Рішення

від 26.06.2012 по справі 7/024-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" червня 2012 р. Справа № 7/024-12

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», м. Київ,

до Багатопрофільного малого приватного підприємства «Ольга», Київська область, м. Біла Церква,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Приватне підприємство «Шинник+», Київська область, м. Біла Церква

про стягнення 551 465, 76 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 -представник за довіреністю №472/11.5.2 від 13.07.2010 року;

від відповідача: не з'явились;

від третьої особи: не з'явились;

секретар судового засідання: Мельничук Л.В.

Обставини справи:

10.04.2012 року Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк»(далі -позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою б/н від 04.04.2012 року (вх. №1136 від 10.04.2012 року) до Багатопрофільного малого приватного підприємства «Ольга»(далі -відповідач) про стягнення 551 465, 76 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором №4.28-10/07-СК від 21.12.2007 року, а саме щодо своєчасної сплати відсотків за користування кредитом, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 493 696,57 грн. заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом за період з 07.12.2009 року по 04.04.2012 року, 39 342,44 грн. інфляційних втрат та 18 426,75 грн. 3% річних за вищевказаний період, разом -551 465,76 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.04.2012 року порушено провадження у справі № 7/024-12 та призначено розгляд справи на 10.05.2012 року.

10.05.2012 року до початку судового засідання через канцелярію господарського суду Київської області від представника відповідача по справі надійшло клопотання №31 від 10.05.2012 року (вх. №7563) про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 10.05.2012 року господарським судом на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 31.05.2012 року.

25.05.2012 від Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»надійшла заява вих. № 524/90-2 від 23.05.2012 року (вх. № 8478) про збільшення розміру позовних вимог. На підставі статті 22 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято до розгляду заяву про збільшення позовних вимог, подальший розгляд справи здійснювався з урахуванням зазначеної заяви.

У судове засідання 31.05.2012 року представник відповідача по справі, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, про що свідчить підпис представника відповідача на бланку розписки про перерву, не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

У судовому засіданні 31.05.2012 року представник позивача по справі подав клопотання про продовження строку розгляду спору на 15 днів. Подане клопотання господарським судом задоволено.

Ухвалою господарського суду Київської області від 31.05.2012 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача, розгляд справи, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, відкладено на 14.06.2012 року.

13.06.2012 року на адресу господарського суду Київської області від ПАТ «ВТБ Банк»надійшла заява № 589/900-2 від 07.06.2012 року (вх. № 9488) про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач, у зв'язку із збільшенням періоду заборгованості, просить суд стягнути з відповідача 550 378,24 грн. заборгованості за простроченим відсотками за користування кредитними коштами за період з 07.12.2009 року по 07.06.2012 року, 41 166,77 грн. інфляційних втрат та 21 165,36 грн. 3% річних за вказаний період, разом 612 710,37 грн.

На підставі статті 22 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято до розгляду заяву про збільшення позовних вимог, подальший розгляд справи здійснюється з урахуванням зазначеної заяви.

14.06.2012 року через канцелярію господарського суду Київської області від Багатопрофільного малого приватного підприємства «Ольга»надійшло клопотання № 2/15 (вх. № 9531) про відкладення розгляду справи та клопотання № 2/14 від 14.06.2012 року (вх. № 9530), в якому відповідач просить суд залучити до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Приватне підприємство «Шинник+».

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.06.2012 року подані клопотання задоволено, розгляд справи відкладено на 26.06.2012 року та залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Приватне підприємство «Шинник+».

26.06.2012 року до початку судового засідання від представника ПАТ «ВТБ Банк»із супровідним листом б/н від 26.06.2012 року (вх. № 10170) надійшли документи на виконання вимог ухвали від 14.06.2012 року.

Представник позивача у судовому засіданні 26.06.2012 року позовні вимоги підтримав, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог № 589/900-2 від 07.06.2012 року (вх. № 9488 від 13.06.2012 року).

У судове засідання 26.06.2012 року представники відповідача у справі та третьої особи, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи не з'явились. Відповідач про причини неявки суд не повідомив, вимог ухвал суду не виконав, письмового відзиву на позовну заяву не надав.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Строк вирішення спору, встановлений статтею 69 ГПК України та продовжений ухвалою господарського суду Київської області від 31.05.2012 року закінчується 27.06.2012 року.

Враховуючи зазначене, суд дійшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників відповідача та третьої особи, належно повідомлених про дату, час та місце судового засідання.

Крім того, у зв'язку з повторним неподанням відповідачем на вимогу суду відзиву на позов, суд на підставі ст.75 ГПК України вважає за можливим розглянути справи за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні 26.06.2012 року господарським судом на підставі ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представника позивача, дослідивши та оцінивши наявні докази в їх сукупності, господарський суд встановив:

21.12.2007 року між Відкритим акціонерним товариством ВТБ Банк (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк», позивач у справі, банк за договором) та Багатопрофільним малим приватним підприємством «Ольга»(відповідач у справі, позичальник за договором) було укладено кредитний договір № 4.28-10/07-СК (далі -кредитний договір), предметом якого, відповідно до п. 1.1, є надання банком позичальникові грошових коштів (кредиту) на таких умовах: сума кредиту 1 600 00,00 (один мільйон шістсот тисяч) гривень 00 копійок; строк користування по 23 грудня 2012 року ; плата за користування кредитом 18 % процентів річних.

Погашення кредиту та сплата процентів за його користування відповідно до п. 3.1. кредитного договору здійснюється в порядку та строки згідно Графіка повернення кредиту і сплати процентів, який є невід'ємною частиною кредитного договору (далі -Графік). У разі зміни Графіку з будь-яких підстав, новий графік починає діяти, а попередній графік втрачає свою силу з дня підписання сторонами нового графіку.

Як встановлено судом, 30.12.2008 року між Відкритим акціонерним товариством «ВТБ Банк»та Багатопрофільним малим приватним підприємством «Ольга»укладено Додаткову угоду №1 до кредитного договору, умовами якої було змінено Графік повернення кредиту і сплати процентів.

Відповідно до п. 3.2. кредитного договору при розрахунку процентів використовується фактична кількість днів у році. Розрахунок суми процентів за один місяць користування кредитом здійснюється за такою формулою: Р = (D*Q) : 100 : 365(366) , де Р -сума процентів за один день користування кредитом, D -сума заборгованості за кредитом, Q -розмір процентної ставки, діючої на дату нарахування процентів; 365(366) -розрахункова кількість днів у році. При нарахування процентів враховується день зарахування коштів на позичковий рахунок і не враховується день повернення кредиту або його частини.

Позичальник зобов'язаний повернути банку отриманий кредит та сплатити проценти за користування кредитом в повному обсязі, в строки та у порядку, встановлені кредитним договором (п. 5.1. кредитного договору).

Згідно п. 5.6. кредитного договору позичальник зобов'язаний повністю повернути кредит та сплатити нараховану плату за користування кредитом, незалежно від настання строку виконання зобов'язань у разі, зокрема, несплати процентів за користування кредитом більше 3 (трьох) банківських днів.

Пунктом 9.2 кредитного договору визначено, що він вступає в дію з моменту підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії рішення господарського суду Київської області (суддя -Бабкіна В.М.) від 05.03.2010 року у справі №20/211-09, ВАТ ВТБ Банк зверталось з позовом до Багатопрофільнго малого приватного підприємства «Ольга» та Приватного підприємства «Шинник+»про стягнення 1 473 866,55 грн. заборгованості за кредитним договором № 4.28-10/07-СК від 24.12.2007 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони . Таким чином, факти, передбачені наведеною нормою мають для суду преюдиціальний характер. Преюдиціальність -це обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, позаяк їх істинність вже встановлено у рішенні, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу .

Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в іншому рішенні господарського суду, є суб'єктний склад спору. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі сторони, що й у справі, яка розглядається.

Враховуючи те, що рішення господарського суду Київської області від 05.03.2010 року у справі №20/211-09 (суддя -Бабкіна В.М.) залишене без змін за результатами апеляційного перегляду, а відтак набрало законної сили у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку та, беручи до уваги те, що сторонами у справі №20/211-09 є ті ж самі юридичні особи, що і у даній справі, господарський суд дійшов до висновку про доведеність та обґрунтованість встановлених у рішенні суд від 05.03.2010 року фактів щодо:

- належного виконання позивачем своїх зобов'язань по кредитному договору, зокрема, щодо надання позивачеві грошових коштів (кредиту) в сумі 1 600 000,00 грн.;

- неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором, зокрема, щодо погашення кредиту у сумі 1 279 999,96 грн. та 146 766,62 грн. сплати 18% річних за користування кредитом у період з 05.03.2009 року до 10.11.2009 року.

Рішенням Господарського суду Київської області від 05.03.2010 року у справі №20/211-09 було задоволено позовні вимоги банку в повному обсязі та стягнуто з відповідача на користь банку грошові кошти, а саме:

- 1 279 999 (один мільйон двісті сімдесят дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять) гривень 96 копійок основного боргу;

- 146 766 (сто сорок шість тисяч сімсот шістдесят шість) гривень 62 копійки відсотків за користування кредитними коштами за період з 05.03.2009 року до 10.11.2009 року;

- 22 230,89 грн. штрафних санкцій за порушення умов кредитного договору;

Рішення господарського суду Київської області від 05.03.2010 року у справі №20/211-09 було залишено без змін Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду №20/211-09 від 30.06.2010 року.

