якої місцезнаходження юридичної особи -адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. Крім того, у ПП «Кривбасінтерпром»відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби при значних обсягах реалізації товарів (робіт/послуг); відсутні бухгалтерські та податкові документи (договори, накладні, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, банківські виписки тощо) та не надані відповідно до п. 85.2 ст. 85 Розділу ІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ (із змінами та доповненнями) до перевірки. У діях посадових осіб ПП «Кривбасінтерпром»вбачається умисел на проведення безтоварних операцій, спрямованих на надання податкової вигоди для третіх осіб та ухилення від сплати податків. Перевіркою (акт від 23.11.2011р. № 947/234/36607420) не встановлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності.

Відповідно до акту перевірки ТОВ «Оптметаллстрой»від 14.11.2011р. № 2556/23-2/33115471 встановлено наступне. На виконання п. 1.5, п. 1.6 алгоритму відпрацювання ризикових суб'єктів господарювання, затвердженого наказом ДПС України від 08.08.2011 року № 475/ДСК до управління контролю юридичних осіб, ВПМ ДПІ у АНД районі м. Дніпропетровська надано висновок № 2809/7/26-01-3, згідно якого встановлено наступне: директором являється ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, іпн. НОМЕР_3, згідно даних ОАБ зареєстрований за адресою -АДРЕСА_2; чисельний склад підприємства -1 особа; вид діяльності підприємства -оптова торгівля чорними та кольоровими металами в первинних формах та напівфабрикатами з них; за юридичною адресою ТОВ «Оптметаллстрой»(код ЄДР 33858345, м. Дніпропетровськ, вул. Донецьке Шосе, буд. 2, кв. 124) не знаходиться, опитаний власник квартири підтвердив відсутність за вказаною адресою будь-яких ознак органу управління ТОВ «Оптметаллстрой»; місцезнаходження гр. ОСОБА_4 не встановлено; протягом 2010-2011 рр. ОСОБА_4 доходи отримує від підприємницької діяльності. В ході аналізу встановлено відсутність реальної можливості поставок товарів (робіт, послуг) ТОВ «Оптметаллстрой»та ПП «Кривбасінтерпром»від контрагента-постачальника, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків. Отже, податковими органами зроблено висновки, що договори відповідно до п. 1 ст. 215, п. 2 ст. 215, п. 1 ст. 203, п. 5 ст. 203 ЦК України є нікчемними, і в силу ст. 216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Господарські операції між ПП «Лісса»та постачальниками ТОВ «Оптметаллстрой»та ПП «Кривбасінтерпром»не підтверджуються виходячи з врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності.

Таким чином, актом від 19.12.2011р. № 13033/7/23-413 встановлено -усі операції купівлі-продажу з ТОВ «Оптметаллстрой»та ПП «Кривбасінтерпром»не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже -є недійсними по ланцюгу до «вигодонабувача».

ПП «Лісса»не мало необхідних умов для виконання постачання або здійснення діяльності, про що свідчить відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів, а тому на думку податкового органу, взаємовідносини між ПП «Лісса»та ТОВ «Тетралон»не спричиняють реального настання правових наслідків. Правочини здійснені ТОВ «Тетралон»з контрагентом-постачальником ПП «Лісса»є такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків (п. 5 ст. 203 ЦК України) та згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України суперечать інтересам держави та є недійсними.

На підставі Акту перевірки ДПІ у м. Рівне прийняті наступні податкові повідомлення-рішення: від 13.02.2012р. № 0000552342, яким ТОВ «ЗАХІД-АВТО»збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 87139,00 грн. (в т.ч. 87139,00 грн. основного платежу і 0,0 грн. штрафних санкцій); від 13.02.2012р. № 0000562342, яким ТОВ «ЗАХІД-АВТО»збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах на суму 180750,00 грн. (в т.ч. 95000,00 грн. основного платежу і 23750,00 грн. штрафних санкцій).

Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржувалися позивачем в адміністративному порядку, проте рішенням про результати розгляду скарги ДПС у Рівненській області від 17.04.2012р. № 5715/10-210/36 залишено без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівне від 13.02.2012р. № 0000552342 про збільшення грошового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 87139,00 грн. основного платежу та від 13.02.2012р. № 0000562342 про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 95000,00 грн. основного платежу і 23750,00 грн. штрафної санкції, а скаргу директора ТОВ «ЗАХІД-АВТО»О.Б. Керницького від 20.02.2012р. № 6 (вхідний № 34/10/с від 20.12.2012р.) -без задоволення.

