Рішення

від 03.07.2012 по справі 5015/1781/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.07.12 Справа № 5015/1781/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Козак І.Б.

при секретарі Іваночко В.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Простого товариства POL S.C. KAROLINA WOZNIAK, FRANTS ASLAUSKI», Польща, м. Ополе,

до відповідача: Фермерського господарства «Мілко-Лан», Львівська область, Старосамбірський район, с. Сусідовичі,

про: стягнення 115 861 грн. 00 коп., 11 586 грн. 00 коп. штрафних санкцій та стягнення судових витрат.

За участю представників:

Від позивача: ОСОБА_1 -представник (довіреність в матеріалах справи);

Від відповідача: не з'явився.

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені статтею 22 ГПК України, зокрема, підстави відводу судді відповідно до статті 20 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано. Представник позивача не наполягає на фіксації судового процесу технічними засобами.

Суть спору: розглядається справа за позовом Простого товариства POL S.C. KAROLINA WOZNIAK, FRANTS ASLAUSKI»до Фермерського господарства «Мілко-Лан» про стягнення 115 861 грн. 00 коп., 11 586 грн. 00 коп. штрафних санкцій та стягнення судових витрат.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 07.05.2012 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 29.05.2012 року, про що сторони належним чином повідомлені під розписку: позивач -16.05.2012 року рекомендованою поштою № RB790797580UA та 30.05.2012 року рекомендованою поштою №49000 0382691 6; відповідач -11.05.2012 року рекомендованою поштою №82053 0000325 7 (оригінали повідомлень про вручення поштового відправлення в матеріалах справи).

Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду по справі.

Представник позивача в судове засідання 03.07.2012 року з'явився, позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, подав для огляду в судовому засіданні оригінали документів, які витребовувалися господарським судом (копії -у справі), надав усні пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, хоча був належно повідомлений про час та місце розгляду справи в порядку, передбаченому Інструкцією з діловодства в господарських судах, затвердженою Наказом ВГСУ від 25.10.2004 року № 64.

Враховуючи повторну неявку представника відповідача та неподання ним відзиву на позовну заяву справа розглядається у порядку статті 75 ГПК України, - за наявними в ній матеріалами.

В ході судового розгляду встановлено:

Позивач: Просте товариство POL S.C. KAROLINA WOZNIAK, FRANTS ASLAUSKI»є юридичною особою, йому присвоєно ідентифікаційний номер PESEL 80051005728, ІНН 669-236-73-97, ідентифікаційний номер , ідентифікаційний номер REGON 160347225, знаходиться за адресою: 45061, республіка Польща, м. Ополе, вул. Катовіцька, буд. 24, що підтверджується Довідкою Статистичного управління міста Ополе Головного статистичного управління Національного єдиного реєстру суб'єктів народного господарства від 02.09.2010 року та Довідкою Президента міста Кошалина про внесення запису в реєстр господарської діяльності від 27.10.2010 року, справа BDG.PK.6411-2977/10 (оригінал та посвідчений переклад довідок долучено до матеріалів справи).

Відповідач: Фермерське господарство «Мілко-Лан»є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 35722015, знаходиться за адресою: 82053, Львівська область, Старосамбірський район, с. Сусідовичі, вул. Нова, буд. 5-В, що підтверджується Спеціальним витягом з ЄДРПОУ від 04.07.2012 року № 14188077 (докази в матеріалах справи).

01.03.2011 року між Простим товариством IAL-POL S.C. KAROLINA WOZNIAK, FRANTS ASLAUSKI»(надалі -позивач, покупець) та Фермерським господарством «Мілко-Лан»(надалі -відповідач, продавець) укладено Контракт №Z-01/04/2011-PL (надалі - контракт).

Зазначений договір укладено у письмовій формі, підписано повноважними представниками двох сторін за договором, їх підписи засвідчено печатками сторін, що відповідає вимогам статті 207 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), в силу статті 204 ЦК України, є правомірним правочином.

Доказів розірвання та/або визнання недійсним контракту від 01.03.2011 року №Z-01/04/2011-PL станом на час розгляду справи в суді сторонами не заявлено та не подано.

Заявою від 16.04.2012 року (додаток № 7 до позовної заяви) позивач, у відповідності до статей 1, 4 та 5 Закону України «Про міжнародне приватне право», просить суд розглядати даний позов згідно національного матеріального права (законодавства) України.

За своєю правовою природою, основними та неосновними (другорядними) ознаками зазначений контракт є договором поставки, відповідно до статті 712 ЦК України.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін

Основною і визначальною ознакою договору поставки є правовий статус постачальника товару.

Відповідно до пунктів 1.1. та 1.2. контракту продавець зобов'язувався поставити і продати, а покупець -прийняти і оплатити «паливні гранули з лузги соняшника (надалі - товар), кількість, ціна, якість, умови поставки товару визначаються в додаткових угодах (специфікаціях) до даного контракту, які складаються на місячну партію товару і є невід'ємними частинами контракту.

Розділом 2 контракту встановлено кількість та якість товару, розділом 3 -ціну товару.

Так, у відповідності до пункту 2.1. контракту якісні характеристики товару, що поставляється повинні відповідати наступним характеристикам: діаметр: 6 -8 мм., довжина: 10-40 мм., вологість: 8-14%, попелистість: 2-3,5 відсотка, густина: 0,5-1,5 кг/дм3, теплотворність: 17-22 МДж/кг.

Згідно пункту 2.3. контракту кількість товару, що поставляється, вказуються в додаткових угодах (специфікаціях) до даного контракту і визначаються у відповідності до ваги, вказаної залізничних накладних (при перевезенні залізничним транспортом), і CMR (при перевезенні автомобільним транспортом).

Згідно пункту 3.1. контракту ціна одної метричної тони нетто товару вказується в додаткових угодах (специфікаціях) до контракту.

Пунктом 3.2. контракту сторони погодили, що ціна товару включає в себе вартість тари, упаковки, маркування, транспортування умовах поставки DAP (ІНКОТЕРМС 2000). Пункт призначення вказується в додаткових угодах (специфікаціях) до контракту.

Відповідно до пункту 3.3. контракту ціна товару включає в себе вартість тари, упаковки, маркування, транспортування на умовах FCA (пункт відвантаження вказується в додаткових угода (специфікаціях).

Відповідно до пункту 3.6. контракту ціна кожної партії товару може змінюватись у випадках зміни ціни на ринку сировини, послуг, зміни курсу обміну валют, зміни вартості кредитних ресурсів і має бути погоджена обома сторонами.

Пунктом 3.7. контракту сторони погодили, що валютою контракту є Злотих PLN.

Розділом 4 контракту встановлено умови оплати товару, розділом 5 -умови його поставки.

Так, згідно пункту 4.2. контракту оплата за кожну окрему партію товару проводиться покупцем шляхом стовідсоткової попередньої оплати на розрахунковий рахунок продавця на основі виставленого продавцем рахунку на оплату у відповідності з додатковими угодами сторін (специфікаціями).

Пунктом 5.1. контракту передбачено, що поставка товару залізничним, автомобільним транспортом, у відповідності до даного контракту, здійснюється на умовах DAP (ІНКОТЕРМС 2000), пункт призначення вказується в додаткових угодах між сторонами (специфікаціях). Строк поставки не може перевищувати десяти днів з моменту зарахування коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Розділом 6 контракту визначено порядок приймання товару та передачі документів, розділом 7 -відповідальність сторін.

Так, відповідно до пункту 7.1. контракту, у випадку невиконання зобов'язань за контрактом зі сторони покупця, що полягає у відмові в прийманні і оплати належної за якістю і кількістю партії товару, що вказана в заявці покупця, продавець має право виставити неустойку (штраф) в розмірі 10 відсотків від суми, вказаної в фактурі на всю партію невибраного товару, вказаного в специфікації.

Згідно пункту 7.2. контракту у випадку невиконання зобов'язань за контрактом з сторони продавця, які полягають у відмові від поставки партії товару, вказаної в заявці покупця, покупець має право виставити продавцю неустойку (штраф) в розмірі 10 відсотків від суми, вказаної в фактурі на всю партію товару, вказаного в додатковій угоді.

