Постанова

від 02.07.2012 по справі 2а-3100/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 липня 2012 року 11:24 № 2а-3100/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., при секретарі Грабовському В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомфізичної особи -підприємця ОСОБА_1 доДержавної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 18.10.2011р., за участю:

позивача - ОСОБА_2

відповідач -ОСОБА_3

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 2 липня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа -підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби (далі по тексту -відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 18.10.2011р. №0004721705.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення -рішення прийнято відповідачем протиправно, а тому підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач проти заявленого позову заперечив, посилаючись на те, що оскаржуване податкове повідомлення -рішення прийнято правомірно.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Деснянському районі м. Києва проведено перевірку фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 за результатами якої 03.10.2011р. складено акт №6705/17-05/2383411832 про результати планової виїзної документальної перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) за період з 01.07.2008р. по 31.03.2011р. (далі по тексту -Акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення п.п. 2.3.1 п. 2.3 статті 2, п.п. 7.3.2 п. 7.3, п.п. 7.7.1 п. 7.7 статті 7, п. 9.3 статті 9 та п.п. 9.6 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість», п.2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про роз'яснення Указу Президента України №727 від 03.07.1998р.»за №507 від 16.03.2000р., та п.12 Наказу ДПА України за №79 від 01.03.2000р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №208/4429 від 03.04.2000р. «Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість», п.п.4.1.1 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість затвердженої Наказом ДПА України №166 від 30.05.1997р. (у редакції наказу №213 від 15.06.2005р.), зареєстрованої в Міністерстві Юстиції України 30.06.2005р. за №702/10982, та п. «а»п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-111 від 21.12.2000р. із змінами та доповненнями, СГД-ФО ОСОБА_1 не визначив податкові зобов'язання з ПДВ, в результаті чого занизив податкові зобов'язання з ПДВ на суму 3 739 688,0грн. та не перерахував до бюджету в період з 01.10.2008р. по 30.06.2011р. (в тому числі, за місячні звітні періоди жовтень 2008р.-308291,0грн., листопад 2008р.- 198321,0грн., січень 2009р.- 301923,0грн., лютий 2009р.- 267082,0грн., березень 2009р.- 302687грн., квітень 2009р.- 355976,0грн., травень 2009р.-273488,0грн., червень 2009р.- 273520,0грн., липень 2009р.- 301115,0грн., серпень 2009р.- 291463,0грн., вересень 2009р.- 252728,0грн., жовтень - 261653,0грн., листопад 2009р.- 16593,0грн., грудень 2009р.- 265278,0грн., січень 2010р.- 12506,0грн., лютий 2010р.- 21018,0грн., березень 2010р. -14956,0грн., квітень 2010р.- 11225,0грн., травень 2010р.- 5097,0грн., липень 2010р.- 4768,0грн.).

Донараховано податку на додану вартість в бюджет в сумі 3 739 688грн.

На підставі встановленого порушення відповідачем 18.10.2011р. прийнято податкове повідомлення -рішення №00004721705, яким за порушення п.п. 2.3.1 п. 2.3 статті 2, п.п. 7.3.2 п. 7.3, п.п. 7.7.1 п. 7.7 статті 7, п. 9.3 статті 9 та п.п. 9.6 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість», п.2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про роз'яснення Указу Президента України №727 від 03.07.1998р.»за №507 від 16.03.2000р., та п.12 Наказу ДПА України за №79 від 01.03.2000р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №208/4429 від 03.04.2000р. «Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість», п.п.4.1.1 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість затвердженої Наказом ДПА України №166 від 30.05.1997р. (у редакції наказу №213 від 15.06.2005р.), зареєстрованої в Міністерстві Юстиції України 30.06.2005р. за №702/10982, та п. «а»п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 4 674 610грн., в тому числі основний платіж -3 739 688грн. та штрафні санкції -934 922грн.

В порядку адміністративного оскарження податкове повідомлення -рішення залишено без змін.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що основним видом підприємницької діяльності позивача є розроблення стандартного програмного забезпечення та інше фінансове посередництво.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач фактично розробив програмний комплекс для реєстрації платежів через Інтернет в тому числі через Windows-термінали, Web- термінали та термінали самообслуговування. Серверна частина програмного комплексу працювала в онлайн режимі з білінговими системами контрагентів та здійснював торгівлю електронними ваучерами поповнення мобільного зв'язку, сплати за інтернет послуги тощо на спрощеній системі оподаткування, за готівкові кошти. Зокрема готівка до Windows- термінали, Web-термінали та термінали самообслуговування вносилась безпосередньо покупцем фізичною особою кінцевим споживачем. В подальшому отримана готівка вилучалась позивачем власноруч та згідно узгоджених зобов'язань здійснював реєстрацію та збір платежів контрагентів. Виручка зараховувалась на рахунки в банк, та згідно реєстрів перераховувалась на розрахункові рахунки контрагентів.

