Постанова

від 02.07.2012 по справі 2а-12835/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 липня 2012 року 15:20 № 2а-12835/11/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Патратій О.В., суддів Вєкуа Н.Г., Літвінової А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гірничотранспортна компанія» до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000290703 від 13 квітня 2011 року,-

В С Т АН О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Гірничотранспортна компанія»(далі -позивач, ТОВ «ГТК») з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва (далі -відповідач, ДПІ у Печерському районі м. Києва) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000290703 від 13 квітня 2011 року, відповідно до якого позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.10.2011 року було відкрито провадження в даній справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що в його діях відсутні ознаки порушення норм податкового законодавства, тому спірним податковим повідомленням-рішенням позивача необґрунтовано позбавлено права на податковий кредит та бюджетне відшкодування. Як зазначав позивач, відповідні суми податку на додану вартість були сплачені ним в ціні продукції, що підтверджується належним чином оформленими податковими накладними і відповідачем не заперечується та не спростовується. Позивач вказував на те, що на сайті ДПА України відсутня інформації щодо присвоєння статусу «податкових ям»контрагентам, за взаємовідносинам з якими відповідачем не було визнано право на формування податкового кредиту; наявність в базах ДПА України інформації про зміну стану платників, відмінного від «0», не може бути підставою для винесення оскаржуваного рішення.

Крім того, позивач звертав увагу суду на порушення відповідачем Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 р. № 984, яке полягало, зокрема, в тому, що перевіряючими не було вчинено запис в журналі реєстрації перевірок та не було отримано пояснень посадових осіб щодо встановлених порушень, в акті перевірки (на кожному аркуші) відсутнє прізвище, ім'я, по-батькові відповідального за проведення перевірки, тощо.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що під час перевірки було встановлено, що позивачем в порушення п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.2.3, п. 7.2, пп. 7.7.1, пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7, п. 1.8 ст. 1 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»та статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»було завищено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2009 року у розмірі 481 067, 53 грн., за червень 2009 року у розмірі 229 096,79 грн., за березень 2010 року у розмірі 872 722,00 грн., за червень 2010 року у розмірі 745 627,00 грн., за серпень 2010 року у розмірі 62 299,97 грн., за вересень 2010 року у розмірі 63 700, 00 грн., за жовтень 2010 року у розмірі 375 814 грн., за листопад 2010 року у розмірі 652 670,00 грн. за наслідками операцій позивача з ТОВ «Агропромконтракт», ТОВ «Інформ-Юст», ТОВ «ТПП «Промкомплект», ТОВ «Промбуд «Технологія», ТОВ «АПЦ «Гарант», ТОВ «Стройметальянс», ТОВ «Серафім-Стар», ТОВ «Техресурс Компані», ПП «ВКФ «СВК Сервіс», ПП «Люкс Пром-Компані», ТОВ «Сервіс-Юніон» через неможливість підтвердження сплати сум податку на додану вартість до бюджету по вказаним постачальникам позивача.

З огляду на вищевикладене, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та просив суд відмовити в їх задоволенні в повному обсязі.

У судове засідання 24 квітня 2012 року уповноважений представник відповідача не з'явився; відповідач був належним чином повідомлений судом про дату, час та місце судового розгляду.

На підставі ч. 6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, в тому числі враховуючи неприбуття у судове засідання представника відповідача та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта колегія суддів прийняла рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження, при цьому запропонувавши особам, які беруть участь у справі, надати додаткові пояснення, документи та матеріали через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, суд

В С Т АН О В И В:

Позивач -ТОВ «Гірничотранспортна компанія»(код ЄДРПОУ 32264561) зареєстроване Виконавчим комітетом Криворізької міської ради Дніпропетровської області 05.02.2003 року, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 567787 (том І, а.с. 60).

Судом встановлено, що ТОВ «ГТК»обліковується як платник податків в ДПІ у Печерському районі м. Києва та зареєстрований платником ПДВ.

У період з 31.03.2010 року по 01.04.2010 року ДПІ у Печерському районі м. Києва було проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «ГТК»з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за березень, квітень, червень 2009 року та березень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2010 року, які виникли за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось за період за 01.02.2008 по 30.04.2008, з 01.02.2009 по 30.10.2009, з 01.01.2010 по 30.10.2010 року.

За результатами проведеної перевірки було складено акт № 34/07-03/32264561 від 01.04.2011 року (далі по тексту - Акт перевірки, Акт) -том І, а. с. 5-13.

13 квітня 2011 року на підставі вказаного Акту перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва було прийнято податкове повідомлення -рішення форми "В1" № 0000290703 , яким позивачу у зв'язку із порушенням пп. 7.4.1, 7.4.5, п. 7.4 пп. 7.7.1, п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 3 782 995, 00 грн. (том І, а.с. 24).

За результатами оскарження прийнятого рішення в адміністративному порядку рішеннями ДПА у м. Києві № 6790/10/25-114 від 29.06.2011 року та ДПА України № 13735/6/25-0115 від 29.07.2011 року скарги позивача були залишені без розгляду у зв'язку із пропущенням строку їх подання, а оскаржуване рішення -залишено без змін.

В Акті перевірки вказано, що ТОВ «ГТК»було включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сформованих за наслідками господарських операцій з ТОВ «Агропромконтракт», ТОВ «Інформ-Юст», ТОВ «ТПП «Промкомплект», ТОВ «Промбуд «Технологія», ТОВ «АПЦ «Гарант», ТОВ «Стройметальянс», ТОВ «Серафім-Стар», ТОВ «Техресурс Компані», ПП «ВКФ «СВК Сервіс», ПП «Люкс Пром-Компані», ТОВ «Сервіс-Юніон», ТОВ «Інформ-Юст»у період з лютого по жовтень 2009 року та з січня по жовтень 2010 року, які мають стан платників відмінний від «0»та віднесені до категорії «податкова яма», зокрема: ТОВ «ТПП «Промкомплект»має стан платника «32»- юридична адреса не встановлена, юридична адреса масової реєстрації; ТОВ «Промбуд «Технологія», має стан платника «10»- вчинено запит на встановлення місцезнаходження; ТОВ «Стройметальянс»має стан платника «7»- направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням; ТОВ «Серафім-Стар»має стан платника «7»- направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням; ТОВ «Промбуд технологія»має стан платника «10»- вчинено запит на встановлення місцезнаходження; ТОВ «Техресурс Компані»має стан платника «23»- місцезнаходження не встановлено; ТОВ «Люкс Пром-Компані»має стан платника «7»- до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням.

У зв'язку з викладеним, правомірність включення до складу податкового кредиту ТОВ «ГТК»у лютому, березні, квітні, липні, серпні, вересні, жовтні 2009 року та січні, лютому, березні, квітні, червні, липні, серпні, вересні, жовтні 2010 року податкових накладних, виписаних даними підприємствами, підтвердити неможливо.

За таких підстав в Акті перевірки зроблено висновок про порушення позивачем пп. 7.4.1, п. 7.4, пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.5 п.7.4, пп. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7, п.1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», яке полягало у завищенні суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2009 року у розмірі 481 067, 53 грн., за червень 2009 року у розмірі 229 096,79 грн., за березень 2010 року у розмірі 872 722, 00 грн., за червень 2010 року у розмірі 745 627,00 грн., за серпень 2010 року у розмірі 62 299,97 грн., за вересень 2010 року у розмірі 63 700,00 грн., за жовтень 2010 року у розмірі 375 814,00 грн., за листопад 2010 року у розмірі 652 670,00 грн.

Окружний адміністративний суд міста Києва частково погоджується з рішенням податкового органу, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, виходячи з наступних мотивів.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «ГТК»та ТОВ «Агропром контракт» було укладено Договір поставки № 58-02 від 05.02.2008 року, за умовами якого Продавець (ТОВ «Агропром контракт») зобов'язувався передати у власність Покупця (ТОВ «ГТК»), а покупець прийняти та оплатити товар, найменування, номенклатура, кількість, ціна якого зазначена в Специфікаціях, що є невід'ємною його частиною (п. 1.1, 2.1). Поставка Товару здійснюється на умовах, обумовлених у Специфікації на відповідну партію товару (п. 4.1.) -том І, а. с. 126-128.

Згідно специфікації № 1 від 05.02.2008 року до Договору поставки № 58-02 від 05.02.2008 року сторонами було погоджено поставку товару - листового м/прокату у кількості 58 тон на загальну суму 266 800,46,00 грн. (ПДВ -44 466,74 грн.), при цьому строк поставки складає 10 днів з моменту підписання специфікації, місцем поставки визначено склад Покупця (том І, а. с. 129).

Згідно специфікації № 2 від 31.03.2008 року до Договору поставки № 58-02 від 05.02.2008 року сторонами було погоджено поставку товару - листового м/прокату у кількості 125 тон на загальну суму 699 750, 60 грн. (ПДВ -116 625,10 грн.), при цьому строк поставки складає 30 днів з моменту підписання специфікації, місцем поставки визначено склад Покупця (том І, а. с. 130).

Згідно специфікації № 3 від 12.05.2008 року до Договору поставки № 58-02 від 05.02.2008 року сторонами було погоджено поставку товару - листового м/прокату у кількості 35 тон на загальну суму 225 750, 00 грн. (ПДВ -37 625,00 грн.), при цьому строк поставки складає 10 днів з моменту підписання специфікації, місцем поставки визначено склад Покупця (том І, а. с. 131).

Згідно специфікації № 4 від 10.07.2008 року до Договору поставки № 58-02 від 05.02.2008 року сторонами було погоджено поставку товару - листового м/прокату у кількості 2 тон на загальну суму 12 900,00 грн. (ПДВ -2 150,10 грн.), при цьому строк поставки складає 20 днів з моменту підписання специфікації, місцем поставки визначено склад Покупця (том І, а. с. 132).

Згідно специфікації № 5 від 09.07.2008 року до Договору поставки № 58-02 від 05.02.2008 року сторонами було погоджено поставку товару - листового м/прокату у кількості 110 шт. на загальну суму 748 000,44 грн. (ПДВ -124 666,74 грн.), при цьому строк поставки складає 30 днів з моменту підписання специфікації, місцем поставки визначено склад Покупця (том І, а. с. 133).

Згідно специфікації № 6 від 15.08.2008 року до Договору поставки № 58-02 від 05.02.2008 року сторонами було погоджено поставку товару - листового м/прокату у кількості у кількості 25 тон на загальну суму 170 000,10 грн. (ПДВ -28 000,35 грн.), при цьому строк поставки складає 30 днів з моменту підписання специфікації, місцем поставки визначено склад Покупця (том І, а. с. 134).

На виконання умов договору між позивачем та ТОВ «Агропром контракт»було оформлено видаткові накладні: № 050303 від 05.03.2009 року на суму 102 207,00 грн., в тому числі ПДВ -17 034,50 грн., № 160304 від 16.03.2009 року на суму 52 488,00 грн., в тому числі ПДВ -8 748,00грн., № 030201 від 03.02.2009 року на суму 476 923,20 грн., в тому числі ПДВ -79 487,20 грн. (том І, а.с. 187, 189).

ТОВ «Агропром контракт»було виставлено позивачу рахунок - фактуру № 03021 від 03.02.2009 року на суму 476 923, 20 грн., в тому числі ПДВ-79 487,20 грн. (том І а. с. 188).

На підтвердження оплати позивачем було надано суду банківську виписку, якою підтверджується сплата на користь ТОВ «Агропром контракт»грошових коштів у розмірі 40 770, 86 грн. (том І, а.с. 181), що свідчить про проведення позивачем розрахунків за вказаними господарськими операціями не в повному обсязі.

Податкових накладних, виписаних на користь ТОВ «ГТК»вказаним контрагентом, позивачем суду не надано.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «ГТК»та ТОВ «Інформ-Юст» було укладено Договір поставки № 27-09 від 27.09.2010 року, за умовами якого Продавець (ТОВ «Інформ-Юст») зобов'язувався передати у власність Покупця (ТОВ «ГТК»), а покупець - прийняти та оплатити товар, найменування, номенклатура, кількість, ціна якого зазначена в Специфікаціях, що є невід'ємною його частиною (п. 1.1, 2.1). Місцем поставки товару згідно укладеного договору визначено склад Покупця (п. 4.1 Договору) -том І, а. с. 135-136.

Згідно специфікації № 1 до Договору поставки № 27-09 від 27.09.2010 року поставці підлягає товар - рама верхня «ВС-105»у кількості 6 шт. на загальну суму 1 445 760, 00 грн. (ПДВ -240 960,00 грн.) -том І, а. с. - 137.

Згідно специфікації № 2 до Договору поставки № 27-09 від 27.09.2010 року поставці підлягає товар - автозчеплення, апарат поглинаючий Ш2В-90, букса балансира, тощо - на загальну суму 2 949 211,56 грн. (ПДВ -491 535,26 грн.) -том І, а. с. 138.

Згідно специфікації № 3 до Договору поставки № 27-09 від 27.09.2010 року, поставці підлягає товар на загальну суму1 605 572,64 грн. (ПДВ -267 595,44 грн.) -том І, а. с. - 139.

Між позивачем та ТОВ «Інформ-Юст»з посиланням на Договір поставки № 58-02 від 05.02.2008 року було оформлено видаткові накладні: № 26 від 12.10.2010 року, № 19 від 07.10.2010 року, № 20 від 08.10.2010 року, № 21 від 08.10.2010 року, № 22 від 12.10.2010 року (том ІІ, а.с. 31-36).

Позивачем було надано суду податкові накладні, виписані ТОВ «Інформ-Юст», на загальну суму 1 445 760,00 грн., в т.ч. ПДВ 240 960,00 грн.: № 127 від 08.10.2010 року на суму 240 960,00 грн., в тому числі ПДВ -40 160,00 грн., № 132 від 12.10.2010 року на суму 240 960,00 грн., в тому числі ПДВ -40 160,00 грн., № 131 від 12.10.2010 року на суму 240 960,00 грн., в тому числі ПДВ -40 160,00 грн., № 124 від 08.10.2010 року на суму 240 960,00 грн., в тому числі ПДВ -40 160,00 грн., № 123 від 07.10.2010 року на суму 240 960,00 грн., в тому числі ПДВ -40 160,00 грн., № 122 від 08.10.2010 року на суму 240 960,00 грн., в тому числі ПДВ -40 160,00 грн. (том ІІ, а.с. 52-58).

На підтвердження оплати позивачем було надано суду банківські виписки, якими підтверджується сплата на користь ТОВ «Інформ-Юст»грошових коштів на загальну суму 686 600,00 грн., що свідчить про проведення позивачем розрахунків за вказаними господарськими операціями не в повному обсязі (том IV, а.с. 205-206).

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «ГТК»та ТОВ «ТПП «Промкомплект» було укладено Договір поставки № 03/01 від 01.03.2008 року, за умовами якого Продавець (ТОВ «Інформ-Юст») зобов'язувався передати у власність Покупця (ТОВ «ГТК»), а покупець прийняти та оплатити товар, найменування, номенклатура, кількість, ціна якого зазначена в Специфікаціях, що є невід'ємною його частиною (п. 1.1., 2.1.). Поставка товару згідно укладеного договору здійснюється самовивозом за рахунок Покупця (п. 4.1.) - том І, а. с. 151-153.

Згідно специфікації № 1 за березень 2008 року до Договору поставки № 03/01 від 01.03.2010 року поставці підлягає товар (різного роду виробниче обладнання: станок фрезерний, станок токарно-гвинторізний, станок заточний, зварювальний апарат, тощо) на загальну суму 1 979 019, 70 грн. (ПДВ -329 836,62 грн.) -том І, а. с. 154-155.

Згідно специфікації № 3 за травень 2008 року до Договору поставки № 27-09 від 27.09.2010 року поставці підлягає товар на загальну суму 898 797, 60 грн. (ПДВ -149 799,60 грн.) -том І, а. с. 156.

Згідно специфікації № 4 за червень 2008 року до Договору поставки № 27-09 від 27.09.2010 року, поставці підлягає товар на загальну суму 429 849, 00 грн. (ПДВ -71 641, 50 грн.) -том І, а. с. 157.

Між позивачем та ТОВ «ТПП «Промкомплект»з посиланням на Договір поставки № 58-02 від 05.02.2008 року було оформлено видаткові накладні № 05/05-2009 від 05.05.2008 року на суму 43 335,60 грн., № 06/05-0003 від 06.05.2008 року на суму 180 000,00 грн., № 05/05-0008 від 05.05.2008 року на суму 675 462,00 грн. (том І, а.с. 207-209).

Позивачем було надано суду податкові накладні, виписані ТОВ «ТПП «Промкомплект», на загальну суму 880 129, 11 грн., в т.ч. ПДВ 146 688,18 грн.: № 07/11-0004 від 07.11.2008 року на суму 462 000,00 грн., в тому числі ПДВ -77 000,00 грн., (том І а. с. 193), № 01/10-0002 від 01.10.2008 року на суму 216 468,72 грн., в тому числі ПДВ -36 078,12 грн., № 03/08-0002 від 03.08.2009 року на суму 6 029,75 грн., в тому числі ПДВ -1 004,96 грн., № 02/09-0005 від 02.09.2008 року на суму 177 079,20 грн., в тому числі ПДВ -29 513,20 грн., № 02/09-0006 від 02.09.2008 року на суму 19 556,40 грн., в тому числі ПДВ -3 259,40 грн. (том І, а.с. 204-206). -(том І, а. с. 193, 197, 205, 206)

На підтвердження оплати позивачем було надано суду банківські виписки, якими підтверджується сплата на користь ТОВ «ТПП «Промкомплект»грошових коштів у загальному розмірі 1 529 255,70 грн., що свідчить про проведення позивачем розрахунків за вказаними господарськими операціями не в повному обсязі (том І, а.с. 158, 177-182).

Матеріали справи свідчать, що між позивачем та ТОВ «Промбуд технологія» був укладений Договір підряду № 10/01-2008-58 від 01.10.2008 року , за умовами якого Підрядчик (ТОВ «Промбуд технологія») зобов'язувався виконати на користь Замовника (ТОВ «ГТК») капітальний ремонт рами візку тягового агрегату ПЕ2М, а Замовник зобов'язується оплатити виконані роботи у безготівковій формі за ціною погодженою у протоколі договірної ціни (п. 1.1., 2.1.). Поставка рами візку згідно укладеного договору здійснюється автотранспортом Підрядчика (п. 3.1.) - том І, а. с. 140.

Згідно специфікації № 8 за січень 2010 року між позивачем та ТОВ «Промбуд технологія»було обумовлено поставку товару на загальну суму 262 821,12 грн. (ПДВ - 43 803, 52 грн.) -том І, а. с. 143.

Між позивачем та ТОВ «Промбуд технологія»з посиланням на Договір поставки № 02/02-02 від 02.02.2009 року та Договір підряду № 10/01-2008-58 від 01.10.2008 року складено акти здачі-прийняття робіт: б/н від 15.06.2009 року на суму 45 100,24 грн., б/н від 13.04.2009 року на суму 72 500,00 грн., б/н від 12.10.2009 року на суму 15 943,60 грн. (том І а.с. 210, 218, 222), видаткові накладні: № 030809 від 03.08.2009 року на суму 427 106,16 грн., № 061009 від 06.10.2009 року на суму 715 615,69 грн., № 051009 від 05.10.2009 року на суму 287 640,96 грн., № 020403 від 02.04.2009 року на суму 481 443,32 грн., № 180203 від 18.02.2009 року на суму 447 598,39 грн., № 030909 від 03.09.2009 року на суму 516 291,84 грн. (том І а.с. 212, 214, 215, 217, 219, 220).

Позивачем було надано суду податкові накладні, виписані ТОВ «Промбуд технологія»на загальну суму 2 467 794, 20 грн., в т.ч. ПДВ -411 299,03 грн.: № 150707 від 15.07.2009 року на суму 54 120,29 грн., в тому числі ПДВ -9 020,05 грн., № 130404 від 13.04.2009 року на суму 87 000,00 грн., в тому числі ПДВ -14 500,00 грн., № 020403 від 02.04.2009 року на суму 577 731,96 грн., в тому числі ПДВ -96 288,60 грн., № 030809 від 03.08.2009 року на суму 427 106, 16 грн., в тому числі ПДВ -71 184,36 грн., № 121009 від 12.10.2009 року на суму 19 132,32 грн., в тому числі ПДВ - 3 188,72 грн., № 061009 від 06.10.2009 року на суму 715 615,69 грн., в тому числі ПДВ -119 269,28 грн., № 051009 від 05.10.2009 року на суму 287 640,96 грн., в тому числі ПДВ -47 940,96 грн., № 210808 від 21.08.2009 року на суму 36 626, 30 грн., № 110110 від 11.01.10 року на суму 262 821, 12 грн. (том І а.с. 191, 192, 194, 195, 197, 200-202, том II, а.с. 37 ).

На підтвердження оплати на користь ТОВ «Промбуд технологія»позивачем було надано суду банківські виписки, якими підтверджується сплата грошових коштів у розмірі 1 741 598,38 грн., що свідчить про проведення позивачем розрахунків з вказаним контрагентом не в повному обсязі (том І, а.с. 167, 171, 176, 178-181, 183-185).

Позивачем також надано первинні документи бухгалтерського обліку на підтвердження здійснення господарських операцій з ТОВ «Аграрно промисловий центр «Гарант».

Відповідно до Договору поставки № 07/15-01 від 15.07.2009 року, укладеного між ТОВ «ГТК»(Покупець) та ТОВ «АПЦ «Гарант»(Постачальник), Постачальник зобов'язувався передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язувався прийняти та оплатити товар на умовах, передбачених Договором. Право власності на товар переходить до Покупця по факту відвантаження, згідно накладної на передачу товару (п. 1.1). Згідно п. 4.1 Договору поставка здійснюється силами Постачальника (том ІІІ, а.с. 81-83).

Між позивачем та ТОВ «АПЦ «Гарант»з посиланням на договір поставки було оформлено видаткові накладні: № РН-0000006 від 17.07.2009 року на суму 33 697,18 грн., № 0498 від 04.08.2009 року на суму 89 096,00 грн., № 0210 від 02.10.2009 року на суму 35 098,36 грн., № 250310 від 25.05.2010 року, № 040310 від 04.03.2010 року, № 030310 від 03.03.2010 року, № 020310 від 02.03.2010 року на суму 132 480,00 грн., № 040310 від 04.03.2010р. на суму 1 030 656,00 грн., № 030310 від 03.03.2010 р. на суму 435 168,00 грн., № 020310 від 02.03.2010 р. на суму 238 456,80 грн., № 1101 від 11.01.2010 року на суму 378 240,00 грн., № 040210 від 04.02.2010 року на суму 699 692,16,00 грн., № 090210 від 09.02.2010 року на суму 407 808,00 грн., № 080210 від 08.02.2010 року на суму 137 636,88 грн., № 030210 від 03.02.2010 року (том І а.с. 211, 213, 216, 229-233, 236-239).

Предметом поставки за вказаними накладними є різного розу обладнання та запчастини (кола інструментарні, труби, швелера, тощо).

Позивачем було надано суду податкові накладні, виписані ТОВ «АПЦ «Гарант»на загальну суму 4 463 802,90 грн., в т.ч. ПДВ- 758 801, 541 грн.: № 6 від 17.07.2009 року на суму 33 497,18 грн., в тому числі ПДВ -5 582,86 грн., (том І, а. с. 190), № 0408 від 04.08.2009 року на суму 89 096,00 грн., в тому числі ПДВ -14 849,33 грн. (том І, а. с. 196), № 0210 від 02.10.2009 року на суму 35 098,36 грн., в тому числі ПДВ -5 849,73 грн. (том І, а. с. 203), № 1101 від 11.01.2010 року на суму 378 240, 00 грн., в тому числі ПДВ -63 040,00 грн ., № 090210 від 09.02.2010 року на суму 407 808,00 грн., в тому числі ПДВ -67 968,00 грн., № 080210 від 08.02.2010 року на суму 137 636,88 грн., в тому числі ПДВ -22 939,48 грн., № 040210 від 04.02.2010 року на суму 699 692,16 грн., в тому числі ПДВ - 116 615,36 грн., № 030210 від 03.02.2010 року на суму 934 980,67 грн., в тому числі ПДВ -155 830,11 грн., № 250310 від 25.03.2010 року на суму 132 480,00 грн., в тому числі ПДВ -22 080,00 грн., № 040310 від 04.03.2010 року на суму 1 030 656, 00 грн., в тому числі ПДВ -171 776,00 грн., № 030310 від 03.03.2010 року на суму 435 168, 00 грн., в тому числі ПДВ -72 528,00 грн., № 020310 від 02.03.2010 року на суму 238 456,00 грн., в тому числі ПДВ -39 742,80 грн. (том ІІ а. с. 36, 38-41, 48-51).

На підтвердження оплати на ТОВ «АПЦ Гарант»позивачем було надано суду банківські виписки, якими підтверджується сплата грошових коштів у розмірі 2 537 580,00 грн., що свідчить про проведення позивачем розрахунків за вказаними господарськими операціями не в повному обсязі (том І, а. с. 160, 169, 170-175, 186).

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «ГТК»та ТОВ «Стройметальянс» було укладено Договір підряду № 14/08-01від 14.08.2008 року, за умовами якого Підрядчик (ТОВ «Стройметальянс») зобов'язувався виконати на користь Замовника (ТОВ «ГТК») капітальний ремонт ходових частин візку тягового агрегату ПЕ2М, а Замовник зобов'язується оплатити виконані роботи у безготівковій формі за ціною, погодженою у протоколі договірної ціни (п. 1.1., 2.1.) - том І, а.с. 123-124.

З посиланням на Договір підряду № 14/08-01 від 14.08.2008 року сторонами було складено та підписано акт здачі-прийому робіт № 1 від 27.04.2009 року; позивачу було виставлено рахунок: № 39 від 27.04.2009 року на суму 698 400, 00 грн..

Позивачем було надано суду виписану ТОВ «Стройметальянс»податкову накладну № 37 від 27.04.2009 року на суму 698 400, 00 грн., в тому числі ПДВ -116 400, 00 грн. (том IV, а.с. 154).

Доказів оплати робіт за вказаними господарськими операціями позивач суду не надав.

Позивачем також надано первинні документи бухгалтерського обліку на підтвердження здійснення господарських операцій з ТОВ «Серафім-Стар» , зокрема, видаткову накладну № 040902 від 09.04.2010р. про поставку товару (пружини зовнішні) на суму 292 558,18 грн. № 020407 від 04.02.2010 року на суму 200 958, 72 грн., та податкові накладні, виписані ТОВ «Серафім-Стар», на загальну суму 493 516, 90 грн., в т.ч. ПДВ 82 252,82 грн.: № 020407 від 04.02.2010 року на суму 200 958, 72 грн., в тому числі ПДВ -33 493, 12 грн., № 040902 від 09.04.2010р. на суму 292 558,18 грн., в тому числі ПДВ -48 558,18 грн. (том ІІ, а.с. 42).

На підтвердження оплати на користь ТОВ «Серафім-Стар»позивачем було надано суду банківські виписки, якими підтверджується сплата грошових коштів у розмірі 232 558, 18 грн., що свідчить про проведення позивачем розрахунків з контрагентом не в повному обсязі (том І, а. с. 161, 163, 164).

Між ТОВ «ГТК»та ТОВ «Техресурс Компані» було укладено Договір поставки № 252/2010 від 25.02.2010 року, за умовами якого Продавець (ТОВ «Техресурс Компані») зобов'язувався передати у власність Покупця (ТОВ «ГТК»), а покупець прийняти та оплатити товар, найменування, номенклатура, кількість, ціна якого зазначена в Специфікаціях, що є невід'ємною його частиною (п. 1.1., 2.1.). Поставка здійснюється на умовах СРТ- склад Покупця згідно правил Інкотермс -2000 (п. 4.1.) -том І, а. с. 120-122.

Між ТОВ «Техресурс Компані»та ТОВ «ГТК»у відповідності до умов Договору поставки № 252/2010 від 25.02.2010 року складено та підписано видаткові накладні: 34 від 04.03.2010 року на суму 214 884,00 грн., № 33 від 03.03.2010 року на суму 1 805 520,00 грн., № 32 від 02.03.2010 року на суму 324 048,94 грн. (том І а.с. 226-228).

Позивачем було надано суду податкові накладні, виписані ТОВ «Техресурс Компані»на загальну суму 2 344 434,90 грн.: № 33 від 03.03.2010 року на суму 1 805 520,00 грн., в тому числі ПДВ -300 920 грн., № 34 від 04.03.2010 року на суму 214 884,00 грн., в тому числі ПДВ -35 814, 00 грн., № 32 від 02.03.2010 року на суму 324 048,94 грн., в тому числі ПДВ -54 008,16 грн. (том І а. с. 45-47).

Доказів оплати за вказаними господарськими операціями Позивач суду не надав.

З приводу операцій з ПП «ВКФ «СВК Сервіс»позивачем було надано суду видаткові накладні: № РН31/08/04 від 31.08.2010 року про придбання товару на суму 218 400,00 грн., № РН14/07/01 від 14.07.2010 року про придбання товару на суму 213 599,90 грн., № РН07/07/01 від 07.07.2010 року про придбання товару на суму 160 199,93 грн. (том І а.с. 223-225); податкові накладні, виписані ПП «ВКФ «СВК Сервіс»на загальну суму 755 999, 84 грн., з них ПДВ -125 999, 97 грн.: № 180603 від 18.06.2010 року на суму 115 899,95 грн., в тому числі ПДВ -19 316,66 грн., № 140701 від 14.07.2010 року на суму 186 899,92, в тому числі ПДВ -31 149,99 грн., № 010701 від 01.07.2010 року на суму 70 999, 97 грн., в тому числі ПДВ -11 833,33 грн., № 120803 від 12.08.2010 року на суму 191 100,00 грн., в тому числі ПДВ -31 850,00 грн., № 310804 від 31.08.2010 року на суму 191 100,00 грн., в тому числі ПДВ -31 850,00 грн. (том ІІ а.с. 44, 69-72).

На підтвердження оплати на користь ПП «ВКФ «СВК Сервіс»позивачем було надано суду банківські виписки, якими підтверджується сплата грошових коштів у розмірі 377 999, 92 грн., що свідчить про проведення позивачем розрахунків з даним контрагентом не в повному обсязі (том І, а.с. 162, 165, 166, 168).

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «ГТК»та ТОВ «Люкс Пром-Компані» було укладено Договір поставки № 94 від 01.09.2010 року, за умовами якого Продавець (ТОВ «Люкс Пром-Компані») зобов'язувався передати у власність Покупця (ТОВ «ГТК»), а покупець прийняти та оплатити товар, найменування, номенклатура, кількість, ціна якого визначається у Додатку № 1, що є невід'ємною його частиною (п. 1.1, 1.2). Поставки товару згідно укладеного договору здійснюється на умовах самовивозу або із доставкою на склад Покупця (п. 2.8.) (том І, а. с. 144-149).

Між сторонами з посиланням на Договір поставки № 94 від 01.09.2010 року було складено та підписано видаткові накладні: № Д-01/09/2 від 01.09.2010 року на суму 2 533,50 грн., № 442 від 01.09.2010 року на суму 1 720,00 грн., № 485 від 08.09.2010 року на суму 2 580,00 грн., № 725 від 29.09.2010 року на суму 1 730,00 грн., № 724 від 29.09.2010 року на суму 2 408,00 грн., № 686 від 27.09.2010 року на суму 3 447,00 грн., № 668 від 24.09.2010 року на суму 2 580,00 грн., № 667 від 24.09.2010 року на суму 2 106,00 грн., № 637 від 22.09.2010 року на суму 2 254,50 грн., № 609 від 20.09.2010 року на суму 1 204,00 грн., № 608 від 20.09.2010 року на суму 3 169,00 грн., № 600 від 17.09.2010 року на суму 1 633,00 грн., № 603 від 17.09.2010 року на суму 2 580,00 грн., № 578 від 15.09.2010 року на суму 2 688,00 грн., № 545 від 13.09.2010 року на суму 2 170,50 грн., № 539 від 13.09.2010 року на суму 1 720,00 грн., № 531 від 10.09.2010 року на суму 2 358,00 грн., № 517 від 10.09.2010 року на суму 1 548,00 грн., № 503 від 08.09.2010 року на суму 2 359,00 грн. (том І, а.с. 241-250, том ІІ а. с. 1-8).

Позивачем було надано суду податкові накладні, виписані ТОВ «Люкс Пром-Компані»на загальну суму 50 471,00 грн.: № 929002 від 29.09.2010 року на суму 2 408,00 грн., в т.ч. ПДВ -401,33 грн., № 929001 від 29.09.2010 року на суму 1 730,00 грн., в т.ч. ПДВ -288,33 грн., № 927012 від 27.09.2010 р. на суму 3 447,00 грн., в т.ч. ПДВ -574,50 грн., № 924012 від 24.09.2010 року на суму 2 106,00 грн., № 924011 від 24.09.2010 року на суму 2 580,00 грн., в т.ч. ПДВ -430,00 грн., № 922007 від 22.09.2010 року на суму 2 254,50 грн., в т.ч. ПДВ -375,75 грн., № 920008 від 20.09.2010 року на суму 3 169,00 грн., в т.ч. ПДВ- 528,17 грн., № 920007 від 20.09.2010 року на суму 1 204,00 грн., в т.ч. ПДВ -200,67 грн., № 917009 від 17.09.2010 року на суму 2 580,00 грн., в т.ч. ПДВ -430,00 грн., № 917008 від 17.09.2010 року на суму 1 633,00 грн., в т.ч. ПДВ -272,17 грн., № 915007 від 15.09.2010 року на суму 2 688,00 грн., в т.ч. ПДВ -448,00 грн., № 913017 від 13.09.2010 року на суму 2 170,50 грн., в т.ч. ПДВ -361,75 грн., № 913016 від 13.09.2010 року на суму 1 720,00 грн., в т.ч. ПДВ -286,67 грн., № 910014 від 10.09.2010 року на суму 2 358,00 грн., в т.ч. ПДВ -393,00 грн., № 910013 від 10.09.2010 року на суму 1 548,00 грн., в т.ч. ПДВ -258,00 грн., № 908019 від 08.09.2010 на суму 2 359,00 грн., в т.ч. ПДВ -393,17 грн., № 901007 від 01.09.2010 року на суму 2 353,50 грн., в т.ч. ПДВ -422,25 грн., № 903015 від 03.09.2010 року на суму 2 290,00 грн., в т.ч. ПДВ- 381,67 грн., № 908018 від 08.09.2010 року на суму 2 580,00 грн., в т.ч. ПДВ -430,00 грн., № 906010 від 06.09.2010 року на суму 5 393,00 грн., в т.ч. ПДВ -898,83 грн., № 903014 від 03.09.2010 року на суму 1 720,00 грн., в т.ч. ПДВ -286,67 грн.(том ІІ, а.с. 73-93).

На підтвердження оплати за вказаними операціями позивач суду надав банківську виписку від 08.10.2010 року на суму 53 858, 50 (том IV а. с. 207).

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «ГТК»та ТОВ «Сервіс-Юніон» було укладено Договір поставки № 19/08 від 19.08.2010 року за умовами якого Продавець (ТОВ «Сервіс-Юніон») зобов'язувався передати у власність Покупця (ТОВ «ГТК»), а покупець прийняти та оплатити товар, найменування, номенклатура, кількість, ціна якого зазначена в Специфікаціях, що є невід'ємною його частиною (п. 1.1., 2.1.). Поставка згідно укладеного договору здійснюється на умовах СРТ, місцем поставки товару визначено склад Покупця (п. 4.1.) (том І, а. с. 111-113).

Між сторонами згідно Договору поставки № 19/08 від 19.08.2010 року складено та підписано видаткові накладні: № 46 від 10.09.2010 року на суму 252 000,00 грн., № 47 від 13.09.2010 року на суму 269 801,04 грн., № 60 від 14.09.2010 року на суму 353 516,04 грн., № 61 від 15.09.2010 року на суму 270 799,20 грн., № 49 від 16.09.2010 року на суму 317 280,00 грн., № 40 від 01.09.2010 року на суму 289 944,17 грн., № 41 від 02.09.2010 року на суму 312 229,80 грн., № 42 від 02.09.2010 року на суму 333 059,04 грн., № 43 від 06.09.2010 року на суму 389 280,00 грн., № 44 від 07.09.2010 року на суму 389 280,00 грн., № 45 від 09.09.2010 року на суму 389 280,00 грн., (том ІІ а. с. 9-29).

Позивачем було надано суду податкові накладні, виписані ТОВ «Сервіс-Юніон», на загальну суму 6 246 381,10 грн.: № 218 від 01.10.2010 року на суму 395 585, 76 грн., № 217 від 01.10.2010 року на суму 689 577, 60 грн., № 246 від 05.10.2010 року на суму 464 636, 16 грн., № 93 від 09.09.2010 року на суму 389 280, 00 грн., № 54 від 01.09.2010 року на суму 289 944,17 грн., в т.ч. ПДВ -48 324,03 грн., № 56 від 02.09.2010 року на суму 312 229,80 грн., в т.ч. ПДВ -52 038,30 грн., № 57 від 02.09.2010 року на суму 333 059,04 грн., в т.ч. ПДВ -55 509,84 грн., № 91 від 06.09.2010 року на суму 389 280,00 грн., в т.ч. ПДВ -64 880,00 грн., № 92 від 07.09.2010 року на суму 389 280,00 грн., в т.ч. ПДВ -64 880,00 грн., № 93 від 09.09.2010 року на суму 389 280,00 грн., в т.ч. ПДВ -64 880,00 грн., № 103 від 10.09.2010 року на суму 252 000,00 грн., в т.ч. ПДВ -42 000,00 грн., № 105 від 13.09.2010 року на суму 269 801,04 грн., в т.ч. ПДВ -44 966,84 грн., № 110 від 14.09.2010 року на суму 353 516,04 грн., в т.ч. ПДВ -58 919,34 грн., № 116 від 15.09.2010 року на суму 270 799,20 грн., в т.ч. ПДВ -45 133,20 грн., № 117 від 16.09.2010 року на суму 317 280,00 грн., в т.ч. ПДВ -52 880,00 грн. (том ІІ, а.с. 64-68, 94-107).

Позивач не надав суду доказів розрахунків за поставлений Продавцем товар за вищевказаними господарськими операціями.

Статтею 67 Конституції України передбачено обов'язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Порядок та підстави формування платником податку податкового кредиту регламентується приписами п. 7.4, п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (чинного на момент здійснення розглядуваних господарських операцій та формування позивачем спірних сум податкового кредиту), яких платник податків зобов'язаний дотримуватися, і за умови порушення яких, формування податкового кредиту може бути визнано неправомірним.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», чинного на час виникнення спірних правовідносин, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Так, відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

У свою чергу, згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:

дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.7.1. п. 7.4. ст. 7 Закону №168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі останнього від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Між тим, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатись до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

При цьому, підтвердженням фактичного здійснення господарської операції є, окрім іншого, фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції , як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів , у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

З огляду на наведене судом було витребувано від позивача документи на підтвердження реальності операцій з ТОВ «Агропромконтракт», ТОВ «Інформ-Юст», ТОВ «ТПП «Промкомплект», ТОВ «Промбуд «Технологія», ТОВ «АПЦ «Гарант», ТОВ «Стройметальянс», ТОВ «Серафім-Стар», ТОВ «Техресурс Компані», ПП «ВКФ «СВК Сервіс», ПП «Люкс Пром-Компані», ТОВ «Сервіс-Юніон», ТОВ «Інформ-Юст», зокрема, докази транспортування (перевезення) товару (товарно-транспортні накладні), докази оплати поставлених товарів (виконаних робіт), докази використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності.

На вимогу суду, в зв'язку з чим розгляд по справі неодноразово відкладався, документація на підтвердження фактичного переміщення товару по взаємовідносинам між позивачем та його контрагентами, представником позивача суду не надана. Зокрема, суду не надано товарно-транспортні накладні, подорожні листи або ж інші документи, які б підтверджували шлях прямування вантажу від пункту його відправлення постачальниками -ТОВ «Агропром контракт», ТОВ «Серафім-Стар», ТОВ «Техресурс Компані», ТОВ «Інформ-Юст», ТОВ «Сервіс-Юніон», ТОВ «АПЦ «Гарант», ТОВ «ТПП «Промкомплект», ПП «ВКФ Сервіс», ПП «Люкс Пром-Компані»- до пункту його призначення, конкретизацію видів товару, який перевозився, відстань перевезення товару, кількість кілометрів, обсяг використаного пального, тощо.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Враховуючи ненадання позивачем доказів перевезення товарів суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

Пунктом 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р., встановлено, що первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціальних форм, затверджених міністерствами та відомствами України.

Типові форми єдиної первинної транспортної документації, зокрема товарно-транспортної накладної та подорожнього листа, затверджені спільним наказом Мінтрансу України, Мінстату України «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля»від 29.12.1995р. №488/346 і введені в дію з 01.01.1996р.

Відповідно до пункту 2 зазначеного наказу, застосування вказаних форм первинного обліку всіма суб'єктами господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим.

Відповідно п.11.1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1998р., основними документами на перевезення вантажів є товарно - транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Згідно розділу 1 вказаних Правил, товарно - транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського: оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Пунктом 11.4 Правил встановлено, що оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно - транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно - транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

У відповідності до п.11.7 Правил перший екземпляр товарно - транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передаються Перевізнику.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до статті 48 Закону України від 05.04.2001 р. № 2344- III «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, уповноваженим здійснювати контроль на автомобільному транспорті і у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Для водія такими документами є: посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, товарно-транспортна накладна або інший встановлений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.

Також, згідно ст. 1 Закону України «Про транспортно - експедиторську діяльність»транспортно-експедиторська діяльність - підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів; транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.

Статтею 9 вказаного Закону визначено, що підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади. Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Такими документами можуть бути: авіаційна вантажна накладна, міжнародна автомобільна накладна; накладна СМГС (накладна УМВС); коносаменту накладна ЦІМ (СІМ); вантажна відомість; інші документи, визначені законами України.

Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Таким чином, товарно-транспортна накладна належить до первинної транспортної документації, застосування якої для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим.

В свою чергу, як зазначалось вище, відповідно до частини 2 статті 3 Закону України від 16.07.99 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»на даних бухгалтерського обліку ґрунтуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Тобто первинні документи з відображення господарських операцій є основою і для податкового обліку.

В той же час, позивачем не надані суду первинні документи, які підтверджують транспортування товару (товарно-транспортні накладні або інші документи перевізника).

Суд зазначає, що відсутність товарно-транспортних накладних може бути свідченням відсутності факту перевезення товару, що, у свою чергу, може вказувати на фіктивність відповідної господарської операції.

Вказане відповідає правовій позиції Вищого адміністративного суду України, викладеній у Інформаційному листі від 20.07.2010 р. № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби», складеному на підставі аналізу висновків Верховного Суду України по даній категорії справ.

Крім того, на вимогу суду, представником позивача не надана суду документація на підтвердження фактичного переміщення, складського обліку та оприбуткування товарів отриманих за взаємовідносинами між позивачем та його контрагентами (прибуткові накладні, квитанції складського обліку, тощо).

З огляду на вищевказане, враховуючи відсутність документів, які б могли достовірно свідчити про фактичне отримання позивачем вищевказаних товарів: належним чином оформлених товарно -транспортних накладних із всіма необхідними реквізитами, які б засвідчували фактичну передачу товару та фактичне перевезення товарно - матеріальних цінностей, місця поставки або інші документи щодо реальності та товарності проведених операцій, з яких би можливо було встановити місця відвантаження товару, осіб, які здійснювали приймання та відвантаження цього товару, колегія суддів дійшла висновку про непідтвердження реальності проведення господарських операцій позивача з ТОВ «Агропром контракт», ТОВ «Серафім-Стар», ТОВ «Техресурс Компані», ТОВ «Інформ-Юст», ТОВ «Сервіс-Юніон», ТОВ «АПЦ «Гарант», ТОВ «ТПП «Промкомплект», ПП «ВКФ Сервіс», ПП «Люкс Пром-Компані», тобто, про відсутність операцій, які можуть бути об'єктом оподаткування ПДВ.

Представником позивача надано пояснення про неможливість надання товарно-транспортних накладних з огляду на закінчення терміну їх зберігання, що розцінюється судом критично.

Так, основним нормативним документом, що визначає строки зберігання документів, є Перелік документів, що створюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств, із зазначенням термінів зберігання документів, затверджений наказом Головархіву України від 20.07.98 N 41, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 17.09.98 за N 576/3016 (із змінами та доповненнями, далі - Перелік).

Відповідно до п. 315 вказаного Переліку первинні документи і додатки до них, що фіксують факт виконання господарських операцій і є підставою для записів у реєстрах бухгалтерського обліку та податкових записах (касові, банківські документи, повідомлення банків і переказні вимоги, виписки банків, наряди на роботу, табелі, акти про приймання, здавання і списання майна й матеріалів, квитанції і накладні з обліку товарно-матеріальних цінностей, авансові звіти та ін.) повинні зберігатися протягом трьох років.

При цьому, згідно з приміткою до п. 315 Переліку, яка конкретизує строки зберігання бухгалтерської документації, вказаний строк застосовується «за умови завершення перевірки державними податковими органами з питань дотримання податкового законодавства, а для бюджетних установ та організацій, а також для госпрозрахункових підприємств і організацій, які знаходяться у сфері управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, - ревізії. У разі виникнення суперечок, спорів, слідчих і судових справ - зберігаються до ухвалення остаточного рішення» .

Згідно п. 2.9 Переліку обчислення строків зберігання документів проводиться з 1 січня року, який іде за роком завершення їх діловодством.

Пунктом 2.11 Переліку встановлено, що строки зберігання документів, визначені в цьому Переліку, є мінімальними, їх не можна скорочувати.

Отже, незалежно від закінчення перевірки суб'єкт господарювання повинен зберігати бухгалтерську документацію до закінчення трирічного строку, а у разі виникнення судового спору - до ухвалення остаточного рішення у справі.

Таким чином, враховуючи час здійснення позивачем розглядуваних господарських операцій - 2009 -2010 роки -а також з огляду на наявність судового спору з приводу правомірності формування податкового кредиту за наслідками взаємовідносин з вказаними контрагентами, суд приходить до висновку, що на момент проведення перевірки та на час судового розгляду даної справи у позивача не закінчився строк зберігання товарно-транспортних накладних.

Крім того, акту про знищення документів, обов'язковість складання якого у випадку знищення документів передбачено Правилами роботи архівних підрозділів органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, затвердженими Наказом Державного комітету архівів України від 16.03.2001 № 16 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 8 травня 2001 р. за N 407/5598, позивач суду не надав.

Згідно п. 1.2. вказаних Правил вони є нормативно-правовим актом, обов'язковим для виконання всіма установами незалежно від форм власності.

Таким чином, суд робить висновок про відсутність у позивача доказів транспортування товару, що в свою чергу вказує на недоведеність факту реальної поставки товарів на користь позивача.

Суд також зазначає, що згідно наявних в матеріалах справи договорів та видаткових накладних, предметом постачання вищевказаних контрагентів на користь позивача було різного роду промислово-виробниче обладнання та комплектуючі, в тому числі крупногабаритні товари: листовий металопрокат, рами, автозчеплення, станок фрезувальний, станок заточний, стропи, візки, труби, рами, швелера, арматура колісні пари, рама вагону-самоскида, тощо.

Згідно умов укладених договорів, постачання матеріалів здійснювалось на умовах Інкотермс СРТ (поставка на склад покупця), що передбачає обов'язок продавця здійснити доставку товару на користь покупця.

Виконання таких договорів вимагає від продавців наявності відповідних основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, а також необхідну кількість працівників для здійснення обліку, охорони, розвантаження / завантаження товарів.

В той же час, з інформації, наданої на запит суду ДПІ у Деснянському районі Київської області, встановлено відсутність у ТОВ «Сервіс Юніон»та ТОВ «Інформ Юст»трудових ресурсів (розрахунки про нарахування заробітної плати за формою 1-ДФ в 2010 році не подавались). Відповідно до декларацій з податку на прибуток за ІІІ кв. 2010 року ТОВ «Сервіс Юніон»та ТОВ «Інформ Юст»витрати на оплату праці не декларувались (рядок 04.1), суму амортизаційних відрахувань (рядок 07) не нараховували , додаток К 1/1 з інформацією про основні засоби не подавали (том ІІ, а.с. 126 - 128).

Згідно відповіді на судовий запит, наданої ДПІ у Печерському районі м. Києва, у період з лютого по квітень 2010 року відповідно до податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку у ТОВ «Серафім Стар»працював у штаті 1 працівник , декларації з податку на прибуток не подавались (том ІІ, а.с. 198).

ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетроська на запит суду повідомила, що ТОВ «Люкс Пром -Компані»податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою 1-ДФ, у якому зазначається кількість працюючих та нарахована заробітна плата, до податкового органу не подавало (том ІІ, а.с. 204).

ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська повідомила суду, що ТОВ «ТПП «Промкомплект»декларацію з податку на прибуток та податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них доходу (форма 1-ДФ) за І кв. 2009 року до податкового органу не подавало (том ІІ, а.с. 214).

Згідно інформації, наданої ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська, ТОВ «Техресурс Компані»податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою 1-ДФ, у якому зазначається кількість працюючих та нарахована заробітна плата, за 1 кв. 2010 року та податкову звітність з податку на прибуток за 1 кв. 2010 року до податкового органу не подавало (том ІІ, а.с. 217).

Як вбачається з наданих на виконання судового запиту Лівобережною МДПІ м. Дніпропетровська податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою 1-ДФ, кількість працюючих у ТОВ «АПЦ «Гарант»складає: у IV кв. 2009 року -1 працівник, у І кв. 2010 року -1 працівник, за ІІІ кв. 2009 року звіт не подавався (том ІІІ, а.с. 42-44).

З поданої до податкового органу декларації з податку на прибуток ТОВ «АПЦ «Гарант»за ІІІ квартали 2009 року вбачається відсутність на підприємстві основних засобів та залишків товарно-матеріальних цінностей (у зв'язку з відсутністю додатку К1 до декларацій з податку на прибуток).

Крім того, в декларації з податку на прибуток в рядку 7 «амортизаційні відрахування» відсутні будь-які нарахування (том ІІІ, а.с. 46).

Стосовно ТОВ «Агропром Контракт»ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетроська надала податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою 1-ДФ за 1 кв. 2009 року, згідно якого на підприємстві у І кв. 2009 року працював 1 працівник (том ІІІ, а.с. 60-61).

Вищевикладене свідчить про відсутність у контрагентів позивача адміністративно-господарських можливостей, трудових ресурсів, устаткування, транспорту, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій, що дає підстави поставити під сумнів факт здійснення суб'єктами господарювання задекларованого основного виду діяльності.

За відсутності основних засобів, в тому числі транспортних засобів, та трудових ресурсів на вказаних підприємствах, відсутні підстави вважати товарними господарські операції з придбання позивачем товарів у вищевказаних підприємств, адже, як зазначалось вище, згідно умов укладених договорів перевезення товарів повинно було здійснюватись силами постачальників.

Вказане також стосується укладених позивачем договорів про виконання підрядних робіт з ТОВ «Стройметальнс»та ТОВ «Промбуд технологія».

Зокрема, за умовами укладеного позивачем з ТОВ «Стройметальнс»договору підряду № 14/08-01 від 14.08.2008 року, останнє зобов'язувалось виконати роботи з капітального ремонту ходової частини візків тягового апарату в комплекті з тяговими двигунами та колісними парами.

Відповідно до п. 3.1. укладеного Договору виконавець зобов'язувався здійснити заміну деталей та вузлів на нові та якісні з наданням замовнику сертифікатів виробників.

Однак, копії сертифікатів якості на встановлені деталі та вузли позивач суду не надав.

Як вбачається з наданих на виконання судового запиту Лівобережною Південною міжрайонною ДПІ у м. Кривому Розі податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою 1-ДФ, кількість працюючих у ТОВ «Стройметальнс»у ІІ кв. 2009 року складає 1 особу (том ІІІ, а.с. 35).

З поданої до податкового органу декларації з податку на прибуток ТОВ «Стройметальнс»за І півріччя 2009 року вбачається відсутність на підприємстві основних засобів та залишків товарно-матеріальних цінностей (у зв'язку з відсутністю додатку К1 до декларацій з податку на прибуток). Крім того, в декларації з податку на прибуток в рядку 7 «амортизаційні відрахування»відсутні будь-які нарахування (том ІІІ, а.с. 36).

Як вбачається з укладеного між позивачем та ТОВ «Промбуд технологія»договору № 10/01-2008-58 від 01.10.2008 р. та актів виконаних робіт, останнім виконувались роботи з капітального ремонту рами візку, що включало в себе перевірку технічного стану, демонтаж елементі рами візку, відновлення металоконструкцій, установку та приварку елементів рами, механічну обробку, проведення капілярного контролю суцільності металу, тощо.

Виконання даного виду робіт вимагало від виконавця наявності кваліфікованих працівників та відповідного устаткування.

В той же час, згідно наданої на запит суду Лівобережною МДПІ м. Дніпропетровська інформації стосовно ТОВ «Промбуд технологія»вбачається, що кількість працюючих на підприємстві в IV кв. 2009 року, І кв. 2010 року складала - 1 працівник , за І, ІІ, ІІІ кв. 2009 року звіти не надавались (том ІІІ, а.с 51-53).

З поданих до податкового органу декларацій з податку на прибуток ТОВ «Промбуд Технологія»за І -ІІІ квартали 2009 року вбачається відсутність на підприємстві основних засобів на підприємстві та залишків товарно-матеріальних цінностей (у зв'язку з відсутністю додатку К1 до декларацій з податку на прибуток).

Крім того, в деклараціях з податку на прибуток в рядку 7 «амортизаційні відрахування»відсутні будь-які нарахування (том ІІІ, а.с. 57-59).

Вказане свідчить про неможливість виконання ТОВ «Стройметальянс»та ТОВ «Промбуд технологія»своїх зобов'язань за договором в силу відсутності основних засобів, необхідного устаткування й обладнання а також кваліфікованої робочої сили.

Як зазначено у листі Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби»про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що відсутність у контрагентів позивача кваліфікованого персоналу та виробничих потужностей свідчить про відсутність факту здійснення господарських операцій, у зв'язку з чим формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за наслідками здійснення цих операцій є безпідставним.

Разом з тим, варто звернути увагу на положення п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», де зазначено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Дана норма безпосередньо пов'язує право платника податку на додану вартість на отримання бюджетного відшкодування з цього податку з фактичною сплатою податку на додану вартість у складі вартості придбаного товару.

Натомість, на неодноразові пропозиції суду представником позивача не було надано суду доказів оплати товарів (робіт) на користь ТОВ «Стройметальянс», ТОВ «Техресурс Компані», ТОВ «Сервіс-Юніон»; згідно наданих позивачем банківських виписок оплата на користь ТОВ «Люкс Пром-Компані»», ТОВ «Інформ-Юст», ТОВ «Агропром контракт», ТОВ «ТПП «Промкомплект», ТОВ «Промбуд «Технологія», ТОВ «Аграрно промисловим центром «Гарант», ТОВ «Серафім-Стар»проведена не в повному обсязі.

Відтак, дослідженими судом доказами у справі в їх сукупності спростовуються доводи позивача стосовно реального виконання договорів між ним та зазначеними контрагентами.

Тому наявність у позивача необхідних документів, які відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість»є підставою для віднесення певних сум до податкового кредиту (податкових накладних, тощо) сама по собі не є підставою для їх включення відповідних сум до складу податкового кредиту, оскільки судом не встановлено наявності реальних господарських операцій, які є можуть створювати відповідні наслідки у податковому обліку платника податків.

Відсутність судового рішення про визнання недійсними договорів між позивачем та вищевказаними контрагентами сама по собі не свідчить про реальність виконання цих договорів зазначеними суб'єктами, а укладення договорів не є доказом їх виконання.

Установлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі, якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції або відсутність зв'язку між такою операцією та господарською діяльністю платника податків, про що вказано, зокрема, у Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11.

Наслідки порушення податкового законодавства застосовуються незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.

За встановлення судом факту не придбання позивачем робіт та послуг у зазначених контрагентів, сама по собі наявність у позивача податкових накладних не є безумовною підставою для віднесення зазначених у них сум до податкового кредиту, так як такі накладні видані суб'єктами господарювання, що не мали адміністративно-господарських можливостей для здійснення підприємницької діяльності.

За таких обставин, видані ТОВ «Агропромконтракт», ТОВ «Інформ-Юст»,ТОВ «ТПП «Промкомплект», ТОВ «Промбуд «Технологія», ТОВ «АПЦ «Гарант», ТОВ «Стройметальянс», ТОВ «Серафім-Стар», ТОВ «Техресурс Компані», ПП «ВКФ «СВК Сервіс», ПП «Люкс Пром-Компані», ТОВ «Сервіс-Юніон», ТОВ «Інформ-Юст»податкові накладні для формування позивачем формування податкового кредиту не є належними доказами по справі, а тому не можуть братися судом до уваги.

Посилання позивача на порушення відповідачем порядку проведенні перевірки, що полягало у невчиненні перевіряючими запису у журналі реєстрації перевірок ТОВ «Гірничотранспортна компанія», неотриманні пояснень посадових осіб підприємства, відсутності прізвища та ініціалів відповідального за проведення перевірки на кожному аркуші акта перевірки, не можуть розглядатися судом як порушення, які тягнуть за собою скасування винесеного податкового повідомлення-рішення.

Так, пунктом 7 Указу Президента України «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності»від 23.07.1998 № 817/98 рекомендовано підприємствам, установам і організаціям усіх форм власності ведення журналів відвідання їх та їх структурних підрозділів представниками контролюючих органів з обов'язковим зазначенням у цих журналах строків та мети відвідання, посади і прізвища представника, який обов'язково ставить свій підпис у цьому журналі.

При цьому вказаним Указом встановлено, що відмова представника контролюючого органу від підпису в журналі є підставою для недопущення його до проведення перевірки .

Отже, законний інтерес платника податків в проведенні органом державної податкової служби перевірки його діяльності з дотриманням умов, встановлених законом, захищений наділенням його права не допустити посадових осіб органу державної податкової служби до перевірки.

В разі, коли платник податків не скористався цим правом і перевірка була проведена, платник податків має право оскаржити рішення органу державної податкової служби, прийняте за результатами перевірки, з підстав невідповідності рішення закону чи компетенції органу державної податкової служби.

Згідно п. 2.5 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року за № 984, вступна частина акта (довідки) документальної перевірки поміж інших повинна містити дані про посади, назва структурного підрозділу, найменування органу державної податкової служби, звання, прізвища, імена, по батькові посадових (службових) осіб, що проводили перевірку.

На виконання зазначених положень у вступній частині акту невиїзної документальної перевірки № 34/07-03/32264561 від 01.04.2011 року зазначено, що перевірка проводилась інспектором податкової служби ІІІ рангу ОСОБА_3.

Посилання позивача на необхідність відображання прізвища та ініціалів особи, відповідальної за проведення перевірки, на кожному окремо взятому аркуші акту перевірки не відповідає дійсності, оскільки положення Порядку № 984 від 22.12.2010 року не містять таких приписів.

Згідно п. 5.2. розділу ІІ Порядку № 984 від 22.12.2010 року у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, в даному випадку проводилась невиїзна документальна перевірка позивача.

Стаття 79 Податкового кодексу України визначає особливості проведення документальної невиїзної перевірки.

Згідно п. 79.1, п. 79.3 ст. 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом; присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.

Враховуючи те, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться на підставі наданих платником податків документів, а також даних податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, присутність платників податків під час проведення перевірки не є обов'язковою, суд приходить до висновку, що відібрання пояснень посадових осіб платника податків щодо виявлених порушень під час проведення такої перевірки не є обов'язковим.

При цьому суд зазначає, що власне недотримання податковим органом вимог законодавства під час здійснення такої перевірки не звільняє суб'єкта господарювання від передбаченої чинним законодавством відповідальності за допущені ним порушення вимог податкового та іншого законодавства, які були виявлені у ході проведення перевірки.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 14 квітня 2011 р. по справі К-13914/08 (номер у ЄДРСР 16848730) та від 02 червня 2011 р. по справі № К-23831/08 (номер у ЄДРСР 16526989).

При цьому, колегія суддів погоджується з доводами представника позивача про невірне визначення оскаржуваним рішенням суми зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Як вбачається зі змісту податкового повідомлення-рішення від 13 квітня 2011 року № 0000290703, загальна сума зменшення бюджетного відшкодування визначена у розмірі 3 782 995,00 грн.

При цьому, зі змісту акту перевірки та самого рішення вбачається, що ТОВ «ГТК»завищено бюджетне відшкодування (із заокругленням до одиниці) у березні 2009 року на суму 481 067,00 грн., у червні 2009 року -на суму 229 096,00 грн., у березні 2010 року -на суму 872 722,00 грн., у червні 2010 року -на суму 745 627,00 грн., у серпні 2010 року - на суму 62 299,00 грн., у вересні 2010 року -на суму 63 700,00 грн., у жовтні 2010 року -на суму 375 814, 00 грн., у листопаді 2010 року -на суму 652 670,00 грн., що сумарно становить 3 482 995,00 грн.

З урахування вищенаведеного, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 13 квітня 2011 року № 0000290703 підлягає скасуванню в частині зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 300 000, 00 грн. (3 782 995,00 грн. - 3 482 995,00 грн.).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладені обставини, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд вважає, що оскаржуване рішення прийняте в межах повноважень податкового органу, на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, проте з урахуванням помилки допущеної працівниками податкового органу при здійсненні розрахунку суми завищення бюджетного відшкодування в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні, позовна заява підлягає частковому задоволенню.

Крім визначеного, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 94 КАС України на користь позивача підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України сплачений ним при подачі позову судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог - у розмірі 0,27 грн.

Керуючись вимогами ст.ст. 69 - 71, 94, 160 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов задовольнити частково.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення від 13 квітня 2011 року № 000290703 в частині зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Гірничотранспортна компанія»суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 300 000,00 грн.

3. В задоволенні решти позовних вимог -відмовити.

4. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гірничотранспортна компанія»судові витрати у розмірі 27 копійок.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Головуючий суддя Патратій О.В.

Суддя Вєкуа Н.Г.

Суддя Літвінова А.В.