Рішення

від 03.07.2012 по справі 5023/2050/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2012 р. Справа № 5023/2050/12

вх. № 2050/12

Суддя господарського суду Пономаренко Т.О.

при секретарі судового засідання Кролівець М.О.

за участю представників сторін:

представника позивача - ОСОБА_1, дов. від 03.05.2012р.

представника відповідача - не з'явився,

розглянувши справу за позовом ТОВ "Протан-Україна", м. Київ

до Приватного акціонерного товариства "Металіст-Будметалконструкція", м. Харків

про стягнення коштів у розмірі 609 392,50 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ТОВ "Протан-Україна", м. Київ звернувся до господарського суду з позовом до відповідача - ПАТ "Металіст-Будметалконструкція", м. Харків про стягнення заборгованості у розмірі 609 392,50 грн., з яких: 475 285,64 грн. - сума основного боргу; 47 601,42 грн. - 3% річних, 86 505,44 грн. - інфляційні та просить покласти на відповідача судові витрати. Позивача мотивує свої вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № 2-08-08 від 29.08.2008р.

Ухвалою господарського суду від 08.05.2012р. прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 22.05.2012р. о 10:30 год.

Ухвалами господарського суду від 22.05.2012р., 21.06.2012р. розгляд справи відкладався.

У судових засіданнях 29.05.2012р., 12.06.2012р. оголошувалась перерва з метою надання сторонами додаткових доказів по справі.

У призначеному судовому засіданні 03.07.2012р. представник позивача позов підтримав, наполягав на його задоволенні. Через канцелярію суду надав додаткові докази по справі (вх. № 8781), які судом долучено до матеріалів справи.

Представник відповідача у судове засідання 03.07.2012р. не з'явився, про причину неявки суд не повідомив. Про дату судового засідання повідомлений належним чином ( а.с. 65, т. 2).

Присутній у судовому засіданні 03.07.2012р. представник позивача наголосив на тому, що ним надані всі необхідні для розгляду справи докази та вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні.

Відповідач правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, процесуальне право на участь у судовому засіданні не реалізував.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 року №475/97 - ВР), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів, покладений на сторони, тому суд дійшов висновку про достатність в матеріалах справи доказів та можливість розгляду справи без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до приписів ст. 75 ГПК України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

29.08.2008р. між ТОВ "Протан-Україна" (постачальник) та ПАТ "Металіст-Будметалконструкція" (покупець) було укладено договір поставки № 2-08-08, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити у власність покупця товар (покрівельно-гідроізоляційні матеріали) відповідно до специфікації, а покупець зобов'язується прийняти товар, поставлений на умовах договору та здійснити оплату товару.

Відповідно до п. 6.1. договору, ціна товару, що постачається, визначена сторонами у специфікації, що є невід'ємною частиною договору та становить 755637,28 грн.

Сторони погодили, що ціна товару, що постачається на умовах договору, містить в собі імпортну складову та на момент кожного здійснення розрахунків переглядають ціну товару та відповідно графіки постачання та фінансування, про що сторонами складається та підписується відповідна додаткова угода до даного договору.

Після підписання сторонами додаткових угод №1 від 14.11.2008р. (а.с.23, т. 1) та №2 від 09.02.2009р. (а.с. 29, т. 1) загальна сума договору склала 3 051 751,97 грн.

Відповідно до п. 5.1. договору, поставка товару здійснюється у відповідності до графіку постачання.

Відповідно до п. 6.2. договору, оплата за поставлений товар здійснюється в українських гривнях в безготівковій формі, шляхом прямого грошового переказу на р/р постачальника згідно графіку фінансування (додаток №3 до договору).

У відповідності до графіку фінансування, відповідач (покупець) до 08.12.2008р. повинен був перерахувати постачальнику 2 569 152,65 грн. попередньої оплати, чого зроблено не було.

Відповідно до п. 3 Додаткової угоди №2 до договору, постачальник має право виконувати поставку товару партіями об'ємом на свій розсуд без попередньої оплати покупцем. В цих випадках покупець оплачує вартість поставленого товару в 10-денний термін від дати поставки. За порушення цього терміну покупець сплачує постачальнику неустойку в розмірі 0,3% від неоплачених сум за кожний день затримки.

Пунктом 11.3. договору сторонами була встановлена відповідальність за порушення покупцем строків оплат, у вигляді сплати покупцем пені у розмірі 0,1% від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення в оплаті.

