14/51-07(41/36-07)
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2008 р. № 14/51-07(41/36-07)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:суддів:Добролюбової Т.В.,Гоголь Т.Г.,Швеця В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Фонду державного майна України
на рішенняГосподарського суду Дніпропетровської області від 14 лютого 2008 року
у справігосподарського суду№ 14/51-07(41/36-07)Дніпропетровської області
за позовомДочірнього підприємства "Оріль"
до 1) Закритого акціонерного товариства "Оріль"2) Дніпропетровської міської ради
провизнання права власності
за участю представників сторін від:
позивача: не з'явилися, належним чином повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги,
відповідача 1): не з'явилися, належним чином повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги,
відповідача 2): не з'явилися, належним чином повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги
скаржника: Комарницька О.Б. (дов. від 12.06.08),
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2006 року Дочірнє підприємство "Оріль" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ЗАТ "Оріль", Дніпропетровської міської ради про визнання права власності на будівлю гуртожитку, розташовану за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 46 з урахуванням виконаної реконструкції.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14 лютого 2007 року (суддя Панна С.П.) позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись з винесеним судом першої інстанції рішенням, Фонд державного майна України (особа, яка не була залучена до участі у справі), звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення у даній справі скасувати, а справу скерувати до суду першої інстанції для нового розгляду. Касаційна скарга Фонд державного майна України вмотивована доводами щодо порушення господарським судом приписів статті 11110 ГПК України, оскільки прийняте судом оскаржуване рішення стосуються прав та обов'язків скаржника, як особи, що не була залучена до участі у справі. Скаржник зазначив, що укладений між ним і ЗАТ "Оріль" договір купівлі-продажу від 08.09.93 не є правовою підставою для набуття останнім права власності на будівлю гуртожитку, розташовану за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 46, а відтак спірне приміщення є об'єктом державної власності.
Заслухавши суддю - доповідача Швеця В.О., пояснення представника скаржника, перевіривши правильність застосування господарським судом норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі статтею 107 ГПК України сторони у справі мають право подати касаційну скаргу, а прокурор касаційне подання на рішення місцевого господарського суду, що набрало законної сили, та постанову апеляційного суду. Касаційну скаргу мають право подати також особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх прав і обов'язків.
Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, останнім вирішувалося питання про визнання за Дочірнім підприємством "Оріль" права власності на будівлю гуртожитку, розташовану за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 46.
Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд виходив з того, що перший відповідач своїм рішенням передав спірний об'єкт до статутного фонду (у власність) ДЖКП "Комфорт" АТ "Оріль", будучи законним його власником в силу укладеного між ним і Фондом державного майна України договору купівлі-продажу майна КП-151 від 08.09.93 і розшифровкою основних засобів по залишковій вартості на 28.10.93, що є невід'ємною частиною договору. Земельна ділянка, на якій знаходиться спірний об'єкт, загальною площею 0,1219, згідно з земельно-кадастровою документацією знаходиться у користуванні ЗАТ "Оріль". Крім того, посилаючись на статті 115, 316, 376 ЦК України, статтю 144 ГК України, частину першу статті 12 Закону України "Про господарські товариства" і частину першу статті 20 Закону України "Про власність", суд дійшов висновку, що спірне приміщення, місцезнаходження якого: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 46 було переплановано та переобладнано позивачем без належного дозволу, тобто є самочинним будівництвом. Враховуючи приписи частини третьої статті 376 ЦК України суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання за позивачем права власності на вказаний об'єкт.
У касаційній скарзі Фонд державного майна України вказав, що укладений між ним і ЗАТ "Оріль" договір купівлі-продажу від 08.09.93 не є підставою для набуття останнім права власності на будівлю гуртожитку, розташовану за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 46, оскільки розшифровка основних засобів по залишковій вартості на 28.10.93 як невід'ємна частина договору не підписана Фондом державного майна України, а відтак спірний об'єкт залишився в державній власності. У зв'язку з чим, прийняте господарським судом рішення, яким визнано права власності на будівлю гуртожитку за ДП "Оріль" скаржник вважає незаконним та таким, що порушує права та охоронювані законом інтереси Фонду державного майна України як власника спірного майна.
У судовому засідання Вищого господарського суду України, представник Фонду державного майна України послався також на порушення господарським судом приписів статей 4-6 127 Житлового кодексу Української PCP статті З Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" згідно з якими гуртожитки є об'єктами державного житлового фонду, а відтак не підлягають приватизації.
Враховуючи викладене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з твердженнями Фонду державного майна України, що оскаржуване рішення зачіпає його права та інтереси, що в силу пункту 3 частини другої статті 11110 Господарського процесуального кодексу України є підставою для його скасування з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді суду слід врахувати наведене, ретельно з'ясувати обставини справи, надати їм належну, об'єктивну юридичну оцінку, вирішити питання щодо залучення скаржника до розгляду справи та винести законне та обґрунтоване рішення.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Фонду державного майна України задовольнити.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14 лютого 2008 року у справі № 14/51-07 (41/36-07) скасувати. Матеріали справи скерувати для нового розгляду до Господарського суду Дніпропетровської області.
Головуючий суддя: Т. Добролюбова
Т. Гоголь
Судді:
В. Швець
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 13.11.2008 |
Оприлюднено | 16.12.2008 |
Номер документу | 2509586 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Швець В.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні