Ухвала

від 21.07.2014 по справі 2а-2684/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2014 р. Справа № 129007/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів :

головуючого судді: Запотічного І.І.,

суддів: Довгої О.І., Савицької Н.В.,

при секретарі судового засідання: Гелецькому П.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20.06.2012 року у справі № 2а-2684/12/1370 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Міжгалузеве територіальне-виробниче обєднання «Комплекс» до Державної податкової інспекції в Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій, скасування наказу та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

27.03.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжгалузеве територіальне - виробниче об'єднання «Комплекс»» звернулося в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправними дії, скасування наказу № 287 від 08.02.2012 року та скасування податкового повідомлення - рішення від 03.03.2012 року № 0001181502.

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що відповідно до наказу від 08.02.2012 року № 1210 ДПІ у Залізничному районі м. Львова було проведено документальну невиїзну перевірку позивача, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 по 30.04.2011 року. За результатами перевірки складено акт № 286/15-2/13798347 від 15.02.2012 року. На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0001181502 від 03.03.2012 року. Позивач вважає, що дії посадових осіб ДПІ у Залізничному районі м. Львова, щодо проведення позапланової невиїзної перевірки та складання акту є неправомірними та незаконними, а оскаржуване податкове повідомлення - рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20.06.2012 року частково задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжгалузеве територіальне - виробниче об'єднання «Комплекс»» та визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення - рішення відповідача від 03.03.2012 року № 0001181502. Крім цього постановою суду стягнуто з Державного бюджету України в користь ТзОВ МТВО «Комплекс» 107 грн. 30 коп. сплаченого судового збору. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач оскаржив її подавши до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій покликаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваного рішення, норм матеріального права та неповне з'ясування всіх обставин справи просить скасувати оскаржувану постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20.06.2012 року в частині задоволення позовних вимог та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що господарські операції між ТзОВ МТВО «Комплекс» та ПП «Егеста» не носили реального характеру, оскільки останнє не мало можливості їх здійснювати. При цьому податковий орган дійшов такого висновку покликаючись на акт Алчевської ОДПІ від 14.11.2011 року № 1815/236-37156841 «Про результати проведення документальної невиїзної перевірки ПП «Егеста» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 року по 30.09.2011 року».

Апелянт будучи повідомленим про час та місце розгляду справи явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, що відповідно до ч.4 ст.196 КАС України не перешкоджає розгляду справи без участі його представника.

В судовому засіданні представник позивача заперечив проти апеляційної скарги, просив залишити без змін постанову суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача та представника позивача, дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції Державною податковою інспекцією у Залізничному районі м. Львова видано наказ від 08 лютого 2012 року № 287 «Про проведення документальної невиїзної перевірки ТзОВ МТВО «Комплекс».

15.02.2012 року ДПІ у Залізничному районі м. Львова було проведено перевірку ТзОВ МТВО «Комплекс» з питань документального підтвердження господарських відносин із ПП «Егеста»(код ЄДРПОУ 37156841) їх реальності та повноти відображення обліку за період з 01.04.2011 року, за наслідками якої було складено акт № 286/15-2/13798347 (далі - акт перевірки).

Перевіряючими було встановлено: не підтвердження реальності здійснення господарських відносин із платником податків ПП «Егеста» (код ЄДРПОУ 37156841), їх виду, обсягу, якість, розрахунки за період з 01.04.2011 року по 30.04.2011 року; порушення вимог п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, ст. 200 Податкового кодексу України, статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами та доповненнями), Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку»; завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 2260, 16 грн., у тому числі в Декларації з ПДВ за квітень 2011 року, (рядок 17), що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на загальну суму 2260, 16 грн., у тому числі за квітень 2011 року в сумі 2260, 16 грн., за підсумками квітня 2011 року (рядок 25). Декларації за квітень 2011 року.

На підставі вказаного акта перевірки 03.03.2012р. ДПІ у Залізничному районі м. Львова прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001181502, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на 2261,16 грн., з яких за основним платежем у розмірі 2260, 16 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 1 грн.

Суд першої інстанції вірно визначив, що відповідно до п.14.1.181 Податкового кодексу України (далі - ПК України), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.2.ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно п.198.3.ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Крім цього відповідно до п.198.6. ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п.201.1. ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції 25.03.2011р. між ПП «Егеста» (постачальник) та ТзОВ МТВО «Комплекс» (покупець) було укладено договір № 000012, відповідно до якого ПП «Егеста» зобов'язується постачати, а ТзОВ МТВО «Комплекс» приймати товар та оплачувати на умовах та в порядку, що визначається цим договором, товари в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в накладних, які є невід'ємними частинами цього Договору.

Здійснення господарської операції між ПП «Егеста» та ТзОВ МТВО «Комплекс» підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами такими, як видатковою накладною, податковою накладною, договором підряду, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, актом приймання виконаних будівельних робіт за червень 2011 року, відомістю ресурсів до акту приймання виконаних підрядних робіт за червень 2011 року, загальновиробничими витратами до акту виконаних робіт за червень 2011 року, виписками банку по особовому рахунку ТзОВ МТВО «Комплекс».

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з судом першої інстанції, що всі представлені документи відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» до первинних документів, не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності та підтверджують фактичне виконання господарських операцій між позивачем та ПП «Егеста».

Разом з тим колегія суддів апеляційного суду вважає, що висновки відповідача про неправомірне формування позивачем податкового кредиту, по суті ґрунтуються лише на результатах проведеної Алчевською ОДПІ невиїзної перевірки ПП «Егеста» та спростовуються наявними в матеріалах справи первинними документами, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій між позивачем у даній справі та ПП «Егеста».

З урахуванням викладеного вище, колегія суддів апеляційного суду погоджується з судом першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова № 0001181502 від 03.03.2012 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги податкового органу суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а тому апеляційну скаргу ДПІ в Залізничному районі м. Львова Львівської області ДПС слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 160 ч.3, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Залізничному районі м. Львова Львівської області ДПС залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20.06.2012 року у справі № 2а-2684/12/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І.І. Запотічний

Судді О.І.Довга

Н.В.Савицька