Ухвала

від 06.12.2012 по справі 2а/1770/1581/2012

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1-й інстанції: Щербаков В.В.,0

Суддя-доповідач:Кузьменко Л.В.

УХВАЛА

іменем України

"06" грудня 2012 р. Справа № 2а/1770/1581/2012

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Кузьменко Л.В.

суддів: Євпак В.В.

Іваненко Т.В.,

при секретарі Зеліковій О.В. ,

за участю сторін:

від позивача: Гарбар О.М., представника за довіреністю,

від відповідача: не з"явились,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "08" червня 2012 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАХІД-АВТО" до Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАХІД-АВТО» звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.02.2012р. № 0000552342, від 13.02.2012р. № 0000562342.

На обґрунтування позовних вимог зазначив, що ТОВ «ЗАХІД-АВТО» правомірно віднесено до складу валових витрат та до складу податкового кредиту за вересень 2011 року податок на додану вартість в сумі 95000,00 грн. по господарським операціям з ТОВ «Тетралон», оскільки видаткові накладні, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) та податкові накладні, видані на суму податку на додану вартість, сплаченого ТОВ «ЗАХІД-АВТО» в ціні товарів, призначених для використання в межах господарської діяльності позивача, оформлені належним чином та виписані суб'єктом господарювання, який був зареєстрований платником податку на додану вартість. Вказав, що висновки податкового органу про безпідставність формування ТОВ «ЗАХІД-АВТО» валових витрат та податкового кредиту у вказаних сумах зводяться до встановлення фактів незнаходження за податковою адресою ТОВ «Тетралон», а також на підставі висновків акту від 30.12.2011р. № 4945/23-100/36955253 про неможливість проведення позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ «Тетралон» (код за ЄДРПОУ 36955253) з питань взаємовідносин з контрагентами за вересень 2011 року.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 08 червня 2012 року позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Державної податкової служби за №0000552342 від 13.02.2012 року та за №0000562342 від 13.02. 2012 року.

З постановою суду першої інстанції не погодився відповідач, подав апеляційну скаргу, в якій з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить вказану постанову скасувати та ухвалити нову про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як слідує з матеріалів справи, ДПІ у м. Рівне з 17.01.2012 р. по 23.01.2012р. було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ЗАХІД-АВТО» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Тетралон» (код 36955253) їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.09.2011р. по 30.09.2011р.

За наслідками проведення перевірки ДПІ у м. Рівне складено Акт № 79/23-100/33871806 від 30.01.2012р.

Актом перевірки зафіксовано, що ТОВ «ЗАХІД-АВТО» в порушення п. 44.1 ст. 44 Розділу І, п. 138.8 ст. 138, пп. 138.10.1 п. 138.10 ст. 138, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Розділу ІІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ (із змінами та доповненнями) занижено податок на прибуток на загальну суму 87139,00 грн. (в т.ч. в ІІІ кварталі 2011р. на суму 87139,00 грн.) та в порушення п. 44.1 ст. 44 Розділу І, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1 ст. 198, п. 198.3 ст. 198, п. 198.6 ст. 198 Розділу V Податкового кодексу України занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 95000,00 грн. (в т.ч. за вересень 2011р. на суму 95000,00 грн.), сформованих по господарських операціях з ТОВ «Тетралон».

На підставі Акту перевірки ДПІ у м. Рівне прийняті податкові повідомлення-рішення: від 13.02.2012р. № 0000552342, яким ТОВ «ЗАХІД-АВТО» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 87139,00 грн. (в т.ч. 87139,00 грн. основного платежу і 0,0 грн. штрафних санкцій); від 13.02.2012р. № 0000562342, яким ТОВ «ЗАХІД-АВТО» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах на суму 180750,00 грн. (в т.ч. 95000,00 грн. основного платежу і 23750,00 грн. штрафних санкцій).

Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржувалися позивачем в адміністративному порядку, проте рішенням про результати розгляду скарги ДПС у Рівненській області від 17.04.2012р. № 5715/10-210/36 залишено без змін оскаржувані податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівне від 13.02.2012р.

Висновки податкового органу щодо допущення позивачем виявлених і описаних в акті перевірки порушень базуються на тому, що позивачем не підтверджено транспортування товару та факт отримання товару від ТОВ «Тетралон»за договором поставки від 08.08.2011р. № 08-10 та від 01.08.2011р. № 08-10, замовленням-угодою від 20.09.2011р. № 12/1 та від 20.09.2011р., оскільки позивач не надав податковому органу ТТН.

Відповідач в акті перевірки та в апеляційній скарзі посилається на відсутність у ТОВ «Тетралон» орендованих складських приміщень та транспортних засобів, а контрагент останнього - ПП «Лісса», з яким укладено договори на проведення монтажних, ремонтних, транспортних та інших робіт (послуг) згідно усних та письмових домовленостей, а також на здійснення поставки будівельних матеріалів, продукції та обладнання, та його контрагенти - "Оптметалстрой" та ПП " Кривбасінтерпром" господарську діяльність не здійснювали з огляду на місцезнаходження майна, реальний час здійснення операцій, наявності трудових ресурсів, виробничо - складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, засобів для транспортування та іншого майна, необхідного для здійснення господарської діяльності. При цьому відповідач посилається на листи ДПІ у Подільському районі м. Києва від 19.12.2011р. № 13033/7/23-413 щодо результатів позапланової невиїзної перевірки ПП «Лісса» (код ЄДРПОУ 32423340) з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту в декларації з ПДВ за вересень 2011р., акт від 07.12.2011р. № 493/23-404/32423340, акт ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва від 30.12.2011р. № 4945/23-100/36955253 про неможливість проведення позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ «Тетралон» (код за ЄДРПОУ 36955253) з питань взаємовідносин з контрагентами за вересень 2011 року, акт від 23.11.2011р. №947/234/36607420 щодо неподання звітності ПП «Кривбасінтерпром» за формою 1-ДФ за ІІ та ІІІ квартал 2011р. та відсутність підприємства за місцезнаходженням. З огляду на вказані в актах перевірок обставини податковими органами зроблено висновки, що вказаними платниками договори відповідно до п. 1 ст. 215, п. 2 ст. 215, п. 1 ст. 203, п. 5 ст. 203 ЦК України є нікчемними, і в силу ст. 216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Таким чином податковий орган дійшов висновку, що усі операції купівлі-продажу ПП «Лісса» з ТОВ «Оптметаллстрой» та ПП «Кривбасінтерпром» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є недійсними по ланцюгу до «вигодонабувача». А відтак, ПП «Лісса» не мало необхідних умов для виконання договорів постачання, укладених з ТОВ «Тетралон» і правочини, здійснені ТОВ «Тетралон з контрагентом-постачальником є такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків (п. 5 ст. 203 ЦК України) та згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України суперечать інтересам держави та є недійсними.

З матеріалів справи слідує, що між ТОВ «ЗАХІД-АВТО» (Покупець) та ТОВ «Тетралон» (Постачальник) було укладено договори: договір поставки від 08.08.2011р. № 08-10 та від 01.08.2011р. № 08-10; замовлення-угода від 20.09.2011р. № 12/1 та від 20.09.2011р. № 12/2 на виконання ремонту і ТО транспортних засобів і агрегатів.

На виконання умов договору поставки від 01.08.2011р. №08-10 ТОВ «Тетралон» виписано для ТОВ «ЗАХІД-АВТО» видаткову накладну від 30.09.2011р. № 00033 та податкову накладну від 30.09.2011р. №33 на купівлю дизельного палива та кузова КрАЗ на загальну суму 205500,00 грн. (ПДВ 41100,00 грн.).

На виконання умов договору від 08.08.2011р. №08-10 ТОВ «Тетралон» виписано для ТОВ «ЗАХІД-АВТО» акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.09.2011р. №9, податкову накладну від 30.09.2011р. №34 на перевезення вантажними автомобілями, послуги екскаватором, бульдозером на загальну суму 187500,00 (ПДВ 37500,00 грн.).

