Постанова

від 20.06.2012 по справі 2а-0870/262/11

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2012 року 11:25 Справа № 2а-0870/262/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лазаренко М.С.,

при секретарі судового засідання Ширшові А.А.,

за участю представників:

позивача - Семеренко С.О., Рижиченко Л.В.;

відповідача - Голікової Г.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою Концерну «Міські теплові мережі»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі

про скасування податкових повідомлень - рішень №0001490805/0, №0001500805/0 від 09.12.2010 року,

ВСТАНОВИВ:

Концерн «Міські теплові мережі»(далі Концерн «МТМ» або позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі (далі СДПІ з ВПП у м. Запоріжжя або відповідач) про скасування податкових повідомлень - рішень №0001490805/0, №0001500805/0 від 09.12.2010 року.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі надали пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та додаткових поясненнях. Зокрема зазначили, що Концерн «МТМ» не допускав порушень законодавства, використовував товар у господарській діяльності, не ухилявся від сплати податків, тобто є сумлінним платником податків, який належним чином, у відповідності до законодавства, на підставі первинних документів здійснював відображення господарської операції, податкового кредиту і амортизаційних відрахувань у бухгалтерському обліку підприємства. Висновки відповідача про порушення Концерном «МТМ» п.п. 8.1.2 п.8.1, п.п.8.2.1 п.8.2, п.п.8.3.1 п.8.3, п.п.8.6.1. п.8.6, п.п.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємства», п.п.4.5.3 п. 4.5, ст. 4, п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7Закону України «Про податок на додану вартість», є такими, що суперечать фактичним обставинам та положенням податкового законодавства України. Просить позов задовольнити та скасувати спірні податкові повідомлення-рішення.

Представник відповідача проти позову заперечив та надав пояснення, аналогічні викладеним у письмових запереченнях на позов.

На підставі ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), судом у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Розглянувши подані документи, заслухавши пояснення сторін, судом установлені наступні обставини.

На підставі направлення від 08.10.2010р. № 0846 виданого Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі , згідно із п. із п.1 ст.11 Закону України від 04.12.1990 № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» та відповідно до наказу СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі від 26.10.2010 №1275, перевіряючими СДПІ з ВПП у м. Запоріжжя було проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009р. по 30.06.2010р., за результатами перевірки складено Акт від 26.11.2010 р. №500/08-05/32121458 (далі - Акт).

Проведеною перевіркою встановлені та у Акті зафіксовані порушення: п.п.8.1.2, п.8.1, п.п.8.2.1. п.8.2, п.п.8.3.1 п.8.3, п.п.8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР із змінами та доповненнями в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 4 680 грн., у тому числі по періодах: за 2009 рік у сумі 1 647 грн.; за 1 квартал 2010 року у сумі 1 558 грн.; за Півріччя 2010 року у сумі 3 033 грн.

п.п.4.5.3 п. 4.5, ст. 4 п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.97р. із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся на загальну суму 115086грн. у тому числі по періодах: жовтень 2009р.-3250грн., листопад 2009р. - 5885грн.,грудень 2009р. -6104грн., січень 2010р.-4269грн., лютий 2010р.-5708грн., березень 2010р. -75484грн., квітень 2010р.- 3740грн., травень 2010р. -4280грн., червень 2010р.-6366грн.

За результатами проведеної перевірки та на підставі виявлених порушень відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення №0001490805/0 від 09.12.2010 року та №0001500805/0 від 09.12.2010 року.

З винесеними на підставі встановлених порушень вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р.№ 334/94-ВР, із змінами та доповненнями та Закону України «Про податок на додану вартість» від 13.04.1997р. № 168/97-ВР, із змінами та доповненнями, податковими повідомленнями - рішеннями позивач незгодний в частині донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 115086,00 грн. та нарахування штрафних санкцій у сумі 57543,00 грн. (податкове повідомлення-рішення № 0001500805/0 від 09.12.2010), в частині донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 4680,00 грн. та штрафних санкцій у сумі 1421,20 грн.(податкове повідомлення-рішення № 0001490805/0 від 2.2010 р.) Відносно завищення податкового кредиту на суму 5517,39 грн.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення протиправними позивач звернувся до суду.

Перевіркою встановлено, що підприємством в порушення п.п. 7.2.6, п.7.4.1 ст.7 Закону України « Про податок на додану вартість» завищено податковий кредит з податку на додану вартість при самостійному визначенні суми ПДВ з вартості придбаних через ТОВ «ТФ «САМ» авіаквитків компаній перевізників ВАТ «Авіаційна компанія «Дніправіа» та ВАТ «Мотор-Січ» на загальну суму 5517,39 грн.

Відповідач в акті перевірки зазначає, що взаємовідносин між ВАТ «Мотор-Січ» та ВАТ «Авіаційна компанія «Дніправіа» та Концерном «МТМ» фактично ніяких взаємовідносин не було. З такою позицією відповідача не можна погодитись оскільки, придбав авіаквитки у компанії-розповсюджувача, підприємство-покупець авіаквитків сплачує послуги перевезень, які надаються не компанією-розповсюджувачем, а іншими суб'єктами-перевізниками, в даному випадку - ВАТ «Дніпроавіа» та ВАТ «Мотор Січ». При цьому компанія-розповсюджувач фактично надає послуги по сплаті вартості придбаваємої послуги її продавцю (перевізнику) і передачі відповідного документу на право використання цієї послуги.

Це підтверджується положеннями наказу Державної авіаційної адміністрації від 20.01.2009 р.№37, де у п.1 зазначено, що електронний пассажирский квиток - це документ, який використовують для підтвердження укладення угоди на перевезення пасажирів.

Послуги перевізника були фактично використані в господарської діяльності позивача, що підтверджується відповідними авансовими звітами про відрядження керівного складу Концерну (копії звітів додані до матеріалів справи), що відповідає вимогам п.7.4.1. Закону України «Про податок на додану вартість».

Другою умовою отримання права на податковий кредит, є наявність відповідного документу, а саме відповідно до п.7.2.6 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», транспортного квитка, що не заперечується відповідачем.

Форма квитків, наданих перевізниками, відповідає міжнародним стандартам та вимогам наказу Державної авіаційної адміністрації від 20.01.2009 р.№37. Позиція відповідача, що інформація в авіаквитку повинна наводитись українською мовою не відповідає нормам наказу Державної авіаційної адміністрації від 20.01.2009 р.№37, оскільки таку інформацію має отримати пасажир, а не контролюючий орган.

В процесі перевірки контролюючим органом не було затребувано аутентичного перекладу.

Туристичною фірмою ТОВ «ТФ «САМ» надані прибуткові накладні та податкові накладні на суму комісійної винагороди (сервісного збору) згідно яких було нараховано податковий кредит з податку на додану вартість.

Також Туристичною фірмою ТОВ «ТФ «САМ» у якості посередників було надано авіаквитки авіаперевізників ВАТ «Авіаційна компанія «Днеправіа» та ВАТ «Мотор Січ».

Згідно пункту 7.2.6. Закона про ПДВ підставою для нарахування податкового кредиту без отримання податкової накладної також є: транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, за винятком тих, в яких форма встановлена міжнародними стандартами.

Форма квитків, які надані авіаперевізниками ВАТ «Авіаційна компанія Дніправіа» та ВАТ «Мотор-Січ» відповідає вимогам наказу Державної авіаційної адміністрації Міністерства транспорту та зв'язку від 20.01.2009 № 37.( Додатки № 9,10).

Згідно розділу 5 цього наказу, рекомендовані умови та повідомлення, які необхідно надати пасажиру, затверджені наказом Державної авіаційної адміністрації від 05.05.2008 №308, де зазначено «ціна даного авіаквитка може включати податки та мита, встановлені державами на повітряні перевезення. Сума цих доплат вноситься у загальну вартість авіаквитка або виділяється окремо в графі «такса» цього авіаквитка.

На роздруківці електронних квитків компанії «Дніпроавіа» в графі «ТАХ» чітко зазначена сума ПДВ в вартості квитка, яка кодується символом «НР». ВАТ «Авіаційна компанія «Дніпроавіа» в процесі перевірки наданий лист від 18.11.2010 № 2.23 СБ 457, де детально зазначені розшифровки всіх кодів, які використовуються для розрахунку ПДВ.(додаток № 12).

На квитках ВАТ «Мотор-Січ» також зазначений ПДВ у графі «Такса» та у розрахунку тарифу під кодом «НР». Крім того, авіакомпанією наданий лист від 24.11.2010 №АК/2625, щодо включення ПДВ до вартості авіаквитків.(Додаток №11).

У зв'язку з цим нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість авіапослуг безпосередньо по контрагентах ВАТ «Авіаційна компанія «Днеправіа» та ВАТ -Мотор Січ» є законним.

Таким чином, суд приходить до висновку, що підприємством правомірно була включено до податкового кредиту сума ПДВ в авіаквитках, так як в цій операції наявні всі умови, при яких настає право на податковий кредит, а саме використання в господарській діяльності відповідно до п.7.4.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а також відповідного документу згідно із п.7.2.6 ст.7 Закону України « Про податок на додану вартість».

Щодо включення до податкового кредиту податкових накладних за 2005 рік на загальну суму 2518,49 грн. суд приходить до наступного висновку.

В акті перевірки зазначено, що у зв'язку з тим, що підприємство не здійснює ведення окремого обліку податкового кредиту, визначеного за касовим методом, зазначеною перевіркою неможливо визначити чи підпадають вищезазначені суми податку на додану вартість під дію касового методу чи ні».

Законом України «Про податок на додану вартість» чітко визначено, в яких випадках підприємство має зестн окремий облік по придбанню товарів, послуг. Згідно п.7.2.8 Закону України «Про податок на додану вартість», підприємство має вести окремий облік операцій, які підлягають обкладанню податком, а також не є об'єктами оподаткування згідно ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» або звільнені від оподаткування згідно ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість».

Концерн «МТМ» застосовує касовий метод, і про це зазначено в акті перевірки, згідно п. 11.11 .11. Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до п. 11.11 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість» , тимчасово, до набрання чинності Податковим кодексом України, платники податку, які продають теплову енергію, газ природний (крім скрапленого), включаючи вартість його транспортування, чи надають послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим платниками цього податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, товариствам співвласників житла, іншим подібним платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (послуг) у компенсацію їх вартості (далі - ЖЕКи), визначають базу оподаткування операцій з продажу таких товарів (послуг) за касовим способом. За касовим способом визначається також база оподаткування операцій з надання зазначених товарів (послуг) для ЖЕКів та бюджетних установ, що отримують ці товари (послуги), у разі якщо вони зареєстровані як платники податку.

При зміні способу визначення бази оподаткування, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту (включаючи суми бюджетного або експортного відшкодування), нараховані до початку застосування касового способу або після закінчення строку його застосування, не підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною такого способу;

касовий спосіб визначення бази оподаткування операцій з продажу товарів (послуг) - спосіб податкового обліку, за яким датою виникнення податкових зобов'язань платника податку з продажу товарів (робіт, послуг) є дата отримання коштів на рахунок або у касу такого платника податку або отримання ним інших видів компенсації їх вартості, а датою виникнення права на податковий кредит є дата відрахування коштів з рахунку або каси платника податку в оплату вартості придбаних товарів (робіт, послуг) чи дата надання інших видів компенсації їх вартості (включаючи дату виписки рахунку (чека) при розрахунках картками платіжних систем або банківськими чи персональними чеками).

Підприємством ведеться бухгалтерській облік податкового кредиту згідно вимог Інструкції з бухгалтерського обліку податку на додану вартість, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 01.07.1997 р. №141.

В п.5 Інструкції чітко зазначено, як саме має вестись облік податку, у разі застосування підприємством касового методу, а саме з використанням аналітичного рахунку «Податковий кредит». На підприємстві аналітичний рахунок 6441 ведеться в розрізі постачальників та договорів/замовлень. В податкових накладних КП ТМ Орджонікідзевського району (додаток №13) та ТОВ «Езант» (додаток №14) чітко зазначені , по яких саме первинних документах(актах виконаних робіт) нараховані податкові зобов'язання. Підприємством неодноразово були підписані акти звіряння з постачальниками із зазначенням в них первинних документів, по яким виникла заборгованість по сплаті, про про, що зазначено в акті перевірки (стор.34,35). Таким чином, цілком можливо ідентифікувати по якому саме первинному документу проведена оплата та відображена сума податкового кредиту в кореспонденції з рахунком 6415 «ПДВ» .

Щодо застосування строків позовної давності, суд зазначає наступне:

Норми ст. 15 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ПІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» застосовуються до порядку визначення податкових зобов'язань контролюючим органом, а гікож повернення надміру сплачених податків. Податкове зобов'язання визначаєтся платником в податковій декларації.

Податкова декларація - документ, який надається платником податку до контролюючого органу в строки, встановлені законодавством (п.1.11 ЗУ № 2181-Ш). А податкова накладна відноситься до категорії первинних документів. Таким чином, до податкової накладної не застосовуються строки позовної давності визначені в п.15 ЗУ № 2181-ІІІ.

Відповідно до п. 15.3 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлює граничні терміни для подачі заяви на повернення надлишково сплачених податків, зборів - не пізніше 1095 днів слідуючих за днем здійснення такої переплати, або отримання права відшкодування таких податків та зборів. Отже дана норма не регулює порядку нарахування та корегування податкових зобов'язань з ПДВ.

Щодо порушення п.7.4.1 по формуванні податкового кредиту, то слід зазначити, що в цьому пункті визначені загальні правила формування податкового кредиту. Згідно листа ДПАУ від 26.10.2010 №22882/7/16-1517 винятком є лише окремо визначені Законом особливі умови формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, які було виписано в попередніх періодах, зокрема:

- отримання товарів( послуг) платником податку, який застосовує «касовий метод» задаткового обліку, а контрагент свої податкові зобов'язання визначає за загальні ми іравилами».

Крім того, перевіряючи в акті перевірки посилаються на неможливість встановити, по яких саме податкових накладних 2005 року є залишки неоплачених послуг, а тажож підтвердити, що вони не були включені до складу податкового кредиту у періодах, що не підлягають перевірці.

Таким чином, враховуючи викладене судом встановлено, що підприємством цілком правомірно сформований податковий кредит по податковим накладним за 2005 р.

Щодо завищення Концерном «МТМ» показників амортизації у сумі 18718грн. суд приходить до наступного висновку.

Перевіркою встановлено, що між Концерном «МТМ» (покупець) та ТОВ «ТБ Будмонтаж Запоріжжя»(продавець) укладено договір купівлі-продажу товару № 40 від 08.10.2008 (надалі - Договір), відповідно до якого продавець зобов'язується продати покупцю товар (теплообмінники ПВ-325*2-0,1 PF-Z-УЗ), у кількості 30 (тридцять) штук, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах, які узгоджуються сторонами.

Концерн «МТМ» отримав товар за Договором, що підтверджується Актом здачі-приймання № 02/8 від 16.10.2008 з паспортом на кожен теплообмінник. ТОВ «ТБ Будмонтаж Запоріжжя» видав податкову накладну №16100801 від 16.10.2008.

Висновки щодо порушення Концерном «МТМ» податкового законодавства ґрунтуються також на даних, наведених в акті невиїзної документальної перевірки ТОВ «ТБ Будмонтаж Запоріжжя», код ЄДРПОУ 34407425, від 21.06.2010 №1086/23-02/34407425 за період з 01.03.2008. по 31.12.2009, складеного ДПІ у Заводському районі м.Запоріжжя.

Даною перевіркою зроблено висновок щодо:

- порушення підприємством ч.5 ст.203, ч.1,2 ст.215, ст.216, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «ТБ Будмонтаж Запоріжжя» при придбанні та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст. 662, ст. 655 та ст. 656 ЦК України;

- відсутність об'єктів оподаткування податком на прибуток при придбанні та продажу товарів (послуг) у березні 2008 року - грудні 2009 року, які підпадають під визначення ст.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 за № 334/94-ВР (зі змінами та доповненнями);

- відсутність об'єктів оподаткування податком на додану вартість при придбанні та продажу товарів (послуг) у березні 2008 року - грудні 2009 року, які підпадають під визначення ст.3 Закону України Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 за №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями).

