Постанова

від 03.07.2012 по справі 2а/1270/4425/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №8.2.6

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 липня 2012 року Справа № 2а/1270/4425/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ципко О.В.

при секретарі судового засідання - Гаркуші Ю.О.,

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 07.06.2012 р.),

від відповідача:ОСОБА_2 (довіреність від 29.03.2012 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Луганська продовольча компанія «Милленниум» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області ДПС про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ

07 червня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов від товариства з обмеженою відповідальністю «Луганська продовольча компанія «Милленниум» до Ленінської МДПІ у м. Луганську, в якому позивач просив суд визнати протиправними дії відповідача щодо проведення перевірки та складання акту № 147/23-31444443 від 22 травня 2012 р. „Про результати документальної виїзної перевірки перевірку ТОВ «ЛПК «Милленниум» (ід. код 31444443) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства за жовтень 2010 р. - вересень 2011 р. по взаємовідносинам з ПП «Ардея-Тех» (ід. код 37156768) та скасувати податкові повідомлення-рішення Ленінської МДПІ у м. Луганську № 0000172270 та №0000162270 від 5 червня 2012 р.

Позивач в позовній заяві зазначив, що висновки, які містяться в акті ґрунтуються на встановлених результатами пе ревірок ПП «Ардея-Тех» порушеннях, що відображене у відповідних актах, отриманих Алчевської ОДПІ в Луганській області від Алчевської ОДПІ в Луганській області від 14.11.2011 р. та від 10.02.12. На підставі результатів вказаних перевірок, відповідачем встановлений факт відсутності на підприємстві ПП «Ардея-Тех» документів, які свідчать про фінансово-господарську діяльність та неможливість здійснювати фінансово-господарську діяльність; здійснювати дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення правовідносин з ТОВ «ЛПК «Милленниум». Як вважає позивач, із норм Закону України "Про податок на додану вартість" та Податкового кодексу України вбачається, що єдиною підставою для формування податкового кредиту є наяв ність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної. Між ТОВ «ЛПК «Милленниум» та ПП «Ардея-Тех» був укладений договір поставки від 01.12.2010 р. № 01 12/3. Транспортування товару здійснювалося перевізником ТОВ «ЛПК «Милленниум» за його рахунок, що підтверджується відповідними подорожніми листами. Цей факт відо бражений у акті. Тому, позивач вважає, що ТОВ «ЛПК «Милленниум» повністю обґрунтовано визначило валові доходи та витрати на підставі наявних первинних бухгалтерських документів та розрахунків, які відбулися. Разом з видатковими документами ПП «Ардея-Тех» видало ТОВ «ЛПК «Милленниум» податкові накладні, які послугували підставою для податкового кредиту. Посилання відповідача в акті на отриманий від Алчевської ОДПІ в Луганській області акту від 14.11.201 1 р. № 1813/236-3756768 „Про результати позапланової неви їзної документальної перевірки ПП «Ардея-Тех» (ід. код 37156768) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період 01.04.201 1 по 30.09.2011", на думку позивача, є не правомірним, оскільки згідно постанови Луганського окружного адміністративного суду від 10 лю того 2012 р. по справі № 2а-11320/11/1270 за позовом ПП «Ардея-Тех», яка була залишена без змін ух валою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2012 р., визнані проти правними дії Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції у Луганській області щодо про ведення перевірки та складання акту від 14.11.2011 № 1813/236-37156768 «Про результати прове дення документальної невиїзної перевірки ПП «АРДЕЯ-тех» (код за ЄДРПОУ 37156768), з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.04.201 1 по 30.09.2011». З урахуванням викладеного, позивач вважає висновки перевірки, які викладені в акті відповідача правомірними, а тому виданні податкове повідомлення-рішення, також є протиправним та підлягають скасуванню.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги, просили суд їх задовольнити.

Відповідач не визнавши позов надав суду письмові заперечення, в яких зазначив, що перевіркою були встановлені порушення податкового законодавства, про що було складено акт, на підставі якого були винесені податкові повідомлення-рішення. Підставою проведення перевірки послугував акт перевірки контрагента позивача - ПП «Ардея-Тех», яка проводилась Алчевською ОДПІ. Виявлені порушення базувались на висновках зазначеного акту Алчевської ОДПІ. Щодо постанови Луганського окружного адміністративного суду від 10 лю того 2012 р. по справі № 2а-11320/11/1270 за позовом ПП «Ардея-Тех», то відповідач вважає, що вона не змінює по суті висновків МДПІ щодо відсутності зобов'язань, відповідного персоналу, транспортних засобів, приміщень та матеріальних ресурсів. У зв'язку з чим, відповідач просив суд відмовити відповідачу у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав заперечення проти адміністративного позову.

Ухвалою суду від 18.06.2012 року було здійснено заміну відповідача по справі № 2а/1270/4425/2012 з Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську на Ленінську міжрайонну державну податкову інспекцію у м. Луганську Луганської області ДПС.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного.

Відповідно до пункту 1.4 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт).

Підпункт 7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону визначає, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до ст. 198.3 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених)(сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно із пунктом 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (зі змінами та доповненнями) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктами 11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Також, згідно підпунктів 137.1, 137.4 ст.137 Податкового кодексу України дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар. Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг. Датою отримання доходів, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, є звітний період, у якому такі доходи визнаються згідно з цією статтею, незалежно від фактичного надходження коштів (метод нарахувань), визначений з урахуванням норм цього пункту та статті 159 цього Кодексу.

Згідно пункту 3.1 статті 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (діючого на час прийняття оскаржуваного рішення) валовий дохід є загальною сумою доходу платника податку від всіх видів діяльності, отриманих (нарахованих) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України. Поняття та склад валових витрат визначені статтею 5 вищезазначеного Закону, відповідно до пункту 5.1 якої валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Склад валових витрат наведений у пункті 5.2 даної статті.

Пунктом 5.11 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Відповідно до вимог пп.5.3.1. п.5.3. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не включаються до складу валових витрат витрати на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності, а саме:

- організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям, визначеним пунктом 7.11 цього Закону, та витрат, пов'язаних з проведенням рекламної діяльності,діяльності, які регулюються нормами підпункту 5.4.4 цієї статті). Обмеження частини другої цього підпункту не стосуються платників податку, основною діяльністю яких є організація прийомів, презентацій і свят за замовленням та за рахунок інших осіб;

- придбання лотерей, участь в азартних іграх;

- фінансування особистих потреб фізичних осіб за винятком виплат, передбачених пунктами 5.6 і 5.7 цієї статті, та в інших випадках, передбачених нормами цього Закону.

Згідно п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України) органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до п. 86.8 ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Судом встановлено, що позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «ЛПК «Милленниум» зареєстроване у виконавчому комітеті Луганської міської ради 18.04.2001 р., має свідоцтво платника податку на додану вартість № 100299899 (а.с. 13, 203). Згідно Статуту із подальшими змінами, основним видом господарської діяльності позивача є виробництво риб них продуктів (а.с. 62-82).

Між ТОВ «ЛПК «Милленниум» та ПП «Ардея-Тех» був укладений договір поставки від 01.12.2010 р. № 0112/3, згідно якого ТОВ «ЛПК «Милленниум» було отримано свіже-морожену, су шену, в'ялену рибу, капусту білокачанну пелюстку, огірок солений, салат морська капуста ламіна рія відро 10 л. (а.с. 87-90). Як вбачається із договору (п. 3.3) транспортування товару здійснювалося перевізником ТОВ «ЛПК «Милленниум». Це також вбачається із подорожніх листів (а.с. 127-133).

05 березня 2012 року відповідачем було направлено податковий запит про надання пояснень та документів між ТОВ «ЛПК «Милленниум» та ПП «Ардея-Тех» за 2011 рік (а.с. 141).

24 квітня 2012 року відповідачем видано наказ № 115 «Про призначення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЛПК «Милленниум» (ід. код 31444443) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства по взаємовідносинам з ПП «Ардея-Тех» (ід. код 37156768) за період жовтень 2010 р. - вересень 2011 р.» (а.с. 144) та видано направлення на перевірку № 95 від 08.05.2012 року (а.с. 145).

За результатами перевірки складено акт № 147/23-31444443 від 22 травня 2012 р. „Про результати документальної позапланової виїзної перевірки перевірку ТОВ «ЛПК «Милленниум» (ід. код 31444443) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства за жовтень 2010 р. - вересень 2011 р. по взаємовідносинам з ПП «Ардея-Тех» (ід. код 37156768) (а.с. 148-165).

Відповідачем за результатами перевірки були встановлені порушення податкового законодавства з боку ТОВ «ЛПК «Милленниум», а саме:

1. п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, ст.5, п.п. 11.2.1 п.11.2 ст. 11 Закону України від

28.12.94р. №334\94-ВР (в редакції Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997р. №283/97-ВР, із змінами та доповненнями) в результаті чого підприємством за період з 01.10.2010 по 31.03.2011 р. занижено податок на прибуток на суму 179082 грн., у т.ч.: за 2010 рік на суму 73293 грн. за 1 квартал 2011 року на суму 105789 грн.

2. п.138.1, п. 138.2, п. 138.4, п.п. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138, п.п. 139.1.9 п.

139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.10 № 2755-VI в результаті чого підприємством за період з 01.04.2011 р. по 30.09.2011 р. занижено податок на прибуток на суму 96732 грн. у т.ч.: у 2 кварталі 2011р. на суму 96732 грн.

