Рішення

від 26.06.2012 по справі 7/033-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" червня 2012 р. Справа № 7/033-12

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу

за позовомДержавного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», Київська область, м. Бориспіль до третя особаЛінійного відділу в аеропорту «Бориспіль»ГУ МВС України в Київській області, Київська область, м. Бориспіль Головне управління Державної казначейської служби України в Київській області, м. Київ про стягнення 305 402, 99 грн.

за участю представників сторін:

від позивача:ОСОБА_1 -представник за довіреністю № 35-30-5 від 03.01.2012 року; від відповідача: від третьої особи:ОСОБА_2 -представник за довіреністю № 4250 від 06.06.2012 року; не з'явились. секретар судового засідання: Мельничук Л.В.

Обставини справи:

Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»(далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою №35-28/7-21 від 27.04.2012 року (вх. №1426 від 11.05.2012 року) до Лінійного відділу в аеропорту «Бориспіль»ГУ МВС України в Київській області (далі - відповідач) про стягнення 305 402, 99 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором № 02.1.2-14/25-119 від 07.12.2011 року про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, а саме щодо своєчасної та повної оплати за отримані послуги в період з 29.05.2009 року по 06.12.2011 року, а тому просить суд стягнути з відповідача 294 679,78 грн. основного боргу, 8 216,41 грн. пені, 884,04 грн. інфляційних втрат, 1 622,76 грн. 3% річних, а всього 305 402,99 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.05.2012 року порушено провадження у справі № 7/033-12 та призначено розгляд справи на 07.06.2012 року.

28.05.2012 року та 05.06.2012 року листами № 35-22-167 (вх. № 8585) та № 35-22/3-181 (вх. № 9019) відповідно від Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 11.05.2012 року.

До початку судового засідання 07.06.2012 року через канцелярію господарського суду Київської області від Лінійного відділу в аеропорту «Бориспіль»ГУ МВС України в Київській області надійшло клопотання № 4263 від 06.06.2012 року (вх. № 9137), в якому відповідач просить суд залучити до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Бориспільське управління Державної казначейської служби України в Київській області.

У судове засідання 07.06.2012 року представники сторін з'явились, представник відповідача підтримав подане клопотання про залучення третьої особи та просив суд його задовольнити. Представник позивача не заперечував проти залучення третьої особи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.06.2012 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -Головне управління Державної казначейської служби України в Київській області та відкладено розгляд справи на 21.06.2012 року.

18.06.2012 року через канцелярію господарського суду Київської області представником позивача з супровідним листом №35-22/3-204 від 18.06.2012 року (вх. №9762) подані документи на виконання вимог ухвали від 07.06.2012 року.

20.06.2012 року через канцелярію господарського суду Київської області від Головного управління Державної казначейської служби України в Київській області надійшли пояснення № 15-33/13-352 від 20.06.2012 року (вх. № 9934), в яких третя особа просить розглядати справу без участі її представника.

21.06.2012 року через канцелярію господарського суду Київської області від Лінійного відділу в аеропорту «Бориспіль»ГУ МВС України в Київській області супровідним листом № 4367 від 19.06.2012 року (вх. № 9963) надійшли документи, на виконання вимог ухвали суду.

У судове засідання 21.06.2012 року представник третьої особи, який у відповідності з ч. 1 ст. 64 ГПК України належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, не з'явився.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.06.2012 року на підставі п. 1 ч. 1 ст. 77 ГПК України у зв'язку з неявкою представника третьої особи розгляд справи було відкладено на 26.06.2012 року.

22.06.2012 року через канцелярію господарського суду Київської області представником позивача подано клопотання №35-22/3-216 від 21.06.2012 року (вх. №10009) про залучення до матеріалів справи письмового доказу.

У судовому засіданні 31.05.2012 року представник позивача підтримав позовні вимоги, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні визнав позовні вимоги частково, а саме в частині стягнення 294 679,78 грн. основного боргу.

У судовому засіданні 26.06.2012 року господарським судом на підставі ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представників сторін, дослідивши та оцінивши наявні докази в їх сукупності, господарський суд встановив:

29.05.2009 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна по Київській області (орендодавець за договором), Державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»(балансоутримувач за договором, позивач у справі) та Лінійним відділом на повітряному та водному транспорті ГУ МВС України в Київській області (правонаступником відповідно до Наказу Головного правління МВС України в Київській області № 380 від 20.05.2010 року є Лінійний відділ в аеропорту «Бориспіль»ГУ МВС України в Київській області, орендар за договором, відповідач у справі) був укладений договір оренди № 839/02.1.2-24-182 (далі -договір оренди).

Відповідно до п. 1.1. договору оренди орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування металеві бокси -5 штук (інвентарний № 47406, площею 18,5 кв. м.; інвентарний № 47407, площею 18,5 кв. м.; інвентарний № 47408, площею 22,3 кв. м.; інвентарний № 47409, площею 18,2 кв. м.; інвентарний № 47410, площею 18,3 кв. м.) та будівлю відділення міліції, інвентарний № 4229, площею 681,3 кв. м. (далі - Майно). Загальна площа орендованого майна становить -777, 1 кв. м.

Згідно п. 1.2. договору оренди Майно знаходиться на балансі Балансоутримувача та розміщене за адресою: 08300, Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль».

Пунктом 1.4. договору оренди визначено, що майно передається в оренду для здійснення орендарем адміністративно-виробничої діяльності.

Згідно п. 2.1. договору оренди орендар вступає у строкове платне користування Майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та Акту передачі-приймання Майна. Акт передачі-приймання підписують балансоутримувач та орендар.

Сторонами (п. 5.8. договору оренди) визначено, що орендар зобов'язаний укласти з балансоутримувачем орендованого Майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого Майна та надання комунальних послуг орендарю.

Договір оренди, відповідно до п. 14.1., укладено строком на один рік, що діє з 29 травня 2009 року до 28 травня 2010 року включно.

Факт приймання-передачі вищевказаного майна загальною площею 777,1 кв. м. в оренду відповідачу підтверджується Актом передачі-приймання орендованого майна від 29.05.2009 року, складеним і підписаним балансоутримувачем та орендарем відповідно до п. 2.1. договору оренди.

Як встановлено господарським судом, 02.09.2010 року мiж позивачем та вiдповiдачем була укладена додаткова угода до договору оренди, згідно якої сторони домовились продовжити дію договору до 27.05.2011 року.

З 17.01.2011 року по 11.04.2011 року Контрольно-ревізійним управлінням в Київській області проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»за період з 01.01.2009 року по завершений звітний період 2011 року.

За результатами ревізії було складено Акт ревізії № 15-27/34 від 18.04.2011 року, згідно якого ревізією встановлено невідшкодування вартості комунальних послуг відповідачем, який відповідно до договору оренди № 839/02.1.2-24-182 від 29.05.2009 року орендує приміщення Міжнародного аеропорту «Бориспіль»загальною площею 777,1 кв. м. Протягом періоду, що підлягав ревізії, Міжнародним аеропортом «Бориспіль»покрито вартість комунальних послуг, спожитих Лінійним відділом на повітряному та водному транспорті ГУ МВС України в Київській області на суму 143 856,8 грн., чим завдано збитків Державному підприємству «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»на вказану суму.

26.05.2011 року Контрольно-ревізійним управлінням в Київській області відповідно до п. 7 ст. 10 Закону України «Про державну контрольну-ревізійну службу в Україні»пред'явлено позивачу вимогу № 10-15-13-14/3816 «Про усунення виявлених порушень», відповідно до п. 10 якої позивач повинен відобразити дебіторську заборгованість в сумі 143 856,80 грн. Лінійного відділу на повітряному та водному транспорті ГУ МВС України в Київській області, щодо якого Аеропортом здійснено безпідставні витрати, а саме, покрито вартість послуг з прибирання офісних приміщень та площ загального користування та покрито вартість комунальних послуг. Провести претензійно-позовну роботу з зазначеним контрагентом щодо відшкодування коштів та забезпечити повернення здійснених витрат на рахунок Аеропорту.

