Рішення

від 25.06.2012 по справі 4/042-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" червня 2012 р. Справа № 4/042-12

Суддя господарського суду Київської області Щоткін О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Заступника прокурора Київської області в інтересах в особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Київській області, м. Київ

до Малого промислово-будівельного підприємства «Грань», м. Вишневе

про зобов'язання знесення самочинно збудованого майна

за участю представників:

позивач -ОСОБА_1 -предст. за довіреністю;

відповідач -не з'явився;

прокурор -Лугін А.Ю. -посв.;

Обставини справи:

До господарського суду Київської області звернувся заступник прокурора Київської області в інтересах в особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Київській області до Малого промислово-будівельного підприємства «Грань»про зобов'язання знести за власний рахунок самочинно збудований спортивно-оздоровчий комплекс «Смерекова хата», що знаходиться за адресою: вул. Садовського, 1-б, с. Бузова, Києво-Святошинський р-н Київської області.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.04.2012р. було порушено провадження у даній справі, розгляд призначено на 21.05.2012р.

Ухвалою господарського суду від 21.05.2012р. та від 11.06.2012р. розгляд справи було відкладено, у зв'язку з неявкою представників сторін.

25.06.2012р. прокурором було подано додаткові докази на підтвердження заявлених позовних вимог.

Відповідач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання втретє не з'явився, хоча про час та місце наступного судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчать конверти про вручення поштового відправлення, відзиву на позов та інших витребуваних судом документів не подав.

Відповідно до частини 1 статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України 02.06.2006 р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році").

Враховуючи те, що ухвали суду були направлені за адресою, яка вказана у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, суд дійшов висновку, що відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 р. №01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

25.06.2012р. в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та прокурора, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд, -

встановив:

Рішенням господарського суду Київської області від 14.06.2010р. у справі №10/280-08/19 позов МПБП «Грань» задоволено повністю, визнано за позивачем право власності на самочинно побудований комплекс «Смерекова хата».

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21.10.10р. у справі № 10/280-08/19 відмовлено у задоволенні позову Малого промислово-будівельного підприємства «Грань»до Вузівської сільської ради про визнання права власності на самочинно побудований спортивно-оздоровчий комплекс «Смерекова хата», що знаходиться за адресою: вул. Садовського, 1-6, с. Бузова Києво-Святошинського району Київської області. Вказана постанова набрала законної сили та в касаційному порядку оскаржена не була.

Під час розгляду вказаної справи судом встановлено, що Мале промислово- будівельне підприємство «Грань»здійснило самочинне будівництво оздоровчого комплексу «Смерекова хата», що знаходиться за адресою: вул. Садовського, 1б, с. Бузова Києво-Святошинського району Київської області та складається з: готелю з площами приміщень: основна частина - 752,2 кв.м., 2-й поверх -867,7 кв.м., спортивна зала -169,6 кв.м, прибудова -18,9 кв.м., балкон -19,8 кв.м; каплиці площею 16,3 кв.м., з ганком площею 7,9 кв.м.; сцени площею 23,0 кв. м., з танцювальним майданчиком площею 97,0 кв.м.; шести альтанок площею 12,4 кв.м. кожна; кафе з площами приміщень: на 1 поверсі - 219,4 кв.м., мансардному поверсі 216,6 кв.м., тамбур - 8,2 кв.м., тераса - 41,2кв.м., ганки площами -9,7 кв.м., 4,8 кв.м, 2,1 кв.м.; підвалу площею 271,5 кв.м., з входом площею 10,9 кв.м; бані з площами приміщень: на 1 поверсі - 103,5 кв.м., мансардою -74,1 кв.м, прибудовою -14,3 кв.м.; сторожки площею 9,2 кв.м., ганком площею 2,6 кв.м.; шашличної площею 9,2 кв.м.

За словами прокурора, проектна документація на зазначену будівлю МПБП «Грань»не розроблялася та відповідними службами не погоджувалася. Документ, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області не видавався. Дозвіл на будівництво вказаної будівлі інспекцією ДАБК у Київській області також не надавався. Враховуючи вищевикладене, прокурор звернувся до суду з позовом зобов'язати відповідача знести самочинно побудоване майно.

Відповідач в судове засідання неодноразово не з'являвся, доказів, які спростовують заявлені позовні вимоги не надав, а тому суд, розглянувши докази наявні в матеріалах справи, встановив, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, самовільно збудована будівля знаходиться на земельній ділянці, яка знаходиться в постійному користуванні Києво-Святошинського виробничого управління житлово-комунального господарства.

