Рішення

від 13.11.2006 по справі 15/308

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/308

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "13" листопада 2006 р.Справа №  15/308

 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Мохонько К.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Комунального підприємства „Теплокомуненерго” Олександрійської міської ради м. Олександрія

до відповідача: Комунального підприємства редакція газети „Вільне слово” м. Олександрія

про стягнення 11651 грн. 21 коп.

Представники сторін:

від позивача – не з"явився

від відповідача – не з"явився

В судовому засіданні 08.11.06р. оголошувалась перерва до 13.11.06р. на 17 годину 00 хвилин.

                                                        ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 11651 грн. 21 коп. боргу за спожиту теплову енергію по договору від 01.10.02р. В судовому засіданні 08.11.06р. представник позивача позовні вимоги повністю підтримав. Представники відповідача позов заперечили, надали відзив в якому посилаються на проведену повну оплату спожитих послуг з постачання тепла і відповідно відсутністю боргу перед позивачем.

В судове засідання 13.11.06р. представники сторін не з"явились, по причини неявки не повідомили, ніяких клопотань не подавали, хоча були присутні в засіданні суду 08.11.06р. та підписали заяву про оголошення перерви по справі, тобто були належним чином повідомлені про час і місце наступного слухання справи.

На підставі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній документами.

Дослідивши матеріали справи господарський  суд з'ясував наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Між сторонами укладений договір на відпуск теплової енергії від 01.10.02р. За умовами договору енергопостачальна організація / позивач / приймає на себе зобов'язання постачати споживачу / відповідачу / теплову енергію, а споживач зобов'язується оплачувати отриману теплову енергію по встановленим тарифам в строки, що передбачені договором. Облік споживання теплової енергії проводиться за допомогою приладів обліку або розрахунковим способом. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду проводить передоплату в грошовій формі шляхом перерахування на рахунок енергопостачальної організації 100 відсотків вартості вказаної в договорі кількості теплової енергії, що передбачена на розрахунковий період. Договір укладається на один рік, набуває чинності з дня його підписання сторонами і діє до 1 жовтня 2003 року. Договір вважається продовженим на наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмової заяви однієї із сторін про його припинення. Договір підписаний представниками сторін і посвідчений печатками підприємств.

Додатками до договору є кількість і порядок постачання теплової енергії споживачу; схема теплотраси, яка знаходиться на балансі споживача; умови припинення подачі теплової енергії. Всі додатки підписані представниками сторін і посвідчені печатками підприємств.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона / постачальник / зобов'язується надавати другій стороні / споживачеві, абонентові / енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач / абонент / зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.  

Згідно з ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець / постачальник /, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк / строки / товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. ст. 655, 692 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона / продавець / передає або зобов'язується передати майно / товар / у власність другій стороні / покупцеві /, а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно / товар / і сплатити за нього певну грошову суму.          

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Сторони не надали суду доказів розірвання в добровільному порядку договору від 01.10.02р., або визнання його повністю чи частково недійсним за рішенням суду, тому правовідносини сторін ґрунтуються на договорі № 38 від 01.10.02р.

Згідно поданого позивачем розрахунку відповідачу за період з жовтня 2003 року по серпень 2006 року нараховано для оплати 11586 грн. 26 коп., що підтверджується виставленими рахунками.

Відповідач за період з жовтня 2003 року по серпень 2006 року сплатив відповідачу 8605 грн. 57 коп., що підтверджується платіжними дорученнями від 11.03.04р., 27.04.04р., 13.07.04р., 10.09.04р., 23.09.04р., 18.11.04р., 27.12.04р., 21.01.05р., 16.02.05р., 14.03.05р., 21.03.06р., 19.06.06р., 07.09.06р.

Сплачена по платіжному дорученню № 217 від 12.11.03р. 1000 грн. не є доказом погашення боргу відповідачем за спірний період, так як в графі призначення платежу платником зазначено: кредиторська заборгованість рахунок № 38/07 від 14.08.03р. в т.ч. ПДВ – 166 грн. 67 коп., тобто відповідач сплатив борг за період до жовтня 2003 року.

Позивач повідомленням про припинення заліком зустрічних вимог відповідно до ст. 601 ЦК України зарахував зустрічні однорідні вимоги перед відповідачем в сумі 161 грн. 50 коп.

Таким чином, за період заявлений до стягнення позивачем з жовтня 2003 року по серпень 2006 року відповідач сплатив позивачу 8605 грн. 57 коп. грошовими коштами і 161 грн. 50 коп. взаємозаліком, а всього 8767 грн. 07 коп.

Залишок боргу відповідача перед позивачем становить 2819 грн. 19 коп. / 11586 грн. 26 коп. – 8767 грн. 07 коп. /, доказів погашення якого сторони, в тому числі і відповідач, господарському суду не надали.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Решта суми боргу відповідача перед позивачем, який виник до жовтня 2003 року, стягненню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. ст. 256, 261, 267 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Перебіг строку позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

У поданому відзиві на позов від 24.10.06р. № 47 відповідач просить застосувати до його боргу строк позовної давності у відповідності з ст. 257 ЦК України.  

Позивач не зазначив, як то передбачено ч. 5 ст. 267 ЦК України, поважні причини пропуску ним строку позовної давності, тому суд приймає до уваги заяву відповідача і застосовує строк позовної давності до правовідносин сторін, що виникли до вересня 2003 року по договору на відпуск теплової енергії № 38 від 1 жовтня 2002 року.    

Позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Клопотання відповідача викладені у відзиві на позов: списати КП „Редакції газети „Вільне Слово” борг у сумі 8 тис. 997 грн. 02 коп., що був станом на 1 червня 2003 р. на підставі закінчення терміну позовної давності; зобов'язати КП „Теплокомуненерго” погасити борг перед КП „Редакцією газети „Вільне Слово” на суму 3 тис. 931 грн. задоволенню не підлягають, так як предметом розгляду по даній справі є стягнення заборгованості з відповідача на користь позивача за спожиту теплову енергію. Питання списання будь-яких сум чи стягнення боргу з позивача на користь відповідача можуть бути предметом окремих позовних заяв поданих до господарського суду з дотриманням вимог ГПК України.

На підставі ст. ст. 47-1, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволеного позову.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 256, 261, 267, 526, 625, 655, 692, 712, 714 ЦК України, ст. ст. 32 – 34, 43, 44,  47-1, 49, 75, 82 – 85, 116, 117 ГПК України господарський суд

                                                  ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства редакція газети „Вільне слово” м. Олександрія вул. Шевченко 74 р/р 26008734 в АППБ „Аваль” м. Олександрія МФО 323538 код ЄДРПОУ 02473569 на користь комунального підприємства „Теплокомуненерго” Олександрійської міської ради м. Олександрія вул. 50 років Жовтня 32-а р/р 260006692 МФО 323538 код ЄДРПОУ 00185330 – 2819 грн. 19 коп. боргу, 28 грн. 19 коп. сплаченого державного мита, 28 грн. 55 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати.

В задоволенні решти позову – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку визначеному ГПК України.

Суддя   К.М.Мохонько