3. п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1, п.7.7, ст.7 ст.7 Закону України "Про податок на

додану вартість" № 168/97 -ВР від 03.04.1997 року (зі змінами та доповненням) ТОВ «ЛПК «Милленниум» завищено суму податкового кредиту на суму 936 грн., а саме: за грудень 2010 року - 936 грн.,

4. п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.10 №

2755-УІ (із змінами та доповненнями) ТОВ «ЛПК «Милленниум» завищено суму податкового кредиту на суму 226443 грн, а саме: за лютий 2011 року - 95148 грн., за травень 2011 року 86571 грн., за липень 2011 року - 44725 грн.,

п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.10 № 2755-УІ (із змінами та доповненнями) призвело до заниження податку на додану вартість на суму 227 3 79,26 грн, а саме: за лютий 2011 року - 95148 грн., за травень 2011 року - 86571 грн., за липень 2011 року - 44725 грн.

Такі висновки відповідача ґрунтуються на тому, що згідно акту перевірки Алчевської ОДПІ в Луганській області від 14.11.2011 р. № 1813/236-3756768 „Про результати позапланової неви їзної документальної перевірки ПП «Ардея-Тех» (ід. код 37156768) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період 01.04.201 1 по 30.09.2011" ПП «Ардея-Тех» не було надано первинних документів за період з 01.04.2011 р. по 30.09.2011 р., у підприємства відсутні необхідні умови для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, а правочини ПП «Ардея-Тех» з постачальниками та покупцями були визнані податковим органом такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків (а.с. 186-189).

25.05.2012 р. ТОВ «ЛПК «Милленниум» направило відповідачу заперечення на акт (а.с. 17-18) та отримало відповідь на них від 31.05.2012 р. № 9527/23-619 про те, що висновки перевірки, викладені в акті перевірки є правомірними.

05 червня 2012 року відповідач виніс відносно ТОВ «ЛПК «Милленниум» податкові повідомлення-рішення № 0000172270 та №0000162270, не погодившись з якими позивач звернувся до суду (а.с. 9-12).

Вирішуючи спір по суті суд дійшов наступних висновків.

Наявні в справі первинні документи позивача свідчать про наступне.

Між ТОВ «ЛПК «Милленниум» та ПП «Ардея-Тех» був укладений договір поставки від 01.12.2010 р. № 0112/3. ПП «Ардея-Тех» на час виникнення спірних правовідносин було юридичною особою, було зареєстроване як платник податку в податковому органі, відомості про юридичну особу були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Як було встановлено в судовому засіданні, підтверджено матеріалами справи, запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу ПП «Ардея-Тех» був внесений - 26.09.2011 року, згідно довідки з ЄДР, а останній розрахунок за отриманий товар між сторонами відбувся - 20.06.2011 р. Таким чином, контрагент позивача на момент існування господарських правовідносин був зареєстрований відповідно до норм чинного законодавства.

Закупівля товару за договором оформлена: податковими накладними (а.с. 108-126), накладними (а.с. 92-107), подорожними листами (а.с. 127-133). Оплата за товар за договором здійснювалась у безготівковій формі, рух коштів підтверджується банківськими виписками (а.с. 210-260).

Доказом отримання товарів позивачем від ПП «Ардея-Тех» є підпис на видаткових накладних відповідальної особи, яка приймала поставлений товар, а саме: завідуючої складом Захарової О.Г. Трудові відносини з цією особою підтверджено копією наказу від 01.09.2003 р. № 6-к (а.с. 209).

З огляду на викладене, позивачем документально спростовані висновки акту перевірки, на підставі яких відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000172270 та №0000162270 від 5 червня 2012 р., що є підставою для їх скасування.

Крім того, підставою для висновку про зменшення сум ПДВ, податку на прибуток та нікчемності укладеного договору позивача із ПП «Ардея-Тех» відповідачем визначено ненадання основного документу на перевезення товару, а саме товарно-транспортних накладних із зазначенням пункту відвантаження товару та кінцевої адреси замовника.

Позивачем відповідно до вимог ст. 71 ч.1 КАС України надані первинні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" в підтвердження виконання зобов"язань позивача та його зазначеного контрагента, придбання товару та послуг для використання у власній господарській діяльності, а відповідачем згідно вимог ч.2 цієї статті ці обставини належними доказами не спростовані.

Товарно-транспортні накладні є обов'язковими лише у випадку, коли вантажні перевезення здійснюються на договірних умовах, що встановлено п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2009р. № 207, якою затверджено Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні. А в нашому випадку позивач здійснював перевезення на власному та орендованому ним транспорті, що було передбачено умовами договору поставки № 0112/3 від 01.12.2010 р. (а.с. 204-208).

Відповідно до п. 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. № 363, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 22.05.2006 р. № 493 були внесені зміни до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 і зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568, а саме п. 11.2 Правил, яким було передбачено, що товарно-транспортні накладні і дорожні листи вантажного автомобіля належать до документів суворої звітності, які виготовляються друкарським способом з обліковою серією та номером,номером, було виключено.

Враховуючи наведене суд вважає, що господарські операції ТОВ «ЛПК «Милленниум» з ПП «Ардея-Тех» підтверджуються відповідними первинними бухгалтерськими документами, які відображені у бухгалтерському обліку позивача та на їх підставі достовірно сформована податкова звітність, а відсутність товарно-транспортних накладних не є безумовною підставою для висновків про нікчемність угод.

Що стосується тверджень відповідача, що договори між ТОВ «ЛПК «Милленниум» та контрагентом ПП «Ардея-Тех» мають ознаки нікчемності, суд дійшов наступного.

Як підстави для вищенаведеного висновку, податковий орган зазначає , що у ПП «Ардея-Тех» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). В свою чергу, жоден з нормативно-правових актів України не передбачає визнання правочину нікчемним з підстав, зазначених у акті.

Статтею 93 ЦК України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку. Тому відсутність підприємства за місцем реєстрації не є підставою, для визнання нікчемними правочинів, укладених цим підприємством.

Стаття 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не містить такої підстави для виключення із складу валових витрат платника податку витрат на придбання товарів (робіт, послуг) від платників податків, які мають ознаки фіктивності згідно з Положенням про банк даних про сумнівні фінансові операції.

ДПІ не доведено наявність наміру у обох сторін на укладення угод з метою яка суперечить інтересам держави та суспільства. Крім цього відповідачем не наведені факти та не надані відповідні докази, які свідчили б про те, що зміст угоди не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків. Отже висновок щодо нікчемності угод ТОВ «ЛПК «Милленниум» з ПП «Ардея-Тех» є хибним та не ґрунтується на нормах законів.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

З огляду на сукупність викладених обставин, з урахуванням вимог чинного законодавства, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог в частині скасування податкових повідомлень-рішень № 0000172270 та №0000162270 від 5 червня 2012 р.

Щодо вимог ТОВ «ЛПК «Милленниум» про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення перевірки та складання акту перевірки акту № 147/23-31444443 від 22 травня 2012 р. „Про результати документальної виїзної перевірки перевірку ТОВ «ЛПК «Милленниум» (ід. код 31444443) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства за жовтень 2010 р. - вересень 201 1 р. по взаємовідносинам з ПП «Ардея-Тех» (ід. код 37156768) та визнання зазначеного акту недійсним, слід зазначити наступне.

П. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України визначено, що результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Відповідно до п. 86.4 ст. 86 Податкового кодексу України акт (довідка) документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки після його реєстрації вручається особисто платнику податків або його законним представникам. У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) перевірки посадовими особами органу державної податкової служби складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки не звільняє такого платника податків від обов'язку сплатити визначені органом державної податкової служби за результатами перевірки грошові зобов'язання. Заперечення по акту перевірки розглядаються у порядку і строки, передбачені пунктом 86.7 цієї статті. Податкове повідомлення-рішення приймається у порядку і строки, передбачені пунктом 86.8 цієї статті.

Порядок оформлення результатів перевірок платників податків органами ДПС врегульовано Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 № 984, та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за № 34/18772 (надалі -Порядок).

Відповідно до абзацу 1 пункту 3 розділу I Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно з п. 7 розділу IV Порядку за результатами розгляду керівником органу державної податкової служби (його заступником) акта перевірки, заперечень посадових осіб платника податків або його законних представників та інших матеріалів перевірки, у терміни та порядку, встановлені Кодексом, приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Таким чином, рішенням податкового органу, з яким закон пов'язує виникнення у платника податків податкових зобов'язань, є податкове повідомлення-рішення.

Отже, акт перевірки - це лише службовий документ, компетентна обґрунтована думка (позиція) ревізора щодо результатів перевірки, яка викладена ним для використання уповноваженою службовою особою при прийнятті конкретного управлінського рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що акт перевірки органу державної податкової служби не є рішенням (актом індивідуальної дії) в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, він не є обов'язковим до виконання, сам по собі не тягне для позивача ніяких правових наслідків. Дії податкового органу зі складання акту перевірки є способом реалізації наданих суб'єкту владних повноважень компетенції.

Отже, суд вважає, що в частині позовних вимог, щодо скасування акту має бути відмовлено, оскільки відсутнє порушення прав, а позивач звернувся з заявою про неналежний спосіб захисту своїх прав та інтересів.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 2, 17, 18, 87, 94,159, 160, 161,163,167 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ

Задовольнити позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Луганська продовольча компанія "Милленниум" до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області ДПС частково.

Скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000172270, № 0000162270 від 5 червня 2012 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити повністю за необґрунтованістю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова в повному обсязі складена та підписана 07 липня 2012 року.

СуддяО.В. Ципко