На виконання умов замовлення-угод від 20.09.2011р. № 12/1 та № 12/2 по ремонту і ТО транспортних засобів ТОВ «Тетралон» виписано для ТОВ «ЗАХІД-АВТО» акт-прийняття робіт (надання послуг) від 30.09.2011р. №10, податкову накладну від 30.09.2011р. №35 по капітальному ремонту гідроустановки, заміни стріли до автокрану на суму 82000,00 грн. (ПДВ 16400,00 грн.).

Оплату за товар позивачем проведено згідно платіжних доручень на суму 635000,00 грн. (ПДВ 105833,34 грн.). Кредиторська заборгованість ТОВ «ЗАХІД-АВТО» перед ТОВ «Тетралон» становить 35000,00 грн..

Податок на додану вартість на підставі вищевказаних податкових накладних позивачем в повному обсязі віднесений до складу податкового кредиту за вересень 2011р. в сумі 95000,00 грн., що стверджується податковою декларацією з податку на додану вартість за вересень 2011 року від 20.10.2011р. № 9009201326, яка долучена до матеріалів справи (рядок 10.1 «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) з податком на додану вартість на митній території України товарів (послуг) та необоротних активів з метою їх використання виключно у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та нульовою ставкою»).

Відповідно до долучених до матеріалів справи первинних документів ТОВ «ЗАХІД-АВТО» віднесено до складу рядка 05.1.11 «Прямі матеріальні витрати»05.1 Собівартість придбаних та реалізованих товарів (робіт, послуг) Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за ІІІ квартал 2011р. від 09.11.2011р. № 147024 вартість дизпалива у сумі 109366,67 грн. (згідно акту списання від 30.09.2011р. № СпТ-000015 частина дизпалива в кількості 13600 л. на суму 109366,67 грн., придбаного згідно накладної від 30.09.2011р. № 33, списано на виробництво (23 «Виробництво») і віднесено до складу витрат підприємства за ІІІ квартал 2011р. Як встановлено відповідачем під час проведення перевірки позивача за даними бухгалтерського обліку по субрахунку 203 «Паливо» ТМЦ: дизпаливо станом на 30.09.2011р. є залишки дизельного палива в кількості 7400 л. на суму 59508,33 грн. (не віднесено до складу витрат в ІІІ квартал 2011р). Позивачем долучено до матеріалів справи договір зберігання нафтопродуктів від 01.09.2011р. №2, укладений між ТОВ «ЗАХІД-АВТО» та ТОВ «Рембудмонтаж». Згідно даного договору поставлене дизельне паливо ТОВ «Тетралон» зберігалося в цистернах заправки ТОВ «Рембудмонтаж», а в подальшому використане у власній господарській діяльності позивача, що підтверджується актами списання дизельного палива, що долучені до матеріалів справи.

ТОВ «ЗАХІД-АВТО» віднесено до складу рядка 05.1.7 «Вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, надання послуг 05.1 Собівартість придбаних та реалізованих товарів (робіт, послуг) Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за ІІІ квартал 2011р. від 09.11.2011р. № 147024 вартість послуг перевезення (акт виконаних робіт від 30.09.2011р. № 9) у сумі 187500,00 грн., до складу рядка 06.1.5.2 «Витрати на ремонт та поліпшення об'єктів основних засобів рядка 06.1 Загальновиробничі витрати Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за ІІІ квартал 2011р. від 09.11.2011р. № 147024 вартість послуг ремонту (акт виконаних робіт від 30.09.2011р. №10 у сумі 82000,00 грн.. Необхідність отримання таких послуг у господарській діяльності позивача пов'язана з поломкою автотранспортного засобу під час надання послуг автоперевезення у південно-східних областях України, що підтверджується долученими до матеріалів справи посвідченнями на відрядження водія автовозу ОСОБА_5 (термін відрядження -25 днів, згідно наказу від 31.08.2011р. № 21-к).

Вартість придбаного кузова КрАЗ 6510 (1 шт.) у сумі 36625,00 грн. (без ПДВ), придбаного згідно накладної від 30.09.2011р. № 33 до складу валових витрат ТОВ «ЗАХІД-АВТО» за ІІІ квартал 2011р. не віднесено, що і не заперечується сторонами у судовому засіданні. Як встановлено судом, даний кузов КрАЗ 6510 в періоді, що перевірявся обліковувався на рахунку 15-«Капітальні інвестиції» і в ІІІ кварталі 2011р. не був введений в експлуатацію товариством.