Станом на квітень 2012р. ТОВ "Протан-Україна" поставило товар на загальну суму 1 756 237,37 грн., що підтверджується видатковими накладними від 11.12.2009р. № РН-0000147, від 13.11.2009р. № РН-0000123, від 11.11.2009р. № РН-0000122, від 06.11.2009р. № РН-0000117, від 26.10.2009р. № РН-0000108, від 21.10.2009р. № РН-0000103, від 16.10.2009р. № РН-0000099, від 08.10.2009р. № РН-0000083, від 08.10.2009р. № РН-0000082, від 07.10.2009р. № РН-0000079, від 02.10.2009р. № РН-0000077, від 02.10.2009р. № РН-0000076, від 28.09.2009р. № РН-0000075, від 25.09.2009р. № РН-0000074, від 24.09.2009р. № РН-0000073, від 17.09.2009р. № РН-0000068, від 15.09.2009р. № РН-0000066, від 11.09.2009р. № РН-0000065, від 09.09.2009р. № РН-0000059, від 09.09.2009р. № РН-0000058, від 20.02.2009р. № РН-0000007, від 19.02.2009р. № РН-0000006, від 17.02.2009р. № РН-0000004, від 17.02.2009р. № РН-0000003, від 16.02.2009р. № РН-0000002, від 22.12.2008р. № РН-0000020, від 22.12.2008р. № РН-0000019, від 17.12.2008р. № РН-0000018, від 17.12.2008р. № РН-0000017, від 12.12.2008р. № РН-0000015, від 10.12.2008р. № РН-0000014, від 05.12.2008р. № РН-0000013, від 26.11.2008р. № РН-0000012, від 20.11.2008р. № РН-0000011.

Всього за договором поставки від 29.08.2012р. відповідач сплатив за поставлений товар 1 280 951,73 грн.

22.12.2012р. позивачем на адресу відповідача направлялась претензія з вимогою сплати суми заборгованості, яка залишилась без відповіді. Докази отримання направлення та отримання претензії містяться в матеріалах справи (а.с. 102-103, т. 1).

Заборгованість відповідача перед позивачем за договором поставки від 29.08.2008р. становить 475 285,64 грн., яка на теперішній час не сплачена.

Твердження відповідача у відзиві на позов про те, що позивач (продавець) не надав покупцю одночасно з товаром технічний паспорт, сертифікат якості на товар, гігієнічний висновок, протокол випробувань з зазначенням групи горючості товару (відповідно до п. 2.2. договору поставки від 29.08.2008р.) спростовується позивачем в наданих письмових поясненнях (а.с.12, т. 2), в яких вбачається, що покупець 20.11.2008р. та 01.12.2008р. отримав всю необхідну документацію, що супроводжує товар.

Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно приписів ст.ст. 6, 627, 628, 638 ЦК України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Згідно зі ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений іншій строк оплати товару.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував позовні вимоги, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 475 285,64 грн. заборгованості належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Оскільки на час звернення з відповідним позовом до суду заборгованість відповідача дорівнювала 475 285,64 грн., вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних у сумі 47 601,42 грн. та 86 505,44 грн. інфляційних витрат, станом на 23.04.2012р., відповідають нормам чинного законодавства та підлягають задоволенню як правомірні та обґрунтовані (здійснений позивачем розрахунок перевірено судом).

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача .

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 55 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 6,11, 15, 16, 525, 526, 598, 548, 549, 598, 610-612, 625, 627, 628, 629, Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198, 265 Господарського кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Металіст-Будметалконструкція" (61007, м. Харків, вул. Свистуна, 11, код ЄДРПОУ 30653953, р/р № 2600101300563 в ХФ "Укрпромбанк", МФО 350686; р/р № 26009120660980 філія "СРУ" ПАТ Банк "Фінанси і кредит", МФО 350697; р/р № 26001031732001 в ПАТ КБ "Південкомбанк", МФО 335946) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОТАН-Україна" (04073, м. Київ, пр. Московський, 21, оф. 606, код ЄДРПОУ 35963102, р/р № 26004011592601 в ПАТ Банк "Фінанси і кредит", МФО 300937) суму основного боргу в розмірі 475 285,64 грн., 3% річних в розмірі 47 601,42 грн., інфляційні в розмірі 86 505,44 грн., судовий збір у розмірі 12 187,85 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 06.07.2012р.

Суддя Пономаренко Т.О.

справа № 5023/2050/12