Частиною 1 ст. 376 Цивільного кодексу України передбачено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Відповідно до ч. 17 ст. 28 Закону України "Про планування та забудову території", який діяв на час будівництва спірної будівлі, здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Згідно із ст. 30-1 Закону України "Про планування та забудову територій" прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється на підставі сертифіката відповідності, який видається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю з урахуванням частини четвертої цієї статті.

Сертифікат відповідності - документ, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Для одержання сертифіката відповідності замовник або уповноважена ним особа подає до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, яка надала дозвіл на виконання будівельних робіт, письмову заяву, до якої додаються: проектна документація на будівництво об'єкта, погоджена та затверджена в установленому законодавством порядку; акт готовності об'єкта до експлуатації, підписаний генпроектувальною та генпідрядною організаціями, субпідрядними організаціями, що здійснювали будівництво, генпроектувальною організацією, замовником, страховою компанією (якщо об'єкт застрахований).

Пунктом 2 Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 461 (далі - Порядок) визначено, що прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до IV і V категорії складності, здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі Інспекцією сертифіката.

Відповідно до п. 12 Порядку експлуатація об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.

Пунктом 13 Порядку встановлено, що зареєстрована декларація або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об'єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об'єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього..

Відповідно до вимог частини 2, 3 статті 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту його прийняття до експлуатації, якщо прийняття цього майна до експлуатації передбачено договором або законом. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Отже, будівництво споруд та будівель повинно здійснюватись на підставі затвердженої проектно-кошторисної документації, та завершений об'єкт будівництва повинен відповідати встановленим державним будівельним та санітарним нормам. На підтвердження такої відповідності видаються передбачені законом документи (сертифікат відповідності).

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що мале промислово-будівельне підприємство «Грань»здійснило самочинне будівництво спортивно-оздоровчого комплексу «Смерекова хата», що знаходиться за адресою: вул. Садовського, 1б, с. Бузова Києво-Святошинського району Київської області.

Відповідно до ч. 7 ст. 376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила будівництво. Особа, яка здійснила самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Статтею 328 Цивільного кодексу України унормовано, що право власності набувається на підставах, незаборонених законом та вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

До того ж, судом встановлено, що будівництво спортивно-оздоровчого комплексу здійснено з грубим порушенням містобудівного законодавства, проектна документація на вказане будівництво не розроблялася та не затверджувалася, про що свідчать подані прокурором відповіді Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області № 7/10-2541 від 15.06.2012р., Відділу містобудування та архітектури Києво-Святошинської РДА № 206 від 14.06.2012р., Головного управління Держкомзему № 07-03-3/13977 від 21.06.2012р., № 77315 від 19.06.2012р. Управління Держкомзему в Києво-Святшинському районі, суд приходить до висновку, що останнє підлягає знесенню за рахунок малого промислово-будівельного підприємства «Грань».

Оскільки позов поданий прокурором, який звільнений від сплати судового збору, судовий збір відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача в доход бюджету.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33, 34, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Зобов'язати мале промислово-будівельне підприємство «Грань»(08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Леніна, 70, код ЄДРПОУ 14293323) знести за власний рахунок самочинно збудований спортивно-оздоровчий комплекс «Смерекова хата», що знаходиться за адресою: вул. Садовського, 1б, с. Бузова Києво-Святошинського району Київської області та складається з: готелю з площами приміщень: основна частина - 752,2 кв.м., 2-й поверх -867,7 кв.м., спортивна зала -169,6 кв.м, прибудова -18,9 кв.м., балкон -19,8 кв.м; каплиці площею 16,3 кв.м., з ганком площею 7,9 кв.м.; сцени площею 23,0 кв. м., з танцювальним майданчиком площею 97,0 кв.м.; шести альтанок площею 12,4 кв.м. кожна; кафе з площами приміщень: на 1 поверсі - 219,4 кв.м., мансардному поверсі 216,6 кв.м., тамбур - 8,2 кв.м., тераса - 41,2кв.м., ганки площами -9,7 кв.м., 4,8 кв.м, 2,1 кв.м.; підвалу площею 271,5 кв.м., з входом площею 10,9 кв.м; бані з площами приміщень: на 1 поверсі - 103,5 кв.м., мансардою -74,1 кв.м, прибудовою -14,3 кв.м.; сторожки площею 9,2 кв.м., ганком площею 2,6 кв.м.; шашличної площею 9,2 кв.м.

2. Стягнути з малого промислово-будівельного підприємства «Грань»(08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Леніна, 70, код ЄДРПОУ 14293323) в доход Державного бюджету України 1073 (одну тисячу сімдесят три) грн. 00 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дата підписання та складення повного тексту рішення: 04.07.2012р.

Суддя О.В. Щоткін