Як встановлено господарським судом, на виконання п. 10 зазначеної вимоги, 07.12.2011 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 02.1.2-14/25-119 про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг Орендарю (далі -договір).

Відповідно до п. 1.1 договору (в редакції Протоколу узгодження розбіжностей від 07.12.2011 року до Протоколу розбіжностей), у зв'язку з наданням відповідачу з 29.05.2009 року в оренду нерухомого майна позивача загальною площею 777,1 кв. м., позивач надає, а відповідач отримує наступні послуги:

Забезпечення теплом (теплова енергія) будівлі відділення міліції, інвентарний № 4229;

Забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці (до встановлення приладів обліку води);

Використання води для прибирання приміщень самостійно відповідачем (до встановлення приладів обліку води);

Вода холодна (з податком на воду) (після встановлення приладів обліку води);

Вода стічна (після встановлення приладів обліку води);

Прибирання (сміттєзбірника) та вивезення твердих побутових відходів.

Крім того, відповідно до п. 1.1.2 договору відповідач відшкодовує позивачу вартість спожитої електричної енергії.

Згідно п. 1.3 договору (в редакції Протоколу узгодження розбіжностей від 07.12.2011 року до Протоколу розбіжностей) сплата за послуги здійснюється орендарем з 29.05.2009 року.

Щомісяця до 10 числа місяця, наступного за звітним, балансоутримувач зобов'язується виставляти орендарю рахунок за надані послуги за звітний місяць та складати Акт приймання-передачі виконаних послуг (надалі -Акт виконаних послуг), який є контролюючим та звітним документом сторін щодо надання-отримання послуг та їх якості (п. 2.1.6 договору).

Відповідно до п. 2.2.2 договору орендар зобов'язується щомісяця, до 10 числа місяця, що слідує за звітним, самостійно одержувати в бухгалтерії балансоутримувача рахунок та Акт приймання-здачі виконаних послуг. Сплата рахунку здійснюється орендарем до 20 числа того ж місяця. Підписаний Акт приймання-здачі виконаних послуг орендар зобов'язаний повернути в бухгалтерію балансоутримувача протягом 5-ти днів з дати його отримання. Якщо протягом 5-ти днів Акт приймання-здачі виконаних послуг не буду повернутий балансоутримувачу, він вважається підписаним сторонами. Підписання Акту приймання-здачі виконаних послуг орендарем є підтвердженням відсутності претензій до якості наданих послуг.

Згідно п. 6.1. договору (в редакції Протоколу узгодження розбіжностей від 07.12.2011 року до Протоколу розбіжностей) договір набирає чинності з дати підписання його сторонами та діє протягом 1 року. Датою підписання є пізніша дата, якщо договір підписується сторонами окремо.

Таким чином, на умовах, викладених в п. 6.1 договору, він набрав чинності з 07.12.2011 року.

Крім того, сторони домовились, що відповідно до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України. Положення договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли з 29.05.2009 року (п. 6.1 договору).

В разі припинення надання в строкове платне користування майна припиняється дія цього договору. В цьому випадку сплата за послуги здійснюється до фактичного звільнення орендарем майна, яке підтверджується підписаним сторонами Актом приймання-передачі орендованого майна (п. 1.6. договору).

Орендоване майно було повернуто відповідачу позивачу 06.12.2011 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи належним чином завіреною копією підписаного сторонами Акту передачі-приймання орендованого майна до договору оренди № 839/02.1.2-24-182 від 29.05.2009 року.

З огляду на викладене, господарським судом визначено, що період, протягом якого відповідачем в порядку та на умовах договору були отримані послуги, встановлюється з 29.05.2009 року по 06.12.2011 року включно.

Як вбачається з матеріалів справи, свої зобов'язання за договором позивач виконав в повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями:

Рахунків-фактур за надані в період з 29.05.2009 року по 06.12.2011 року послуги, а саме: № 61/84 від 31.01.2012 року на суму 110 850,34 грн.; № 61/78 від 31.01.2012 року на суму 48 931,26 грн.; № 62/71 від 31.01.2012 року на суму 135 145,79 грн.; №61/333 від 31.03.2012 року на суму - 247,61 грн., разом на загальну суму 294 679, 78 грн.