Згідно з долученими до матеріалів справи письмовими доказами судом встановлено, що між ТОВ «ЗАХІД-АВТО»(Покупець) та ТОВ «Тетралон»(Постачальник) було укладено договори: договір поставки від 08.08.2011р. № 08-10 та від 01.08.2011р. № 08-10; замовлення-угода від 20.09.2011р. № 12/1 та від 20.09.2011р. № 12/2 на виконання ремонту і ТО транспортних засобів і агрегатів.

На виконання умов договору поставки від 01.08.2011р. № 08-10 ТОВ «Тетралон»виписано для ТОВ «ЗАХІД-АВТО»видаткову накладну від 30.09.2011р. № 00033 та податкову накладну від 30.09.2011р. № 33 на купівлю дизельного палива та кузова КрАЗ на загальну суму 205500,00 грн. (ПДВ 41100,00 грн.).

На виконання умов договору від 08.08.2011р. № 08-10 ТОВ «Тетралон»виписано для ТОВ «ЗАХІД-АВТО»акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.09.2011р. № 9, податкову накладну від 30.09.2011р. № 34 на перевезення вантажними автомобілями, послуги екскаватором, бульдозером на загальну суму 187500,00 (ПДВ 37500,00 грн.).

На виконання умов замовлення-угод від 20.09.2011р. № 12/1 та № 12/2 по ремонту і ТО транспортних засобів ТОВ «Тетралон»виписано для ТОВ «ЗАХІД-АВТО»акт-прийняття робіт (надання послуг) від 30.09.2011р. № 10, податкову накладну від 30.09.2011р. № 35 по капітальному ремонту гідроустановки, заміни стріли до автокрану на суму 82000,00 грн. (ПДВ 16400,00 грн.).

Оплату за товар позивачем проведено згідно платіжних доручень на сум 635000,00 грн. (ПДВ 105833,34 грн.). Кредиторська заборгованість ТОВ «ЗАХІД-АВТО»перед ТОВ «Тетралон»становить 35000,00 грн..

Податок на додану вартість на підставі вищевказаних податкових накладних позивачем в повному обсязі віднесений до складу податкового кредиту за вересень 2011р. в сумі 95000,00 грн. про що свідчать дані податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2011 року від 20.10.2011р. № 9009201326, яка долучена до матеріалів справи (рядок 10.1 «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) з податком на додану вартість на митній території України товарів (послуг) та необоротних активів з метою їх використання виключно у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та нульовою ставкою»).

Відповідно до долучених до матеріалів справи первинних документів ТОВ «ЗАХІД-АВТО»віднесено до складу рядка 05.1.11 «Прямі матеріальні витрати»05.1 Собівартість придбаних та реалізованих товарів (робіт, послуг) Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за ІІІ квартал 2011р. від 09.11.2011р. № 147024 вартість дизпалива у сумі 109366,67 грн. (згідно акту списання від 30.09.2011р. № СпТ-000015 частина дизпалива в кількості 13600 л. на суму 109366,67 грн., придбаного згідно накладної від 30.09.2011р. № 33, списано на виробництво (23 «Виробництво») і віднесено до складу витрат підприємства за ІІІ квартал 2011р. Як встановлено відповідачем під час проведення перевірки позивача за даними бухгалтерського обліку по субрахунку 203 «Паливо» ТМЦ: дизпаливо станом на 30.09.2011р. є залишки дизельного палива в кількості 7400 л. на суму 59508,33 грн. (не віднесено до складу витрат в ІІІ квартал 2011р). Позивачем долучено до матеріалів справи договір зберігання нафтопродуктів від 01.09.2011р. № 2, укладений між ТОВ «ЗАХІД-АВТО»та ТОВ «Рембудмонтаж». Згідно даного договору поставлене дизельне паливо ТОВ «Тетралон»зберігалося в цистернах заправки ТОВ «Рембудмонтаж», а в подальшому використане у власній господарській діяльності позивача, що підтверджується актами списання дизельного палива, що долучені до матеріалів справи.

