Постанова

від 25.06.2008 по справі 8/75

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

      КИЇВСЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                           

т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 25.06.2008                                                                                          

№ 8/75

 Київський апеляційний господарський суд у

складі колегії суддів:

 головуючого:          Євсікова О.О.

 суддів:            Вербицької О.В.

          Гарник Л.Л.

 при секретарі:           

 За участю представників:

 від позивача -

 від відповідача -

 розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю

"Виробниче-торгівельне підприємство "Кафе "Гранат"

 на рішення Господарського суду м.Києва від

08.04.2008

 у справі № 8/75 (Оленич Т.Г.)

 за позовом                               ОСОБА_1

 до                                                   Товариство

з обмеженою відповідальністю "Виробниче-торгівельне підприємство

"Кафе "Гранат"

 третя особа відповідача            

 третя особа позивача                      

 про                                                 

визнання недійсними рішення загальних зборів

ВСТАНОВИВ:

 Позивач звернувся до Господарського суду

Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю

“Виробничо-торгівельне підприємство - Кафе “Гранат” про визнання недійсними

рішення загальних зборів учасників товариства від 28.01.2008, про виключення

позивача із складу учасників.

Рішенням Господарського суду

Чернігівської області у справі № 8/75 від 08.04.2008 (далі - Рішення суду)

позовні вимоги задоволено повністю, визнано недійсними рішення загальних зборів

учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельне

підприємство - Кафе "Гранат" від 28.01.2008, стягнуто з Товариства з

обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельне підприємство - Кафе

"Гранат", м. Чернігів, вул. Рокосовського, 35 (ідентифікаційний код

14231654, р/р 26003001269 у ЗАТ "Полікомбанк" м. Чернігів, МФО

353100) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) 85 грн.

державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення

судового процесу.

Не погоджуючись із Рішенням суду,

відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з

апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване Рішення суду та

постановити нове, яким у позові відмовити повністю.

Вимоги та доводи апеляційної скарги

мотивовані тим, що місцевим господарським судом було неповно з'ясовано

обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми

матеріального і процесуального права. Так, апелянт стверджує, що:

- загальні збори учасників

товариства були проведені у повному легітимному складі при досягнутому кворумі;

- висновки суду першої інстанції

про те, що рішення загальних зборів не відповідає нормам ст. 64 Закону України

„Про господарські товариства” та п. 6.8. Статуту відповідача не відповідають

дійсним обставинам справи, оскільки позивача - ОСОБА_1 виключили з числа

учасників за те, що вона неналежним чином виконувала обов'язки учасника

товариства, а саме в порушення п. 4.13, п. 6.4 п. 6.5 Статуту, п. 18, п. 19

Установчого договору, ввівши учасника товариства в оману, відібрала у інших

учасників першочергове право на придбання частки пропорційно внескам, тобто

порушила порядок переходу часток переважно тільки на свою користь, що не

суперечить даним положенням установчих документів;

- судом першої інстанції були

неправильно застосовані наступні норми: 

ст.ст. 6, 79 ГК України, ч. 4 ст. 4 Закону України “Про власність” та

ст. 10, 58, 60, 61, 64 Закону України “Про господарські товариства”.

Ухвалою Київського апеляційного

господарського суду від 19.05.2008 апеляційну скаргу позивача було прийнято до

провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 25.06.2008.

Представник відповідача у судовому

засіданні 25.06.2008 підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній підстав,

просив суд її задовольнити та скасувати Рішення суду,  прийнявши нове, яким в позові відмовити у

повному обсязі.

Представник позивача у судовому

засіданні 25.06.2008  та у відзиві

заперечив проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просив

суд відмовити в її задоволенні та залишити без змін оскаржуване Рішення суду як

таке, що прийняте з повним та всебічним з'ясуванням обставин, які мають

значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального

права.

Розглянувши доводи апеляційної

скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників

сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних

обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм

законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Товариство з обмеженою

відповідальністю "Виробничо-торгівельне підприємство - Кафе

"Гранат" створено учасниками - фізичними особами: ОСОБА_2, ОСОБА_3.,

ОСОБА_4., ОСОБА_5, ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_9., ОСОБА_10 ОСОБА_11.,

ОСОБА_12., ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16., ОСОБА_17. на підставі

Установчого договору, який 29.08.1996 посвідчений державним нотаріусом

Чернігівської районної державної нотаріальної контори; 30 серпня 1996 року

розпорядженням № 318-р виконкому Чернігівської міської ради здійснена

перереєстрація Статуту ТОВ "ВТП - Кафе "Гранат" в редакції,

затвердженої зборами учасників від 15.07.1996 (протокол № 1).

Як вбачається із свідоцтва серії

АОО №1045118 про державну реєстрацію юридичної особи, проведено

державну реєстрацію товариства та включення юридичної особи до ЄДР за №1 064

120 0000 003599.

Відповідно до п. 10 Установчого

договору позивачу належить частка у статутному фонді товариства в розмірі 17,5

%.

На загальних зборах учасників ТОВ

"ВТП - Кафе "Гранат" 28 січня 2008 року прийнято рішення про

виключення із числа засновників ОСОБА_1на підставі рішення суду від 29.11.2007

за введення в оману учасника товариства ОСОБА_9. Як вказано в протоколі зборів

від 28.01.2008, рішенням суду визнано недійсним договір міни.

Згідно зі ст. 145 Цивільного

кодексу України, ст. 59 Закону України "Про господарські товариства"

питання виключення учасника із товариства віднесено до виключної компетенції

загальних зборів учасників товариства, про що також зазначено у п. 10.5.

Статуту відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону

України "Про господарські товариства" збори учасників вважаються

повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що

володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Згідно з п. 10.9 Статуту

відповідача учасники володіють кількістю голосів пропорційно кількості їх

часток у Статутному фонді товариства.

В пункті 4.1. Статуту визначений

розмір Статутного капіталу товариства - 1588100000 крб. (15.881 грн.).

Відповідно до протоколу загальних

зборів учасників відповідача від 28.01.2008 на загальних зборах брали участь

учасники: ОСОБА_2 - володіє 39,04% голосів, ОСОБА_4 - володіє 5,04 % голосів,

від імені якої на підставі довіреності від 09.08.2006 на зборах був присутній

ОСОБА_18ОСОБА_4- володіє 5,04% голосів, від імені якої на підставі довіреності

від 18.06.2007 на зборах був присутній ОСОБА_18 ОСОБА_9. - володіє 3,15%

голосів, від імені якої на підставі довіреності № 38 від 17.02.2005

діялаОСОБА_19

Таким чином, виходячи із протоколу

загальних зборів від 28.02.2008, на зборах були присутні учасники товариства,

які в сукупності володіють 52,27% голосів, що є менше за 60 % голосів, які

необхідні для визначення зборів повноважними.

Разом з тим відповідно до п. 10

Установчого договору гр. ОСОБА_2 належить 27,7% розміру Статутного фонду

товариства. В матеріалах справи знаходяться заяви учасників товариства:

- ОСОБА_11 від 23.09.2005 про вихід

зі складу учасників та безкоштовне відступлення частки у статутному фонді в

розмірі 3,15% на користь ОСОБА_2(заява 23.09.2005 посвідчена приватним

нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу та зареєстрована в

реєстрі за № 3063);

- ОСОБА_19, яка діяла на підставі

довіреності від імені ОСОБА_16. (довіреність від 03.11.2004, посвідчена

приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу 03.11.2004,

зареєстрована в реєстрі за №4719), про вихід ОСОБА_16. зі складу учасників

товариства та переуступку належної їй частки у статутному фонді товариства в

розмірі 5,04% на користь ОСОБА_2(заява про вихід від 10.04.2006 посвідчена

приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу 10.04.2006,

зареєстрована в реєстрі за № 400);

- ОСОБА_19, яка діяла на підставі

довіреності від імені ОСОБА_17 (довіреність від 03.11.2004, посвідчена

приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу 03.11.2004,

зареєстрована в реєстрі за №4715) про вихід ОСОБА_17. із складу учасників

товариства та переуступку належної йому частки у статутному фонді товариства в

розмірі 3,15% на користь ОСОБА_2(заява посвідчена приватним нотаріусом

Чернігівського міського нотаріального округу 10.04.2006, зареєстрована в

реєстрі за № 399).

На підставі вказаних заяв при

підрахунку голосів учасників, які прибули на загальні збори 28.01.2008, ОСОБА_2

враховано додатково 11,34 % голосів.

Відповідно до ст. 10 Закону України

"Про господарські товариства" учасник товариства має право у

будь-який час вийти з товариства, незалежно від згоди інших учасників чи самого

товариства.

Згідно з ч. 1 ст. 148 Цивільного

кодексу України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти

з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три

місяці до виходу, якщо інший строк не зазначений статутом.

Пунктом 6.5 Статуту відповідача

передбачено вихід учасників з товариства за рішенням загальних зборів за заявою

цього учасника.

Однак вказане положення Статуту

суперечить приписам чинного законодавства, оскільки вихід зі складу учасників

товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін

до установчих документів товариства. а тому не може бути враховане колегією

суддів.

Як вбачається з наявного у

матеріалах справи протоколу загальних зборів учасників відповідача від

03.09.2007, товариству були надані заяви вищевказаних учасників про їх вихід із

товариства, а тому, згідно зі ст. 10 Закону України "Про господарській

товариства" та ст. 148 Цивільного кодексу України ОСОБА_16, ОСОБА_11. та

ОСОБА_17вийшли зі складу учасників товариства саме з 03.09.2007, що вірно

встановлено судом першої інстанції.

Відповідно до ст. 29 Закону України

"Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців"

зміни у складі учасників юридичної особи мають бути внесені до установчих

документів юридичної особи та підлягають обов'язковій державній реєстрації. При

цьому саме дата внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та

фізичних осіб-підприємців запису про проведення державної реєстрації змін до

установчих документів, пов'язаних зі змінами у складі учасників, є датою

державної реєстрації цих змін, і саме з моменту такої реєстрації учасники товариства

вважаються такими, що володіють частками у статутному фонді товариства у

розмірах, визначених Статутом в новій редакції.

Як вбачається із матеріалів справи,

а також не заперечується відповідачем, зміни до Статуту товариства щодо нового

складу учасників, а також щодо перерозподілу часток між учасниками, які

залишилися в товаристві, не вносилися та в установленому порядку не

реєструвалися.

Таким чином, суд першої інстанції

дійшов правильного висновку про неправомірність врахування при підрахунку голосів

учасників, які прибули на загальні збори 28.01.2008, за ОСОБА_2 39,04% голосів

замість належних їй на підставі Статуту 27,7% голосів.

Також на зборах 28.01.2008 від

імені учасниківОСОБА_4 та ОСОБА_10  був

присутній ОСОБА_18 який діяв за довіреностями. В протоколі зборів не зазначено

дати вчинення довіреностей, які підтверджували повноваження ОСОБА_18 на право

участі у зборах учасників товариства від іменіОСОБА_4 та ОСОБА_10

Відповідно до ст. ст. 10, 58, 60

Закону України "Про господарські товариства", використовуючи право

учасника товариства брати участь в управління справами товариства, учасник

товариства бере участь у зборах учасників особисто або через призначеного ним

представника. При цьому, виходячи із загальних правил представництва,

призначений учасником представник має діяти на підставі довіреності, що видана

йому саме учасником товариства, та в якій безпосередньо має бути зазначено про

передачу учасником своїх повноважень іншій особі, зокрема, про право

представника брати участь та голосувати у загальних зборах учасників

товариства.

Колегія суддів також відзначає, що

із змісту довіреності від 18.06.2007, виданої учасником відповідача -

ОСОБА_10на ім'я ОСОБА_18та із змісту довіреності від 09.08.2006, виданої

учасником відповідача ОСОБА_4 на ім'я ОСОБА_18, які надані відповідачем на

підтвердження повноважень ОСОБА_18 на прийняття участі у загальних зборах

учасників 28.01.2008, не вбачається, щоОСОБА_10. та ОСОБА_4 передавали ОСОБА_18

повноваження на право бути їх представниками на загальних зборах учасників та

голосувати на цих зборах.

Зазначення в довіреностях про право

ОСОБА_18 бути представником в усіх підприємствах, установах, організаціях

незалежно від форм власності не є підтвердженням наявності у представника права

брати участь у загальних зборах учасників товариства як повноважного

представника цих учасників, оскільки в довіреностях відсутнє, в тому числі,

будь-яке посилання на те, що ОСОБА_18 представляє інтересиОСОБА_10. та ОСОБА_4

безпосередньо як учасників ТОВ "ВКП - Кафе "Гранат", а отже як

осіб, які мають право на участь в управлінні товариством, в т. ч. шляхом

прийняття відповідних рішень на зборах.

Відтак, при реєстрації учасників,

які 28.01.2008 прибули на загальні збори, безпідставно враховані голоси, що

належатьОСОБА_4- 5,04% та ОСОБА_10 - 5,04%.

Враховуючи, що відповідно до

протоколу загальних зборів ТОВ "ВКП - Кафе "Гранат" від

28.01.2008 у зборах брали участь ОСОБА_2, якій відповідно до Статуту належить

27,7% голосів, таОСОБА_19 як представник учасника товариства ОСОБА_9. на підставі

довіреності від 17.02.2005, строком дії до 17.02.2005, якій належить 3,15%

голосів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що в

загальних зборах брали участь учасник та повноважний представник учасника, які

в сукупності володіють 30,85 % голосів.

З протоколу загальних зборів від

28.01.2008 також вбачається, що при визначенні кворуму на зборах не були

враховані кількість голосів, що належать ОСОБА_1(позивачу), ОСОБА_6та ОСОБА_15,

якими 25.10.2006 подана заява про неприйняття ними участі у загальних зборах

учасників товариства до вирішення питання про внесення змін до статуту

товариства щодо зміни розміру частки в статутному фонді, яка належить ОСОБА_1

Разом з тим чинним законодавством

не пов'язується визначення правомочності зборів учасників товариства з

небажанням деяких учасників товариства брати участь у загальних зборах.

Стаття 60 Закону України "Про

господарські товариства" містить імперативну норму, згідно з якою

правомочність зборів учасників визначається виходячи із загальної кількості

голосів, що належать всім учасникам, без виключення тих, які систематично не

беруть участь у зборах учасників.

Відповідно до даної статті Закону

України "Про господарські товариства" прийняття загальними зборами

рішення за відсутності кворуму, тобто за наявності учасників, у яких менше 60%

голосів, є безумовною підставою для визнання недійсними таких рішень загальних

зборів учасників товариства.

Беручи до уваги, що загальні збори

учасників відповідача проведені 28.01.2008 у неправомочному складі, колегія

суддів погоджується з місцевим судом, що рішення, яке прийнято на цих зборах,

підлягає визнанню недійсним.

Посилання відповідача на те, що

учасник товариства, щодо якого приймається рішення про виключення із складу

учасників, не має право голосувати за таке рішення, колегією суддів

відхиляється, оскільки відсутність у учасника права голосування "за"

або "проти" його виключення із товариства не пов'язується із

обов'язковим врахуванням належних такому учаснику голосів при визначенні

кворуму перед початком зборів учасників.

Статтею 64 Закону України "Про

господарські товариства" передбачено можливість виключення учасників

товариства з обмеженою відповідальністю, які систематично не виконують чи

неналежним чином виконують свої обов'язки або перешкоджають досягненню цілей

товариства. При цьому учасник може бути виключений із товариства лише у

випадку, коли він не виконує або неналежним чином виконує свої обов'язки, або

своїми діями даний учасник перешкоджає досягненню цілей товариства.

Аналогічні приписи містяться у п.

6.8 Статуту відповідача.

Таким чином, у рішенні про

виключення учасника з господарського товариства мають бути обґрунтовані причини

такого виключення та зазначено, які саме факти невиконання статутних обов'язків

є підставою виключення, або якими діями (бездіяльністю) учасник перешкоджає

досягненню цілей товариства.