Актів приймання-здачі виконаних послуг, підписаних з боку позивача, а саме: від 31.01.2012 року на суму 110 850,34 грн.; від 31.01.2012 року на суму 48 931,26 грн.; від 31.01.2012 року на суму 135 145,79 грн.; від 31.03.2012 року на суму -247,61 грн., разом на загальну суму 294 679, 78 грн. Зазначені акти підписані відповідачем без зауважень.

Оскільки обов'язок, щодо отримання рахунків та актів приймання-здачі виконаних послуг покладався відповідно до п. 2.2.2 договору на відповідача, а станом на момент звернення до суду вищевказані акти приймання-здачі ним не підписані, рахунки, виставлені позивачем, ним не оплачені, господарський суд дійшов висновку, що відповідач не виконав взяті на себе за договором зобов'язання.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем на час розгляду справи складає 294 679,78 грн.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як встановлено ч.1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно п. 2.2.2 договору орендар зобов'язується щомісяця, до 10 числа місяця, що слідує за звітним, самостійно одержувати в бухгалтерії балансоутримувача рахунок та Акт приймання-здачі виконаних послуг. Сплата рахунку здійснюється орендарем до 20 числа того ж місяця.

Стаття 193 ГК України передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Жодних доказів в порядку вимог ст. 33, 34 ГПК України, які б підтверджували б оплату відповідачем вказаних послуг в порядку та обсязі, визначених умовами договору, сторонами надано не було. Під час розгляду судом спору по суті відповідач визнав факт існування вказаної заборгованості.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі статтею 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Частиною 1 статті 179 Господарського кодексу України встановлено, що господарсько-договірними зобов'язаннями є майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів. Частиною 7 вказаної норми передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 48 БК України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, узятих на облік органами Державної казначейської служби України.

При цьому, в силу приписів ч. 3 ст. 48 БК України розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, за якими розпорядником бюджетних коштів взято зобов'язання без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), є недійсними. За такими операціями не виникають бюджетні зобов'язання та не утворюється бюджетна заборгованість.

Як вбачається, з Виписки з бюджетного рахунку відповідача останньому відкрито асигнування на виконання програм загального фонду державного бюджету відповідно до кошторису Лінійного відділу в Аеропорту «Бориспіль»ГУ МВС України в Київській області як розпорядника бюджетних коштів, а також кошторису відповідача на 2012 рік, довідки про зміни до річного розпису бюджету (кошторису) на 2012 рік, довідки від 18.06.2012 р. №4539, на казначейському рахунку Лінійного відділу в Аеропорту «Бориспіль»ГУ МВС України в Київській області знаходяться 294 681,00 грн. бюджетних асигнувань на утримання орендованого нерухомого майна та спожитих комунальних послуг (у тому числі, на оплату теплопостачання -110 603,00 грн.; оплату водопостачання і водовідведення -48 932,00 грн.; оплату електроенергії -135 146,00 грн.).

Крім того, з наявної в матеріалах справи копії листа № 4049 від 28.05.2012 року надісланого відповідачем позивачу, вбачається, що Лінійному відділу в аеропорту «Бориспіль»ГУ МВС України виділені асигнування з бюджету на суму 294 681,00 грн. для погашення заборгованості за договором № 02.1.2-14/25-119 від 07.12.2011 року.

За таких обставин суд не вбачає підстав для визнання недійсним в силу положень ч.3 ст. 48 БК України договору від 07.12.2011 р. №02.1.2-14/25-119 про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг, а також кваліфікації заборгованості Лінійного відділу в Аеропорту «Бориспіль»ГУ МВС України в Київській області перед ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»як небюджетної та такої, що не підлягає оплаті.

Частиною 5 ст. 48 БК України передбачено, що державна казначейська служба України здійснює реєстрацію та облік бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів і відображає їх у звітності про виконання бюджету. При реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань здійснюється перевірка відповідності напрямів витрачання бюджетних коштів бюджетному асигнуванню, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі)

Станом на день укладення договору від 07.12.2011 р. №02.1.2-14/25-119 органи Державної казначейської служби України здійснювали реєстрацію зобов'язань розпорядників бюджетних коштів з урахуванням положень статті 48 Бюджетного кодексу України та відповідно до вимог Порядку обліку зобов'язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державного казначейства України, затвердженого наказом Державного казначейства України від 09.08.2004 №136, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.08.2004 за №1068/9667 (далі -Порядок).

Згідно з пунктами 2.2, 2.4 Порядку за умови взяття зобов'язання або за бюджетними фінансовими зобов'язаннями, які виникають у процесі виконання кошторису, розпорядники бюджетних коштів протягом 7 робочих днів з дати його виникнення подають до відповідного органу Державного казначейства України Реєстр зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів або відповідно -Реєстр бюджетних фінансових зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів на паперових (у двох примірниках) та електронних носіях і оригінали документів та/або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття зобов'язання.

Судом встановлено, що відповідачем не виконано свої зобов'язання щодо реєстрації вказаного бюджетного зобов'язання за договором та актами наданих послуг в органах державної казначейської служби України, що призвело до не оплати за виконані підрядні роботи за договором.

Таким чином, своїми діями відповідач взяв на себе відповідальність за невиконання умов договору з оплати вартості отриманих робіт.

Недотримання розпорядниками бюджетних коштів вимог щодо термінів реєстрації бюджетного зобов'язання та/або бюджетного фінансового зобов'язання, орган державного казначейства повинен кваліфікувати зазначене як порушення бюджетного законодавства, зокрема, положень Порядку (пункт 21 частини 1 статті 116 Бюджетного кодексу України), та застосовувати заходи впливу, передбачені статтею 117 Бюджетного кодексу України. При цьому бюджетні зобов'язання та/або бюджетні фінансові зобов'язання, подані розпорядником бюджетних коштів з порушенням терміну реєстрації, реєструються органами Державного казначейства України у встановленому порядку. Таке ж роз'яснення було доведене до органів державного казначейства листами Державного казначейства України від 18.07.2011 р. №17-06/1716-10165, від 31.03.2011 р. N 17-06/882-4568.

Проте, дане порушення не є визначеною законом підставою для звільнення Лінійного відділу в Аеропорту «Бориспіль»ГУ МВС України в Київській області від виконання прийнятих на себе господарських зобов'язань. (Аналогічну позицію займає Вищий господарський суд України у постанові від 21.05.2012 р. у справі №6/125-11).

Виконання судових рішень про стягнення коштів з рахунків боржника, відкритих в органах казначейства, здійснює державний виконавець на підставі виконавчих документів та згідно з Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 р. №845).

Відповідно до ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Відповідач як юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями за договором і така відповідальність не може ставитися у залежність навіть до відсутності бюджетного фінансування відповідача як державної установи, що не звільняє відповідача від виконання зобов'язань щодо оплати спожитих послуг. (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 27.02.2012 р. N 01-06/224/2012, постанова Вищого господарського суду України від 06.09.2011 р. у справі №9/400).

Крім того, судом встановлено, що відповідачем порушені строки розрахунку за спожиті послуги.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищезазначене, господарський суд дійшов до висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 02.1.2-14/25-119 від 07.12.2011 року про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг Орендарю у сумі 294 679,78 грн. є правомірною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за вказаним договором, позивачем за період з 21.02.2012 року по 27.04.2012 року нарахована пеня в сумі 8 216,41 грн.

Частинами першою і третьою ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Орендар зобов'язаний в разі несвоєчасної оплати отриманих послуг, сплачувати балансоутримувачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати (п. 4.2 договору).

Господарський суд, перевіривши за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛІГА:ЕЛІТ 9.1.2.», здійснений позивачем розрахунок пені, встановив, що він є арифметично вірним. Так, розмір пені за період з 21.02.2012 року по 27.04.2012 року складає 8 216,41 грн.

Дослідивши обставини справи, майновий стан сторін господарський суд дійшов до висновку про доцільність зменшення розміру пені, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 83 ГПК України господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Стаття 233 ГК України передбачає, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до абз. 1, 2, 3 п. 3.17.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»№ 18 від 26.12.2011 року вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Суд встановив, що Лінійний відділ в аеропорту «Бориспіль»ГУ МВС України в Київській області є державною неприбутковою установою (організацією) та відповідно до Положення про нього, затвердженого Наказом ГУ МВС України в Київській області від 13.12.2010 року №1080, утримується за рахунок коштів державного бюджету.

Заборгованість відповідача перед позивачем виникла внаслідок відсутності фінансування по КЕКВ 1160 (оплата комунальних послуг та енергоносіїв), 1161 (оплата теплопостачання), 1162 (оплата водопостачання і водовідведення), 1163 (оплата електроенергії), що підтверджується наявною в матеріалах справи копією кошторису на 2012 рік, затвердженого 09.02.2012 року начальником УФЗБО ГУ МВС України в Київській області.

Як встановлено судом, кошти на відшкодування витрат позивача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг відповідачу згідно договору № 02.1.2-14/25-119 від 07.12.2011 року в сумі 294 681,00 грн. були виділені ГУ МВС України в Київській області та перераховані на рахунок відповідача 29.05.2012 року, та станом на 18.06.2012 року за призначенням не використані, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою ГУ МВС України в Київській області № 4539 від 18.06.2012 року, довідкою про зміни до річного розпису бюджету (кошторису) на 2012 рік № 2/713 від 22.05.2012 року, випискою з рахунку відповідача з урахуванням КЕКВ за 12.06.2012 року.

Враховуючи вищевикладене, положення п. 3 ст. 83 ГПК України, норми Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, договору, зважаючи на специфіку діяльності відповідача, фінансовий стан, ступінь вини останнього, а також те, що відповідач є бюджетною установою, з метою виконання судового рішення, суд вирішив зменшити розмір пені.

За таких обставин, позовна вимога про стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню частково у сумі 4 108,20 грн. В іншій частині зазначеної позовної вимоги, а саме у стягненні 4 108,21 грн. суд відмовляє.

Аналогічна позиція міститься у постанові Вищого господарського суду України від 22.11.2011 року у справі № 15/072-10/17.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором № 02.1.2-14/25-119 від 07.12.2011 року про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг Орендарю, позивачем за період з 21.02.2012 року по 27.04.2012 року нараховано 1 622,76 грн. 3 % річних та 884,04 грн. інфляційних втрат.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши надані позивачем розрахунки інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих за період з 21.02.2012 року по 27.04.2012 року, за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛІГА:ЕЛІТ 9.1.2.», суд встановив, що вони є арифметично вірними.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення 884,04 грн. інфляційних втрат та 1 622,76 грн. 3% річних підлягають задоволенню.

Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем належним чином доведено наявність порушень з боку відповідача щодо своєчасної та повної оплати за отримані послуги в період з 29.05.2009 року по 06.12.2011 року.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково у сумі 301 294,78 грн., з яких основний борг -294 679,78 грн., пеня -4 108,20 грн., інфляційні втрати -884,04 грн. та 3 % річних -1 622,76 грн.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Суд звертає увагу сторін на те, що відповідно до абз. 4 п. 3.17.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011 року у резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

вирішив :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Лінійного відділу в аеропорту «Бориспіль»ГУ МВС України в Київській області (08307, Київська область, м. Бориспіль, аеропорт, код ЄДРПОУ 08603471) на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (08307, Київська область, м. Бориспіль, міжнародний аеропорт «Бориспіль», код ЄДРПОУ 20572069) 294 679 (двісті дев'яносто чотири тисячі шістсот сімдесят дев'ять) грн. 78 коп. основного боргу, 4 108 (чотири тисячі сто вісім) грн. 20 коп. пені, 884 (вісімсот вісімдесят чотири) грн. 04 коп. інфляційних втрат, 1 622 (одну тисячу шістсот двадцять дві) грн. 76 коп. 3% річних та 6 108 (шість тисяч сто вісім) грн. 06 коп. судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя В.М. Антонова

Повне рішення складено 03.07.2012 року