Позивачем укладені з ТОВ «Фрінет»(ЄДРПОУ 24592293) Договір доручення №Д-1 від 18.03.2008р. з ТОВ «Дивізіон»(ЄДРПОУ 32108168) Договір доручення №28/02/08 від 28.02.2008р., з ТОВ «Українське Гарантійне Агентство»(ЄДРПОУ 32610513) Договір купівлі-продажу ргераіd-продукції №U276552786287 від 15.01.2010р., з ТОВ «Бест Кард Сервіс»(31201783) Договір комісії №32-09-Н від 14.05.2009р.

Позивач придбавав »продукцію (масиви електронних одиниць, електроні ваучери тощо) шляхом передплати, про що свідчать акти виконаних робіт (наданих послуг), реалізовував раніше придбану »продукцію (масиви електронних одиниць, електроні ваучери, тощо) через платіжні термінали, які розміщував в орендованих нежилих приміщеннях.

Відповідно до пояснення позивача, готівкові кошти, які вносились безпосередньо покупцем-фізичною особою кінцевим споживачем до Windows- терміналів, Web- терміналів та термінали самообслуговування за реалізовані електроні ваучери, виймались з терміналів безпосередньо ФОП ОСОБА_1 та вносились ним на транзитний рахунок в банк, та згідно реєстрів перераховувалась на розрахункові рахунки контрагентів.

Як вбачається з Акту перевірки, позивачем до перевірки не надано трьох стороннього договору між контрагентами - ФОП ОСОБА_1 - Національний банк України на здійснення операцій на приймання готівки для подальшого переказу, операцій за допомогою спеціальних платіжних засобів та інші операції, пов'язані з рухом коштів із застосуванням програмно-технічних комплексів самообслуговування.

Згідно наданих податкову органу на перевірку актів виконаних робіт в перевіряємий період з 01.07.2008р. по 31.03.2011р. позивачем реалізовано масиви електронних одиниць, електронних ваучерів (тощо) на загальну суму 20 892 119, 21грн., що підтверджують акти виконаних робіт.

В актах виконаних робіт (наданих послуг) помісячно зазначено кількість реалізованої »продукції, ціна поставки, сума на яку реалізовано »продукцію та суми винагороди по реалізації »продукції.

Отже, позивач реалізував »продукції в перевіряємому періоді:

2008 року реалізовано »продукції на суму 4 726 736,36грн. в тому числі (3 квартал 2008р.- 2 193 672,03грн., 4 квартал 2008р.- 2 533 064,33грн.), сума винагороди »продукції склала 57 708,39грн.;

2009 року загальна сума наданих послуг, реалізованої »продукції склала 15 817 532,32грн., сума винагороди »продукції склала 228 046,81грн.;

2010 року загальна сума наданих послуг, реалізованої »продукції склала 347 850,33грн., сума винагороди »продукції склала 1 167,43грн.

Враховуючи вищевикладене позивачем порушені вимоги п. 1 та 4 ст. 1 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" в частині визначення обсягів виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за перевищення її граничних обсягів (понад 500 000грн.) в 3 кварталі 2008р. на 1 693 672,03грн., в зв'язку з чим, та відповідно до вимог ст. 5 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" починаючи з 01.10.2008р., позивач повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності.

Відповідно до ст. 6 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", платники єдиного податку звільняються від сплати податку на додану вартість.

Разом з тим, на підставі п.2.1 ст. 2 Закону України "Про податок на додану вартість", фізична особа-підприємець - платник єдиного податку має право зареєструватись як платник ПДВ на добровільних засадах за місцем своєї державної реєстрації.

У разі перевищення фізичною особою-підприємцем - платником єдиного податку граничних обсягів (понад 500 000грн.) виручки від реалізації продукції (товарів,робіт, послуг), які встановлені ч.1 ст.1 Указу №746/99, він повинен перейти з наступного звітного періоду (кварталу) на загальну систему оподаткування, обліку та звітності (ст. 5 Указу №746/99).

Фізична особа - підприємець, який перейшов на загальну систему оподаткування, обліку та звітності підпадає під загальні вимоги Закону №168/97-ВР, у зв'язку з чим, повинен зареєстру ватися платником податку на додану вартість відповідно до вимог ст. 2 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 п.12 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість»затвердженого Наказом ДПА України «Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість»за №79 від 01.03.2000р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №208/4429 від 03.04.2000р., зокрема: «У разі відмови від застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності чи інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені Законом, особа реєструється платником податку на додану вартість у порядку, визначеному Законом та цим Положенням».