Вище наведений висновок щодо порушення підприємством норм чинного законодавства зроблено ДПІ у Заводському районі зокрема на підставі наступного:

- ТОВ «ТБ Будмонтаж Запоріжжя» за юридичною адресою (м. Запоріжжя, вул. Діагональна, буд. 3) не знаходиться;

- ВПМ ДПІ в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя встановлено, що директор та засновник ТОВ «ТБ Будмонтаж Запоріжжя» ОСОБА_4 прописаний за адресою: АДРЕСА_1 фактично там не мешкає;

- ТОВ «ТБ Будмонтаж Запоріжжя» документи до перевірки не були надані у зв'язку з тим, що первинні документи фінансово-господарської діяльності ТОВ «ТБ Будмонтаж Запоріжжя» за період з 01.03.2008 по 31.08.2008 загублені. Таким чином підтвердити правомірність формування податкових зобов'язань та податкового кредиту проведеною перевіркою було неможливо;

- свідоцтво платника ПДВ ТОВ «ТБ Будмонтаж Запоріжжя» анульоване 26.11.2009 відповідно до акту від 26.11.2009 №666/34407425 ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя

В акті, відповідач зазначає, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «ТБ Будмонтаж Запоріжжя» здійснюється при не набутті належним чином цивільної право-дієздатності ТОВ «ТБ Будмонтаж Запоріжжя». Правочин від імені юридичної особи вчиняється її органом, який діє віповідно до установчих документів та закону (ст. 92 ЦК України). А отже підписання фінансово-господарських документів директором ТОВ «ТБ Будмонтаж Запоріжжя» є законним, оскільки відповідно до установчих документів, саме він має право представляти інтереси підприємства. Відповідно до ч. 4 ст. 91 ЦК України цивільна правоздатність юридичної особи припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

У ч.2 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» перелічені відомості про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі найменування юридичної особи; прізвище, ім'я та по батькові осіб, які мають право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати документи і таке інше.

Згідно із ч. І ст. 18 цього Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін».

В акті перевірки зазначено, що всі господарські операції між Концерном «МТМ» та ТОВ «ТБ «Будмонтаж За поріжжя» підтверджені первинними документами, які були надані до СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі, а саме: договір купівлі - продажу від 08.10.2008 №40 з додатковою угодою до нього; оборотно - сальдова відомість по рахунку 631 по ТОВ «ТБ Будмонтаж Запоріжжя»; акт здачі - приймання від 16.10.2008 № 02/8; податкова накладна від 16.10.2008 № 16100801; банківські виписки; сторінка 17 з журналу реєстрації довіреностей; розрахунок амортизації Жовтневої філії по теплообміннику ПР - 325; наказ № 292 від 29.05.2009 філії Концерну «МТМ» Жовтневого району; акти № 03 - 1 приймання в експлуатацію теплообмінників ПВ - 325*2-1.0 PF-Z-УЗ від 20.05.2009 №ПР 0205; наказ № 477 від 16.09.2009 філії Концерну «МТМ» Жовтневого району; акти № 03 - 1 приймання в експлуатацію теплообмінників ПВ - 325*2-1.0 PF-Z-УЗ від 16.09.2009 №ПР 0109; розрахунок амортизації по Шевченківській філії по підігрівачам; накладна на внутрішнє переміщення від 16.10.2008 №14046; подорожні листи; паспорти на підігрівачі; документи по технічному переоснащенню вузла ГОП котельні по вул. Цитрусова; розпорядження про збільшення вартості ОЗ від 30.06.2009 № 64/1; акт 03-2; накладна вимога №11; авізо № 290523Ш від 29.05.2009 та № 300694 С від 30.06.2009 з додатками; акт списання № 411647 від 29.05.2009 та № 9389 від 30.06.2009. .

СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі на обґрунтування своєї позиції посилається на те, що ТОВ «ТБ Будмонтаж Запоріжжя» не здійснювало господарську діяльність, а саме діяльність, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг, не здійснювало господарські операції - дії або події, які викликають зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, оформлений сторонами акт здачі - приймання від 16.10.2008 №02/8 та податкова накладна від 16.10.2008 №16100801 не мають юридичної сили та доказовості та не можуть бути підставою для збільшення балансової вартості основних засобів та збільшення суми податкового кредиту.

При цьому перевіряючі посилаються виключно на висновки акту перевірки ТОВ «ТБ «Будмонтаж Запоріжжя» від 21.06.2010 №1086/23-02/34407425, що складений ДПІ у Заводському районі м.Запоріжжя. Проте у зазначеному акті перевірки ТОВ «ТБ «Будмонтаж Запоріжжя» не конкретизується з якими контра гентами укладалися угоди та не зазначені їх номери. Крім того, первинні документи ТОВ «ТБ Будмонтаж Запоріжжя» не перевірялися, а висновки акту базувалися на встановленні факту розбіжностей між сумою задекларованого податкового кредиту та сумою податкових зобов'язань підприємств постачальників, не знаходженням ТОВ «ТБ «Будмонтаж Запоріжжя» за своїм місцезнаходженням,відсутністю трудових ресурсів, виробничого обладнання, складських приміщень та транспорту для здійснення господарської діяльності.

Як було встановлено матеріалами справи згідно з умовами договору від 08.10.2008 №40, а також на виконання вимог ст. 662 ЦК України ТОВ «ТБ «Будмонтаж Запоріжжя» передало Концерну «МТМ» товар - теплообмінники ПВ-325*2-0,1 PF-Z-УЗ у кількості 30 (тридцять) штук, а Концерн «МТМ» сплатив вартість цього товару.

Таким чином правочин, який вчинений між Концерном «МТМ» та ТОВ «ТБ «Будмонтаж Запоріжжя» виконаний сторонами.

Здійснення даної господарської операції підтверджено відповідними первинними доку ментами. Теплообмінники, податкові накладні отримані, оплата грошовими коштами від булася, заборгованість перед виконавцем в обліку Концерну «МТМ» від сутня.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ч.1 ст.9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Пред'явлені до перевірки та надані у судовому засіданні документи є первинними документами у розумінні ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та повністю підтверджують факт здійснення операції і, відповідно, право позивача на включення до складу своїх валових витрат вартості придбаних товарів, що у подальшому були використані при здійсненні господарської діяльності.

В Акті перевірки не наведено, у чому саме надані первинні фінансово-бухгалтерські документи не відповідають наведеним вимогам. Усі первинні документи з обліку господарської операцій з «ТБ «Будмонтаж Запоріжжя» оформлені належним чином, підписані повноважними особами підприємств та завірені печатками підприємств.

Як зазначено в акті перевірки від 21.06.2010 №1086/23-02/34407425 відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 03.07.2006 №11568828, виданого ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя, індивідуальний податковий номер - 344074208260, ТОВ «ТБ Будмонтаж Запоріжжя» був зареєстрований платником податку на додану вартість з 03.07.2006. Відповідно до акту ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 26.11.2009 №666/34407425, свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «ТБ Будмонтаж Запоріжжя» анульоване 26.11.2009.

Таким чином, відповідно до статті 9 Закону від 03.04.1997 №168/97-ВР, на момент вчинення зазначеного вище правочина ТОВ «ТБ Будмонтаж Запоріжжя» було зареєстроване в установленому Законом порядку в якості платника ПДВ з присвоєним податковим органом індивідуальним податковим номером, який використовується для справляння цього податку.

Усі вищезазначені документи підтверджують господарську операцію, оскільки є первинними документами - письмовими свідоцтвами, що фіксують та підтверджують господарські операції (п.1.2. ст.1, п.2.1. ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88). А отже вони є доказами, що спростовують висновок зроблений відповідачем про те, що правочин був укладений «нібито», та не спричинив реального настання юридичних наслідків, а також усі його посилання на правові норми, які регламентують недійсність правочину, та настання відповідних наслідків (ст.ст. 203, 215, 216, 234 ЦК України) не є належними.

Отже, як вбачається з вищенаведеного, під час укладення зазначеної угоди та її виконання Концерн «МТМ» не допускав порушень законодавства, використовує товар у господарській діяльності, не ухилявся від сплати податків, тобто є сумлінним платником податків, який належним чином, у відповідності до законодавства, на підставі первинних документів здійснював відображення господарської операції і амортизаційних відрахувань у бухгалтерському обліку підприємства.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Позивач не може відповідати за дії іншої юридичної особи.

Щодо заниження податкових зобов'язань за підігрів води та теплопостачання на шпальну суму 107049,71 грн. судом встановлено наступне.

В акті перевірки зазначено, що Концерном в порушення норми п.п.4.5.3 п.4.5 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» занижено податкове зобов'язання з ПДВ при поверненні грошових коштів, коригуванні кількості теплової енергії та зміни її вартості особам, які не були платниками цього податку.

З цими висновками суд не можливо погодитись з наступних підстав: а саме, слід чітко розділити причини коригувань:

По-перше: Основний обсяг коригувань пов'язаний із суто технічними причинами обліку оплат за теплову енергію.

Концерн «МТМ» отримує велику кількість платежів від споживачів-фізичних особ та СПД через установи банків по квитанціям, а також по бюджетним установам через установи держказначейства. Підприємство в місяці отримання коштів не завжди має змогу ідентифікувати платника (квитанції приходять із запізненням, а також не завжди розбірливо заповнені, виписки казначейства надаються із запізненням, тощо).

Позивач, як платник податків нараховує податкові зобовязання (ПЗ) по даті отримання коштів. Після ідентифікації платника здійснюється переброска оплат на конкретного платника. В податкових регістрах це відображається в залежності від дати винекнення податкових зобов'язань (касовий метод або метод першої події).

Таким чином, податкові зобов'язання нараховані та задекларовані в першому періоді, в другому періоді на суму податку не впливають.

Наприклад, із контрагентів, наведених в додатку 3.2.1.1 до акту перевірки, та сгрупованих по типу коригувань у додатку №21: в березні 2010 року по Відділу освіти Ленінської районної адміністрації з причини зазначення невірного номеру договору в платіжному дорученні та по письмовій заяві споживача було виконано переброску з одного договору № 100046 (Розрахунок коригування 330.33/115/1 від 31.03.10) на суму ПДВ (-) 49865,07 грн. на інший договір №100012 (Розрахунок коригування 5-й 272 1) від 31.03.10 на суму ПДВ (+)49865,07грн.(Додаток № 16); по Управлінню освіти і науки Запорізької міської ради перенесення оплати з договору по Хортицькому району № 400110 (Розрахунок коригування 210.5/165/4 від 31.03.10) на ПДВ -18923,54 грн. на договір по Ленінському району № 100061 (Податкова накладна на 314/1 від 31.03.10) на суму ПДВ (+)18923,54грн.(Додаток №17).

По-друге:Коригування здійснюється у разі переносу оплат с договора на договор згідно заяв або листів споживачів, або повернення оплати.

Стосовно платників, відносно до яких застосовується метод першої події, так як податкові зобов'язання вже нараховані по методу першої події.

Наприклад, із контрагентів, наведених в додатку 3.2.1.1 до акту перевірки та сгрупованих по типу коригувань у додатку №22:

По ПП ОСОБА_5 аванс по договору 1627 (Розрахунок коригування 1481.47/297/1 від 31.03.10 ПДВ(-)568,88грн. перенесено на договір 101627 як оплата в погашення заборгованості. (Додаток № 19)

По філії української авіаційної транспортної компанії «Аеропорт Запоріжжя вантажний» згідно листа від 23.03.10 №117 перенесена оплата по договору №340122 на договір № 340177 (розрахунок коригування № 388.31/95/3 від 31.03.2010 ПДВ (-) 189,49 Додаток № 20).

Таким чином, вищезазначені випадки взагалі не впливають на зменшення податкового зобов'язання.

По-третє: Коригування безпосередньо нарахувань неплатникам ПДВ здійснюються у разі похібки у нарахуванні за теплову енергію, т.е. у тому випадку коли теплова енергія була фактично поставлена у обсязі меньшому, чим було попереденьо нараховано та виставлено.

Відповідно до п.4.5 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо після поставки товарів(послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках поверенення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Таким чином, аналізуючи зміст п.4.5. можно зробити наступні висновки:

По-перше, коригування здійснюється після поставки товару(послуги), т.є. має бути жшйсаена поставка; По-друге має бути переглянута ціна товару(послуги) або; По-третє, має бути здійснене повернення товару.

Перерахунки по контрагентах, які зазначені в додатку 3.2.1.1, та згруповані у додатку №23, крім випадків, зазначених вище, здійснювались згідно вимог Постанови КМУ від 03.10.2007р. №1198 та Постанови КМУ від 17.02.2010 №151.

Відповідно до п.2 Постанови № 151 у разі ненадання послуг або надання їх в неповному обсязі, заниження якості, зокрема відхилення кількісних і якісних показників від нормативних, виконавець проводить перерахунок розміру плати за надання послуг з урахуванням вимог, наведених у додатку .

В п.24 Постанови № 1198 зазначено у разі коли обсяг постачання теплової енергії на межі продажу меньший, чим зазначений в договорі, теплопостачальна організація повинна зменшити плату шляхом проведення перерахунку за фактично спожиту теплову енергію відповідно до договору.

