Постанова

від 17.11.2008 по справі 7/264-21/70

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

7/264-21/70

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

17.11.08                                                                                           Справа  № 7/264-21/70

Львівський апеляційний господарський суд,  в складі колегії:

головуючого-судді:                  Якімець Г.Г.,

суддів:                                         Зварич О.В.,

                                                    Юрченка Я.О.,

при секретарі   Горбач Ю.Б.,

за участю представників:

від позивача (скаржник)  - не з'явився

від відповідача-1 - не з'явився

від відповідача-2 - не з'явився

Розглядається апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Гуцул», б/н, б/д

на рішення  господарського суду  Івано-Франківської області від 07.10.2008 року (підписане 13.10.2008 року), суддя Скапровська І.М.

у справі  №7/264-21/70

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гуцул», м.Івано-Франківськ

до відповідача-1 Закритого акціонерного товариства «Ремпобуттехніка», м.Івано-Франківськ

до відповідача-2 Дочірнє підприємство «Тиса-Хутро»Відкритого акціонерного товариства «Хутро», м.Івано-Франківськ

про визнання недійсним договору купівлі-продажу

в с т а н о в и в :

рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 12.06.2007 року по справі №7/264 позов ТзОВ «Гуцул»до відповідачів ЗАТ «Ремпобуттехніка»та ДП «Тиса-Хутро» ВАТ «Хутро»про визнання недійсним договору купівлі-продажу задоволено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.12.2007 року зазначене рішення скасовано, прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.03.2008 року постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.12.2007 року та рішення господарського суду Івано-Франківської області від 12.06.2007 року по справі №7/264 скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Івано-Франківської області.

Ухвалою Верховного суду України від 19.06.2008 року відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 26.03.2008 року у справі №7/264-21/70.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 07.10.2008 року по справі №7/264-21/70 в позові ТзОВ «Гуцул»про визнання недійсним договору купівлі-продажу відмовлено. В частині позову до відповідача-2 ДП «Тиса-Хутро»ВАТ «Хутро»- провадження у справі припинено.

Рішення суду мотивоване тим, що вимога позивача, який є акціонером відповідача-1,  щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу від 29.11.1999 року, з підстав не затвердження такого договору зборами є безпідставною, оскільки позивач не вказав, яке його право, що визначене Законом України “Про господарські товариства” порушено,  в зв'язку з укладенням зазначеного договору. Суд зазначає про те, що сам лише факт не затвердження зборами акціонерів ЗАТ «Ремпобуттехніка»договору купівлі - продажу від 29.11.1999 року не є підставою для визнання його недійсним.

Поряд з цим, судом першої інстанції провадження у справі щодо відповідача-2 припинено на підставі п.6) ст.80 ГПК України, оскільки згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, стан юридичної особи ДП «Тиса-Хутро»ВАТ «Хутро»припинено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ТзОВ «Гуцул»подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Івано-Франківської області від 07.10.2008 року по справі №7/264-21/70 та передати справу на новий розгляд до господарського суду, вказуючи на те, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи. Зокрема, апелянт зазначає, що відповідно до ст.41 Закону України «Про господарські товариства»відчуження майна проводиться за рішенням загальних зборів  товариства, проте відповідач-1 (ЗАТ «Ремпобуттехніка») позивача (ТзОВ «Гуцул»), як акціонера про проведення загальних зборів акціонерів не повідомляло, загальні збори акціонерів договору купівлі-продажу від 29.11.1999 року не схвалювали. Таким чином, скаржник вказує на те, що договір, від імені ЗАТ “Ремпобуттехніка” укладений представником при відсутності необхідного обсягу цивільної дієздатності. Поряд з цим, апелянт звертає увагу суду на те, що на момент оформлення договору купівлі-продажу нерухомого майна між відповідачами все майно і майнові права ЗАТ «Ремпобуттехніка»перебували у податковій заставі, що підтверджується листом ДПІ в м.Івано-Франківську №24-205/14258 від 06.08.1998 року, ДПІ письмової згоди на відчуження майна не давало.

Крім того, апелянт вказує на те, що судом першої інстанції не вжито заходів щодо виклику в суд раніше залученого в якості третьої особи - приватного нотаріуса Фріс І.П.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином повідомлені про дату та місце розгляду справи.

Оскільки  явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути справу за їхньої відсутності.

Суд, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

29.11.1999 року між ЗАТ “Ремпобуттехніка” (в тексті договору - Продавець) та ДП “Тиса - Хутро”  ВАТ “Хутро” (в тексті договору - Покупець)  укладено договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого ЗАТ “Ремпобуттехніка” продало, а ДП ”Тиса-Хутро” ВАТ ”Хутро” придбало 92/100 (дев'яносто дві сотих) адміністративного корпусу та виробничих  будівель під номером 13, що розташовані:  м. Івано-Франківську по вул. Д.Дудаєва. У пункті 3 договору зазначено, що продаж вчинено за 364325 грн., які ДП “Тиса - Хутро”  ВАТ “Хутро” сплатило, а ЗАТ «Ремпобуттехніка»отримало простими векселями на загальну суму 364325 грн. на момент підписання цього договору.

Передача векселів підтверджується актом приймання-передачі векселів від 29.11.1999р., підписаним представниками ДП «Тиса-Хутро»та ЗАТ «Ремпобуттехніка»та скріплений печатками.

29.11.1999 року 92/100 (дев'яносто дві сотих) адміністративного корпусу та виробничих будівель під номером 13, що розташовані в м.Івано-Франківську по вул.Дж.Дудаєва передані ДП «Тиса - Хутро»ВАТ «Хутро»на підставі акту передачі нерухомого майна, який підписаний уповноваженими представниками та скріплений печатками  ЗАТ «Ремпобуттехніка»та ДП «Тиса - Хутро»ВАТ «Хутро».

