Рішення

від 05.07.2012 по справі 5015/2051/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.07.12 Справа№ 5015/2051/12

Господарський суд Львівської області в складі судді О.Запотічняк при секретарі Р.Джус розглянув матеріали справи

За позовом: Прокурора Галицького району м.Львова в інтересах держави в особі Регіонального відділення фонду державного майна України у Львівській області, м.Львів.

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Мальва", м.Львів.

Про: стягнення неустойки в сумі 23 044,67 грн.

За участю представників:

Прокурор: Щербаков О.В -посвідчення №151.

Від позивача: Максимович Л.Р. -директор ;

Від відповідача : Дутка Ю.І. -представник;

Представникам роз'яснено права та обов'язки згідно ст.ст. 20, 22 ГПК України. Здійснювалась технічна фіксація судового процесу.

Суть спору: Позов заявлено Прокурором Галицького району м.Львова в інтересах держави в особі Регіонального відділення фонду державного майна України у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мальва» про стягнення неустойки в сумі 23 044,67 грн.

Розглянувши подані матеріали суд визнав їх достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 24.05.2012 року порушив провадження у справі та призначив судове засідання на 12.06.2012 р.

В судових засіданнях 12.06.12р., 19.06.12р. та 26.06.12р. оголошувалась перерва.

В судових засіданнях прокурор та представник позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі, просили суд їх задоволити та стягнути з відповідача неустойку в розмірі 23 044,67 грн. нараховану за несвоєчасне повернення орендованого нерухомого майна.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що строк дії договору оренди №191 від 14.12.06р. закінчився 13.07.11р. а орендоване майно повернуто тільки 01.10.11р.

Відповідач позовні вимоги заперечив в повному обсязі з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву та поясненнях наданих в судових засіданнях.

Зокрема представник відповідача стверджує, що на виконання рекомендацій листа Регіонального відділення Фонду державного майна України від 06.06.11р. №11-03-03394 з метою продовження дії договору на наступний строк, була укладена трьохстороння угода між ВП «Вокзал станції Львів»(замовник), ТзОВ «Експерттранском» (виконавець), ТзОВ фірма «Мальви»(платник), на проведення незалежної експертної оцінки орендованого майна.

Звіт про оцінку та висновок про вартість майна було направлено позивачу листом від 20.06.11р. №77.

Представник відповідача звертає увагу на те, що оцінка проводилась на вимогу позивача з метою внесення змін до договору та пролонгації строку дії договору.

Заявою від 15.07.11р. №11-03-04210 позивач повідомив відповідача, що договір оренди закінчився 13.07.11р. і не підлягає пролонгації на наступний період у зв'язку з тим, що Укрзалізниця не надала згоди на продовження договору.

Поряд з тим, ВП «Вокзал станції Львів»виставляв ТзОВ фірма «Мальви»рахунки за користування орендованим майном, які своєчасно та в повному обсязі оплачувались відповідачем.

Представник відповідача стверджує, що оскільки відповідачем було виконано вимоги фонду щодо проведення оцінки майна а балансоутримувачем після закінчення строку дії договору виставлялись рахунки на сплату орендної плати, відповідач вважав що строк дії договору було пролонговано.

І тільки, у зв'язку з отриманням листа позивача від 23.09.11р. №11-03-05433 про необхідність сплати орендної плати у подвійному розмірі за фактичне користування державним майном, на підставі акту приймання -передачі від 01.10.11р. відповідач повернув майно балансоутримувачу.

Також представник відповідача заперечуючи позовні вимоги, посилається на те, що прокурором в позовній заяві не вказано чітко у чому саме полягає порушення інтересів держави, а відповідно відсутня обґрунтованість необхідності їх захисту.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

14.12.2006р. між Регіональним відділенням фонду державного майна України у Львівській області (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Мальва" (орендар) було укладено договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №191, за умовами якого орендодавець передав а орендар прийняв в строкове платне користування окреме індивідуально-визначене нерухоме державне майно -вбудовані нежитлові приміщення загальною площею 110,8 м.кв., які розміщені на першому поверсі будівлі вокзалу станції Львів, за адресою: м.Львів, пл. Двірцева,1, що перебуває на балансі ВП «Вокзал станції Львів»ДТГО «Львівська залізниця».

Відповідно до п. 10.1 договору він набирає чинності 14.12.06р. та діє до 13.11.07р.

Відповідно до п. 10.6 договору у разі відсутності заяви однієї з сторін про припинення або зміну договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором, за умови погодження з балансоутримувачем та органом уповноваженим управляти державним майном.

Відповідно до даного положення договору, строк його чинності продовжувався на 2008, 2009, 2010, та 2011 р.р.

Заявою від 15.07.11р. №11-03-04210 позивач повідомив відповідача, що договір оренди закінчився 13.07.11р. і не підлягає пролонгації на наступний період у зв'язку з тим, що Укрзалізниця не надала згоди на продовження договору.

Відповідно до п. 2.4 договору, у разі припинення цього договору, майно повертається орендарем балансоутримувачу.

Відповідач повернув майно балансоутримувачу 01.10.11р., що підтверджується , актом приймання -передачі від 01.10.11р.

За несвоєчасне повернення орендованого нерухомого майна, позивач нарахував відповідачу неустойку у відповідності до ст. 785 ЦК України, в сумі 23 044,67 грн.

Приймаючи рішення у даній справі суд виходив з наступного.

Згідно договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №191 від 14.12.2006р. між Регіональним відділенням фонду державного майна України у Львівській області (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Мальва" (орендар), орендодавець передав а орендар прийняв в строкове платне користування окреме індивідуально-визначене нерухоме державне майно -вбудовані нежитлові приміщення загальною площею 110,8 м.кв., які розміщені на першому поверсі будівлі вокзалу станції Львів, за адресою: м.Львів, пл. Двірцева,1, що перебуває на балансі ВП «Вокзал станції Львів»ДТГО «Львівська залізниця».

Відповідно до п. 10.1 договору він набирає чинності 14.12.06р. та діє до 13.11.07р.

Відповідно до п. 10.6 договору у разі відсутності заяви однієї з сторін про припинення або зміну договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором, за умови погодження з балансоутримувачем та органом уповноваженим управляти державним майном.

Відповідно до даного положення договору, строк його чинності продовжувався на 2008, 2009, 2010, та 2011 р.р.

Заявою від 15.07.11р. №11-03-04210 позивач повідомив відповідача, що договір оренди закінчився 13.07.11р. і не підлягає пролонгації на наступний період у зв'язку з тим, що Укрзалізниця не надала згоди на продовження договору.

Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідач повернув майно балансоутримувачу 01.10.11р., що підтверджується , актом приймання -передачі від 01.10.11р.

За несвоєчасне повернення орендованого нерухомого майна, позивач нарахував відповідачу неустойку у відповідності до ст. 785 ЦК України, в сумі 23 044,67 грн.

Однак, як вбачається з матеріалів справи листом від 06.06.11р. №11-03-03394 Регіональне відділення Фонду державного майна України повідомило ТзОВ фірму «Мальви» про необхідність проведення оцінки об'єкта оренди та направлення на адресу фонду звіту про оцінку майна, з метою внесення змін до договору та пролонгації строку дії договору.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», оцінка об'єкта оренди здійснюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України ( 629-95-п ).

Оцінка об'єкта оренди передує укладенню договору оренди. У разі якщо на момент продовження дії договору оренди остання оцінка об'єкта оренди була зроблена більш як три роки тому, для продовження (поновлення) договору оренди провадиться оцінка

об'єкта оренди.

На виконання рекомендацій листа Регіонального відділення Фонду державного майна України від 06.06.11р. №11-03-03394 з метою продовження дії договору на наступний строк, була укладена трьохстороння угода між ВП «Вокзал станції Львів»(замовник), ТзОВ «Експерттранском»(виконавець), ТзОВ фірма «Мальви»(платник), на проведення незалежної експертної оцінки орендованого майна.

Звіт про оцінку та висновок про вартість майна було направлено позивачу листом від 20.06.11р. №77.

Це свідчить про те, що орендодавець та балансоутримувач мали намір продовжити строк дії договору, у зв'язку з чим і позивач зобов'язав відповідача провести оцінку майна.

Також суд звертає увагу на те, що не зважаючи на заяву позивача від 15.07.11р. №11-03-04210 якою фонд повідомив відповідача, що договір оренди закінчився 13.07.11р. і не підлягає пролонгації на наступний період у зв'язку з тим, що Укрзалізниця не надала згоди на продовження договору, після 15.07.11р. балансоутримувачу ВП «Вокзал станції Львів», який є відокремленим підрозділом ДТГО «Львівська залізниця», і надалі виставляв орендарю рахунки за користування орендованим майном а саме за липень, серпень і вересень. Дані рахунки були оплачені відповідачем в повному обсязі.

Враховуючи, що відповідачем були належним чином виконані вимоги Регіонального відділення фонду державного майна України у Львівській області щодо необхідності проведення оцінки об'єкта оренди та направлення на адресу фонду звіту про оцінку майна, з метою внесення змін до договору та пролонгації строку дії договору, беручи до уваги те, що попри ненадання Укрзалізницею згоди на продовження договору, як стверджується позивачем, її структурний підрозділ ВП «Вокзал станції Львів», який є балансоутримувачем орендованого майна, виставляв відповідачу рахунки за липень, серпень, вересень, 2011р. в яких чітко вказував, що це орендна плата згідно договору від 14.12.06р. №191., які в свою чергу були оплачені відповідачем своєчасно та в повному обсязі, у відповідача було достатньо підстав вважати, що договір оренди від 14.12.06р. №191 буде пролонгованим, а відтак у нього не було підстав для повернення орендованого майна.

Відповідно до п.3 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно

необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

Відповідно до ст. 795 ЦК України, передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом),

який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

У зв'язку з отриманням листа позивача від 23.09.11р. №11-03-05433 про необхідність сплати орендної плати у подвійному розмірі за фактичне користування державним майном, на підставі акту приймання -передачі від 01.10.11р. відповідач повернув майно балансоутримувачу.

Суд звертає увагу також на те, що обґрунтовуючи підставність звернення до суду з позовом в інтересах Регіонального відділення фонду державного майна України у Львівській області, прокурор Галицького району м.Львова посилається на те, що РВ ФДМУ у Львівській області є державним органом та керується ст. 121 Конституції України, ст.ст. 20, 36-1 Закону України «Про прокуратуру».

Так, пунктом 2 статті 121 Конституції України, на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» підставою представництва в суді держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Конституційний суд України в рішенні від 08.04.1999 р. визначив, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. При цьому інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Пунктом 2 резолютивної частини рішення КСУ визначено, що під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій статті 2 Господарського процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

В пункті 5 мотивувальної частини рішення КСУ передбачено, що орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, фактично є позивачем у справах, порушених за позовною заявою прокурора, і на підставі частини першої статті 21 Господарського процесуального кодексу України є стороною в господарському процесі. Цей орган вчиняє процесуальні дії (відповідні функції) згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, прокурор може бути представником сторони у справі тільки у випадку, коли цією стороною у справі є орган державної влади або орган місцевого самоврядування, наділений повноваженнями виконавчої влади.

Звертаючись до суду з позовом у цій справі, прокурор Галицького району м.Львова посилається на ст.ст. 526, 530, 785, ЦК України, які регулюють договірні відносини 2-х господарюючих суб'єктів, а також на умови договору оренди укладеного між цими ж суб'єктами.

При цьому, прокурором крім посилання на загальні норми законодавства, які регламентують право прокурора на звернення до суду з позовом в інтересах держави, жодним чином не обґрунтовано в чому ж саме полягає порушення інтересів держави в даному спорі, якими ж саме повноваженнями виконавчої влади наділене РВ ФДМ України у Львівській області у даних відносинах, які виникли на підставі договору оренди між позивачем та відповідачем.

Отже, матеріали справи свідчать, що прокурором не обґрунтовано правильність визначення органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави.

З огляду на викладені обставини, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позовних вимог Прокурора Галицького району м.Львова в інтересах держави в особі Регіонального відділення фонду державного майна України у Львівській області до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Мальва" про: стягнення неустойки в сумі 23 044,67 грн. відмовити за безпідставністю.

З врахуванням викладеного, керуючись ст.ст.11, 17, Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст.785,795 ЦК України, ст.ст. 12,43,49,82-84 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. В задоволенні позовних вимог Прокурора Галицького району м.Львова в інтересах держави в особі Регіонального відділення фонду державного майна України у Львівській області, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мальва", про стягнення неустойки в сумі 23 044,67 грн. -відмовити за безпідставністю.

2 . Рішення суду може бути оскаржено згідно ст.ст. 91-95 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 07.07.2012р.

Суддя Запотічняк О.Д.