Рішення

від 25.11.2008 по справі 33/361

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

33/361

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом                дочірнього підприємства Торговий Дім «Вінніфрут»Відкритого

                              акціонерного  товариства «Вінніфрут»в особі Київської філії

до                             товариства  з обмеженою відповідальністю «Севастополь»

про                            стягнення 4 284,79 грн.

За участю представників сторін:

від позивача:      Григоркіна Н.Д. –представник за довіреністю б/н  від 02.06.2008 року;                    

від відповідача:  не з'явився.

встановив :

Дочірнє підприємство Торговий Дім «Вінніфрут»Відкритого акціонерного товариства «Вінніфрут»в особі Київської філії звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до  товариства  з обмеженою відповідальністю «Севастополь» про стягнення боргу в сумі 4 284,79 грн.

03.01.2007 року сторони уклали договір поставки № 62/10/639, відповідно до умов якого постачальник (позивач) зобов'язується поставити у зумовлені строки (строк) товар покупцю (відповідачу), а покупець зобов'язується прийняти цей товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Під терміном «товар», що вживається у цьому договорі, сторони розуміють продукцію, яка вказана в Специфікації до цього договору, яка є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п. 4.1 договору № 62/10/639 від 03.01.2007 року зобов'язання щодо оплати товару виникає у покупця (відповідача) за умови надання йому постачальником (позивачем) наступних документів: - накладної,  на підставі якої отриманий товар (крім випадків попередньої оплати товару); - рахунку-фактури; - податкової накладної.

Згідно п. 4.2 вищевказаного договору, сторони дійшли до згоди про можливість оплати товару у наступному порядку: покупець здійснює оплату товару протягом 45 (сорока п'яти) календарних днів з дня отримання товару.  Згідно п. 4.4. цього ж договору, сторони домовились, що днем здійснення оплати товару вважається день, в якому сума, що підлягає сплаті, перераховується з банківського рахунку покупця на банківський рахунок постачальника.

        Виконуючи умови даного договору позивач поставив відповідачу товар. На підтвердження зазначеного факту в матеріалах справи наявні підписані сторонами видаткові накладні.  Оплату за отриманий товар відповідач здійснив лише частково.

Представниками сторін був підписаний та скріплений печатками акт звірки взаєморозрахунків за період за перше півріччя 2008 року, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем становить 6 711,91 грн.

Товариство  з обмеженою відповідальністю «Севастополь»після отримання акту звірки взаєморозрахунків частково оплатило заборгованість.

12.08.2008 року позивач відправив відповідачу вимогу за вих. № 600  з проханням сплатити заборгованість в семиденний термін, яка залишилась без відповіді.

Відповідно до акту звірки взаєморозрахунків, який позивач направив відповідачеві, за період з 01.05.2008 р. по 21.11.2008 р. сума заборгованості становить 4 284,79 грн.

У судове засідання 28.10.2008 року представник позивача не з'явився, про поважні причине неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі № 33/361 від 10.10.2008 року не виконав. Представник відповідача в судове засідання з'явився та подав клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з неотриманням позовної заяви в результаті зміни свого місцезнаходження.

Відповідно до ст. ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи факт нез'явлення в судове засідання представника позивача та необхідністю витребування нових доказів, суд відклав розгляд справи на 11.11.2008 р.

11.11.2008 року представник відповідача в судове засідання не з'явився, витребуваних судом документів не подав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином. Представник позивача в судове засідання з'явився та частково виконав вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі № 33/361 від 10.10.2008 року.

Відповідно до ст. ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи факт нез'явлення в судове засідання представника відповідача та необхідністю витребування доказів по справі, суд відклав розгляд справи на 25.11.2008 р.

25.11.2008 року представник відповідача в судове засідання не з'явився, витребуваних судом документів не подав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином. Представник позивача в судове засідання з'явився та подав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі № 33/361 від 10.10.2008 року, надав пояснення по справі та  просив стягнути з відповідача заборгованість в сумі 4 284,79 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.  

03.01.2007 року сторони уклали договір поставки № 62/10/639, відповідно до умов якого постачальник (позивач) зобов'язується поставити у зумовлені строки (строк) товар покупцю (відповідачу), а покупець зобов'язується прийняти цей товар та сплатити за нього певну грошову суму.

        Виконуючи умови даного договору позивач поставив відповідачу товар. На підтвердження зазначеного факту в матеріалах справи наявні підписані сторонами видаткові накладні.  Оплату за отриманий товар відповідач здійснив лише частково.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 265 ГК України передбачає, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 статті 266 ГК України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Згідно ч. 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частина 1 статті 692 ЦК України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно п. 4.3 вищевказаного договору, сторони дійшли до згоди про можливість оплати товару у наступному порядку: покупець здійснює оплату товару протягом 45 (сорока п'яти) календарних днів з дня отримання товару.  Згідно п. 4.4. цього ж договору, сторони домовились, що днем здійснення оплати товару вважається день, в якому сума, що підлягає сплаті, перераховується з банківського рахунку покупця на банківський рахунок постачальника.

12.08.2008 року позивач відправив відповідачу вимогу за вих. № 600  з проханням сплатити заборгованість в семиденний термін, яка залишилась без відповіді.

Згідно ч.2 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України  та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Представниками сторін був підписаний та скріплений печатками акт звірки взаєморозрахунків за період за перше півріччя 2008 року, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем становить 6 711,91 грн.

Товариство  з обмеженою відповідальністю «Севастополь»після отримання акту звірки взаєморозрахунків частково оплатило заборгованість, що підтверджується банківською випискою, яка знаходиться в матеріалах справи. Відповідно до акту звірки взаєморозрахунків, який позивач направив відповідачеві, за період з 01.05.2008 р. по 21.11.2008 р. сума заборгованості становить 4 284,79 грн.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за поставлений товар у відповідача перед позивачем в сумі 4 284,79 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч.5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч.5 ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з  товариства  з обмеженою відповідальністю «Севастополь»(03186, м. Київ, бульв. Чоколівський, 6, р/р 26005001308968 в ЗАТ «ОТП Банк», МФО 300528, код ЄДРПОУ 24362305) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь дочірнього підприємства Торговий Дім «Вінніфрут»Відкритого акціонерного товариства «Вінніфрут»в особі Київської філії (02099, м. Київ, вул. Зрошувальна, 5; р/р 26003001648001 в ВАТ КБ «Надра»м. Києва, МФО 32003, код ЄДРПОУ 25965307) суму основного боргу 4 284 (чотири тисячі двісті вісімдесят чотири гривні) грн. 79 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 102 (сто дві гривні) грн. 00 коп. та 118 (сто вісімнадцять гривень) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу .

        3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

       Суддя                                                                                                                С.М.Мудрий