Розділом 9 контракту визначено порядок вирішення спорів.

Так, пунктом 9.1. контракту передбачено, що всі спори і різноголосся, що виникають у зв'язку з виконанням зобов'язань, доповнень, змін і припиненням дії контракту, вирішуються шляхом переговорів, строк розгляду претензії -20 календарних днів з моменту її отримання.

Відповідно до пункту 9.2. контракту спори, що виникають з контракту або у зв'язку з ним, які не можуть бути вирішені шляхом переговорів, вирішуються в суді сторони звинувачення з застосуванням матеріального і процесуального законодавства держави продавця або покупця. В такому випадку Рішення вказаного суду буде остаточним і обов'язковим для сторін контракту.

Пунктом 1 Додатку до контракту сторони погодили, що відповідач протягом 10 днів після отримання платежу, перерахованого на рахунок в розмірі 45 100 польських злотих зобов'язується поставити товар (пеллети з лузги соняшника) у кількості 110 тон.

Пунктом 2 вказаного Додатку сторони дійшли згоди, що у випадку, коли відповідачем не буде виконано пункт 1 вказаного Додатку, то він зобов'язаний сплатити на користь позивача повну суму договору : 45 100 польських злотих, а також відшкодування в розмірі 10 відсотків від суми 45 100 польських злотих (належним чином завірена копія та посвідчений оригінал Додатку до контракту долучено до матеріалів справи).

10.04.2011 року відповідачем виставлено до оплати позивачу Фактуру № V1-01 на поставку за умовами DAP Ostroleku 110 тон паливних гранул з лузги соняшника загальною вартістю 45 100 польських злотих (належним чином завірена копія фактури долучена до матеріалів справи).

Позивач свої зобов'язання за контрактом виконав належним чином, 21.04.2011 року перерахував на користь відповідача 45 100 польських злотих згідно Фактури від 10.04.2011 року №. V1-01.

Вказана сума зарахована на рахунок відповідача, що підтверджується долученим до матеріалів справи Підтвердженням виконання закордонного грошового переказу (належним чином завірена копія та засвідчений переклад в матеріалах справи).

Відповідач своїх зобов'язань за контрактом не виконав, замовленого товару позивачу не поставив, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 45 100 польських злотих.

Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем становить 45 100 польських злотих, що, станом на момент подання позову, становить 115 861 грн. 00 коп. (розрахунок в матеріалах справи), станом на час розгляду справи в суді доказів погашення вказаної заборгованості сторонами суду не заявлено та не подано.

Відповідно до приписів частини першої та пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Приписами частини першої статті 2 Закону України від 23.06.2005 року № 2709-IV «Про міжнародне приватне право»встановлено, що цей Закон застосовується до таких питань, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом, як, серед іншого, підсудність судам України справ з іноземним елементом.

Відповідно до статті 76 Закону України «Про міжнародне приватне право»Суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках, якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи - відповідача; у справах про відшкодування шкоди, якщо її було завдано на території України.

Приписами частин першої та другої статті 5 Закону України «Про міжнародне приватне право»передбачено, що у випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин. Вибір права згідно з частиною першою цієї статті має бути явно вираженим або прямо випливати з дій сторін правочину, умов правочину чи обставин справи, які розглядаються в їх сукупності, якщо інше не передбачено законом.

Статтею 33 Договору між Україною і Польщею про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах, ратифікованого Постановою Верховної Ради України від 04.04.1994 року № 3941ХІІ, передбачено, що зобов'язання, що виникають з договірних відносин, визначаються законодавством тієї Договірної Сторони, на території якої була укладена угода, хіба що учасники договірних відносин підпорядкують ці відносини вибраному ними законодавству.

У вказаних справах компетентним є суд тієї Договірної Сторони, на території якої має місце проживання або юридичну адресу відповідач.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що вини кає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з під став, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зо бов'язаний вчинити певну дію господарського чи управ лінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від пе вних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому чи слі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.

Частиною 2 цієї статті визначено, що основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-го сподарські зобов'язання, а частиною 3, що сторони можуть за взаємною згодою конкретизу вати або розширити зміст господарського зобов'язання в процесі його виконання, якщо законом не встановле но інше.

В даному випадку господарське зобов'язання виникло з Контракту від 01.03.2011 року №Z-01/04/2011-PL, що відповідає вимогам частини 1 статті 174 ГК України.

Відповідно до статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що суб'єктами майново-господарських зобов'язань можуть бути суб'єкти господарювання, зазначені у стат ті 55 цього Кодексу, негосподарюючі суб'єкти -юри дичні особи, а також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, наділені господарською ком петенцією. Якщо майново-господарське зобов'язання виникає між суб'єктами господарювання або між суб'єк тами господарювання і негосподарюючими суб'єкта ми -юридичними особами, зобов'язаною та управленою сторонами зобов'язання є відповідно боржник і кредитор, а частиною 4 цієї статті визначено, що суб'єкти господарювання у випадках, передбаче них цим Кодексом та іншими законами, можуть добро вільно брати на себе зобов'язання майнового характеру на користь інших учасників господарських відносин (благодійництво тощо). Такі зобов'язання не є підставою для вимог щодо їх обов'язкового виконання.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть гос подарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до право порушників господарських санкцій на підставах і в по рядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 2 цієї статті визначено, що застосування господарських санкцій повинно га рантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування зби тків учасникам господарських відносин, завданих внас лідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Частиною 3 цієї ж статті, що господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими:

потерпіла сторона має право на відшкодування зби тків незалежно від того, чи є застереження про це в до говорі; передбачена законом відповідальність виробни ка (продавця) за недоброякісність продукції застосовує ться також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі;

сплата штрафних санкцій за порушення зобов'язан ня, а також відшкодування збитків не звільняють право порушника без згоди другої сторони від виконання прий нятих зобов'язань у натурі;

у господарському договорі неприпустимі застере ження щодо виключення або обмеження відповідально сті виробника (продавця) продукції.

Стаття 218 ГК України передбачає, що підставою господарсько-правової відповідальнос ті учасника господарських відносин є вчинене ним пра вопорушення у сфері господарювання, частиною 2 зазначеної статті встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за не виконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення госпо дарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господар ського правопорушення. У разі якщо інше не передба чено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе госпо дарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможли вим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обста винами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для ви конання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Статтею 219 ГК України визначено, що за невиконання або неналежне виконання госпо дарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає на лежним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного упра вління майном, якщо інше не передбачено цим Кодек сом та іншими законами.

Приписами статті 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до частини 2 статті 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Окрім стягнення суми основної заборгованості позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 4 510 польських злотих штрафу, нарахованого у відповідності до пункту 7.2. контракту, що, станом на момент подання позову до суду, становить 11 586 грн. 00 коп. (розрахунок суми штрафу в матеріалах справи).

Заслухавши пояснення представника позивача, оглянувши та дослідивши подані документи та оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до висновку, що позов є документально обґрунтований, відповідачем не спростований, підлягає до задоволення повністю.

Судові витрати покласти на сторони пропорційно задоволених позовних вимог, відповідно до статті 49 ГПК України.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 20, 22, 32 -34, 43, 44, 49, 75, 82 - 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з боржника: Фермерського господарства «Мілко-Лан»(82053, Львівська область, Старосамбірський район, с. Сусідовичі, вул. Нова, буд. 5-В; код ЄДРПОУ 35722015) на користь стягувача: Простого товариства «BIAL-POL S.C. KAROLINA WOZNIAK, FRANTS ASLAUSKI»(45061, республіка Польща, м. Ополе, вул. Катовіцька, буд. 24; ідентифікаційний номер PESEL 80051005728, ІНН 669-236-73-97, ідентифікаційний номер REGON 160347225) 115 861 грн. 00 коп. заборгованості 11 586 грн. 00 коп. штрафу, та 2 549 грн. 00 коп. судового збору.

3. Наказ видати у відповідності до статей 116 та 117 ГПК України.

Суддя Козак І.Б.

03.07.2012 року підписано та проголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Мотивувальна частина рішення оформлена та підписана відповідно до статті 84 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено в порядку ст. ст. 91 - 93 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 ГПК України.