З метою примусового виконання вищезазначеного рішення, господарським судом Київської області 13.09.2010 року було видано наказ про примусове виконання рішення.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи письмових пояснень директора відділення Кредитний центр «Білоцерківський ПАТ «ВТБ Банк»Возна О.В., в рамках виконавчого провадження по примусовому виконанню вказаного рішення з відповідача на користь позивача було стягнуто 27 247,97 грн., які були направлені на погашення заборгованості по тілу кредиту.

Крім того, відповідачем в період з 23.11.2010 року по 06.09.2011 року було самостійно сплачено 41 760,82 грн.

Інших доказів сплати відповідачем заборгованості по тілу кредиту та по відсоткам суду надано не було.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України закріплено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання, які мають ознаки договору кредиту.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти . До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України (позика), якщо інше не встановлено параграфом 2 (кредит) і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України).

Згідно ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Статтею 1048 Цивільного кодексу України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Як встановлено пунктом 1.1 кредитного договору № 4.28-10/07-СК від 21.12.2007 року плата за користування кредитом становить 18 % процентів річних.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми процентів за користування кредитними коштами, господарський суд дійшов висновку, що він є арифметично вірним.

Таким чином, оскільки боржник в порушення умов п. п. 5.1., 5.6. кредитного договору № 4.28-10/07-СК від 21.12.2007 року не сплатив позивачу проценти за користування кредитом, які нараховані за період з 07.12.2009 року по 07.06.2012 року у сумі 550 378,24 грн., то вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за простроченими відсотками за користування кредитними коштами у сумі 550 378, 24 грн. підлягає задоволенню.

Крім цього, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 41 166, 77 грн. та 3% річних у розмірі 21 165, 36 грн. за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом за період з 07.12.2009 року по 07.06.2012 року.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Оскільки, відповідачем прострочено виконання грошового зобов'язання, то відповідно вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних, нарахованих на суму боргу, є правомірними.

Перевіривши, наданий позивачем розрахунок суми інфляційних втрат, господарський суд встановив, що він здійснений обґрунтовано за період з 07.12.2012 року по 07.06.2012 року. Однак, у зв'язку з невірним застосуванням індексів інфляції за окремі періоди, розрахунок суми інфляційних втрат є невірним.

Здійснивши власний розрахунок інфляційних втрат за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛІГА:ЕЛІТ 9.1.2.», господарський суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 27 177, 38 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, нарахованих за період з 07.12.2009 року по 07.06.2012 року, за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛІГА:ЕЛІТ 9.1.2.», суд встановив, що він є арифметично вірним, і з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 21 165, 36 грн. 3% річних.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково у сумі 598 720, 98 грн., з яких 550 378, 24 грн. -заборгованість за простроченими відсотками за користування кредитом, 27 177, 38 грн. -інфляційні втрати та 21 165, 36 грн. -3% річних. В іншій частині позовних вимог, а саме в стягненні з відповідача на користь позивача 13 989, 39 грн. (41 166, 77 грн. -27 177, 38 грн.) інфляційних втрат, суд відмовляє.

Судовий збір відповідно до ст. 44, 49 ГПК України покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 44, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Багатопрофільного малого приватного підприємства «Ольга»(09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Матросова, б. 21, код ЄДРПОУ 13730237) на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» (01004, м. Київ, б-р Тараса Шевченка/вул. Пушкінська, б. 8/26, код ЄДРПОУ 14359319) 550 378 (п'ятсот п'ятдесят тисяч триста сімдесят вісім) грн. 24 коп. заборгованості за простроченими відсотками за користування кредитом, 27 177 (двадцять сім тисяч сто сімдесят сім) грн. 38 коп. інфляційних втрат, 21 165 (двадцять одну тисячу сто шістдесят п'ять) грн. 36 коп. 3% річних та 11 974 (одинадцять тисяч дев'ятсот сімдесят чотири) грн. 81 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Повернути Публічному акціонерному товариству «ВТБ Банк»(01004, м. Київ, б-р Тараса Шевченка/вул. Пушкінська, б. 8/26, код ЄДРПОУ 14359319) із Державного бюджету України надмірно сплачений судовий збір у розмірі 2 480 (дві тисячі чотириста вісімдесят) грн. 67 коп. згідно платіжного доручення №17013 від 21.03.2012 року, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя В.М. Антонова

Повне рішення складено 04.07.2012 року