Рішення

від 25.06.2012 по справі 4/047-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" червня 2012 р. Справа № 4/047-12

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткін О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Варра Трейд", м. Одеса

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліком Трейд",

м. Переяслав-Хмельницький

про стягнення 22 247,40 грн.

за зустрічним позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліком Трейд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Варра Трейд"

про визнання договору купівлі-продажу №26/08-4 від 26.08.2010р. недійсним

за участю представників:

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним) - не з'явився;

від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) - ОСОБА_1 -предст. за довірен.;

Обставини справи:

До господарського суду Київської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Варра Трейд" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліком Трейд" про стягнення заборгованості в розмірі 22 247,40 грн., яка складається із заборгованості за договором купівлі-продажу № 26/08-4 від 26.08.2010 р. в сумі 21 900,00 грн., 131, 40 грн. інфляційних втрат, 216,00 грн. 3% річних.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання договірних зобов'язань в частині оплати поставленого та неоплаченого товару.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.05.2012р. було порушено провадження у даній справі та призначено її розгляд на 11.06.2012р.

24.05.2012р. позивач в порядку статті 22 ГПК України через канцелярію господарського суду подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої останній просить стягнути з відповідача, крім заявленої заборгованості, 17958,00 грн. пені, нарахованої у відповідності до п. 6.1 договору. Вказана заява прийнята судом до розгляду.

Ухвалою суду від 11.06.2012р. розгляд справи було відкладено на 25.06.2012р., у зв'язку з неявкою представників сторін.

22.06.2012р. від позивача по справі надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, у зв'язку з неможливістю забезпечити явку в судове засідання, на підставі наявних в матеріалах справи доказів. Вказане клопотання визнане судом обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

22.06.2012р. від відповідача по справі до суду надійшов відзив, в якому останній проти заявлених позовних вимог заперечує в повному обсязі та просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись, при цьому, на видаткову накладну, яка, за його словами, складена не на підставі договору, у зв'язку з чим заявлені до стягнення інфляційні втрати, 3% річних та пеня не можуть мати місце в даному випадку.

В судовому засіданні відповідачем було заявлено клопотання про застосування строків позовної давності щодо нарахування пені, про що також подано через канцелярію суду відповідну письмову заяву (вх. номер 10059). Вказана заява прийнята судом до розгляду.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.06.2012р. було прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліком Трейд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Варра Трейд" про визнання договору купівлі-продажу №26/08-4 від 26.08.2010р. недійсним для спільного розгляду з первісним позовом у справі №4/047-12.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області -

ВСТАНОВИВ:

26 червня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Варра Трейд" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Поліком Трейд" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 26/08-4, відповідно до умов якого продавець зобов'язується продавати покупцю продукцію, а покупець зобов'язується прийняти і своєчасно оплачувати продукцію в строки і в розмірах, передбачені даним договором.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 договору, загальна кількість продукції, яка передається та її асортимент зазначається в товаросупроводжувальних документах.

Продукція вважається переданою продавцем і прийнятою покупцем з моменту підписання представниками покупця накладної про прийняття продукції (п. 3.2 договору).

На виконання зазначеного договору, позивачем була проведена поставка товару відповідачу, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією видаткової накладної № 05/10/02 від 05.10.2010р. на загальну суму 51600,00 грн., яка підписана та скріплена печатками уповноважених представників сторін.

Згідно п.п. 4.2, 4.3 договору, загальна вартість даного договору складається із сум поставок, зазначених в товаросупроводжувальних документах. Оплата по даному договору здійснюється покупцем у вигляді 100% попередньої оплати за кожну партію продукції, відповідно виставленого покупцем рахунку.

Так, з матеріалів вбачається, що 05.10.2010р. продавцем було виставлено рахунок-фактуру № 5/10-2 від 05.10.2010р. про сплату вартості поставленого товару в розмірі 51600,00 грн., яка, з урахуванням вищезазначених приписів договору, мала бути здійснена з кінцевим терміном оплати -05.10.2010р. (до моменту поставки товару).

Проте, в порушення своїх договірних зобов'язань, відповідач не оплатив в повному обсязі вартість отриманого товару, здійснивши лише часткову оплату в загальній сумі 29700,00 грн., за період з 22.10.2010р. по 31.01.2012р., про що свідчить наявна в матеріалах справи копія банківської виписки по рахунку ТОВ «Варра Трейд», у зв'язку з чим, за словами позивача, станом на день розгляду справи за відповідачем утворилась заборгованість з оплати поставленого та неоплаченого товару в розмірі 21 900,00 грн.

У відзиві на позов відповідач зазначає, що в порушення норм ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»сторонами не було складено та належним чином оформлено видаткову накладну, яка, за своєю правовою природою, є первинним документом та має містити дані з посиланням на договір, в межах якого складено таку видаткову накладну, а тому подана позивачем в якості доказу видаткова накладна № 05/10/02 від 05.10.2010р. не може бути належним доказом здійснення господарської операції за договором купівлі-продажу № 26/08-4 від 26.08.2010р.

Проте, вказані посилання відповідача не містять будь-якого підтвердження матеріалами справи та поданими доказами, оскільки відповідачем не подано суду доказів існування між сторонами будь-яких інших договірних відносин, на виконання яких могла бути складена дана видаткова накладна.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що з метою досудового врегулювання спору, позивачем була направлена на адресу відповідача претензія від 20.06.2011р. з вимогою погасити існуючу заборгованість, у відповідь на яку відповідач визнав наявність за ним боргу за видатковою накладною №05/10/02, яка була складена на виконання умов договору від 26.08.2010р.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що заперечення відповідача, викладені у відзиві, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу (стаття 691 ЦК України).

Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено: покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Стаття 693 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до статті 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Умовами договору, сторони визначили, що оплата по договору здійснюється у вигляді 100% попередньої оплати, а тому остаточний термін оплати товару у покупця настав 05.07.2010р. з моменту виставленого рахунку-фактури (п.4.3 договору).

У зв'язку з тим, що в порушення своїх договірних зобов'язань, відповідач повну суму товару, поставленого на підставі видаткової накладної №05/10/02 від 05.10.2010р., не оплатив, доказів оплати суду не надав, суд приходить до висновку про достатність доказів для задоволення позовних вимог в сумі 21900,00 грн.

Крім того, позивач, посилаючись на норми ст. 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 131,40 грн. та 216,00 грн. 3 % річних (за період з 06.12.2011р. по 03.04.2012р.)

Частиною другою ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що зобов'язання по оплаті товару у відповідача настало 05.07.2010р., суд приходить до висновку, що позивачем невірно визначено період нарахування заборгованості, а тому суд, здійснивши власний розрахунок інфляційних втрат та 3% річних з урахуванням часткових оплат за період з 22.10.2010р. по 31.01.2012р., прийшов до висновку, що з відповідача підлягає до стягнення 5044,00 грн. інфляційних втрат та 1874,92 грн. 3% річних.

Однак, зважаючи на те, що нормами господарського процесуального законодавства не передбачено право суду виходити за межі заявлених позовних вимог, інфляційні втрати та 3% річних підлягають стягненню з відповідача в сумі, заявленій позивачем, а саме в розмірі 131,40 грн. та 216,00 грн. відповідно.

До того ж, позивачем заявлена до стягнення 17 958,00 грн. пеня за період з 16.12.2011р. по 17.05.2012р., нарахована на підставі п. 6.1. договору.

Відповідач заперечує проти нарахування пені, оскільки вважає, що позивачем пропущено строк позовної давності та просить суд відмовити в її задоволенні, про що подав відповідну заяву.

Суд, розглянувши подану заяву, вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п. 6.1 договору, за несвоєчасну або неповну оплату переданого товару покупець сплачує продавцю пеню в розмірі 0,5% від суми, яка підлягає перерахуванню, за кожен день прострочення.

Як вже зазначалось вище, сторонами було обумовлено оплату за переданий товар шляхом 100% попередньої оплати згідно виставленого продавцем рахунку, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що строк оплати товару настав 05.10.2010р.

Статтею 256 ЦК України визначено поняття "позовної давності" як строку, в межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Частиною 2 ст. 258 ЦК України передбачено, що до вимог про стягнення неустойки (зокрема пені) застосовується спеціальна позовна давність в один рік.

У відповідності до положень ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Тобто, з урахуванням вищевикладеного, а також, враховуючи те, що судом встановлено факт поставки товару за договором на підставі видаткової накладної, строк оплати якої настав 05.10.2010р., суд зазначає, що строк позовної давності позивачем було пропущено, у зв'язку з чим суд відмовляє в задоволенні стягнення 17958,00 грн. пені.

За таких обставин суд дійшов висновку, що первісний позов підлягає частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 21900,00 грн. боргу, 216,00 грн. 3% річних, 131,40 грн. інфляційних втрат. В частині стягнення 17958,00 грн. пені суд відмовляє.

Разом з первісним позовом, господарським судом Київської області розглядається зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліком Трейд" до Товариства з обмеженою відповідальністю «Варра Трейд»про визнання договору купівлі-продажу №26/08-4 від 26.08.2010р. недійсним

В обґрунтування заявлених позовних вимог за зустрічним позовом, позивач посилається на те, що при укладанні Договору купівлі-продажу № 26/08-4 від 26.08.2010 р. вбачається, що останній підписаний зі сторони товариства з обмеженою відповідальністю «Поліком-Трейд»не уповноваженою на такі дії особою. Крім того, за словами позивача, договір не містить всіх істотних умов, зокрема, ціни договору.

Водночас, відповідно до частини 1 статті 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Такою правовою підставою ЦК України визнає факт недодержання однією стороною чи всіма сторонами вимог, встановлених частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК, тобто наступних вимог: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Обставини, на які посилається позивач за зустрічним позовом щодо недосягнення сторонами при укладенні договору згоди щодо всіх істотних умов, зокрема, щодо зазначення ціни договору не відноситься до підстав, встановлених статтею 203 ЦК України, з якими закон пов'язує недійсність правочину.

Посилання позивача за зустрічним позовом стосовно того, що договір купівлі-продажу № 26/08-4 від 26.08.2010 р. підписаний зі сторони товариства з обмеженою відповідальністю «Поліком-Трейд»не уповноваженою на такі дії особою, оскільки підписи директора на договорі та видатковій накладній різняться між собою, не беруться судом до уваги, оскільки з матеріалів справи вбачається, що позивач за первісним позовом своїми діями, а саме прийняттям товару за видатковою накладною та частковими оплатами визнав існування господарських зобов'язань за спірним договором.

Крім того, суд, проаналізувавши спірний договір, встановив, що він укладений з дотриманням норм статті 203 Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим у суду відсутні підстави для визнання його недійсним.

Враховуючи те, що позивачем за зустрічним позовом не доведено, що оспорюваний договір не відповідає нормам чинного законодавства України та може бути визнаний недійсним, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог про визнання договору купівлі-продажу № 26/08-4 від 26.08.2010 р. недійсним.

Витрати по сплаті судового збору покладаються судом на сторони відповідно до статті 49 ГПК України.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліком Трейд" (08400, Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький, вул. Будівельників, 2, код ЄДРПОУ 36298311) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Варра Трейд" (65091, м. Одеса, провул. Старокінний, 2, код ЄДРПОУ 36611932) -21900 (двадцять одна тисяча дев'ятсот) грн. 00 коп. боргу, 216 (двісті шістнадцять) грн. 00 коп. 3% річних, 131 (сто тридцять одну) грн. 40 коп. інфляційних втрат, 890 (вісімсот дев'яносто) грн. 61 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову -відмовити.

4. Відмовити в задоволенні зустрічного позову про визнання договору купівлі-продажу № 26/08-4 від 26.08.2010 р. недійсним.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дата підписання повного тексту рішення: 05.07.2012р.

Суддя О.В. Щоткін