Вищеописані операції відображені в бухгалтерському обліку позивача в повній мірі.

Не заперечуючи в цілому правильність податкового обліку та звітності позивача в розрізі формування валових витрат та податкового кредиту за вересень 2011 року, відповідач стверджує, що виявлене порушення призвело до завищення позивачем валових витрат та податкового кредиту.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції правильно виходив з приписів п. 138.2 ст. 138, п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ (із змінами та доповненнями).

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом -193.1 статті 193 цього Кодексу (17 %, або 0 %) протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. 198.2 ст. 198 ПКУ датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В силу вимог п. 198.6 ст. 198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені Податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Надані до матеріалів справи документи свідчать про те, що постачальником товарів (робіт, послуг) -ТОВ «Тетралон» були виписані позивачу податкові накладні, які містять всі, передбачені ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), реквізити та відповідають вимогам наказу ДПА України від 21.12.2010р. № 969 «Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2010р. за № 1401/18696, що був чинним до 16.12.2011 року.

На момент виписування податкових накладних контрагент позивача -ТОВ «Тетралон» набув прав юридичної особи та був зареєстрованим платником податку на додану вартість.

Відповідно, податковий кредит, сформований позивачем на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Тетралон» вважається підтвердженим.

Що стосується посиланнь податкового органу на відсутність у позивача товарно-транспортних накладних, та суд першої інстанції правильно зазначив, що відсутність ТТН, належним чином оформлених подорожних листів та/або шляхових листів на міжміські перевезення, свідчить лише про порушення законодавства про автомобільний транспорт, а не податкового законодавства. Оскільки податковим органом в ході перевірки не було встановлено, що саме позивач повинен був здійснювати розвантаження товару, або оплачувати вартість його поставки, тобто являвся вантажоодержувачем за умовами відповідних правочинів, як і не було встановлено, що ТОВ «Тетралон» передавало призначений для позивача товар будь-якій транспортній організації для перевезення, і, відповідно, являлося вантажовідправником, то відсутність у документообігу позивача товарно-транспортних накладних за певний період, при наявності інших документів, якими підтверджено факт відпуску та приймання товарно-матеріальних цінностей, не може спростовувати факту придбання позивачем товару.

Крім того, відповідачем не надано суду жодних доказів того, що ТОВ «Тетралон» не було спроможним здійснити господарські операції з поставки товарів. Установчі та статутні документи контрагентів позивача не визнані в установленому порядку недійсними. Та обставина, що постачальник не знаходився за податковою адресою, мав господарські взаємовідносини з підприємствами, які мають стан 23 -«місцезнаходження не встановлене», не впливає на право позивача (покупця) на віднесення до валових витрат та складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість такому постачальнику товару.

Наводячи позицію про нікчемність правочину (відсутність господарських операцій та мети на отримання прибутку), податковий орган зазначає, що такі договірні відносини направлені на порушення публічного порядку, спрямованого на незаконне заволодіння майном держави, безпосередньо шляхом ухилення від сплати до державного бюджету обов'язкових платежів, що складають систему наповнення такого бюджету.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту розірвання, визнання недійсним чи неукладеним правочину між позивачем та його контрагентом так само не навів суду податковий орган доказів щодо постановлення судом вироку в кримінальній справі щодо посадових осіб позивача чи його контрагента.

За таких обставин повністю обгрунтованим, на думку колегії суддів, є заснований на положеннях п.п.198.1 -198.3, п.198.6, ст.198, п.п.201.1, 201.7 ст.201 Податкового кодексу України висновок суду першої інстанції про необгрунтованість позиції відповідача щодо наявності підстав для збільшення позивачу грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів із наведеними висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а постанову суду - без змін

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "08" червня 2012 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.В. Кузьменко

судді: В.В. Євпак Т.В. Іваненко

Повний текст Ухвали виготовлено "07" грудня 2012 р.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАХІД-АВТО" вул.Федорова,7,м.Рівне,33000

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби вул. Відінська, 8,м.Рівне,33000