Рішення
від 25.11.2008 по справі 33/391
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

33/391

 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційний центр «Агротехнології»

до                            приватного підприємства «МПЗ Білакі МІЕ»

про                           стягнення 5 760,47 грн.

                    

За участю представників сторін:

від позивача:       Зімін С.В.– представник за довіреністю б-н. від 01.01.2008 року;

від відповідача:  не з'явився.

встановив :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інноваційний центр «Агротехнології»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до приватного підприємства «МПЗ Білакі МІЕ»про стягнення заборгованості в сумі 5 760,47 грн. за договором купівлі-продажу № 105 від 20.02.20057року.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між ним та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу № 105 від 20.02.2007 року, відповідно до умов якого продавець (позивач) зобов'язується постачати кишкову оболонку та іншу тваринну сировину, або іншу оболонку чи сировину для харчового виробництва, надалі –«товар», з необхідними супроводжувальними документами та передавати товар у власність покупця (відповідача), а покупець зобов'язується прийняти товар та здійснити оплату за нього у повному обсязі на умовах даного договору.

Відповідно до п. 1.2 вищеназваного договору, продавець передає товар у кількості та асортименті, передбаченими у заявках покупця. Відповідно до п. 1.3 право власності на товар переходить від продавця до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін специфікації, яка засвідчує момент передачі товару. П. 1.4 цього договору передбачено, що загальну суму договору складає сума усіх накладних до нього.

На виконання умов договору купівлі-продажу № 105 від 20.02.2007 року позивачем відповідачу був поставлений товар на загальну суму 7 208,35 грн. На підтвердження зазначеного факту в матеріалах справи наявна видаткова накладна №  РН-0000148  від 31.05.2007 року на суму 7 208,35 грн.

Відповідно до п. 3.3 договору купівлі-продажу № 105 від 20.02.2007 року термін поставки товару –протягом одного дня, після того, коли покупець подав заявку, а продавець підтвердив наявність товару на складі.

П. 3.6 цього ж договору передбачено, що при відсутності письмової заявки покупця та фактичному одержанні останнім товару по цьому договору від покупця, вважається що сторони цього договору погодили заявку на продаж товару по цьому договору в усному порядку.

П. 6.4. договору  купівлі-продажу № 105 від 20.02.2007 року передбачено, що покупець здійснює оплату за товар у повному обсязі з моменту переходу до нього права власності, відповідно до п. 1.3 цього договору.

Відповідач частково розрахувався за отриманий товар у сумі 1 447,88 грн., у зв'язку з цим заборгованість становить 5 760,47  грн.

Також, між сторонами був підписаний акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого відповідач визнав, що станом на 31.12.2007 року сума заборгованості позивачу становить 5 760,47 грн.

У судове засідання 10.11.2008 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/391 від 21.10.2008 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив. Представник позивача в судове засідання з'явився та частково виконав вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі № 33/391 від 21.10.2008 року.

Відповідно до ст. ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи факт нез'явлення в судове засідання представника позивача, суд відклав розгляд справи на 25.11.2008 р.

25.11.2008 року представник відповідача в судове засідання не з'явився, витребуваних судом документів не подав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином. Представник позивача в судове засідання з'явився та подав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі № 33/391 від 21.10.2008 року, надав пояснення по справі та  просив стягнути з відповідача заборгованість в сумі 5 760,47 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу № 105 від 20.02.2007 року, відповідно до умов якого продавець (позивач) зобов'язується постачати кишкову оболонку та іншу тваринну сировину, або іншу оболонку чи сировину для харчового виробництва, надалі –«товар», з необхідними супроводжувальними документами та передавати товар у власність покупця (відповідача), а покупець зобов'язується прийняти товар та здійснити оплату за нього у повному обсязі на умовах даного договору.

Відповідно до п. 1.2 вищеназваного договору, продавець передає товар у кількості та асортименті, передбаченими у заявках покупця. Відповідно до п. 1.3 право власності на товар переходить від продавця до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін специфікації, яка засвідчує момент передачі товару. П. 1.4 цього договору передбачено, що загальну суму договору складає сума усіх накладних до нього.

Відповідно до ч.1 статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 статті 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Частина 1 статті 691 ЦК України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ч.1 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ч.2 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

П. 6.4. договору купівлі-продажу № 105 від 20.02.2007 року передбачено, що покупець здійснює оплату за товар у повному обсязі з моменту переходу до нього права власності, відповідно до п. 1.3 цього договору. Відповідно до п. 1.3 право власності на товар переходить від продавця до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін специфікації, яка засвідчує момент передачі товару. П. 1.4 цього договору передбачено, що загальну суму договору складає сума усіх накладних до нього.

Відповідно до ч.1 статті 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на виконання умов договору купівлі-продажу № 105 від 20.02.2007 року поставив товар відповідачу на загальну суму 7 208,35 грн., що підтверджується видатковою накладною №  РН-0000148  від 31.05.2007 року на суму 7 208,35 грн.

Відповідно до п. 3.3 договору купівлі-продажу № 105 від 20.02.2007 року термін поставки товару –протягом одного дня, після того, коли покупець подав заявку, а продавець підтвердив наявність товару на складі.

П. 3.6 цього ж договору передбачено, що при відсутності письмової заявки покупця та фактичному одержання останнім товару по цьому договору від покупця, вважається що сторони цього договору погодили заявку на продаж товару по цьому договору в усному порядку.

Відповідач частково розрахувався з позивачем за вищезазначеною накладною на суму 1 447,88 грн., що підтверджується банківськими виписками, які знаходяться в матеріалах справи.

Також, між сторонами був підписаний та скріплений печатками акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого відповідач визнав, що станом на 31.12.2007 року сума заборгованості позивачу становить 5 760,47 грн.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України  та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за договором у відповідача перед позивачем в сумі 5 760,47 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ч.5 ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з приватного підприємства «МПЗ Білакі МІЕ»(01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 2, кв. 40; р/р 2600240104 в ВАТ «СЕБ Банк», МФО 300175, код ЄДРПОУ 34478847) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційний центр «Агротехнології»(03022, м. Київ, вул. Трутенко, 8; р/р 26002010033567 в ВАТ «Укрексімбанк»м. Київ, МФО 322313, код ЄДРПОУ 34570064) суму основного боргу 5 760 (п'ять тисяч сімсот шістдесят) грн. 47 коп., витрати  по сплаті державного мита в сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

       Суддя                                                                                                        С.М.Мудрий

                                                                                  

СудГосподарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення25.11.2008
Оприлюднено16.12.2008
Номер документу2509813
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —33/391

Рішення від 25.11.2008

Господарське

Господарський суд міста Києва

Мудрий С.М.

Рішення від 10.07.2007

Господарське

Господарський суд Харківської області

Лаврова Л.С.

Рішення від 26.10.2006

Господарське

Господарський суд Одеської області

Мазур Д.Т.

Постанова від 27.09.2006

Господарське

Господарський суд Донецької області

Новікова Р.Г.

Ухвала від 07.09.2006

Господарське

Господарський суд Донецької області

Новікова Р.Г.

Ухвала від 16.08.2006

Господарське

Господарський суд Донецької області

Новікова Р.Г.

Ухвала від 01.08.2006

Господарське

Господарський суд Донецької області

Часовський Є.П.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні