Рішення
від 10.09.2008 по справі 5/639
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

  

 

УКРАЇНА

Господарський

суд

Житомирської

області

----------------------------------------

* 10002,

м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "10" вересня 2008 р.

Справа № 5/639

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді 

                        

судді Брагіної Я.В.

                        

судді 

за участю представників сторін

від позивача Лосовський Р.Й. - дов. №1908/08 від

19.08.08р.

від відповідача не з'явився 

 

Розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою

відповідальністю "Ромстал Україна" (м. Київ) 

до Приватного підприємця ОСОБА_1(м. Житомир)

про стягнення 1984,85 грн.

 

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з

позовом про стягнення з відповідача на свою користь 1984,85 грн. заборгованості

за поставлений товар, з яких 1334,89 грн. - сума основного боргу, 285,74 грн. -

пеня, 133,49 грн. - штраф, 35,72 грн. - 3% річних та 195,02 грн. - збитки,

понесені внаслідок збільшення офіційного курсу євро.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав

в повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві. Пояснив, що відповідач

суму основного боргу в розмірі 1334,89 грн. в акті звірки взаємних розрахунків

визнав.

Представник відповідача в засідання суду не з'явився, про причини

неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений

вчасно і належним чином.

Суд дослідив в судовому засіданні документи, а саме: договір від

23.11.07р., розрахунок суми боргу, видаткові накладні, довіреності, претензію,

акт звірки взаємних розрахунків, свідоцтво про державну реєстрацію, статут,

довідки про включення до ЄДРПОУ.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника

позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

23.11.07р. між сторонами був укладений договір поставки №2311/07-3

від 23.11.07р. (а.с.7-10), відповідно до умов якого позивач (постачальник)

зобов'язується поставляти відповідачеві (покупцеві) товар, а відповідач

зобов'язаний прийняти даний товар та оплатити його вартість на умовах даного

договору (п.2.1 договору).

Відповідно до п.3.3.1 даного договору, постачальник зобов'язаний

надати покупцеві належним чином оформлену видаткову накладну, що підтверджує

поставку товару.

Згідно з п. 3.5.1 договору, постачальник зобов'язаний поставити

товари у відповідності до кількості, якості та асортименту, визначених в

рахунку-фактурі.

Ціна товару визначається у рахунку-фактурі (п. 5.1 договору).

Як передбачено п.6.1 зазначеного договору, форма оплати - оплата з

відстроченням платежу. Строк відстрочення платежу з оплати товару складає 14

календарних днів з дати відвантаження товару.

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв

товар на загальну суму 2790,46 грн., що підтверджується видатковими накладними

№РУ-0009185 від 03.12.07р., №РУ-0009387 від 11.12.07р. і довіреностями НАЮ

№228158 від 29.11.07р.та НАЮ №228160 від 10.12.07р. (а.с.11-14).

Проте відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної оплати товару

виконав частково, внаслідок чого станом на день звернення з позовом до суду

утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 1334,89 грн.

12.04.08р. позивач направив відповідачеві вимогу (претензію)

№1104/08 від 11.04.08р. з вимогою сплатити суму боргу (а.с.15-16), яку

відповідач залишив без відповіді та без задоволення.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник)

зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати

майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від

певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку

(ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець

(постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується

передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для

використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних

з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець

зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про

купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з

характеру відносин сторін (ч.2 ст. 712 ЦК України).

Як передбачено ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити

товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього,

якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк

оплати товару.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 1334,89

грн. основного боргу обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач на підставі п.9.1 договору, просить суд

стягнути з відповідача на свою користь 285,74 грн. пені та 133,49 грн. штрафу.

Відповідно до п. 9.1 договору, у випадку порушення покупцем строків

платежів, визначених цим договором, покупець зобов'язаний сплатити

постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми

простроченого платежу за кожен день прострочки. Крім пені, покупець сплачує

постачальнику штраф за порушення порядку оплати, визначеного у даному договорі,

у розмірі 10% від суми простроченого платежу.

Як передбачено ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є

грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі

порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми

невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст. 549 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми

несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення

виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Перевіривши розрахунок позивача штрафу та пені, суд вважає, що

штраф нарахований у зазначеному розрахунку правильно та відповідно до вимог

чинного законодавства.

Проте, як суд зазначав вище, позивач в позовній заяві просить суд

стягнути з відповідача 133,49 грн. штрафу, а не 279,05 грн., як зазначено в

його розрахунку.

Тому, враховуючи межі позовних вимог, суд приходить до висновку

про задоволення позову в частині стягнення штрафу в сумі 133,49 грн.

Крім того, суд вважає за необхідне зробити перерахунок пені,

виходячи із періоду, який вказаний в розрахунку пені позивача:

 по видатковій накладній

№РУ-0009185 від 03.12.07р.:

 за період з 18.12.07р.

(03.12.07р. - дата поставки товару + 14 днів згідно п. 6.1 договору) по

14.03.08р.:

- 20 (подвійна облікова ставка НБУ) / 365 днів х 2275,26 грн.

(сума боргу) х 88 (кількість днів прострочки) / 100 = 109,71 грн.

 за період з 15.03.08р. по

11.04.08р.:

- 20 (подвійна облікова ставка НБУ) / 365 днів  х 1819,69 грн. (сума боргу) х 28 (кількість

днів прострочки) / 100 = 27,92 грн.

 по видатковій накладній

№РУ-0009387 від 11.12.07р.:

 за період з 26.12.07р.

(11.12.07р. - дата поставки товару + 14 днів згідно п. 6.1 договору) по

11.04.08р.:

- 20 (подвійна облікова ставка НБУ) / 365 днів х 515,20 грн. (сума

боргу) х 108 (кількість днів прострочки) / 100 = 30,49 грн.

Таким чином, розмір пені, який підлягає задоволенню, становить

168,12 грн. (109,71 грн. + 27,92 грн. + 30,49 грн.).

А оскільки позивач просить стягнути з відповідача 285,74 грн.

пені, то суд відмовляє в позові в частині стягнення 117,62 грн. пені (285,74

грн. - 168,12 грн.).

Позивач також просить суд на підставі ст. 625 ЦК України стягнути

з відповідача на свою користь  35,72 грн.

3% річних.

Згідно з вимогами ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив

виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити

суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час

прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший

розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3-ох% річних, суд вважає за необхідне

зробити перерахунок вказаного зобов'язання, оскільки позивач неправильно

нарахував 3% річних:

по видатковій накладній №РУ-0009185 від 03.12.07р.:

 за період з 18.12.07р.

(03.12.07р. - дата поставки товару + 14 днів згідно п. 6.1 договору) по

14.03.08р.:

- 2275,26 грн. (сума боргу) х 3% / 365 днів х 88 (кількість днів

прострочки) = 16,46 грн.

 за період з 15.03.08р. по

11.04.08р.:

- 1819,69 грн. (сума боргу) х 3% / 365 днів х 28 (кількість днів

прострочки) = 4,19  грн.

 по видатковій накладній

№РУ-0009387 від 11.12.07р.:

 за період з 26.12.07р.

(11.12.07р. - дата поставки товару + 14 днів згідно п. 6.1 договору) по

11.04.08р.:

- 515,20 грн. (сума боргу) х 3% / 365 днів х 108 (кількість днів

прострочки) = 4,57 грн.

Тому розмір 3-ох% річних, який суд задовільняє, складає 25,22 грн.

(16,46 грн. + 4,19 грн. + 4,57 грн.).

Проте, позивач в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача

35,72 грн. 3% річних.

Тому суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову в

частині стягнення 10,50 грн. (35,72 грн. - 25,22 грн.) 3% річних.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь

195,02 грн. збитків, понесених внаслідок збільшення офіційного курсу євро.

Разом з тим, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні

позову в частині стягнення 195,02 грн. збитків, оскільки позивачем не надано

доказів понесення збитків у зв'язку зі збільшенням офіційного курсу євро.

Дійсно, згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, в разі

порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором обо

законом, зокрема: і відшкодування збитків. А збитками  є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі

знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить

зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) та доходи, які

особа могла б реально  одержати, якби її

право не було порушено (упущена вигода) (ст.22 ЦК України).

Відповідно до ст.224 ГК України, учасник господарських відносин,

який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення

господарської діяльності, повинен відшкодувати збитки суб'єкту, права або

законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені

управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею

доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання

зобов'язання або одержання правил здійснення господарської діяльності другою

стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню, відносяться:

вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до

вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим

суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів, понесені

стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною,

неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків,

мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою

стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених

законом (ст.225 ГК України).  

Цивільно-правова відповідальність за невиконання зобов'язання

виникає за наявності: збитків, протиправності дій  (вини), безпосереднього причинного зв'язку

між збитками і протиправними діями - вини.

Таким чином, тільки за наявності усіх перелічених вище підстав

відповідач повинен відшкодувати збитки 

позивачеві.

Проте, позивач не надав належних доказів, які би свідчили про те,

що йому причинено збитки, про що суд зазначав вище, а також про те, що товар,

який позивач поставляв відповідачеві, був придбаний позивачем не в Національній

валюті України, а в грошовій валюті євро.

Крім того, суд враховує, що розрахунки між сторонами згідно

укладеного договору повинні були проводитись в національній валюті України,

тобто в гривнях, а не в євро.

Таким чином, позивачем не доказано понесення збитків у зв'язку зі

збільшенням офіційного курсу євро.

Тому суд відмовляє в задовленні позову в частині стягнення 195,02

грн. збитків.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті

обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів

сплати боргу суду не надав, в акті звірки взаємних розрахунків основний борг в

сумі 1334,89 грн. визнав.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має

виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу,

інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або

одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено

договором або законом.

Отже, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні

вимоги в частині стягнення 1334,89 грн. основного боргу, 133,49 грн. штрафу,

168,12 грн. пені та 25,22 грн. 3-ох% річних є обгрунтованими, заявленими у

відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними

доказами, які є в матеріалах справи і підлягають задоволенню. А в частині

стягнення 117,62 грн. пені, 10,50 грн. 3% річних та 195,02 грн. збитків суд

відмовляє.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного

забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно сумі

задоволених позовних вимог, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом

до суду.

На підставі ст.ст. 525, 526, 549, 625, 692, 712 ЦК України,

керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, р/р

НОМЕР_1в ТОВ "Укрпромбанк" м. Житомир, МФО НОМЕР_2, ідентифікаційний

номер НОМЕР_3

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ромстал

Україна", м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 4-А, р/р 26002003045900 в АБ

"ІНГ Банк Україна" м. Києва, МФО 300539, код ЄДРПОУ 32346937

- 1334,89 грн. - боргу;

- 133,49 грн. - штрафу;

- 168,12 грн. - пені;

- 25,22 грн. - 3% річних;

- 85,39 грн. - витрат, пов'язаних зі сплатою державного мита;

- 98,79 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення

судового процесу.

3. Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення 195,02 грн.

збитків, 117,62 грн. пені та 10,50 грн. 3% річних.

 

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення

десятиденного терміну з дня його прийняття.

 

Суддя

Брагіна Я.В.

 

Віддрукувати: 

1 - в справу

2 - позивачу

3 - відповідачу

СудГосподарський суд Житомирської області
Дата ухвалення рішення10.09.2008
Оприлюднено17.12.2008
Номер документу2513215
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —5/639

Рішення від 10.09.2008

Господарське

Господарський суд Житомирської області

Брагіна Я.В.

Ухвала від 17.11.2008

Господарське

Господарський суд Сумської області

Гудим В.Д.

Ухвала від 27.10.2008

Господарське

Господарський суд Сумської області

Гудим В.Д.

Рішення від 19.12.2007

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Шевченко С.Л.

Судовий наказ від 29.12.2007

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Шевченко С.Л.

Рішення від 29.10.2007

Господарське

Господарський суд Луганської області

Закропивний О.В.

Ухвала від 12.11.2007

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Шевченко С.Л.

Ухвала від 11.10.2007

Господарське

Господарський суд Луганської області

Закропивний О.В.

Ухвала від 21.09.2007

Господарське

Господарський суд Луганської області

Закропивний О.В.

Ухвала від 19.03.2007

Господарське

Господарський суд Львівської області

Довга О.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні