Ухвала

від 30.08.2012 по справі 2а-3100/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3100/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В.

Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"30" серпня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Безименної Н.В.

Кучми А.Ю.

при секретарі: Салоїд І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2012 року у справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ФОП ОСОБА_3 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Деснянському районі м. Києва від 18.10.2011р. №0004721705.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, представником ФОП ОСОБА_3 подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2012 року та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом висновки суду не відповідають обставинам справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення з'явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Деснянському районі м. Києва проведено перевірку фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 за результатами якої 03.10.2011р. складено акт №6705/17-05/НОМЕР_1 про результати планової виїзної документальної перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) за період з 01.07.2008р. по 31.03.2011р. (далі по тексту -Акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення п.п. 2.3.1 п. 2.3 статті 2, п.п. 7.3.2 п. 7.3, п.п. 7.7.1 п. 7.7 статті 7, п. 9.3 статті 9 та п.п. 9.6 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість», п.2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про роз'яснення Указу Президента України №727 від 03.07.1998р.»за №507 від 16.03.2000р., та п.12 Наказу ДПА України за №79 від 01.03.2000р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №208/4429 від 03.04.2000р. «Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість», п.п.4.1.1 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість затвердженої Наказом ДПА України №166 від 30.05.1997р. (у редакції наказу №213 від 15.06.2005р.), зареєстрованої в Міністерстві Юстиції України 30.06.2005р. за №702/10982, та п. «а»п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ від 21.12.2000р. із змінами та доповненнями, ФОП ОСОБА_3 не визначив податкові зобов'язання з ПДВ, в результаті чого занизив податкові зобов'язання з ПДВ на суму 3 739 688,0грн. та не перерахував до бюджету в період з 01.10.2008р. по 30.06.2011р. (в тому числі, за місячні звітні періоди жовтень 2008р.-308291,0грн., листопад 2008р.- 198321,0грн., січень 2009р.- 301923,0грн., лютий 2009р.- 267082,0грн., березень 2009р.- 302687грн., квітень 2009р.- 355976,0грн., травень 2009р.-273488,0грн., червень 2009р.- 273520,0грн., липень 2009р.- 301115,0грн., серпень 2009р.- 291463,0грн., вересень 2009р.- 252728,0грн., жовтень - 261653,0грн., листопад 2009р.- 16593,0грн., грудень 2009р.- 265278,0грн., січень 2010р.- 12506,0грн., лютий 2010р.- 21018,0грн., березень 2010р. -14956,0грн., квітень 2010р.- 11225,0грн., травень 2010р.- 5097,0грн., липень 2010р.- 4768,0грн.).

Донараховано податку на додану вартість в бюджет в сумі 3 739 688грн.

На підставі встановленого порушення відповідачем 18.10.2011р. прийнято податкове повідомлення-рішення №00004721705, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 4 674 610грн., в тому числі основний платіж - 3 739 688грн. та штрафні санкції - 934 922грн.

В порядку адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Основним видом підприємницької діяльності позивача є розроблення стандартного програмного забезпечення та інше фінансове посередництво.

Позивач фактично розробив програмний комплекс для реєстрації платежів через Інтернет в тому числі через Windows-термінали, Web-термінали та термінали самообслуговування. Серверна частина програмного комплексу працювала в он-лайн режимі з білінговими системами контрагентів та здійснював торгівлю електронними ваучерами поповнення мобільного зв'язку, сплати за інтернет послуги тощо на спрощеній системі оподаткування, за готівкові кошти. Зокрема готівка до Windows-термінали, Web-термінали та термінали самообслуговування вносилась безпосередньо покупцем фізичною особою кінцевим споживачем. В подальшому отримана готівка вилучалась позивачем власноруч та згідно узгоджених зобов'язань здійснював реєстрацію та збір платежів контрагентів. Виручка зараховувалась на рахунки в банк, та згідно реєстрів перераховувалась на розрахункові рахунки контрагентів.

Позивачем укладені з ТОВ «Фрінет»(ЄДРПОУ 24592293) Договір доручення №Д-1 від 18.03.2008р. з ТОВ «Дивізіон»(ЄДРПОУ 32108168) Договір доручення №28/02/08 від 28.02.2008р., з ТОВ «Українське Гарантійне Агентство»(ЄДРПОУ 32610513) Договір купівлі-продажу ргераіd-продукції №U276552786287 від 15.01.2010р., з ТОВ «Бест Кард Сервіс»(31201783) Договір комісії №32-09-Н від 14.05.2009р.

Позивач придбавав продукцію (масиви електронних одиниць, електроні ваучери тощо) шляхом передплати, про що свідчать акти виконаних робіт (наданих послуг), реалізовував раніше придбану продукцію (масиви електронних одиниць, електроні ваучери, тощо) через платіжні термінали, які розміщував в орендованих нежилих приміщеннях.

Відповідно до пояснення позивача, готівкові кошти, які вносились безпосередньо покупцем-фізичною особою кінцевим споживачем до Windows-терміналів, Web-терміналів та термінали самообслуговування за реалізовані електроні ваучери, виймались з терміналів безпосередньо ФОП ОСОБА_3 та вносились ним на транзитний рахунок в банк, та згідно реєстрів перераховувалась на розрахункові рахунки контрагентів.

Як вбачається з Акту перевірки, позивачем до перевірки не надано трьохстороннього договору між контрагентами - ФОП ОСОБА_3 - Національний банк України на здійснення операцій на приймання готівки для подальшого переказу, операцій за допомогою спеціальних платіжних засобів та інші операції, пов'язані з рухом коштів із застосуванням програмно-технічних комплексів самообслуговування.

Згідно наданих податкову органу на перевірку актів виконаних робіт в перевіряємий період з 01.07.2008р. по 31.03.2011р. позивачем реалізовано масиви електронних одиниць, електронних ваучерів (тощо) на загальну суму 20 892 119, 21грн., що підтверджують акти виконаних робіт.

В актах виконаних робіт (наданих послуг) помісячно зазначено кількість реалізованої продукції, ціна поставки, сума на яку реалізовано продукцію та суми винагороди по реалізації продукції.

Позивач реалізував продукції в перевіряємому періоді:

2008 року реалізовано продукції на суму 4 726 736,36грн. в тому числі (3 квартал 2008р.- 2 193 672,03грн., 4 квартал 2008р.- 2 533 064,33грн.), сума винагороди склала 57 708,39грн.;

2009 року загальна сума наданих послуг, реалізованої продукції склала 15 817 532,32грн., сума винагороди склала 228 046,81грн.;

2010 року загальна сума наданих послуг, реалізованої продукції склала 347 850,33грн., сума винагороди склала 1 167,43грн.

Враховуючи вищевикладене позивачем порушені вимоги п. 1 та 4 ст. 1 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" в частині визначення обсягів виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за перевищення її граничних обсягів (понад 500 000 грн.) в 3 кварталі 2008р. на 1 693 672,03грн., в зв'язку з чим, та відповідно до вимог ст. 5 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" починаючи з 01.10.2008р., позивач повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності.

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги про неправомірність прийняття ДПІ у Деснянському районі м. Києва податкового повідомлення-рішення від 18.10.2011р. №0004721705, з таких підстав.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову виходив з того, що Відповідно до ст. 6 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", платники єдиного податку звільняються від сплати податку на додану вартість.

На підставі п.2.1 ст. 2 Закону України "Про податок на додану вартість", фізична особа-підприємець - платник єдиного податку має право зареєструватись як платник ПДВ на добровільних засадах за місцем своєї державної реєстрації.

У разі перевищення фізичною особою-підприємцем - платником єдиного податку граничних обсягів (понад 500 000грн.) виручки від реалізації продукції (товарів,робіт, послуг), які встановлені ч.1 ст.1 Указу №746/99, він повинен перейти з наступного звітного періоду (кварталу) на загальну систему оподаткування, обліку та звітності (ст. 5 Указу №746/99).

Фізична особа - підприємець, який перейшов на загальну систему оподаткування, обліку та звітності підпадає під загальні вимоги Закону №168/97-ВР, у зв'язку з чим, повинен зареєструватися платником податку на додану вартість відповідно до вимог ст. 2 цього Закону.

Відповідно до п.п. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість»підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку на додану вартість особа, у якої "загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх 12-ти календарних місяців сукупно перевищує 300000 грн. ( без урахування податку на додану вартість)".

Згідно з п. 9.3 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»«Особи, які підпадають під визначення п.2.3 ст.2 цього Закону, зобов'язані зареєструватися як платник податку у податковому органі за їх місце знаходженням (місцем проживання)».

Відповідно до аб.4 п.п.9.4 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість»«Особа, що не надсилає таку заяву у таких випадках та у такі строки, несе відповідальність за не нарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування».

Відповідно п.п.9.6 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість»«заява про реєстрацію має бути подана (надіслана) податковому органу особами, що підлягають реєстрації згідно з п.п.2.3.1 п.2.3 ст.2 цього Закону, не пізніше двадцятого календарного дня з моменту досягнення суми оподатковуваних операцій, визначеної зазначеним підпунктом...».

Відповідно до п.п. 10.1 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість»: «Особами, відповідальними за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету є: а) платники податку, визначені у статті 2 цього Закону...».

Відповідно до п.п.10.2 ст.10 Закону України «Про податок на додану вартість»: «Платники податку, визначені у підпунктах «а»...пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також; за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону», «особа, яка згідно з вимогами п.п.2.2 ст.2 цього Закону мала зареєструватися платником податку, але не здійснила таку реєстрацію, несе обов'язки з нарахування та сплати цього податку, а також відповідальність за його ненарахування або несплату на рівні особи, зареєстрованої як платник податку, без права виписки податкової накладної та нарахування податкового кредиту...».

Відповідно до п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платники податків повинні подавати у строки, визначені п. «а»п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону податкові декларації та визначити суму податкового зобов'язання. Відповідно до п.7.8 ст.7 зазначеного Закону податковим періодом є календарний місяць.

Заява про реєстрацію платником ПДВ позивачем до податкового органу не подавалась, у зв'язку з чим реєстрація платником ПДВ в періоді з 01.10.2008р. по 31.03.2011р. відсутня; податкові зобов'язання по ПДВ в періоді жовтень 2008р. по березень 2011р. не визначались та податок на додану вартість не сплачувався; декларації по податку на додану вартість до ДПІ у Деснянському районі м. Києва не подавались, тому є правильними висновки суду першої інстанції про правомірність встановлення відповідачем заниження позивачем суми ПДВ, що підлягає сплаті за період з 01.10.2008р. по 31.03.2011р. на загальну суму ПДВ 3 739 688грн.

За вказаних обставин суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку щодо правомірності прийняття ДПІ у Деснянському районі м. Києва податкового повідомлення-рішення від 18.10.2011р. №0004721705.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2012 року ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу представника фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2012 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвалу може бути оскаржено в касаційному поряд ку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів піс ля набрання ухвалою законної сили.

Ухвалу складено в повному обсязі -31.08.2012 р.

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Безименна Н.В.

Кучма А.Ю.