Рішення

від 15.05.2012 по справі 11/5005/3766/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.06.12р. Справа № 11/5005/3766/2012

За позовом приватного підприємства "Запорізьке електротехнічне підприємство", м. Запоріжжя

до товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпробіотехсервіс", м. Дніпропетровськ

про стягнення 73 790,00 грн. за договорами про надання послуг

Суддя Мельниченко І.Ф.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 - довіреність від 16.05.12р.

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути 70 000,00 грн., що складають заборгованість по договорам про надання послуг № 7/12/1 від 07.12.11р., № 7/12/2 від 07.12.11р., № 7/12/3 від 07.12.11р. та 3790,00 грн. пені.

15.06.12р. від позивача надійшла уточнена та доповнена позовна заява б/н від 08.06.12р., із тексту якої вбачається, що останній змінив підставу позову, посилаючись на те, що він відмовився від спірних договорів, що передбачено ст.907 Цивільного кодексу України, в зв'язку з їх невиконанням відповідачем, і просить стягнути суму заборгованості, яка була перерахована відповідачеві на виконання зазначених вище договорів.

Таким чином, звернувшись із зазначеною вище заявою, позивач фактично змінює підставу позовних вимог. Зважаючи на те, що вказана заява подана до початку розгляду спору по суті, вона прийнята прийнята господарським судом до розгляду, в зазначений вище частині.

Крім того, у вказаній вище заяві позивач, доповнюючи позовні вимоги, просить розірвати договори про надання послуг № 7/12/1, № 7/12/2, № 7/12/3 від 07.12.11р. Тобто, вимоги про розірвання договорів, є фактично додатковими вимогами, право на пред'явлення яких не передбачено статтею 22 ГПК, а отже, в цій частині, заява позивача, до до розгляду не приймається.

Зазначене узгоджується із п.3.11. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.11р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України.

До того ж, слід зазначити, що у будь-якому з таких випадків, позивачем мають бути додержані правила вчинення відповідних процесуальних дій, недотримання яких, тягнуть за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК України.

З огляду на викладене, заявляючи немайнову вимогу про розірвання спірних договорів, позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 1073 грн., доказів чого суду надано не було.

Зазначені вище обставини і стали підставою не прийняття до розгляду заяви позивача від 15.06.12 р., в частині доповнення позовних вимог.

Відповідач письмовий відзив на позов не надав, його представник в судове засідання не з'явився.

Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, примірники повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками „адресат вибув", „адресат відсутній", зокрема, "за зазначеною адресою не проживає" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Крім того, особи, які беруть участь у розгляді, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення (див. Постанову Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.11р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 17.05.2012р., підприємство відповідача знаходиться за адресою, зазначеною у позовній заяві, на яку і була надіслана ухвала суду як про порушення провадження у справі та і про відкладення, а отже відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Таким чином, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

В судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

07.12.11р. між приватним підприємством "Запорізьке електротехнічне підприємство", м. Запоріжжя (Замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпробіотехсервіс", м. Дніпропетровськ (Виконавець) укладено договори № 7/12/1, № 7/12/2, № 7/12/3.

Згідно п.1.1 договорів: № 7/12/1, Виконавець (відповідач у даній справі) зобов'язується за завданням Замовника (позивача) протягом визначеного в договорі строку надати за плату наступні послуги: з друку каталогів, буклетів, календарів; договору № 7/12/2 - з роздачі і поширення буклетів і календарів (строк поширення - 10 днів, на протязі яких п'ять чоловік по дві години на день виконують свої обов'язки з роздачі та поширення буклетів та календарів); договору № 7/12/3 надати послуги з пошукового просування сайтів www.zep.electro.org.ua та www.zapravim.zp.ua (на протязі 2-х місяців), а Замовник зобов'язується оплачувати надані послуги.

За умовами п.1.2. вказаних вище договорів, Виконавець надає послуги на підставі письмових заявок Замовника із зазначенням конкретного виду послуг, терміну їх виконання.

Документом, що підтверджує виконання послуг, є акт приймання-передачі наданих послуг, підписаний уповноваженими представниками сторін (п.1.3. договорів).

Відповідно до п.3.1. договорів, загальна вартість послуг, що надані Виконавцем за договором № 7/12/1 складає 48 500,00 грн.; за договором № 7/12/2 - 1500,00 грн.; за договором № 7/12/3 - 20 000,00 грн.

У п.3.3. договорів, сторонами встановлено, що оплата здійснюється Замовником у безготівковій формі або готівкою в касу Виконавця згідно з виставленим ним рахунком на підставі письмової заявки Замовника протягом 1-го банківського дня, після чого Виконавець приступає до надання послуги.

Оплата може здійснюватися Замовником при узгодженні з Виконавцем шляхом передоплати, частками, згідно виставлених рахунків (п.3.4. договорів).

Частиною першою ст.903 Цивільного кодексу України передбачено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідач 05.12.11р. виставив позивачеві рахунок № СФ-00035 на загальну суму 70 000,00 грн. за надання послуг по зазначеним вище договорам.

Платіжним дорученням № 290 від 07.12.11р. позивач перерахував відповідачу грошові кошти на вказану вище суму.

Строк дії договорів № 7/12/1 та № 7/12/2, сторонами встановлено до 14.12.2011року, договору № 7/12/3 до 07.02.2012 року (п.7.2.).

Укладаючи вищезазначені договори, сторони визначили тільки загальний строк дії договору, тобто загальний строк зобов'язання щодо виконання замовлених послуг, і не визначили певні (часткові) строки виконання послуг, що є безумовним правом сторін. За таких обставин позивач повинен був виконати передбачені договорами послуги протягом загального строку виконання зобов'язання - до 14.12.11р. та 07.02.12р.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач зобов'язання щодо виконання робіт за спірними договорами не виконав.

Частиною першою ст.907 Цивільного кодексу України, передбачено, що договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору , в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.

Невиконання відповідачем умов договорів, стало підставою для реалізації позивачем права його дострокового розірвання, що було викладено в листі від 06.06.12 р., в якому позивач повідомив відповідача про повну відмову від договорів про надання послуг № 7/12/1 від 07.12.11р., № 7/12/2 від 07.12.11р., № 7/12/3 від 07.12.11р. та вимагав повернення грошових коштів в сумі 70 000,00 грн.

В даному випадку 70 000,00 грн., є для позивача збитками, що складаються з реальної шкоди, а саме витрат понесених на попередню оплату, на яку не були виконані роботи за спірними договорами.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з частиною першою ст.225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення включаються: вартість втраченого, пошкоджено або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (Штрафні санкції сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо) понесені стороною , яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Оскільки відповідач, після припинення дії договору не здійснив повернення грошових коштів в сумі 70 000,00 грн., вказана сума підлягає до примусового стягнення.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За порушення строків надання послуг, Виконавець сплачує Замовнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, за кожен день прострочки (п.4.2. договорів).

Розрахунок пені позивачем завищений, в результаті невірно визначеного періоду нарахування, після перерахунку до стягнення підлягає пеня за період прострочення з 15.12.2011р. по 16.04.2012р та з 08.02.2012р. по 16.04.2012р., що складає загальну суму 3191,95 грн.

Статтею 7 Закону України "Про судовий збір", передбачено підстави для повернення судового збору, зокрема, сплачена сума судового збору повертається в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового

збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом .

Відповідно до п.1 ст.4 закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду,- у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" від 22.12.11р. № 4282-VI, розмір мінімальної заробітної плати на 1 січня 2012 року становить 1073 грн.

Частиною 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат .

Як вбачається із матеріалів справи, ціна позову складає 73 790,00 грн., а отже, мінімальний розмір судового збору по даному позову становить 1609,50 грн.

Позивачем, платіжними дорученнями № 376 від 27.02.12р. та № 458 від 11.04.12р. сплачено судовий збір на загальну суму 1641,00 грн., тобто більше ніж передбачено чинним законодавством.

З огляду на викладене, зайво сплачений судовий збір на суму 31,50 грн. підлягає поверненню.

Керуючись ст. 526, 610, 611, 903, 907 Цивільного кодексу України, 224, 225 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпробіотехсервіс", (49066, м. Дніпропетровськ, вул.Новикова-Прибоя,16, кв.2, ідентифікаційний код 32010879) на користь приватного підприємства "Запорізьке електротехнічне підприємство", (69071, м. Запоріжжя,, вул.Чарівна,125, кв.105, ідентифікаційний код 34869520) 70 000 грн. (сімдесят тисяч гривень) збитків, 3191,95 грн. (три тисячі сто дев'яносто одна гривня) 95 коп. пені, 1596,46 грн. (одна тисяча п'ятсот дев'яносто шість гривень) 46 коп. судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після вступу рішення в законну силу.

Повернути приватному підприємству "Запорізьке електротехнічне підприємство", м. Запоріжжя (ідентифікаційний код 32010879) із державного бюджету зайво сплачений судовий збір на суму 31,50 грн. по платіжному дорученню № 458 від 11.04.12р., яке залишено в матеріалах справи.

Суддя І.Ф. Мельниченко

Повне рішення складено 05.07.12р.