Рішення

від 06.07.2012 по справі 19/5005/5038/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.07.12р. Справа № 19/5005/5038/2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НОКІАН ШИНА", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВР - Центр", м. Дніпропетровськ

про стягнення 16 279 901,46 грн.

Суддя Петренко І.В.

при секретарі: Серенковій О.О.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 - дов. від 01.09.11р.

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Нокіан Шина" звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВР-Центр" про суми заборгованості за Договором поставки у розмірі 16 279 901,46 грн., яка складається з: суми основного боргу у розмірі 8 757 421,90 грн., суми інфляційних у розмірі 1 396 234,06 грн., суми пені у розмірі 872 243,07 грн., суми 3 % річних у розмірі 562 874,30 грн. та суми процентів за товарним кредитом у розмірі 25 % річних, починаючи з дня передачі товару у розмірі 4 690 619,13 грн. та судові витрати.

Позовні вимоги позивача обгрунтовані тим, що відповідач не виконав зобов'язання.

Представник позивача підтримує позовні вимоги та наполягає на їх задоволенні.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, клопотання про відкладення розгляду не подавав, про місце, дату та час судового засідання повідомлений належним чином, в тому числі додатково позивачем, що підтверджується копією телеграми та поштовою квитанцією від 04.07.12р.

Справа розглядається за наявними в ній документами (ст. 75 ГПК України).

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вислухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

03 серпня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нокіан Шина" та Товариством з обмеженою відповідальністю "АВР-Центр" було укладено договір поставки зимових шин №ДП3/09-027.

За умовами Договору постачальник прийняв на себе зобов'язання передати у власність (поставляти) покупцю, покупець - приймати та своєчасно і вповному обсязі оплачувати шини для автомобілів. Поставка товару здійснювалася партіями в рамках і на підставі відповідних специфікацій, видаткових накладних і рахунків-фактур.

Відповідно до п.4.1 Договору оплата покупцем партій Товару здійснюється на підставі специфікації за рахунком, який постачальник виписує на кожну партію Товару та передає Покупцю у день підписання Сторонами Специфікації на відповідну партію товару..

Згідно п.4.2 Договору Партії підлягають оплаті у наступному порядку (розраховується у відсотках від вартості Партій, поставлених станом на нижче вказаний термін):

- 25% повинні бути сплачені до 15 жовтня 2009 року;

- 50% повинні бути сплачені до 15 листопада 2009 року;

- 75% повинні бути сплачені до 15 грудня 2009 року;

- 100% повинні бути сплачені до 15 січня 2010 року.

Позивач виконав умови договору передавши у власність Відповідача Товар загальною вартістю 25 932 232,33 грн., що підтверджується видатковими накладними.

Від повідач провів лише частковий розрахунок за товар шляхом сплати грошових коштів і повернення товару на загальну суму 17 174 810,43 грн., що підтверджується довідкою взаєморозрахунків сторін.

Сума боргу Відповідача перед Позивачем за поставлений товар на момент звернення позивача з позовом до суду складає 8 757 421,90 грн.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно із п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до п. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до п. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.ст. 611, 549, 551 ЦК України, у разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

За ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Відповідно до п.8.1. Договору поставки за прострочення оплати вартості Товару (партії Товару) покупець повинен сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що буде діяти в період прострочення, від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення оплати.

Пеня складає 872 743,07 грн.

Відповідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні нарахування на суму боргу складають 1396243,06 грн., проценти за порушення грошового зобов'язання в розмірі 3% річних складає 562874,30 грн.

Відповідно до п.4.4 Договору, у разі перевищення заборгованості вказаної у п.4.3 Договору або порушення строків вказаних у п.4.2, на ціну поставленого Товару підлягають нарахуванню проценти у розмірі 25 % річних, починаючи з дня передачі Товару до моменту його фактичної оплати. Нарахування процентів в цьому випадку відбувається на день виставлення рахунку Постачальником щодо оплати процентів за товарний кредит.

Виходячи з роз'яснення ВСУ, лист від 7 жовтня 2010 року "Узагальнення судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин (2009-2010 роки)", проценти за кредитом (а, отже, і за товарним кредитом) мають зовсім іншу правову природу, ніж 3% річних за порушення грошового зобов'язання (ст.625 ЦК України), оскільки є платою (винагородою) за користування кредитом, у той час, як стягнення сум згідно ст. 625 ЦК України є заходом цивільно-правової відповідальності за порушення грошового зобов'язання, тому позивач вправі нараховувати і 3% річних і проценти за товарним кредитом.

Проценти за товарним кредитом становлять 4690619,13 грн.

Докази сплати заборгованості в добровільному порядку сторонами не представлені.

На підставі вищевикладеного господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки зобов'язання повинні виконуватись належним чином та в установлені строки

Судові витрати слід віднести на відповідача, оскільки позов задоволено повністю.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 599, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 216, 217, 218, 230, 231, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 1,2,12,21,32,35,36,44,49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АВР-Центр", 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Шинна, 8 (ідентифікаційний код 34589646, п/р 26004058788302 в АТ "Укр Сиббанк", м. Харків, МФО 351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НОКІАН ШИНА", 01032, м. Київ, вул. Жилянська,75-А (ідентифікаційний код 34453885, п/р 26001001311498 у АТ "ОТП Банк" м. Київ, МФО 300528) суму основного боргу за договором поставки в розмірі 8 757 421 (вісім мільйонів сімсот п'ятдесят сім тисяч чотириста двадцять одна) грн. 90 коп., суму інфляційних нарахувань на суму Основного боргу в розмірі 1 396 243 (один мільйон триста дев'яносто шість тисяч двісті сорок три) грн. 06 коп., суму пені в розмірі 872743 (вісімсот сімдесят дві тисячі сімсот сорок три) грн.07 коп., суму 3% річних у розмірі 562 874 (п'ятсот шістдесят дві тисячі вісімсот сімдесят чотири) грн. 30 коп., суму процентів за товарним кредитом у розмірі 25 % річних у розмірі 4 690 619 (чотири мільйони дев'яносто тисяч шістсот дев'ятнадцять) грн. 13 коп. та суму судового збору у розмірі 64 380 (шістдесят чотири тисячі триста вісімдесят) грн. 00 коп., про що видати наказ.

Суддя І.В. Петренко

Повне рішення складено 06.07.12р.