ТОВ «ЗАХІД-АВТО»віднесено до складу рядка 05.1.7 «Вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, надання послуг 05.1 Собівартість придбаних та реалізованих товарів (робіт, послуг) Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за ІІІ квартал 2011р. від 09.11.2011р. № 147024 вартість послуг перевезення (акт виконаних робіт від 30.09.2011р. № 9) у сумі 187500,00 грн., до складу рядка 06.1.5.2 «Витрати на ремонт та поліпшення об'єктів основних засобів рядка 06.1 Загальновиробничі витрати Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за ІІІ квартал 2011р. від 09.11.2011р. № 147024 вартість послуг ремонту (акт виконаних робіт від 30.09.2011р. № 10) у сумі 82000,00 грн.. Необхідність отримання таких послуг у господарській діяльності позивача пов'язана з поломкою автотранспортного засобу під час надання послуг автоперевезення у південно-східних областях України, що підтверджується долученими до матеріалів справи посвідченнями на відрядження водія автовозу ОСОБА_6 (термін відрядження -25 днів, згідно наказу від 31.08.2011р. № 21-к).

Вартість придбаного кузова КрАЗ 6510 (1 шт.) у сумі 36625,00 грн. (без ПДВ), придбаного згідно накладної від 30.09.2011р. № 33 до складу валових витрат ТОВ «ЗАХІД-АВТО»не віднесено за ІІІ квартал 2011р., що і не заперечується сторонами у судовому засіданні. Як встановлено судом, даний кузов КрАЗ 6510 в періоді, що перевірявся обліковувався на рахунку 15 -«Капітальні інвестиції»і в ІІІ кварталі 2011р. не був введений в експлуатацію товариством.

Вищеописані операції відображені в бухгалтерському обліку позивача в повній мірі.

Не заперечуючи в цілому правильність податкового обліку та звітності позивача в розрізі формування валових витрат та податкового кредиту за вересень 2011 року, відповідач стверджує, що виявлене порушення призвело до завищення позивачем валових витрат та податкового кредиту.

З такими твердженнями суд погодитись не може з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Податковий кредит звітного періоду відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ (із змінами та доповненнями) визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом -193.1 статті 193 цього Кодексу (17 %, або 0 %) протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В силу вимог п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені Податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Надані до матеріалів справи документи свідчать про те, що постачальником товарів (робіт, послуг) -ТОВ «Тетралон»були виписані позивачу податкові накладні, які містять всі, передбачені ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), реквізити та відповідають вимогам наказу ДПА України від 21.12.2010р. № 969 «Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2010р. за № 1401/18696, що був чинним до 16.12.2011 року.

На момент виписування податкових накладних контрагент позивача -ТОВ «Тетралон»був зареєстрованим платником податку на додану вартість.

Відповідно, податковий кредит, сформований позивачем на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Тетралон»вважається підтвердженим.

Згідно з п. 1 ст. 18 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»від 15.05.2003р. № 755-ІV (зі змінами та доповненнями), якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. У відповідності до ч. 2 вказаної статті, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі лише у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

ТОВ «Тетралон»набуло прав юридичної особи з дня його державної реєстрації і відомості щодо нього внесені до Єдиного державного реєстру.

Суд не погоджується з доводами податкового органу про необхідність підтвердження валових витрат та податкового кредиту обов'язковим документом, а саме товарно-транспортною накладною, оскільки відсутність належним чином оформлених подорожних листів та/або шляхових листів на міжміські перевезення, свідчить лише про порушення законодавства про автомобільний транспорт, а не податкового законодавства. Згідно з наказом Міністерства транспорту України «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні»від 14.10.1997р. № 363, товарно-транспортна накладна -це необхідний юридичний документ для всіх учасників транспортного процесу, а учасники транспортного процесу -це вантажовідправники, вантажоодержувачі, перевізники та особи, що здійснюють вантажні і (або) складські операції з вантажем. Вказаний нормативно-правовий акт визначає, як вантажовідправника -фізичну або юридичну особу, що подає перевізнику вантаж для перевезення, а як вантажоодержувача - фізичну або юридичну особа, що здійснює приймання вантажів, оформлення товарно-транспортних документів та розвантаження транспортних засобів у встановленому порядку. Оскільки податковим органом в ході перевірки не було встановлено, що саме позивач повинен був здійснювати розвантаження товару, або оплачувати вартість його поставки, тобто являвся вантажоодержувачем за умовами відповідних правочинів, як і не було встановлено, що ТОВ «Тетралон»передавало призначений для позивача товар будь-якій транспортній організації для перевезення, і, відповідно, являлося вантажовідправником, то відсутність у документообігу позивача товарно-транспортних накладних за певний період, при наявності інших документів, якими підтверджено факт відпуску та приймання товарно-матеріальних цінностей, не може спростовувати факту придбання позивачем товару.

Слід зазначити, що відповідачем не надано суду жодних доказів того, що ТОВ «Тетралон»не було спроможним здійснити господарські операції з поставки товарів.