Відповідно до п. 6.4. Статуту

відповідача учасники товариства зобов'язані додержуватися установчих документів

товариства і виконувати рішення загальних зборів та інших органів Товариства;

виконувати свої зобов'язання перед товариством, у тому числі пов'язані з

майновою участю, а також вносити свої внески у розмірі, порядку та засобами,

передбаченими рішеннями загальних зборів учасників; не розголошувати комерційну

та конфіденційну таємницю про діяльність товариства; сприяти товариству в

здійсненні ним своєї діяльності.

У пункті 2.1 Статуту відповідача

зазначено, що основною метою діяльності товариства визначено вирішення проблем

насичення споживчого ринку України товарами та послугами, розвитку матеріальної

бази, покращення соціальних умов життя та діяльності учасників товариства і

трудового колективу, одержання прибутку.

Зі змісту протоколу загальних

зборів учасників від 28.01.2008 вбачається, що підставою для виключення

позивача із складу учасників стало введення ним в оману учасника товариства

ОСОБА_9., що підтверджено рішенням суду від 29.11.2007 про визнання договору

міни недійсним.

В той же час у протоколі не

зазначено, які саме обов'язки учасника, передбачені Статутом та законодавством,

не виконувала, або неналежним чином виконувала позивач.

Також із протоколу зборів не

вбачається, наскільки суттєво поведінка позивача ускладнила діяльність самого

товариства або зробила її практично неможливою, тобто яким чином укладення

позивачем договору міни, який в подальшому визнано судом недійсним, перешкоджає

товариству досягненню статутних цілей цього ж товариства, визначених у п. 2.1

Статуту.

Отже причини, які стали підставою

для виключення позивача із складу учасників товариства, не передбачені законом,

статутом товариства, а тому рішення зборів учасників від 28.01.2008 не

відповідає вимогам чинного законодавства.

В апеляційній скарзі відповідач

стверджує, що ОСОБА_1 своїми діями чинить перешкоди у діяльності товариства,

блокує проведення загальних зборів тощо.

Однак жодних належних та допустимих

доказів на підтвердження наведеного відповідачем не надано.

Апеляційний суд погоджується з

висновком суду першої інстанції про те, що відповідач не надав суду належних та

допустимих доказів на підтвердження факту порушення позивачем п. 4.13, п. 6.4

п. 6.5 Статуту, п. 18, п. 19 Установчого договору.

Відповідно до ст. 33 Господарського

процесуального Кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на

які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач не спростував доказів,

наданих позивачем в підтвердження своїх позовних вимог.

Оскільки спірне рішення зборів

прийняте без урахування вимог чинного законодавства, порушує права позивача

щодо участі в товаристві, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої

інстанції, що таке рішення підлягає визнанню недійсним.

Доводи, викладені позивачем в

апеляційній скарзі, спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи.

Колегія суддів також відхиляє

посилання відповідача на Закон України „Про власність”, оскільки цей Закон

втратив чинність згідно із Законом України 

від 27 квітня 2007 року N 997-V, тобто до прийняття рішення загальних

зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю

"Виробничо-торгівельне підприємство - Кафе "Гранат" від

28.01.2008.

Зважаючи на вищенаведене, колегія

суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Чернігівської

області у справі № 8/75 від 08.04.2008 прийнято з повним та всебічним

з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм

матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга

відповідача, з викладених у ній підстав, задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищевикладене, керуючись

ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України,

Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою

відповідальністю “Виробничо-торгівельне підприємство - Кафе “Гранат” залишити

без задоволення, а Рішення Господарського суду Чернігівської області у справі №

8/75 від 08.04.2008 - без змін.

2. Матеріали справи № 8/75

повернути до Господарського суду Чернігівської області.

3. Постанова набирає законної сили

з дня її прийняття та може бути оскаржена до касаційної інстанції у встановленому

законом порядку.

 Головуючий суддя                                                                     

Євсіков О.О.

 Судді                                                                                         

Вербицька О.В.

                                                                                          Гарник

Л.Л.