Постанова

від 20.06.2012 по справі 2а-2684/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2012 р. № 2а-2684/12/1370

16 год. 27 хв. м. Львів, вул. Чоловського, 2

Зал судових засідань № 7

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Карп'як О.О.

при секретарі судового засідання Голуб О.Є.

за участю представників сторін:

від позивача -Жиров В.М., Міщенко Н.Ю.

від відповідача - Павлова А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом

ТзОВ Міжгалузеве територіальне виробниче об'єднання "Комплекс" до Державна податкова інспекція у Залізничному районі м. Львова про про визнання протиправними дій і скасування рішення ,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжгалузеве територіальне -виробниче об'єднання «Комплекс»» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправними дії, скасування наказу № 287 від 08.02.2012 року та скасування податкового повідомлення -рішення від 03.03.2012 року № 0001181502.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до наказу від 08.02.2012 року № 1210 ДПІ у Залізничному районі м. Львова було проведено документальну невиїзну перевірку позивача, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 по 30.04.2011 року. За результатами перевірки складено, акт № 286/15-2/13798347 від 15.02.2012 року. На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення -рішення № 0001181502 від 03.03.2012 року. Позивач вважає, що дії посадових осіб ДПІ у Залізничному районі м. Львова, щодо проведення позапланової невиїзної перевірки та складання акту є неправомірними та незаконними, а оскаржуване податкове повідомлення - рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали з підстав, викладених в позовній заяві, просять задовольнити в повному обсязі, надали пояснення аналогічно до викладеного в позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечив, просить відмовити у задоволенні позовних вимог, письмових заперечень на позов не надав.

Повний текст постанови виготовлений і підписаний 25 червня 2012 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.

Державною податковою інспекцією у Залізничному районі м. Львова видано наказ від 08 лютого 2012 року № 287 «Про проведення документальної невиїзної перевірки ТзОВ МТВО «Комплекс».

15.02.2012 року ДПІ у Залізничному районі м. Львова було проведено перевірку ТзОВ МТВО «Комплекс»з питань документального підтвердження господарських відносин із ПП «Егеста»(код ЄДРПОУ 37156841) їх реальності та повноти відображення обліку за період з 01.04.2011 року, за наслідками якої було складено акт № 286/15-2/13798347 (далі -акт перевірки).

Як вбачається із акту перевірки, перевіркою встановлено: не підтвердження реальності здійснення господарських відносин із платником податків ПП «Егест»(код ЄДРПОУ 37156841), їх виду, обсягу, якість, розрахунки за період з 01.04.2011 року по 30.04.2011 року; порушено вимоги п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, ст. 200 Податкового кодексу України, статтю 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(із змінами та доповненнями), Наказ Міністерства фінансів України від 24.05.95 року № 88 «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку»; завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 2260, 16 грн., у тому числі в Декларації з ПДВ за квітень 2011 року, (рядок 17), що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка полягає нарахуванню до сплати в бюджет на загальну суму 2260, 16 грн., у тому числі за квітень 2011 року в сумі 2260, 16 грн., за підсумками квітня 2011 року (рядок 25) Декларації за квітень 2011 року.

На підставі акта перевірки 03.03.2012р. ДПІ у Залізничному районі м. Львова прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001181502, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на 2261,16 грн. за основним платежем у розмірі 2260, 16 застосовано штрафні санкції в розмірі 1 грн.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Відповідно до п.14.1.181. Податкового кодексу України (далі -ПК України), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.2.ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно п.198.3.ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6. ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п.201.1. ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.

При розгляді справи судом встановлено наступні обставини господарських взаємовідносин ТзОВ МТВО «Комплекс»з ПП «Егеста», а саме: 25.03.2011р. між ПП «Егеста»(постачальник) та ТзОВ МТВО «Комплекс»(покупець) укладено договір № 000012, відповідно до якого ПП «Егеста»зобов'язується постачати, а ТзОВ МТВО «Комплекс»приймати товар та оплачувати на умовах та в порядку, що визначається цим договором, товари і асортименті, кількості та за цінами, вказаними в накладних, які є невід'ємними частинами цього Договору.

На підтвердження здійснення господарської операції з ПП «Егеста»позивач представив суду наступні документи: видаткову накладну № РН4-0400001 від 04.04.2011 року, податкову накладну від 04.04.2011 року № 1, договір підряду № 2 нс 11 від 09.06.2011 року, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат,акт приймання виконаних будівельних робіт за червень 2011 року, відомість ресурсів до акту приймання виконаних підрядних робіт за червень 2011 року, загальновиробничі витрати до акту виконаних робіт за червень 2011 року, виписки банку по особовому рахунку ТзОВ МТВО «Комплекс»від 06.04.2011 року, від 12.04.2011 року, від 17.06.2011 року, від 25.05.2011 року, від 16.06.2011 року.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. п.2.4 п.2 Положення "Про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 05.06.1995 року за № 168/704: "Первинні документи (на паперових і машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному вираженні), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійсненні господарської операції і складання первинного документа".

Таким чином, всі представлені документи відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»до первинних документів, не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності та підтверджують фактичне виконання послуг між позивачем та ПП «Егеста».

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи зі змісту наведеної норми, саме на податкові органи покладається обов'язок надати достатні докази на обґрунтування висновків про порушення платником податків норм податкового законодавства, на підставі яких такому платникові визначено відповідні грошові зобов'язання.

Попри свій обов'язок, відповідач не довів суду неможливості здійснення ПП «Егеста»господарських операцій з ТзОВ МТВО «Комплекс». Висновки відповідача про неправомірне формування позивачем податкового кредиту, по суті ґрунтуються лише на результатах проведеної Алчевською ОДПІ невиїзної перевірки ПП «Егеста». В матеріалах справи знаходиться Постанова Луганського окружного адміністративного суду від 31.01.2012 року у справі № 2а- 11265/11/1370 за позовом ПП «Егеста»до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області про визнання протиправними дій та зобов'зання вчинити певні дії, якою позовні вимоги ПП «Егеста» задоволено частково.

З урахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова № 0001181502 від 03.03.2012 року не відповідає критеріям, визначеним ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки прийняте необґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та непропорційно. В той же час, позивач довів обґрунтованість позовних вимог належними та допустимими доказами. Виходячи з положень п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України, суд приходить до висновку, що вказане податкове повідомлення-рішення слід скасувати як протиправне.

Щодо позовних вимог позивача визнання протиправним наказу № 287 від 08.02.2012 року, суд зазначає. Відповідно до п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України підставою для проведення позапланової перевірки являється наступна обставина: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Представник відповідача в судовому засіданні пояснила, що у зв'язку з ненаданням позивачем інформації на податковий запит, податковим органом було видано наказ від 08.02.2012 року № 287 «Про проведення документальної невиїзної перевірки ТзОВ МТВО «Комплекс». Представник позивача в судовому засіданні підтвердив, що дійсно податковим органом був направлений запит. Згідно наказу ДПІ у Залізничному районі м. Львова № 287 від 08.02.2012 року вбачається, що дана документальна невиїзна перевірки буде проводитися у зв'язку з ненаданням позивачем пояснень, щодо проведених взаємовідносин з ПП «Егеста»(код ЄДРПОУ 37156841) на запит ДПІ у Залізничному районі м. Львова від 16.01.2012 року № 1259/10/23-114, тому суд вважає, що позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та безпідставними.

Щодо позовних вимог позивача про визнання протиправними дій посадових осіб ДПІ у Залізничному районі м. Львова, щодо проведення позапланової невиїзної перевірки та складання акту звірки № 286/15-2/13798347, суд, зазначає, що акт ДПІ у Залізничному районі № 286/15-2/13798347 від 15.02.2012 р. не має зобов'язального характеру, не є рішенням суб'єкта владних повноважень, по своїй правовій природі не породжує, не змінює і не припиняє прав та обов'язків, а відтак не породжує правовідносин, що можуть бути предметом спору, що узгоджується з позицією викладеній в постанові Верховного Суду України від 08.09.2009р. у справі за позовом ВАТ «Київхімволокно»до ДПІ про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень і акта перевірки.

Згідно з вимогами ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи наведене, перевіривши обставини передбачені ч.3 ст.2 КАС України, суд прийшов до висновку суд прийшов до висновку про обґрунтованість та підставність позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 03.03.2012 року № 0001181502. У задоволенні іншої частини позовних вимог слід відмовити.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, судові витрати у формі судового збору належить стягнути на користь позивача відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 71, 86, 87, 94, 158, 160, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задоволити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення, винесене ДПІ в Залізничному районі м. Львова від 03.03.2012 року №0001181502.

3. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Державного Бюджету України на користь ТзОВ МТВО «Комплекс» (адреса: м. Львів, вул. Городоцька, 357, код ЄДРПОУ 13798347) 107 (сто сім гривень) гривень 30 коп. сплаченого судового збору.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України:

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Карп'як Оксана Орестівна