Рішення

від 02.07.2012 по справі 5015/2191/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.12 Справа№ 5015/2191/12

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "БТС", м. Львів

до відповідача: Закритого акціонерного товариства "Карпатський дім", м. Трускавець Львівської області

про стягнення 14 061, 11 грн.

Суддя Манюк П.Т.

При секретарі Альховській І.Б.

Представники:

від позивача: Скварчило О.Г. - представник

від відповідача : не з'явився

Зміст ст. 22 ГПК України представнику позивача роз'яснено.

Суть позову: Розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БТС" до Закритого акціонерного товариства "Карпатський дім" про стягнення 14 061, 11 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 31.05.2012 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 11.06.2012 р.

Розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити з підстав викладених в позовній заяві та усних поясненнях.

Відповідач вимог суду, зазначених в ухвалах про порушення справи та про відкладення справи не виконав, витребуваних доказів не подав, явки свого представника в засідання суду не забезпечив, хоча належним чином був повідомленний про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується наявними у справі матеріалами.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи в порядку ст. 75 ГПК України, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "БТС" звернулося із позовом до Закритого акціонерного товариства "Карпатський дім" про стягнення 14 061, 11 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "БТС" (надалі - позивач) та Закритим акціонерним товариством "Карпатський дім" (надалі - відповідач) було укладено договір поставки від 18.06.2009 р. № 13 (надалі - договір).

Відповідно до п. 1 договору відповідач зобов'язується оплатити, а позивач зобов'язується поставити і змонтувати цільноскляні перегородки з дверима згідно додатку до договору № 1.

На виконання умов договору позивачем виконані роботи, а саме змонтовано та передано цільноскляні перегородки з дверима загальна вартість яких становить 39 725, 00 грн., що підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт від 15.07.2009 р., який скріплено підписами та печатками сторін.

Згідно п. 3 договору, відповідач здійснює 80% попередньої оплати позивачу на протязі 3-х днів з моменту підписання вказаного договору. 20% вартості договору, що становить 7 945, 00 грн., відповідач оплачує позивачу на момент готовності продукції.

Роботи по встановленню цільноскляної перегородки були виконані 15.07.2009 р., що підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт.

Відповідач свої зобов'язання щодо оплати за виконані роботи не виконав в частині сплати 20% вартості договірної ціни, що становить 7 945, 00 грн.

Позивачем неодноразово надсилались на адресу відповідача вимоги про сплату вказаної заборгованості, однак лише на одну вимогу від 21.09.2009 р. № 40 відповідачем надано відповідь в якій він просить розстрочити сплату основної заборгованості у зв'язку з браком коштів на підприємстві.

Крім стягнення основної заборгованості, позивач просить стягнути з відповідача, відповідно до умов договору, пеню в розмірі 3 934, 95 грн., відповідно до ст. 625 ЦК України 3% річних в розмірі 685,66 грн. та інфляційні в розмірі 1 495, 50 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково виходячи із наступних мотивів.

Відповідно до статті ст. 526 ЦК України, 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно приписів ст. 903 вказаного Кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як встановлено судом, згідно умов договору від 18.06.2009 року № 13, позивач виконав роботи по поставці та встановленню цільноскляних перегородок з дверима на суму 39 725, 00 грн.

Факт прийняття відповідачем вказаних робіт підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт від 15.07.2009 р.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Відповідно до п. 3 договору відповідач здійснює 80% попередньої оплати позивачу на протязі 3-х днів з моменту підписання вказаного договору. 20% вартості договору відповідач оплачує позивачу на момент готовності продукції.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач свої зобов'язання не виконав, оплати за надані йому послуги в частині сплати 20 % вартості договірної ціни, що становить 7 945, 00 грн. не здійснив. А відтак вказана сума основної заборгованості підлягає стягненню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційних в розмірі 1 495, 50 грн. та 3% річних в розмірі 685, 66 грн., то судом встановлено, що зазначений порядок нарахування заявлених сум не відповідає вимогам чинного законодавства України щодо порядку їх розрахунку, оскільки позивачем не враховано, що відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч.2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Умовами договору не передбачено строку проведення проплати після поставки та монтажу продукції, оскільки повна проплата мала бути проведена до завершення виконання робіт (п. 3 договору), тому прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачем розпочалась після пред'явлення позивачем відповідних вимог про сплату боргу.

Суд бере до уваги лише вимогу позивача від 21.09.2009 р. № 40, так як ним представлено докази її отримання відповідачем, тому нарахування інфляційних та трьох процентів річних позивач повинен був здійснювати після спливу семи днів від дня пред'явлення цієї вимоги (02.10.2009 р.), відтак до задоволення підлягають позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат в розмірі 1 431, 00 грн. та 3% річних в розмірі 634, 08 грн.

Щодо стягнення пені в розмірі 3 934, 95 грн., що розрахована за період з 15.07.2009 р. -30.05.2012 р., суд вважає, що розрахована вона без урахування вимог ч. 6 ст. 232 ГК України, яка передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення частково в сумі 812, 13 грн.

Оскільки спір виник через неправомірні дії відповідача, судові витрати (судовий збір) покладаються на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 526, 530, 610, 712 ЦК України, ст. ст. 193, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 36, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд ,-

в и р і ш и в:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Карпатський дім» (82200, м. Трускавець Львівської області, вул. Суховоля, 60А, код ЄДРПОУ 32037555) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БТС" (79010, м. Львів, вул. Личаківська, 83/2, код ЄДРПОУ 30994267) суму у розмірі 12 431, 71 грн. з них:

- 7 945, 00 - основного боргу;

- 812, 13 грн. - пені;

- 1 431, 00 грн. - втрат пов'язаних з інфляцією;

- 634, 08 грн. - 3% річних;

- 1609, 50 грн. судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати відповідно ст.116 ГПК України.

Суддя Манюк П.Т.