Відповідно до ст. 29 ЦК УРСР, який був чинним станом на момент укладення оскаржуваного договору, юридична особа набуває цивільних прав і бере на себе цивільні обов'язки через свої органи, що діють у межах прав, наданих їм за законом або статутом (положенням).

Відповідно до ст. 153 ЦК УРСР договір вважається укладеним, коли сторони в потрібній у належних випадках формі досягнули згоди по всіх істотних умовах.

Відповідно до положень ст. 41 Закону України "Про господарські товариства" до виключної компетенції загальних зборів належить, зокрема, визначення основних напрямів діяльності акціонерного товариства і затвердження його планів та звітів про їх виконання, затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства.

Відповідно до статуту ЗАТ «Ремпобуттехніка», ТзОВ «Гуцул»є акціонером зазначеного товариства.

Статтею 10 Закону України “Про господарські товариства”  визначено права  акціонерів  зокрема право брати участь в управлінні справами товариства  в  порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом;  брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди); право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів,  вийти в установленому порядку з товариства; одержувати інформацію про діяльність товариства, а також можуть мати інші права передбачені законодавчими та установчими документами.

Як вбачається із статуту Закритого акціонерного товариства «Ремпобуттехніка», виконавчим органом Товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є дирекція. Роботою правління керує директор. Директор вправі без доручення здійснювати дії від імені Товариства (п.8.4.1 статуту). До компетенції директора відносяться всі питання діяльності Товариства, крім тих, які чинним законодавством віднесені виключно до компетенції іншого органу Товариства. (п.8.4.2 статуту).

Відповідно до пункту 8.2.2. статуту ЗАТ "Ремпобуттехніка" до компетенції загальних зборів належить затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує двадцять п'ять відсотків статутного фонду товариства.

Таким чином, у разі коли установчими  документами акціонерного товариства право органу цього товариства на укладення договору не обмежено, тобто такий орган підписав договір без порушення наданих йому повноважень, сам факт незатвердження договору після його підписання не може бути підставою для визнання договору недійсним, тому незатвердження зборами акціонерів ЗАТ “Ремпобуттехніка” договору не є підставою для визнання його недійсним.

Відповідно з наведеним, твердження апелянта про те, що оскаржуваний договір підлягає визнанню недійсним, з підстав не затвердження такого договору зборами є безпідставним. Крім того, ТзОВ «Гуцул»не наведено, яке саме право, передбачене Законом України “Про господарські товариства” порушено відповідачем-1, у зв'язку з укладенням  договору  купівлі-продажу від 29.11.1999 року.

З наведеного вбачається, що право ТзОВ «Гуцул», що є акціонером ЗАТ «Ремпобуттехніка»і не є стороною оскаржуваного договору, відповідачем-1 не порушено.

Поряд з цим, у рішенні Конституційного суду  № 18-рп/2004 від 01.12.2004р. зазначено, що акціонер може захищати свої права  чи  охоронювані законом інтереси шляхом звернення до суду  у випадку їх порушення, оспорювання чи невизнання самим акціонером товариства, учасником якого він є, органами чи іншими акціонерами цього товариства. Порядок судового захисту порушених будь-ким у тому числі й третіми особами, прав та охоронюваних законом інтересів акціонерного  товариства, які не  можуть вважатися тотожними простій сукупності індивідуальних охоронюваних законом інтересів його акціонерів, визначаються законом.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, з мотивів відсутності порушеного права позивача.

Стосовно посилань скаржника на те, що на момент оформлення договору купівлі-продажу нерухомого майна між відповідачами все майно і майнові права ЗАТ «Ремпобуттехніка»перебували у податковій заставі, а ДПІ письмової згоди на відчуження мана не давало, колегія суддів зазначає наступне:

Частиною 2 ст.5 Указу Президента України від 04.03.1998року № 167/98 "Про заходи щодо підвищення відповідальності за розрахунки з бюджетами та державними цільовими фондами", який діяв на момент підписання спірного договору, передбачено, що відчуження майна та майнових прав, які перебувають у податковій заставі, може здійснюватися лише за письмовою згодою органів державної податкової служби за місцезнаходженням платника податків. Проте, вказаний Указ не передбачає такого наслідку недотримання вимоги щодо узгодження операцій з активами з податковим органом, як недійсність цивільно-правової угоди, на виконання якої була здійснена відповідна операція.

Слід також зазначити, що в матеріалах справи міститься Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з якого вбачається, що станом на 28.08.2008 року стан юридичної особи - Дочірнього підприємства «Тиса-Хутро»Відкритого акціонерного товариства «Хутро»припинено, з врахуванням чого господарським судом підставно припинено провадження у справі на підставі п.6) ст.80 ГПК України в частині позовних вимог до відповідача-2.

Стосовно зауважень апелянта про не виклик у судове засідання ніби-то залученого в якості третьої особи - приватного нотаріуса Фріс І.П., слід зазначити, що із матеріалів справи вбачається, що приватний нотаріус Фріс І.П., в якості третьої особи на стороні відповідача по даній справі не залучався, тому такий в судове засідання 07.10.2008 року не викликався в якості третьої особи.

Враховуючи наведене, доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.

Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст.101,103,105 ГПК України, суд,                                                         

                                                      постановив:

Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 07.10.2008 року по справі №7/264-21/70 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гуцул»без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Матеріали справи  повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя:                                                                                   Якімець Г.Г.

Судді:                                                                                                           Зварич О.В.

Юрченко Я.О.