Таким чином, відповідні Постанови регулюють коригування вартостості теплової енергії саме у разі ії ненадання або неповного надання (відхилення якісних показників також є ненаданням теплової енергії в повному обсязі), отже не здійснюється поставки теплової енергії у відповідному до договору обсязі.

Наприклад, із контрагентів, наведених в додатку 3.2.1.1 до акту перевірки та сгрупованих по типу коригувань у додатку №23:

ПП ОСОБА_6 виконаний у листопаді 2010 перерахунок по підігріву гарячої води за жовтень 2010 року. В акті за жовтень виставлено 5 Гкал за підігрів холодної води, фактично було надано менше, тому в акті за листопад здійснено коригування на 4,493017 Гкал розрахунок коригування №715.148/605/5 від 30.11. 2009р. (Додаток № 18).

Щодо перегляду ціни, то згідно з вимогами ст. 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 р. №1875-ІV, тарифи на теплопостачання підлягають державному регулюванню та затверджуються відповідними рішеннями міської влади.

Отже, підприємство не має права переглядати ціну поставки в односторонньому порядку.

Щодо повернення товару, то як зазначено в акті перевірки, теплова енергія відрізняється від інших товарів особливими споживчими якостями та фізико-технічними характеристиками, а саме: одночасність виробництва та споживання, неможливість складування, повернення, переадресування.

Таким чином, випадки коригування податкових зобов'язань не підпадають під дію п.4.5, п.п. 4.5.3 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість»та здійснені цілком правомірно на підставі п.4.1 чт.4 п.1.4 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість».

У п.4.1 Закону України «Про податок на додану вартість» зазначено, що «база оподаткування операцій з поставки товарів(послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче за звичайні ціни...».

Згідно з п.1.4 Закону України «Про податок на додану вартість», «поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно- правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари...».

У разі ненадання теплової енергії, а також надання її в неповному обсязі не відбувається передача прав власності, тобто не здійснюється поставка товару(теплової енергії), а значить відсутня база оподаткування.

Також слід зазначити, що п.4.5 Закону України «Про податок на додану вартість» визначена тільки одна з причин коригувань податкових зобов'язань.

Згідно з Наказом ДПАУ від 30.05.1997 № 166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання», у податковій декларації з ПДВ чітко конкретизовані та зазначені випадки коригувань, а саме: коригування податкових зобов'язань відображається у рядку 8. при заповненні цього рядка обов'язковим є подання додатка 1 до податкової декларації, який заповнюється в розрізі контрагентів та податкових накладних.

У рядку 8.1 відображається сума податку, яка збільшує або зменшує суму податкового зобовязання в результаті самостійного виправлення платником помилки, що міститься в раніше поданій податковій декларації.

У рядку 8.2 відображаються суми збільшення податкових зобов'язань, що виникають у зв'язку із нецільовим використанням товарів, увезених у пільговому режимі.

У рядку 8.3 відображається збільшення або зменшення податкових зобов'язань, що здійснюється відповідно до пункту 4.5 статті 4 Закону.

У рядку 8.4 відображаються інші випадки збільшення (зменшення) податкових зобов'язань.

В податкових деклараціях Концерну «МТМ», які надавались по СДПІ по роботі з ВПП у зазначені законодавством терміни, вищезазначені випадки коригувань податкових зобов'язань у разі ненадання чи надання в неповному обсязі теплової енергії цілком правомірно віднесені у рядок 8.4. та не підпадають під дію п.4.5 статті 4 Закону.

Аналізуючи вищевикладені норми законодавства, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення - рішення винесені відповідачем про визнання податкових зобов'язань та штрафних санкціях по вищезазначеним операціям є неправомірними.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.3 ст.2 КАС України).

Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Ураховуючи вище викладене, суд вважає, що відповідачем не доведена правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, у зв'язку із чим позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст.161-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0001490805/0, №0001500805/0 від 09.12.2010 року прийняті Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Концерну «Міськи теплові мережі» (код ЄДРПОУ 32121458) судовий збір у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанову в повному обсязі буде виготовлено відповідно до ч.3 ст.160 КАС України.

Копію постанови у повному обсязі сторони можуть отримати 12 липня 2012 року.

Суддя (підпис) М.С. Лазаренко