Також відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про роз'яснення Указу Президента: України №727 від 03.07.1998р.»за №507 від 16.03.2000р. «... у разі подання заяви про відмову від застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, передбаченої ч. 1 cт.4, суб'єкт малого підприємництва, який до переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності не був зареєстрований платником податку на додану вартість, реєструється платником податку на додану вартість у порядку, визначеному законодавством...».

Відповідно до п.п. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість»підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку на додану вартість особа, у якої "загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх 12-ти календарних місяців сукупно перевищує 300000 грн. ( без урахування податку на додану вартість)".

Згідно з п. 9.3 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»«Особи, які підпадають під визначення п.2.3 ст.2 цього Закону, зобов'язані зареєструватися як платник податку у податковому органі за їх місце знаходженням (місцем проживання)».

Відповідно до аб.4 п.п.9.4 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість»«Особа, що не надсилає таку заяву у таких випадках та у такі строки, несе відповідальність за не нарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування».

Відповідно п.п.9.6 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість»«заява про реєстрацію має бути подана (надіслана) податковому органу особами, що підлягають реєстрації згідно з п.п.2.3.1 п.2.3 ст.2 цього Закону, не пізніше двадцятого календарного дня з моменту досягнення суми оподат ковуваних операцій, визначеної зазначеним підпунктом...».

Відповідно п.п. 10.1 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість»: «Особами, відповідальними за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету є: а) платники податку, визначені у статті 2 цього Закону...».

Відповідно до п.п.10.2 ст.10 Закону України «Про податок на додану вартість»: «Платники податку, визначені у підпунктах «а»...пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також; за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону», «особа, яка згідно з вимогами п.п.2.2 ст.2 цього Закону мала зареєструватися платником податку, але не здійснила таку реєстрацію, несе обов'язки з нарахування та сплати цього податку, а також відповідальність за його ненарахування або несплату на рівні особи, зареєстрованої як платник податку, без права виписки податкової накладної та нарахування податкового кредиту...».

Відповідно до п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платники податків повинні подавати у строки, визначені п. «а»п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону податкові декларації та визначити суму податкового зобов'язання. Відповідно до п.7.8 ст.7 зазначеного Закону податковим періодом є календарний місяць.

Відповідно до п.п.4.1.1 п.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України №166 від 30.05.1997р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №702/10982 від 30.06.2005р., «декларація подається платником незалежно від того, виникло у звітному (податковому) періоді в нього податкове зобов'язання чи ні, тобто незалежно від стану фінансово-господарської діяльності платника податку».

Заява про реєстрацію платником ПДВ позивачем до податкового органу не подавалась, у зв'язку з чим реєстрація платником ПДВ в періоді з 01.10.2008р. по 31.03.2011р. відсутня; податкові зобов'язання по ПДВ в періоді жовтень 2008р. по березень 2011р. не визначались та податок на додану вартість не сплачувався; декларації по податку на додану вартість до ДПІ у Деснянському районі м. Києва не подавались.

Таким чином, відповідачем правомірно встановлено заниження позивачем суми ПДВ, що підлягає сплаті за період з 01.10.2008р. по 31.03.2011р. на загальну суму ПДВ 3 739 688грн., в тому числі по періодам: жовтень 2008р.-308291,0грн., листопад 2008р.-198321,0грн., січень 2009р.- 301923,0грн., лютий 2009р.- 267082,0грн., березень 2009р.-302687грн., квітень 2009р.- 355976,0грн., травень 2009р.-273488,0грн., червень 2009р.-273520,0грн., липень 2009р.- 301115,0грн., серпень 2009р.- 291463,0грн., вересень 2009р.-252728,0грн., жовтень - 261653,0грн., листопад 2009р.- 16593,0грн., грудень 2009р.- 265278,0грн., січень 2010р.- 12506,0грн., лютий 2010р.- 21018,0грн., березень 2010р. -14956,0грн., квітень 20І0р.- 11225,0грн., травень 2010р.- 5097,0грн., липень 2010р.- 4768,0грн.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду відповідач виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень від 18.10.2011р. №0004721705, а тому адміністративний позов фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 вважається таким, що не підлягає задоволенню.

Оскільки судове рішення ухвалене на користь суб'єкта владних повноважень, судові витрати, відповідно з частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову фізичній особі -підприємцю ОСОБА_1 відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлений 04.07.2012р.

Суддя В.В. Амельохін