Ухвала

від 20.03.2012 по справі 0670/7303/11

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1-й інстанції: Романченко Є.Ю.

Суддя-доповідач:Пасічник С.С.

УХВАЛА

іменем України

"20" березня 2012 р. Справа № 0670/7303/11

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегіі:

головуючого судді Пасічник С.С.

суддів: Зарудяної Л.О.

Кузьменко Л.В.,

при секретарі Бєляєвій Т.В. ,

за участю сторін:

від позивача: ОСОБА_3, представника за довіреністю,

ОСОБА_4, представника за довіреністю,

від відповідача: ОСОБА_5, представника за довіреністю,

розглянувши апеляційну скаргу Коростенської об"єднаної державної податкової інспекції на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "31" жовтня 2011 р. у справі за позовом Фізичної особи-підприємця - ОСОБА_8 до Коростенської об"єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

В липні 2011р. Приватний підприємець ОСОБА_8 звернувся до адміністративного суду з позовом (з врахуванням заяви про уточнення (зменшення) позовних вимог від 18.10.2011р., а.с.152) до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000311702 від 11.07.2011 року в частині визначення грошових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 66697,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 16674,25 грн., № 0000321702 від 11.07.2011 року, яким визначені грошові зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 10990,95 грн.

В обґрунтування позову посилається на безпідставність висновків податкового органу про допущення ним порушень податкового законодавства з огляду на те, що такі висновки не ґрунтуються на документах первинного бухгалтерського обліку та не узгоджуються із законодавчими актами, що регламентують порядок здійснення господарської діяльності суб'єктами підприємницької діяльності-фізичними особами.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 31.10.2011р. позов було задоволено та визнано неправомірними та скасовані податкові повідомлення-рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції № 0000311702 від 11.07.2011 року в частині визначення грошових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 66697,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 16674,25 грн., та № 0000321702 від 11.07.2011 року повністю.

Не погоджуючись з постановою, Коростенська об'єднана державна податкова інспекція подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на нез'ясування судом першої інстанції всіх обставин справи та порушення норм матеріального права.

Представник особи, що подала апеляційну скаргу, підтримав в судовому засіданні доводи та вимоги апеляційної скарги.

Представники підприємця ОСОБА_8 в судовому засіданні, вважаючи постанову законною та обґрунтованою, просять останню залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Вислухавши представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженої постанови, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, відповідно до направлень № 166, 167, 168 від 08.06.2011 року, виданих Коростенською ОДПІ, в період з 08.06.2011 по 22.06.2011 року працівниками податкового органу було проведено виїзну планову документальну перевірку приватного підприємця ОСОБА_8 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008р. по 31.12.2010р, за результатами якої складено акт перевірки від 30.06.2011 року № 302/1027/17-02/НОМЕР_3 (а.с.10-27).

Згідно висновків, наведених в акті, підприємцем допущено порушення :

1. ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" від 26.12.92 р. № 13-92 (із змінами та доповненнями), п. 7.1 ст. 7 п. 19.1 ст. 19 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" № 889 від 26.12.2003р. ( зі змінами та доповненнями), в результаті чого: платником занижено податок і доходів фізичних осіб - СПД на суму 10990,95 грн., в тому числі в 2010р. на 10990,95грн.

2. п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п.7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями), в результаті чого: платником занижено податок на додану вартість на суму 69197.30 грн., в тому числі: в липні 2010 року на 66697,0 грн. в серпні 2010 року на 2500,0 грн.

На підставі вказаного акту були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000311702 від 11.07.2011 року, яким визначені грошові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 69197,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 17299,00 грн., № 0000321702 від 11.07.2011 року, яким визначені грошові зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 10990,95 грн. (а.с.а.с.28-29).

Проте, в повному обсязі з цими податковими повідомленнями - рішеннями погодитись не можна.

Так, в основу прийняття податкового повідомлення-рішення № 0000311702 від 11.07.2011 року в частині визначення грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 66697,00 грн. покладено висновок податкового органу, викладений в акті, щодо безпідставного віднесення до складу податкового кредиту липня 2010р. вказаної суми по господарським операціям з ТОВ "Торгово-комерційний союз 2006" по придбанню товарів, робіт (послуг) (код ЄДРПОУ 34525163) на загальну суму 333485,75 грн. (без ПДВ), ПДВ складає 66697,15 грн. (податкова накладна виписана у липні 2010 року), який має стан платника податків 09 - відсутність за місцезнаходженням.

Крім того, в акті зазначено, що в результаті аналізу та співставлення розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість по ПП ОСОБА_8, встановлено, що ТОВ "Торгово-комерційний союз 2006" не відобразило в поданій декларації податкових зобов'язань по даному контрагенту за липень 2010 року. В декларації з податку на додану вартість за липень 2010 року та додатку № 5 до неї поданою підприємством ТОВ "Торгово-комерційний союз 2006" підприємця ОСОБА_8 не відображено, отже у відповідності до пп 7.2.3. п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04 1997р. із змінами та доповненнями продавець товарів не мав правових підстав для виписки податкових накладних, а відповідно покупець не мас правових підстав, визначених п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04 1997р. із змінами та доповненнями, для включення сум ПДВ по даній операції до податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно з пунктом 9.6 статті 9 цього Закону свідоцтво про реєстрацію особи як платника податку на додану вартість діє до дати його анулювання.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 вищенаведеного Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 цього Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

У розумінні пункту 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" господарська діяльність -будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Отже, як правильно зазначив суд першої інстанції, проаналізувавши наведені приписи законодавства, обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямованість на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності (продукція, роботи чи послуги), які мають вартісний характер і цінове вираження.

Як встановлено судом, господарські операції підприємцем ОСОБА_8 здійснювалися з ТОВ "Торгово-комерційний союз 2006" згідно договору купівлі - продажу № 010710/3 від 01.07.2010р. й підтверджуються як останнім, так і видатковою накладною № 20717 від 02.07.2010р. на загальну суму 400182,91грн., у т.ч. ПДВ в сумі 66697,15грн., податковою накладною № 20717 від 02.07.2010р., товарно-транспортними накладними від 02.07.2010р., квитанцією до прибуткового касового ордеру № 2 від 02.07.2010р. щодо проведення розрахунків за поставлений товар (а.с.30-33, 97-101), а також в подальшому використовувалися в господарській діяльності шляхом реалізації придбаних у ТОВ "Торгово-комерційний союз 2006" товарно-матеріальних цінностей іншим особам, зокрема, ДП "Народицький спецлісгосп", ДП "Словечанський спецлісгсоп", ВАТ "Малинський КДЗ"та інші, про що свідчать наявні в матеріалах справи видаткові накладні та довіреності на (а.с.36-82,102-151).

З огляду на викладені фактичні обставини, підтверджені належними документальними доказами, та приписи законодавства, суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про реальний характер господарських операцій, які знайшли відображення у формуванні податкового кредиту підприємця ОСОБА_8.

Також суд враховує й ту обставину, що податковий орган не довів належними та допустимими доказами, що контрагент позивача на час здійснення господарських операцій не перебув в Єдиному державному реєстрі та за місцем своєї реєстрації.

Крім того, судом не встановлено обізнаності позивача про протиправний характер діяльності його контрагента (якщо така мала місце), прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності з метою отримання податкової вигоди.

При цьому, в разі недотримання цим контрагентом правил податкового обліку результатів фінансово-господарської діяльності відповідальність наступає для нього, а не для позивача, адже Закон України "Про податок на додану вартість" не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Що ж до податкового повідомлення-рішення № 0000321702 від 11.07.2011 року, то колегія суддів вказує на таке.

Як зазначено в акті перевірки, підприємцем ОСОБА_8 завищено валовий дохід на загальну суму 366358,00 грн. в тому числі:

- за 2010 рік платником включено до складу валового доходу кошти, отримані від реалізації товарів та послуг у період перебування на спрощеній системі оподаткування, чим порушено ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" від 26.12.92 р. № 13-92 (із змінами та доповненнями), п. 7.1 ст. 7 та п.п. а ст. 19.1 ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.03 р. № 889-ІУ (із змінами та доповненнями);

- за 2010 рік не включено до складу валового доходу кошти, отримані від ТОВ "Українська транспортна спілка" за реалізацію кранів шарових Ду-80 в розмірі 12500,00 грн., чим порушено ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України ''Про прибутковий податок і громадян" від 26.12.92 р. № 13-92 (із змінами та доповненнями), п. 7.1 ст. 7 та п.п. а п.19.1 ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.03 р. № 889-ІУ (із зміна ми та доповненнями);

- в порушення ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" №13-92 від 26.12.1992р., п. 19.1 ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" №889 від 26.12.2003р. (зі змінами та доповненнями) платником завищено суму валових витрат на 439631,00 грн., а саме: за 2010 підприємцем завищено валові витрати за 2010 рік на загальну суму 439631,00 грн. через включення їх до складу витрат, понесених в період перебування на спрощеній системі оподаткування в сумі 439631.00 грн., крім того до складу валових витрат не відносяться витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку, чим порушено ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" від 26.12.92 р. № 19-92 (із змінами та доповненнями), п. 7.1 ст. 7 та п.п. а п.19.1 ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.03 р. № 889-ІУ (із змінами та доповненнями ).

Щодо завищення сум валових доходів та витрат за 2010 рік відповідно на суму 366358,00 грн. та суму 439631,00 грн., то судом правильно зазначено в оскаржуваній постанові, що в акті перевірки відсутні будь-які розрахунки сум завищення як валового доходу, так і валових витрат, відсутні посилання на первинні бухгалтерські документи, які засвідчують факт включення зазначених сум до валового доходу та до валових витрат в зазначеному податковому періоді, відсутні фактичні дані про те, по яким саме господарським операціям та по взаємовідносинах з якими саме контрагентами включено ці суми до складу валового доходу та до валових витрат. При цьому, лише сама вказівка в акті перевірки як на допущене порушення на ту обставину, що платником включено до складу валового доходу кошти, отримані від реалізації товарів та послуг у період перебування на спрощеній системі оподаткування, а також віднесено до валових витрат витрати, понесені у період перебування на спрощеній системі оподаткування, не може бути прийнятною без будь-якого правового та документального обґрунтування зі сторони податкового органу.

Одночасно, суд враховує й наступне.

Згідно із вимогами п.п 3.2.2. п. 3.2 Наказу Державної податкової адміністрації, від 24.12.2010 № 1003 "Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами" у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

- чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) діяльності платника податків та операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

- зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи з обліку, та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

- у разі відсутності первинних документів або ненадання їх чи інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення;

- у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки;

- у разі надання платником податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

Проте, зазначені вимоги в ході проведення перевірки працівниками податкового органу виконані не були, що фактично унеможливлює визначення сум завищення валового доходу, дослідження первинних документів, що підтверджують та обгрунтовують висновок податкового органу про наявність порушень.

Відносно ж не включення до складу валового доходу коштів, отриманих від ТОВ "Українська транспортна спілка" за реалізацію підприємцем ОСОБА_8 кранів шарових Ду-80 в розмірі 12500,00 грн. (без ПДВ) за видатковою накладною № 4-0000092 від 04.08.2010р. (а.с.34), то суд першої інстанції правильно вказав, що згідно видаткової накладної № ВВ-000042 від 19.03.2010 року на суму 14400,00 грн. без ПДВ, яка підтверджує факт придбання підприємцем ОСОБА_8 кранів шарових Ду-80 (а.с.35), зазначені витрати по придбанню кранів, отриманих від ТОВ "Українська транспортна спілка", в ході проведення перевірки в складі валових витрат не враховані.

При цьому, відповідно до вимог ст.13 Декрету "Про прибутковий податок з громадян" КМ України, від 26.12.1992, № 13-92 оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) i документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу.

Отже, за таких обставин, не включення до складу валових доходів вказаної суми коштів, не призвело до виникнення об'єкту оподаткування та, як наслідок, не призвело до заниження суми податкових зобов'язань.

Підсумовуючи наведене, оскаржена постанова суду першої інстанції, як обгрунтована та законна, підлягає залишенню без змін.

Доводи ж апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не є підставою для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Коростенської об"єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "31" жовтня 2011р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя С.С. Пасічник

судді: Л.О. Зарудяна Л.В. Кузьменко

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Фізична особа-підприємець - ОСОБА_8 АДРЕСА_1

3- відповідачу Коростенська об"єднана державна податкова інспекція вул.Коротуна, 3,Коростень,Коростенський район, Житомирська область,11500