Постанова

від 20.06.2012 по справі 6417/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а- 6417/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2012 р. м. Харків

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шевченко О.В.,

при секретарі Нікітенко Л.Ю.,

за участю представників позивача Лещенко Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного малого підприємства "Марал" про стягнення адміністративно-господарських санкцій,-

ВСТАНОВИВ:

Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з адміністративним позовом до Приватного малого підприємства "Марал", в якому просить суд стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у 2011 році в сумі 5411,11грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій в сумі 37,80грн., всього 5448,91грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»на підприємстві відповідача у 2011 році норматив для працевлаштування інвалідів складав 1 робоче місце. Отже, відповідачем не виконано норматив 1 робочого місця по працевлаштуванню інвалідів. Розмір середньорічної заробітної плати на підприємстві за 2011 рік становить 10822,22 грн. Таким чином, заборгованість складається з адміністративно-господарських санкцій в сумі 5411,11грн. та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій в сумі 37,80 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив стягнути з відповідача адміністративно-господарську санкцію в розмірі 5448,91грн.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Відповідач відзив на позов не надав, правом участі в судовому засіданні не скористався.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.3 ст.18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»№ 875-ХІІ від 21.03.1991р. підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною 1 статтею 19 Закону № 875-ХІІ встановлений норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньо облікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 чоловік -у кількості одного робочого місця. Відповідно до ч.3 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Судом встановлено, що відповідно до ч.1 ст.19 зазначеного закону та згідно форми 10-ПІ «Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів»за 2011 рік середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу відповідача у 2011 році становила 9 осіб, тобто, норматив для працевлаштування інвалідів складав 1 робоче місце.

Відповідно до п.2 «Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування», затвердженого Постановою КМ України № 70 від 31.01.2007р. інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Згідно ст.18-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Відповідно до положень ч.4 ст.20 Закону України "Про зайнятість населення" №803-ХІІ від 01.03.1991р. підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з незалежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством. Несвоєчасна реєстрація або відмова від неї, порушення порядку подання адміністративних даних тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Таким чином, законодавством передбачена обов'язковість щомісячного подання підприємствами, установами і організаціями незалежно від форми власності звітності про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, до місцевих центрів зайнятості.

Згідно листа Чугуївського міськрайцентру зайнятості від 28.05.2012р. № 1162 протягом 2011 року Приватне мале підприємство "Марал" не надавало інформацію про наявність вільних робочих місць за формою 3-ПН із зазначенням вакансій для інвалідів.

Як вбачається із звіту по формі № 10-ПІ, наданого відповідачем до Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, протягом 2011 року на підприємстві відповідача інваліди не працювали.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач не вчинив всіх передбачених законодавством заходів щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, що свідчить про наявність вини відповідача як умови настання господарсько-правової відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.

Статтею 20 Закону № 875-ХІІ встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Відповідно до ч.1 ст.238 Господарського кодексу України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Стаття 218 ГК України передбачає, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Таким чином, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані за порушення правил, встановлених законодавчими актами.

Відповідач не надав до суду доказів, що спростовують вимоги адміністративного позову.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позов щодо стягнення з відповідача адміністративно-господарської санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів в сумі 5896,94 грн. та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій в сумі 9,44грн. є обґрунтованим, доведеним і таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України суд-,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного малого підприємства "Марал" про стягнення адміністративно-господарських санкцій -задовольнити.

Стягнути з Приватного малого підприємства "Марал" (вул. Комарова, 3/1, (приміщення стоматкабінету) м. Чугуїв, Харківська обл., 63503, МФО 380805, р/р 26008145727 у Раййффайзен банк Аваль м. Київ, код ЄДРПОУ 21221107) на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (61022, м. Харків, Держпром, 1 під., 1 пов., к.16, код ЄДРПОУ 14070760, одержувач: р/р 31219230700003, МФО 851011, код одержувача: 37999654, УДКСУ у Дзержинському районі м. Харкова) адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів в сумі 5411,11грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарські санкцій в сумі 37,80грн., всього 5448.91 (п'ять тисяч чотириста сорок вісім) грн. 91 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо суб'єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлено 25 червня 2012 року.

Суддя Шевченко О.В.