До того ж чинним законодавством України на сторону правочину, яка є платником податків, не покладено обов'язку здійснювати перевірку відповідності законодавству установчих документів іншого учасника господарських правовідносин та ставити під сумнів внесені до Єдиного державного реєстру відомості. Разом з тим, ні установчі, ні статутні документи контрагентів позивача не визнані в установленому порядку недійсними і доказів про зворотне в матеріалах справи немає.

Та обставина, що постачальник не знаходився за податковою адресою, мав господарські взаємовідносини з підприємствами, які мають стан 23 -«місцезнаходження не встановлене», не впливає на право позивача (покупця) на віднесення до валових витрат та складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість такому постачальнику товару.

Також відповідач не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач у справі діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які можливо допускають його контрагенти, або що його діяльність спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема й у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників.

Платником податку первинними документами бухгалтерського обліку, у тому числі податковими накладними, доведено, що виникнення права на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарських операцій, які є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Податковий орган, в свою чергу, не навів будь-яких доводів щодо фіктивності господарських операцій, за наслідками яких було сформовано позивачем оспорювані валові витрати та податковий кредит, не подав жодних фактичних даних, які б викликали сумнів у реальності виконання операцій з поставки товарів та послуг.

З урахуванням зазначеного суд приходить до висновку, що у податкового органу були відсутні законні підстави для збільшення позивачу грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість.

Відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, є нікчемним. Як установлено ч. 2 ст. 215 цього Кодексу, визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до ч. 1 ст. 216 зазначеного Кодексу недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Спрямованість правочину на незаконне заволодіння майном держави, за даних, обставин, може мати місце у разі наявності наміру сторін, який спрямований на неправомірне отримання податкової вигоди, шляхом штучного формування валових витрат та податкового кредиту. Суд зазначає, що відповідачем не надано жодних доказів наявності такого наміру у позивача та його контрагента.

Невиконання зобов'язань перед бюджетом іншими контрагентами, якщо таке мало місце, є підставою для застосування заходів відповідальності виключно до таких контрагентів, і само по собі не свідчить про порушення правил оподаткування позивачем.

Більше того, жодних доказів невиконання обов'язків по сплаті податку ТОВ «Тетралон»відповідач не навів ні в акті перевірки, ні під час судового розгляду справи.

Відповідачем не було доведено наявність будь-яких умисних дій з боку посадових осіб стосовно ухилення від сплати податків шляхом укладення нікчемного правочину, а тому позивач мав достатні і передбачені законодавством підстави для віднесення суми сплаченого на користь постачальника податку на додану вартість до складу податкового кредиту, отже відсутні факти, які б свідчили, що зміст укладених правочинів не відповідає дійсним намірам сторін, та що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених договорів.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України щодо застосування норм права при розгляді спорів цієї категорії, несплата продавцем чи його контрагентом податку на додану вартість до бюджету у разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.

Частиною 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4,7 та 11 до Конвенції»(пункт 1) України визнала обов'язковою юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції. Європейський суд з прав людини розкриває принцип верховенства права через формулювання вимог, які він виводить з цього принципу.

Так у справі «БУЛВЕС АД проти Болгарії»(№ 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009р. зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стануть надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки у даній справі оспорюються прийняті відповідачем -суб'єктом владних повноважень, за результатами проведеної перевірки податкові повідомлення-рішення, суд відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряє, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, пропорційно та своєчасно.

Матеріали справи свідчать, що спірні податкові повідомлення-рішення не відповідають вказаним критеріям правомірності.

Враховуючи сукупність наведених обставин наряду із правовою специфікою податкових повідомлень-рішень як актів органів державної податкової служби України, яка полягає у тому, що владний припис таких правових актів індивідуальної дії міститься безпосередньо в самому податковому повідомленні-рішенні, а мотиви його винесення, тобто обставини, яким керувався суб'єкт владних повноважень, -у відповідному акті перевірки, на підставі якого і приймався такий правовий акт індивідуальної дії, суд прийшов до висновку, що податкові повідомлення-рішення від 13.02.2012р. № 0000552342, від 13.02.2012р. № 0000562342 є протиправними та підлягають скасуванню, а позовні вимоги -задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати по справі у вигляді судового збору в сумі 2058,89 грн. згідно з ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України присуджуються на користь позивача з Державного бюджету.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Державної податкової служби за №0000552342 від 13.02.2012 року та податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Державної податкової служби за №0000562342 від 13.02. 2012 року.

Присудити на користь позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАХІД-АВТО" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2058,9

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Щербаков В. В.