Рішення

від 27.06.2012 по справі 5009/1861/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 3/37/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.06.12 Справа № 5009/1861/12

м. Запоріжжя

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ваврик і Компанія" ЛТД (48500, Тернопільська область, Чортківський район, м. Чортків, вул. Гранична, 14-А, ідентифікаційний код 21154931)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Вєк" (69015, м. Запоріжжя, бул. Бельфорський, 4/6, ідентифікаційний код 32987555)

про стягнення 15 588, 84 грн.

Суддя Соловйов В.М.

при секретарі Василенко В.В.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

ТОВ "Ваврик і Компанія" ЛТД звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до ТОВ "Новий Вєк" про стягнення з відповідача боргу за дистриб'юторським договором № 51/09-Д від 03.11.2009р. в сумі 15 588,84 грн.

Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями від 21.05.2012р. автоматизованою системою документообігу суду позовну заяву передано на розгляд судді Соловйову В.М.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві, та обґрунтовані ст. 509, 526, 527, 549, 550, 599, 610, 611, 624, 691, 692 ЦК України, ст. 193, 220 ГК України, ст. 1, 2, 54, 55 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 22.05.2012р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 5009/1861/12 (провадження № 3/37/12), справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 06.06.2012р. о 10 годині 00 хвилин.

Ухвалою господарського суду від 06.06.2012р. за клопотанням відповідача розгляд справи відкладений на 27.06.2012р. об 11 годині 00 хвилин.

В судовому засіданні 27.06.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повідомлено, що повне рішення буде складено 02.07.2012р.

У відповідності до ч.8 ст. 81-1 ГПК України, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників судового процесу, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

21.06.2012р. до канцелярії господарського суду надійшло клопотання № 217/06 від 18.06.2012р., в кому позивач просить суд розглянути справу без присутності представника ТОВ "Ваврик і Компанія" ЛТД.

Клопотання позивача прийнято судом, оскільки такі дії позивача не суперечать законодавству (ст. 22 ГПК України) і не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Зокрема, обґрунтовуючи позовні вимоги в позовній заяві, позивач зазначив наступне.

03.11.2009р. між ТОВ "Ваврик і Компанія" ЛТД та ТОВ "Новий Вєк" укладений дистриб'юторський договір № 51/09-Д за яким позивач на умовах, визначених даним Договором, постачає Товар відповідачу, а відповідач здійснює його пряму дистриб'юцію в межах цін та націнок, вказаних у прайс-листах позивача, а також здійснює своєчасну оплату отриманого від позивача Товару.

ТОВ "Ваврик і Компанія" ЛТД виконало свої зобов'язання за договором в повному обсязі, що підтверджується видатковою накладною № ВН-100428 від 30.11.2011р. на загальну суму 25 822,14 грн. та із врахуванням видаткової накладної (повернення) № нв-0000126 від 08.02.2012р. на загальну суму 11 898,43 грн.

ТОВ "Новий Вєк" не в повному обсязі виконало своє зобов'язання та сплатило лише 2 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 67 від 05.03.2012р. в сумі 1 000,00 грн. та № 3844 від 02.04.2012р. в сумі 1 000,00 грн.

Тому, основний борг за дистриб'юторським договором № 51/09-Д від 03.11.2009р. ТОВ "Новий Вєк" перед ТОВ "Ваврик і Компанія" ЛТД складає 11 923,71 грн.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 735,39 грн. та штраф у розмірі 2 784,74 грн. відповідно до п. 6.3 Договору, а також 3% річних від простроченої суми в розмірі 144,56 грн. відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідач відзив на позовну заяву, витребувані судом документи і документи, що підтверджують заперечення проти позову, не надав, в судове засідання не з'явився.

26.06.2012р. до канцелярії господарського суду Запорізької області надійшло клопотання від 26.06.2012р. № 261, в якому відповідач повторно просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату у зв'язку з терміновим відрядженням представника відповідача. Жодного документу, який би підтверджував термінове відрядження представника відповідача, його прізвище, наявність повноважень цього представника (довіреність, угоду, наказ тощо) на представлення інтересів відповідача в судовому засіданні по справі № 5009/1861/12 суду не надано.

Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 28 ГПК України, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Повноваження сторони або третьої особи від імені юридичної особи може здійснювати її відособлений підрозділ, якщо таке право йому надано установчими або іншими документами.

Таким чином, учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-четвертою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.

Крім того, в п.5 ухвали від 06.06.2012р. про відкладення розгляду справи на 27.06.2012р. суд роз'яснив відповідачу, що при повторній неявці його представника справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідач проігнорував роз'яснення суду і в судове засідання вдруге не з'явився.

Як зазначив Вищий господарський суд України в п. 3 Інформаційного листа від 15.03.2010 N 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві", у разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами.

Питання про визнання явки представника відповідача у засідання господарського суду обов'язковою, відповідно до п.7 ч.1 ст.65 ГПК України, судом не вирішувалось.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. №18).

Неявка представника відповідача в судове засідання 27.06.2012р. не перешкоджає вирішенню спору у справі, що розглядається.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Між ТОВ "Ваврик і Компанія" ЛТД (Фірма) і ТОВ "Новий Вєк" (Дистриб'ютор) укладений дистриб'юторський договір № 51/09-Д від 03.11.2009р., за яким Фірма на умовах, визначених даним Договором, постачає Товар Дистриб'ютору, Дистриб'ютор здійснює його пряму дистриб'юцію в межах цін та націнок, вказаних у прайс-листах Фірми, а також здійснює своєчасну оплату отриманого від Фірми Товару (п. 2.1 Договору).

Право власності на партію Товару переходить від Фірми до Дистриб'ютора в момент передачі йому партії Товару від Фірми. Ризик випадкової загибелі або зіпсуття Товару переходить до Дистриб'ютора в момент передачі йому Товару (п. 2.2 Договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору, поставка Товару за цим Договором може здійснюватись на умовах EXW ФРАНКО ЗАВОД (назва місця призначення) -склад Продавця або на умовах СРТ ФРАХТ/ПЕРЕВЕЗЕННЯ ОПЛАЧЕНО ДО (з доставкою товару) -склад Покупця в редакції ІНКОТЕРМС 2000.

Згідно із п. 3.2 Договору, у разі поставки Товару на умовах СРТ, сторони погоджують вартість поставки Товару та зазначають її у специфікації. Поставка Товару здійснюється за адресою: склад -м. Запоріжжя, вул. Кремлівська, б. 63 "а", офіс - м. Запоріжжя, вул. Вінтера, б. 40.

Постачання здійснюється окремими партіями, що відпускаються представнику Дистриб'ютора, який має при собі довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей на його ім'я та документ, що підтверджує особу (паспорт) (п. 3.3 Договору).

Відповідно до п. 3.4 Договору, датою постачання вважається дата передачі Товару Дистриб'ютору, зазначена у супровідних документах, підписаних представниками Сторін.

Згідно із п. 3.5 Договору, заявка (Додаток №1) на постачання Товару має бути погоджена і оформлена через територіального представника Фірми, не пізніше, ніж за 5 днів до дня поставки. В інших випадках Фірма не несе відповідальність за оперативність поставки Товару.

Ціни на Товар, що продається за даним Договором, встановлюються в українських гривнях. Ціни на кожну партію Товару зазначаються в видаткових накладних, згідно чинного на дату відвантаження прайс-листа (п. 4.1 Договору).

Відповідно до п. 4.2 Договору, оплата за кожну отриману партію Товару здійснюється Дистриб'ютором у безготівковій формі протягом 21 (двадцяти одного) календарного дня з моменту отримання Товару.

Згідно із п. 4.3 Договору, сума за даним Договором встановлюється у розмірі суми усіх накладних за даним Договором.

ТОВ "Ваврик і Компанія" ЛТД виконало свої зобов'язання за договором в повному обсязі, що підтверджується видатковою накладною № ВН-100428 від 30.11.2011р. на загальну суму 25 822,14 грн.

Згідно видаткової накладної (повернення) № нв-0000126 від 08.02.2012р. ТОВ "Новий Вєк" повернуло ТОВ "Ваврик і Компанія" ЛТД товар: ванільні вафельні рулетки, 2,4 кг на суму 5 346,43 грн. та пряжене молоко вафельні рулетки 2,4 кг на суму 6 552,00 грн., а всього на 11 898, 43 грн. (а.с. 24).

За продукти харчування згідно договору 51/09-Д від 03.11.2009р. ТОВ "Новий Вєк" сплатило 2 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 67 від 05.03.2012р. на суму 1 000,00 грн. та № 3844 від 02.04.2012р. на суму 1 000,00 грн.

Отже свої зобов'язання за договором № 046/Р від 19.01.2011р. відповідач належним чином не виконав.

Тому, основний борг за дистриб'юторським договором № 51/09-Д від 03.11.2009р. ТОВ "Новий Вєк" перед ТОВ "Ваврик і Компанія" ЛТД складає 11 923,71 грн. (25 822, 14 -11 898,43 -2 000,00).

Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав .

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Підстави виникнення господарських зобов'язань визначені в ст. 174 ГК України. Так, господарські зобов'язання можуть виникати:

безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність;

з акту управління господарською діяльністю;

з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;

внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав;

у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, що визначено ч. 2 ст. 175 ГК України.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є дистриб'юторський договір № 51/09-Д від 03.11.2009р.

Як зазначено в п.1.1 договору № 51/09-Д від 03.11.2009р., в даному Договорі застосовуються наступні терміни: дистриб'ютор -суб'єкт підприємницької діяльності (юридична особа), зареєстрований у встановленому законом порядку, який продає продукцію Фірми в погодженому обсязі та у відповідному регіоні.

Регіон -частина території України межах адміністративного поділу (автономна республіка, область, місто), про яку сторони домовились на момент підписання даного Договору (п.1.2 Договору).

Товар -продукти харчування, зазначені в Додатках до цього договору (п.1.3 Договору).

Пряма дистриб'юція -продаж товару з доставкою клієнтам (підприємствам роздрібної торгівлі), за цінами, що не є нижчими за роздрібну або оптову, яка вказана у прайс-листах Фірми для відповідних категорій клієнтів (п.1.5 Договору).

Відповідно до 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В даному випадку оплата за кожну отриману партію Товару здійснюється Дистриб'ютором у безготівковій формі протягом 21 (двадцяти одного) календарного дня з моменту отримання Товару (п. 4.2 Договору).

Згідно із п. 4.3 Договору, сума за даним Договором встановлюється у розмірі суми усіх накладних за даним Договором.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).

Підстави для припинення зобов'язання за дистриб'юторським договором № 51/09-Д від 03.11.2009р., які визначено главою 50 ЦК України, відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи встановлений факт невиконання ТОВ "Новий Вєк" грошових зобов'язань, вимоги про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 11 923,71 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також позивач просить стягнути з відповідача штрафні санкції, а саме: 735,39 грн. пені, 2 784,74 грн. штрафу та 144, 56 грн. - 3 % річних від простроченої суми.

В силу ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).

Частиною 1 ст. 230 ГК України до штрафних санкцій віднесено господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України одним з правових наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені).

Згідно ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відповідних відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов'язання.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, задатком.

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч. 1 ст. 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Приписами ч. 6 вказаної статті унормовано, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законодавством або договором.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань регулюються Законом України від 22.11.1996р. № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Відповідно до ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відтак, розмір неустойки, встановлений законом, не обмежує учасників договірних відносин щодо визначення розміру пені, а передбачає обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.

Відповідно до п. 6.3 Договору, у разі затримки оплати за Товар, Дистриб'ютор сплачує Фірмі у розмірі діючої подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення. У разі прострочення платежу більше, ніж на 20 (двадцять) календарних днів Дистриб'ютор, окрім пені, сплачує Фірмі також штраф у розмірі 20 % від суми простроченого платежу. Нарахування пені та штрафу здійснюється до повного відшкодування збитків. Збитки стягуються в повному обсязі понад суму неустойки.

Товар на суму 25 822,14 грн. отриманий відповідачем від позивача 30.11.2011р. Розрахунки за продукцію повинні були бути здійснені протягом 21 календарних днів з моменту відвантаження, тобто не пізніше 21.12.2011р.

08.02.2012р. позивачу повернуто товар на суму 11 894,43 грн. З цієї дати борг склав 13 923,71 грн.

05.03.2012р. відповідач сплатив позивачу 1 000,00 грн. З цієї дати борг склав 12 923,71 грн.

02.04.2012р. відповідач сплатив позивачу 1 000,00 грн. З цієї дати борг склав 11 923,71 грн.

Позивач просить суд стягнути з відповідача штраф за несвоєчасну оплату продукції в сумі 2 784,74 грн.

З моменту відвантаження продукції за видатковою накладною № ВН-100428 від 30.11.2011р. пройшло більше 7 місяців.

Як зазначено в розрахунку ТОВ "Ваврик і Компанія" ЛТД (а.с.12-13), ним нараховано 2 784,74 грн. в якості штрафу в сумі 20 % від боргу в розмірі 13 923,71 грн. (тобто, з урахуванням повернення товару на суму 11 894, 43 грн.).

Зазначене не суперечить п. 6.3 Договору № 51/09-Д від 03.11.2009р. та діючому законодавству, тому в цій частині позовні вимоги задовольняються в повному обсязі, оскільки повернення товару на суму 11 894,43 грн. відбулося 08.02.2012р.

Розрахунок пені зроблений позивачем не вірно.

Так, позивачем в цій частині заявлено до стягнення 735,39 грн.

В той же час, з урахуванням того, що позивачем за період з 22.12.2011р. по 08.02.2012р. (49 днів) при нарахуванні пені замість суми 25 822,14 грн. взято суму 13 923,71 грн. (тобто, з урахуванням вартості повернутого 08.02.2012р. товару), що є правом позивача, правомірним є нарахування пені в сумі 700,34 грн.:

з 22.12.2011р. по 08.02.2012р. (49 днів) від суми 13 923,71 грн. пеня складає 289,10 грн.;

з 09.02.2012р. по 05.03.2012р. (26 днів) від суми 13 923,71 грн. пеня становить 153,31 грн.;

з 06.03.2012р. по 02.04.2012р. (28 днів) від суми 12 923,71 грн. пеня становить 151,31 грн.;

з 03.04.2012р. по 23.04.2012р. (21 день) від суми 11 923,71 грн. пеня становить 106,62 грн.

Відтак, стягненню пені в цій частині за період з 22.12.2011р. по 23.04.2012р. включно підлягає сума в розмірі 700,34 грн.

Відповідно, в задоволенні вимог про стягнення пені в розмірі 35,05 грн. слід відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дистриб'юторським договором № 51/09-Д від 03.11.2009р.сторони інший розмір процентів не встановлювали.

Позивачем заявлено до стягнення 144,56 грн. -3 % річних від простроченої суми боргу.

В той же час, з урахуванням того, що позивачем за період з 22.12.2011р. по 08.02.2012р. (49 днів) при нарахуванні 3 % річних за прострочену суму боргу замість суми 25 822,14 грн. взято суму 13 923,71 грн. (тобто, з урахуванням вартості повернутого 08.02.2012р. товару), що є правом позивача, правомірним є нарахування 3 % річних в сумі 135,81 грн.:

з 22.12.2011р. по 05.03.2012р. (75 днів) 3 % річних від простроченої суми боргу в розмірі 13 923,71 грн. складає 85,63 грн.;

з 06.03.2012р. по 02.04.2012р. (28 днів) 3 % річних від простроченої суми боргу в розмірі 12 923,71 грн. становить 29,66 грн.;

з 03.04.2012р. по 23.04.2012р. (21 день) 3 % річних від простроченої суми боргу в розмірі 11 923,71 грн. становить 20,52 грн.

Відтак, стягненню 3 % річних від простроченої суми боргу в цій частині за період з 22.12.2011р. по 23.04.2012р. включно підлягає сума в розмірі 135,81 грн.

Відповідно, в задоволенні вимог про стягнення 3 % річних від простроченої суми боргу в розмірі 8,75 грн. слід відмовити.

Згідно ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача в повному обсязі, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Вєк" (69015, м. Запоріжжя, бул. Бельфорський, 4/6, ідентифікаційний код 32987555) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ваврик і Компанія" ЛТД (48500, Тернопільська область, Чортківський район, м. Чортків, вул. Гранична, 14-А ідентифікаційний код 21154931) 11 923 (одинадцять тисяч дев'ятсот двадцять три) грн. 71 коп. основного боргу, 700 (сімсот) грн. 34 коп. пені, 2 784 (дві тисячі сімсот вісімдесят чотири) грн. 74 коп. штрафу, 135 (сто тридцять п'ять) грн. 81 коп. - 3 % річних від простроченої суми боргу та 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. В частині стягнення 35 (тридцять п'ять) грн. 05 коп. пені та в частині стягнення 8 (вісім) грн. 75 коп. -3 % річних від простроченої суми в задоволенні позову відмовити.

4. Повне рішення складено 02.07.2012р.

Суддя В.М. Соловйов