Постанова

від 05.07.2012 по справі 24/224

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" липня 2012 р. Справа № 24/224

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого -суддіДерепи В.І., суддів :Бондар С.В., Грека Б.М., -(доповідача у справі), перевіривши матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 05.03.12 у справі№24/224 господарського суду Донецької області за позовомПублічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" доДержавного підприємства "Селидіввугілля", Державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія" простягнення суми за участю представників від: позивачане з'явилися, були належно повідомлені, відповідачане з'явилися, були належно повідомлені

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство "Донецькобленерго" звернулось до господарського суду Донецької області із позовом до Державного підприємства "Селидіввугілля" та Державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія" про стягнення солідарно 667 743,61 грн., з яких 138 153,85 грн. -3 % річних та 529 589,76 грн., нарахованих на суму боргу, стягнуту за рішенням господарського суду Донецької області від 23.12.03 по справі №20/516.

Рішенням господарського суду Донецької області від 19.12.11 (суддя

Величко Н.В.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 05.03.12 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Донця О.Є., суддів: Ломовцевої Н.В., Скакуна О.А.), позовні вимоги задоволені частково, стягнуто з Державного підприємства "Селидіввугілля" на користь Публічного акціонерного товариства "Донецькобленерго" 3% річних у розмірі 135 036,72 грн. та інфляційні 486 132,14 грн. в частині задоволення позову судові акти мотивовані тим, що рішення у справі №20/516 тривалий час не виконувалося, а в частині відмови в позові - тим, що нарахування інфляційних та 3% річних на стягнуті судом суми інфляційних, 3% річних та державного мита є недопустимим.

Не погоджуючись із судовими актами у справі, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, позов задовольнити в повному обсязі. Скарга мотивована тим, що нарахування інфляційних та 3% річних на стягнуті судом суми інфляційних, 3% річних та державного мита є цілком законним.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Донецької області від 17.05.05 у справі № 20/516 встановлено, що 02.06.03 Відкритим акціонерним товариством „Донецькобленерго" та Державним підприємством "Шахта №10" укладено договір № 87, за умовами якого позивач зобов'язався постачати Державному підприємству „Шахта №10" електричну енергію, а останнє -оплачувати вартість поставленої електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до нього. Поручителем за ДП „Шахта №10" перед позивачем виступило ДВАТ „Шахта „Курахівська" ДП ДХК „Селидіввугілля".

ДП „Селидіввугілля" стало правонаступником ДВАТ „Шахта „Курахівська", а ДП „Донецька вугільна енергетична компанія" стало правонаступником Державного підприємства „Селидіввугілля".

Рішенням господарського суду Донецької області від 17.05.05 у справі №20/516 стягнуто з ДП „Донецька вугільна енергетична компанія" на користь ВАТ „Донецькобленерго" 1472 376,11 грн. -борг за активну електроенергію, 294 475,23 грн. -ПДВ за активну електроенергію, 28 031,74 грн. -борг за реактивну електроенергію, 5606,35 грн. ПДВ за реактивну електроенергію, пеню в сумі 7251,10 грн., інфляційні -15761,73 грн., 3% річних в сумі 10876,66 грн., витрати по сплаті держмита в сумі 697,05 грн., 48,38 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Судами стягнуто з відповідачів 3% річних та інфляційні, які нараховані тільки на суму боргу, хоча позивач просив -на всю суму, визначену цим рішенням, включаючи до бази обрахунку також стягнуті судом судові витрати, інфляційні та 3% річних. В межах касаційної скарги він наполягає на тому, що за базу обрахунку має братися саме така сума, а не розмір боргу, як було зроблено судами.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, за необхідне підтримати правові висновки судів попередніх інстанцій та відхилити доводи касаційної скарги, оскільки відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, суди цілком правильно визначилися, що зі змісту цієї статті вбачається, що за базу обрахунку береться саме сума простроченого боргу (а не сума, визначена позивачем); прогресивного нарахування інфляційних та 3% річних (тобто на суми річних та інфляційних) закон не передбачає.

Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому, постанову апеляційного господарського суду слід залишити без змін, так як вона ухвалена при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

Виходячи з вищевикладеного та керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" залишити без задоволення, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 05.03.12 у справі №24/224 залишити без змін.

Головуючий - суддя В. Дерепа

Судді С. Бондар

Б. Грек